Ухвала

від 13.09.2011 по справі 2а-3223/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року справа №2а-3223/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів

ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

при секретарі - Полторацькій С.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги прокурора Артемівського району міста Луганська, Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська та Головного управління державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 червня 2011 року у справі № 2а-3223/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Терра» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська (відповідач-1) та Головного управління державного казначейства України в Луганській області (відповідач-2) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № НОМЕР_1, визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: 1) визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 21.03.2011 року №0000112320; 2) визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, яка виразилася у ненаданні Головному управління Державного казначейства України в Луганській області висновку із зазначенням заявленої ПП «Терра» суми 1463109,55 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету; 3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, яка виразилася у неперерахуванні коштів у сумі 1463109,55 грн. з державного бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ПП «Терра» протягом п'яти операційних днів після отримання висновку ДПІ у Артемівському районі м. Луганська із зазначенням заявленої суми 1463109,55 грн., що підлягає відшкодуванню; 4) стягнути на користь ПП «Терра» з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Луганській області заборгованість бюджету у сумі 1500761,34 грн., у тому числі: заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1463109,55 грн. та заборгованість бюджету по сплаті пені у сумі 37665,79 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2011 року № НОМЕР_1 ДПІ у Артемівському районі м. Луганська визначено завищення суми бюджетного відшкодування ПП «Терра» у сумі 1463109,55 грн. та відмовлено у бюджетному відшкодування з підстав, що контрагенти постачальники мають недостатню чисельність трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди ПП «Терра». Співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та згідно до частин 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладені угоди мають ознаки нікчемності. Вважпав такі висновки відповідача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 2 червня 2011 року позовні вимоги були задоволені частково, а саме, визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № НОМЕР_1, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська, яка виразилася у ненаданні Головному управління Державного казначейства України в Луганській області висновку із зазначенням заявленої Приватним підприємством «Терра» суми 1463109,55 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Терра» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1463109,55 грн. (один мільйон чотириста шістдесят три тисячі сто дев'ять гривень 55 копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідачі, а також прокурор Артемівського району міста Луганська подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В частині відмови в задоволенні певних позовних вимог постанова суду не оскаржена.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач зареєстрований 08.11.2000 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, взятий на облік як платник податків ДПІ у Артемівському районі міста Луганську 15.11.2000 року за номером № 537. Засновник ПП «Терра» ОСОБА_6, ПП «Терра» є засновником ТОВ «Магазин 230» код 30761348, окрім того ОСОБА_5 є засновником ТОВ «ТЦ «Росія» код 35080231, ТОВ «Ресторація №1» код 35845042.

ПП «Терра» здійснює торгівлю побутовими приладами та виробами, здійснювало будівництво торговельного центру за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська 56.

В період з 19.03.2011 року по 20.03.2011 року ДПІ у Артемівському районі м. Луганська згідно до п.п. 7.8.1.12 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Терра» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень-травень 2007 року, липень-листопад 2007 року, за наслідками якої складений акт від 21.03.2011 року №128/2320/31196894.

Згідно висновків акту від 21.03.2011 року № 128/2320/31196894 перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 30.04.1997 року №168/97-ВР, що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у загальній сумі 1463109,55 грн., у тому числі по періодам: квітень 2007 року в розмір 25453,55 грн., травень 2007 року в розмір 272927,00 грн., липень 2007 року 108465,00 грн., серпень 2007 року в розмірі 135900,00 грн., вересень 2007 року в розмірі 455767,00 грн., жовтень 2007 року в розмірі 308340,00 грн., листопад 2007 року 48851,00 грн. \ т. № 1 а.с. 32-47\.

В цей же день на підставі висновків зазначено акту ДПІ у Артемівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПП «Терра» за порушення п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмір 1463109,55 грн., у тому числі по періодам: квітень 2007 року в розмір 25453,55 грн., травень 2007 року в розмір 272927,00 грн., липень 2007 року 108465,00 грн., серпень 2007 року в розмірі 135900,00 грн., вересень 2007 року в розмірі 455767,00 грн., жовтень 2007 року в розмірі 308340,00 грн., листопад 2007 року 156257 грн., а всього в сумі 1463109,55 грн. \ т. № 1 а.с. 31\.

В акті від 21.03.2011 року №128/2320/31196894 міститься наступна інформація щодо перевірки правомірності заявленого бюджетного відшкодування стосовно:

1. податкової декларації за квітень 2007 року вх.№18623 від 21.05.2007 року, згідно з якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 582694,00 грн, зазначено, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої актом № 294/2320/31196894.

На запити до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вперше 28.09.2007 року № 8437/7/23-20, вдруге 13.02.2008 року №923/7/23-2- щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Пулекс» код 33834167 за лютий березень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2-й ланці ланцюгу постачання та є безпосереднім постачальником побутової техніки ПП «Асонанс-3» на суму ПДВ51457,94 грн. отримано відповідь від 26.11.2007 року №91197/7/23-11, згідно якої встановлено, що провести невиїзну перевірку ТОВ «Пулекс-2005» неможливо, оскільки підприємство має стан 21 - ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду.

