Ухвала

від 28.04.2011 по справі 2а-7860/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року справа №2а-7860/09/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника позивача ОСОБА_2., за довіреністю від 25.04.2011 року, представників відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 28.04.2011 року, ОСОБА_4, за довіреністю від 06.10.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь", Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011року по адміністративній справі № 2-а-7860/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про скасування податкового повідомлення-рішення № 33510/10/23-4130003782340/0 від 16.12.2005 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" 05.06.2006 року звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про скасування податкового повідомлення - рішення № 33510/10/23-4130003782340/0 від 16.12.2005 року.

Постановою господарського суду Донецької області від 08.11.2006 позовні вимоги ТОВ «Фірма «Донбаскамінь» були задоволені у повному обсязі .

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2007 постанова Господарського суду Донецької області від 08.11.2006 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2009 постанова Господарського суду Донецької області від 08.11.2006 та ухвала Донецького апеляційного Господарського суду від 11.01.2007 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.05.2009 року справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про скасування податкового повідомлення-рішення № 33510/10/23- 4130003782340/0 від 16.12.2005 року надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за наслідками проведеної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" встановлені порушення та складено акт № 774/23-4/13477761 від 08.12.2005 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011року позовні вимоги задоволені частково. Судом першої інстанції скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, № 33510/10/23-4130003782340/0 від 16.12.2005 року в частині визначення завищення бюджетного відшкодування на суму 60 833,33 гривень та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 873 823,40 гривень та присуджено з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2,30 грн. (дві гривні тридцять копійок).

Відповідач та позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме вимоги Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач просить постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відповідач просить постановити нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Окрім того, вважають, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу позивача вважає обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, апеляційну скаргу відповідача не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції скасуванню.

Представники відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу відповідача вважають обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, апеляційну скаргу відповідача не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційних скаргах, вважає, що останні не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь", є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 23.03.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Київської районної ради м. Донецька(а.с.17), ідентифікаційний код 13477761, згідно довідки № 13477761, та станом на 04.01.2000 року, знаходиться в ЄДРПОУ (а.с.18).

20.05.2005 року ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" було подано до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2005 року.

Згідно п.25 розділу III якої зазначено залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів на суму 2 567 362,00 гривень (а.с.13-14).

ДПІ у Київському районі м. Донецька у період з 18.10.2005 року по 08.12.2005 року було проведено документальну перевірку ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" за період квітень 2005 року.

За наслідками проведеної перевірки 08.12.2005 року встановлені порушення та складено акт№ 774/23-4/13477761 від 08.12.2005 року (а.с.5-12).

Згідно висновків акту перевірки встановлено необґрунтованість заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ у зв'язку з порушенням п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було завищено відємне значення ПДВ за квітень 2005 року на суму 2 567 362,00 гривень. Висновок податкового органу щодо встановлених порушень ґрунтується на тому, що на час перевірки розрахунки за укладеними договорами між ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" та ЗАТ «ВО «Техсировина», ТОВ «Облік» не були проведені у повному обсязі. Відповідач, посилаючись на приписи ст. 657 та ст. 210 Цивільного кодексу України, посилається, що за відсутністю нотаріального посвідчення укладеного між ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" та ЗАТ «ВО «Техсировина» договору купівлі продажу нерухомого майна від 14.04.2005 року № 07/04, зазначена угода не є вчиненою, що позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту.

16.12.2005 року на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 33510/10/23-4130003782340/0, яким ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 567 362,00 гривень та нараховано штрафну (фінансову) санкцію на суму 873 823,40 гривень (а.с. 15).

Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2005 року між ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" та ТОВ «Облік» був укладений договір купівлі - продажу модулю шліфованого МШ-3-2, ціна договору склала 436 9200,00 гривень, у тому числі ПДВ 72 820,00 гривень. (а.с. 74- 75).

Факт поставки підтверджується копіями рахунку - фактури від 05.04.2005 року № 4, накладної від 05.04.2005 року № 4 та податкової накладної від 05.04.2005 року № 4 на суму 436 920,00 гривень, в тому числі податок на додану вартість в сумі 72 820,00 гривень. Платіжним дорученням від 05.04.2005 року № 5 на суму 365 000,00 гривень позивач частково сплатив вартість вказавши в графі призначення платежу передплата за модуль шліфувальний згідно договору 1 від 04.04.2005 року у т.ч. ПДВ 60 833,33 гривень (а.с.81).

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що наявна фактична сплата податку на додану вартість, яка не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи і відповідає обставинам встановленим актом перевірки (а.с. 10).

Згідно п.п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 року,- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань із податку.

Колегія судів зазначає, що зазначений метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Колегія суддів зазначає, що за змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Актом перевірки правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" було встановлено, що із загальної суми, яка належала сплаті постачальникам за перевірений період, яка становить 15 404 172,00 гривень у тому числі ПДВ 2 567 362,00 гривень фактична сплата склала 365 000,00 у т.ч. ПДВ 60 833,00 гривень постачальнику ТОВ «Облік». Кредиторська заборгованість ТОВ „Фірма „Донбаскамінь" перед ТОВ «Облік» за договором купівлі продажу модулю шліфованого МШ-3-2 станом на 07.11.2006 року складає 71 920,00 гривень.

