Постанова

від 25.07.2006 по справі 203/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25"

липня 2006 р.                                 

                                 Справа №

203/4-06

Суддя господарського суду

Київської області Попікова О.В., розглянувши справу       

за позовом

Державної

податкової інспекції у Богуславському районі Київської області

до

Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1

Приватного

підприємства „УкрАзовДон”

про

про

визнання угод недійсними

секретар судового

засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від

позивача

Гончаров

М.О. дов від 16.12.2005р. № 8375

від

відповідача -1

СПД

ОСОБА_1 -паспорт 

відповідача

-2

не

з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.07.2006р. о 12 год.

20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення

постанови у повному обсязі відкладено на 01.08.2006р., про що повідомлено

сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державна

податкова інспекція у Богуславському районі Київської області (далі -Позивач)

звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Богуслав 

та Приватного підприємства „УкрАзовДон”, м. Донецьк (далі -

Відповідачі), про визнання недійсними на підставі статті 215 Цивільного кодексу

України угод укладених між відповідачами згідно видаткової та податкової

накладної від 4.10.2004р. № НОМЕР_1, видаткової та податкової накладної від 9.11.2004р.

№ НОМЕР_2, видаткової та податкової накладної від 2.12.2004р. № НОМЕР_3,

видаткової та податкової накладної від 1.01.2005р. № НОМЕР_4, видаткової та

податкової накладної від 10.02.2005р. № НОМЕР_5, видаткової та податкової

накладної від 20.02.2005р. № НОМЕР_6, видаткової та податкової накладної від

22.07.2005 № НОМЕР_7, видаткової та податкової накладної від 2.08.2005р. №

НОМЕР_8, видаткової та податкової накладної від 2..08.2005р. № НОМЕР_9,

видаткової та податкової накладної від 9.08.2005р. № НОМЕР_10, видаткової та

податкової накладної від 16.08.2005р. № НОМЕР_11, видаткової та податкової

накладної від 29.08.2005р. № НОМЕР_12, та просить суд стягнути з Приватного

підприємства „УкрАзовДон” на користь СПД ОСОБА_1 463374,51 грн. отриманих за

оспорюваними угодами та стягнути з СПД ОСОБА_1 

в доход державного бюджету 463374,51 грн. вартості товару (послуг)

отриманого останнім за оспорюваними угодами.

Позовні

вимоги обґрунтовані приписами статті 207 та статті 208 Господарського кодексу

України з огляду на те, що протягом 2004-2005р. відповідачами укладені

угоди  з метою суперечною інтересам

держави і суспільства. При цьому ДПІ наголошує на тому, що рішенням Ленінського

районного суду м. Донецьк від 22.07.2002р. визнані недійсними з моменту їх

реєстрації установчі документи ПП „УкрАзовДон” та свідоцтво про державну

реєстрацію платника ПДВ. В порушення вимог ч.1 статі 92 та ч.2 статті 203

Цивільного кодексу України  ПП

„УкрАзовДон” не маючи необхідний обсяг дієздатності укладав угоди з порушенням

господарської компетенції. ДПІ зауважує на тому, що умисел на укладання

оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави та суспільства

вбачається в діях ПП „УкрАзовДон” -здійснення господарської діяльності на

підставі недійсних накладних, виписування податкових накладних, і як

наслідок  утворення обставин спрямованих

на ухилення від оподаткування.

Відповідач

1 -СПД ОСОБА_1 проти позову заперечував, наголошуючи на тому, що при укладанні

угод з ПП „УкрАзовДон” останній надавав для огляду документи, які підтверджували

його дієздатність, та підтвердив, що угоди були виконані ним у повному обсязі.

Відповідач

-2  у судове засідання не з'явився,

відзивів на позовну заяву не надіслав, хоча про час і місце розгляду справи був

повідомлений належним чином  ухвалами та

повістками.

Під

час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які

беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх

доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у

судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

наступне.

Протягом

2004-2005р.р. між СПД ОСОБА_1 та Приватним підприємством „УкрАзовДон”  було вчинено правочини  щодо поставки останнім товару (зерно, насіння

пшениці, ячменю, сої, жмиху) загалом у кількості 1019,9 т на загальну суму

463374,51 грн. Факт отримання товару СПД ОСОБА_1 від ПП „УкрАзовДон”

підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних від

4.10.2004р. № НОМЕР_1,  від 9.11.2004р. №

НОМЕР_2, від 2.12.2004р. № НОМЕР_3,  від

1.01.2005р. № НОМЕР_4,  від 10.02.2005р.