Відповідач в апеляційній скарзі не спростовує внаслідок виконання договірних зобов'язань між ТОВ „Фірма „Донбаскамінь та ТОВ «Облік» наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення суми ПДВ у розмірі 60 833,33 гривень до податкового кредиту.

Фактична сплата податку на додану вартість в межах спірних правовідносин, була здійснена лише за наслідками виконання договірних зобов'язань між ТОВ „Фірма „Донбаскамінь ТОВ «Облік», що також позивач та відповідач не спростовують.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Облік» сума податку на додану вартість включена до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображена у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за квітень 2005 року, зазначені обставини встановлені податковим органом на підставі довідки зустрічної перевірки № 237/23-4 від 10.10.2005 року, здійсненої фахівцем ДПІ у Київському районі м. Донецька (а.с.9).

Стосовно висновків акту перевірки щодо встановлених порушень у вигляді завищення від'ємного значення ПДВ за квітень 2005 року, які в свою чергу, пов'язані із відсутністю фактичних розрахунків позивачем із постачальником ЗАТ «ВО «Техсировина», колегія судів зазначає, що 14.04.2005 року між позивачем та ЗАТ «ВО «Техсировина» укладено договір купівлі продажу нерухомого майна від 14.04.2005 року № 07/04, у специфікації № 1 до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 14.04.2005 року № 07/04 обумовлений детальний перелік майна, ціна договору складає 14 967 252,00 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 2 494 542,00 гривень.

Факт передачі нерухомого майна підтверджується копіями акту прийому передачі від 18.04.2005 року № 1 на суму 14 967 252,00 гривень та податковою накладною від 18.04.2005 року № 9 на суму 14 967 252,00 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 2 494 542,00 гривень.

19.05.2006 року відбулось часткове погашення заборгованості по зазначеній господарській операції в порядку ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Згідно описової частини акту перевірки обставин щодо фактичних розрахунків з постачальником ЗАТ «ВО «Техсировина» не встановлено.

Апеляційним судом встановлено, що фактичних розрахунків позивачем із постачальником ЗАТ «ВО «Техсировина» станом на момент проведення перевірки не здійснено, зазначений факт розрахунків доказами не підтверджено.

Колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем документи на підтвердження фактичних розрахунків позивачем із ЗАТ «ВО «Техсировина», а саме акти звірки від 25.01.2007 року, заява про залік зустрічних однорідних вимог, акт прийому передачі векселів від 25.01.2007 року, вексель серії АА 0212192 від 25.01.2007 року, додаткову угоду до договору купівлі - продажу № 07/04 від 14.04.2005 року, з наступних підстав.

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з використанням векселів регулюються пунктом 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", який регулює нарахування податку на додану вартість під час здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою (далі за текстом пункту - векселі).

Відповідно до абзацу третього пункту 4.8 статті 4 зазначеного Закону для цілей оподаткування векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів. Отже, видача векселя (крім податкового) не супроводжується виникненням будь-яких додаткових податкових зобов'язань платника податку, зокрема, у вигляді нарахувань податку на додану вартість на вартість векселя. Наведене поширюється на всі векселі, визначені у пункті 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість": векселі, видані безпосередньо платником податку чи емітовані третіми особами та в подальшому передані в розрахунок за товари чи послуги, зокрема в порядку індосаменту. При цьому норма пункту 4.8 статті 4 вказаного Закону є спеціальною відносно інших норм Закону, які визначають об'єкти оподаткування (пункт 3.1 статті 3 цього ж Закону), а також правила оподаткування податком на додану вартість цінних паперів (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість").

Аналізуючи викладені норми законодавства, документи, що надані позивачем і складені вже після проведення перевірки за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, не свідчать про фактичне здійснення розрахунків та не створюють жодних правових наслідків для спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України,- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено обґрунтованість висновків акта перевірки в частині завищення від'ємного значення ПДВ на суму 2 506 528,67 гривень, зменшення суми бюджетного відшкодування визначеного згідно спірного податкового повідомлення - рішення підтверджується в частині 2 506 528,67 гривень.

Стосовно нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 873 823,40 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

Правовою підставою застосування штрафної (фінансової) санкції у спірному податковому повідомленні - рішенні зазначено підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-III, згідно якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Разом з тим судом встановлено, що сума 873 823,40 гривень утворилась у зв'язку із нарахуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50 % від суми 1 747 646,80 гривень, зазначена сума бюджетного відшкодування за червень 2004 року а тому штрафні санкції на вказану суму не стосуються періоду, що перевірявся згідно акту від 08.12.2005 року № 774/23- 4/13477761.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-III за яким, штрафна санкція визначається від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), відповідно до матеріалів справи зазначена штрафна санкція не відноситься до суми бюджетного відшкодування з

податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням рішенням та внесення якої до спірного податкового повідомлення - рішення є безпідставним

На підставі викладеного колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення рішення в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування на суму 60 833,33 гривень та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 873 823,40 гривень.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011року по адміністративній справі № 2-а-7860/09/0570 залишити без задоволення

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011року по адміністративній справі № 2-а-7860/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011року по адміністративній справі № 2-а-7860/09/0570 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 4 травня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

ОСОБА_5