№ НОМЕР_5, від 20.02.2005р. № НОМЕР_6, від 22.07.2005 № НОМЕР_7, від

2.08.2005р. № НОМЕР_8,  від 2.08.2005р. №

НОМЕР_9, від 9.08.2005р. № НОМЕР_10, від 16.08.2005р. № НОМЕР_11, від

29.08.2005р. № НОМЕР_12. Факт оплати товару СПД ОСОБА_1 загалом на суму

463374,51 грн. останнім не заперечується та підтверджується прибутковими

касовими ордерами (копії яких містяться в матеріалах справи від 6.10.2004 №

НОМЕР_13, від 9.11.2004 № НОМЕР_14, від 2.12.2004р. № НОМЕР_17, від 1.01.2005р.

№ НОМЕР_15, від 10.02.2005 № НОМЕР_16, від 20.02.2005 №  НОМЕР_18, від 2.08.2005р. № НОМЕР_19, від

2.08.2005р. № НОМЕР_20, від 9.08.2005р. № НОМЕР_10, від 9.08.2005р. № НОМЕР_21,

від 29.08.2005р. № НОМЕР_22).

На

виконання зазначених договорів ПП „УкрАзовДон” були виписані відповідні

податкові накладні  від 4.10.2004р. №

НОМЕР_23,  від 9.11.2004р. № НОМЕР_24,

від 2.12.2004р. № НОМЕР_3,  від

1.01.2005р. № НОМЕР_25,  від 10.02.2005р.

№ НОМЕР_26, від 20.02.2005р. № НОМЕР_27, від 22.07.2005 № НОМЕР_28, від

2.08.2005р. № НОМЕР_29,  від 2.08.2005р.

№ НОМЕР_30, від 9.08.2005р. № НОМЕР_31, від 16.08.2005р. № НОМЕР_32, від

29.08.2005р. № НОМЕР_33 (копії яких залучені до матеріалів справи).

Факт

поставки товару ПП „УкрАзовДон” на загальну суму 463374,51 грн. не

заперечується податковою службою та підтверджено присутнім у судовому засіданні

СПД ОСОБА_1

До

матеріалів справи залучена копія рішення Ленінського районного суду м. Донецька

від 22.06.2002р., яким визнані недійсними установчі документи Приватного

підприємства „УкрАзовДон” з моменту їх реєстрації та недійсним свідоцтво

платника ПДВ № 08164374. Рішення суду обґрунтоване тим, що підприємство було

зареєстроване на підставі неправдивих даних про власників та місце їх

знаходження, до того ж засновник підприємства ОСОБА_2 ніякої

фінансово-господарської діяльності щодо створення товариства не проводив,

реєстраційні документи не підписував, рахунки в банках не відкривав, наміру

займатися підприємницькою діяльністю не мав, а підприємство було зареєстроване

на підставну особу за винагороду. При цьому, в рішенні зазначено, що ПП

„УкрАзовДон” за місцезнаходженням відсутнє, звітності до податкових органів не

подає.

ДПІ

залучено також акт від 25.09.2003р. № 456 про анулювання Свідоцтва про

реєстрацію платника ПДВ -ПП „УкрАзоДон” № 08164374. та відповідь ДПІ у

Ленінському районі м. Донецька від 9.03.2006р., у якому зазначено, що ПП

„УкрАзовДон” (код 3162015751) перебуває на податковому обліку.

Відповідно

до вимог пункту 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в

Україні” державні податкові інспекції подають  

до  судів  позови 

до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання

угод недійсними і стягнення в доход 

держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших

випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом

підстав, а також  про  стягнення 

заборгованості  перед бюджетом і

державними цільовими  фондами  за 

рахунок  їх майна.

Державна

податкова інспекція у Богуславському районі скориставшись наданими їй

повноваженнями звернулась до господарського суду з позовом про визнання

недійними згаданих угод,  укладених між

СПД ОСОБА_1 та ПП „УкрАзоДон” на підставі ч. 1 статті 207 Господарського кодексу

України, і як наслідок про стягнення з Приватного підприємства „УкрАзовДон” на

користь СПД ОСОБА_1 463374,51 грн. отриманих за оспорюваними угодами та

стягнути з СПД ОСОБА_1  в доход

державного бюджету 463374,51 грн. вартості товару (послуг) отриманого останнім

за оспорюваними угодами ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України

Відповідно

до вимог ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України  господарське  

зобов'язання,   що  не 

відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить 

інтересам держави  і  суспільства, 

або  укладено  учасниками 

господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної 

правосуб'єктності),  може  бути 

на вимогу однієї із сторін,  або

відповідного органу  державної  влади 

визнано  судом недійсним повністю

або в частині.

Приписами

ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо

господарське зобов'язання визнано недійсним як 

таке, що  вчинено  з метою, 

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру 

в  обох  сторін 

-  у  разі виконання  зобов'язання 

обома  сторонами  - 

в  доход  держави за рішенням суду стягується все

одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі 

виконання  зобов'язання  однією 

стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все

одержане нею, а також все належне з неї 

першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін 

усе  одержане  нею 

повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на

відшкодування виконаного  стягується  за 

рішенням  суду  в 

доход держави. 

Чинний

Господарський кодекс України передбачає застосування таких наслідків щодо

визнання угоди недійсної у разі наявності наміру лише у однієї з сторін у

вигляді повернення всього одержаного нею іншій стороні, а одержане останньою

стягується в доход держави за умови встановлення судом таких обставин:

-          зобов'язання вчинено з метою, яка за

відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

-          наявність умислу хоча б в однієї з

сторін зобов'язання;

-          виконання зобов'язання хоча б однією

з сторін;

Проте,

ДПІ -як позивач у даній справі не довів наявність цих трьох обставин, зокрема:

наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про

визнання установчих документів недійсними та свідоцтва платника ПДВ ПП

„укрАзовДон”, оскільки у рішенні Ленінського районного суду м. Донецька

предметом дослідження була саме відповідність установчих документів вимогам чинного

законодавства, а не наявність умислу при укладанні угоди, що мала місце під час

підприємницької діяльності. Сам факт скасування державної реєстрації

підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його

державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно

до ч. 2 статті 18 Закону України „Про держану реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа

може посилатися на них у спорі як на достовірні. Чинним законодавством України

на сторону цивільно-правової угоди не покладено обов'язку по перевірці

відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника

правовідносин. Як вбачається з матеріалів справи, на час укладання оспорюваних

угод ПП „УкрАзовДон” було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі

підприємств і організацій України. До матеріалів справи залучена довідка  Головного управління статистики у Донецькій

області, з якої вбачається, що станом на 20 липня 2006р. ПП „УкрАзоДон” іден.

код 31615751 не виключене з державного реєстру.

Стосовно

посилання податкової служби на наявність умислу з боку ПП „УкрАзовДон” щодо

укладання оспорюваних угод з метою суперечною інтересам держави та суспільства,

яка полягала, у тому, що останній займався підприємницькою діяльністю з

порушенням чинного законодавства, що на думку податкової служби, дає можливість

СПД ОСОБА_1 включити свої витрати за згаданими угодами до складу валових, та

віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту слід зауважити наступне:

Ухилення

однієї з сторін від сплати податків, після здійснення угоди відповідно до

діючого законодавства України, не може бути підставою для визнання угоди недійсною,

а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб

суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому слід зазначити, що за умови

встановлення під час перевірки посадовими особами ДПС порушень податкового

законодавства,  неправомірне віднесення

до складу валових непідтверджених витрат чи завищення податкового кредиту,

позивач має повноваження щодо застосування фінансової відповідальності до

такого суб'єкта.

Сама

по собі угода про поставку зерна насіння пшениці, ячменю, сої не є такою, що

суперечить інтересам держави та суспільства. Такий товар не виключено законом

із цивільного обігу, не було законодавчих обмежень стосовно його поставки.

Викладені

обставини не доводять факт укладання згаданих угод з метою, суперечною інтересам

держави та суспільства, за умови недоведеності з боку податкової служби умислу

у ПП „УкрАзовДон” та СПД ОСОБА_1 при укладанні оспорюваних угод з метою,

суперечною інтересам держави та суспільства.

При

цьому, господарський суд враховує позицію викладену у постановах Верховного

суду України від 14.02.2006р. у справі № 21\320 та Вищого адміністративного

суду України від 10.05.2006р. у справі № 32\385.

За

огляду на викладене, позовні вимоги ДПІ у Богуславському районі, задоволенню не

підлягають.

Судові

витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Враховуючи

наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 -163

Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У

задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом,

якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС

України.

Суддя                                                                            

                    Попікова О. В.

Дата

складання та підписання постанови в повному обсязі -1.08.2006