На запити до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Стиліус» код 34819401 за березень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2-й ланці ланцюгу постачання та є безпосереднім постачальником побутової техніки ПП «Асонанс-3» на суму ПДВ 41572,98 грн. отримано відповідь від 25.06.2008 року №11351/7/23-1106, згідно якої встановлено, що провести невиїзну перевірку ТОВ «Стиліус» неможливо, оскільки підприємство відсутнє за місцем реєстрації (акт обстеження місцезнаходження підприємства № 1405/23-11/34819401 від 30.05.2008 року).

З огляду на вказані обставини ДПІ в Артемівському районі міста Луганська зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності

2. Податкової декларації за травень 2007 року вх.№21053 від 20.06.2007 року, за якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 1930177,00 грн., вказано, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої довідкою від 16.07.2007 року №346/2320/31196894, яка визначена як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

При відпрацюванні ТОВ «Будпроменерго», яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» побутової техніки було направлено запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НПП «Інпромтех», яке у другому ланцюгу є постачальником побутової техніки ТОВ «Будпроменерго», установлено, що керівником ТОВ «НПП «Інпромтех» відмовлено у наданні інформації про постачальника.

За таких обставин ДПІ у Артемівському районі зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності.

3. Податкової декларації за липень 2007 року вх.№34338 від 20.08.2007 року, за якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 760620,00 грн., зазначено, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої довідкою від 10.10.2007 року №530/2320/31196894, яка визначена як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

При відпрацюванні ТОВ «Будпроменерго», яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» побутової техніки, в результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження посадових осіб не можливо, отже ТОВ «Будпроменерго» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, має ризик здійснення нереальних операцій з наданням послуг із безпосереднього формування податкового кредиту третім особам, критерій відбору яких передбачено наказом ДПА України від 12.11.2009 року №631 «Про відпрацювання суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних операцій».

На запит до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 25.07.2008 року №6515/7/23-20 щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Концерн Євроторг» код 32582790, за червень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником побутової техніки ТОВ «СТК Кенд Профі», код 34335953 на суму ПДВ 327656,35 грн., отримано відповідь від 12.08.2008 року №22313/7/23-113-4/8, довідку невиїзної позапланової перевірки від 05.08.2008 року №232/23-413-4, згідно якої керівником ТОВ «Концерн Євроторг» відмовлено в наданні інформації про постачальника побутової техніки.

З наведеного ДПІ у Артемівському районі зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності.

4. Податкової декларації за серпень 2007 року вх. №36761 від 19.09.2007 року, за якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 1780360,00 грн., вказано, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої довідкою від 10.10.2007 року № 530/2320/31196894, яка визначена як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

В акті зазначено, що аналізом податкової інформації встановлено, що постачальники, які формували рядок 10.1 (колонка Б) декларації та суму бюджетного відшкодування (рядок 25.1 декларації) є «сумнівними» контрагента, не декларують податкові зобов'язання та відповідно не сплачують податок на додану вартість до бюджету, а саме: ТОВ «Будпроменерго» на суму ПДВ 326126,31 грн., яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» у 1 ланці ланцюга постачання.

При відпрацюванні ТОВ «Будпроменерго», яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» побутової техніки, в результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження посадових осіб не можливо, отже ТОВ «Будпроменерго» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, мав стан 23 «Місцезнаходження не встановлено», на момент здійснення перевірки стан підприємства 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

На запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки по ТОВ «НПП «Інпромтех» код 31784036 за серпень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником побутової техніки ТОВ «Будпроменерго» на суму ПДВ 372086,17 грн. встановлено, що ТОВ «НПП «Інпромтех» має стан 7 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»

Також, на запити до ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Торгкомплект», яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником побутової техніки ПП «Арт-Кор» встановлено, що ТОВ «Торгкомплект» має стан 7, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

З огляду на вказане ДПІ у Артемівському районі зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності.

5. Податкової декларації за вересень 2007 року вх. № 44204 від 22.10.2007 року, за якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 1003889,00 грн., зазначено, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої довідкою від 08.01.2008 року №693/2320/31196894, яка визначена як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

В акті зазначається, що аналізом податкової інформації встановлено, що постачальники, які формували рядок 10.1 (колонка Б) декларації та суму бюджетного відшкодування (рядок 25.1 декларації) є «сумнівними» контрагента, не декларують податкові зобов'язання та відповідно не сплачують податок на додану вартість до бюджету, а саме: ТОВ «Будпроменерго» на суму ПДВ 177672,02 грн., яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» у 1 ланці ланцюга постачання.

При відпрацюванні ТОВ «Будпроменерго», яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» побутової техніки, в результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження посадових осіб не можливо, отже ТОВ «Будпроменерго» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, мав стан 23 «Місцезнаходження не встановлено», на момент здійснення перевірки стан підприємства 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

З наведеного ДПІ у Артемівському районі зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності.

6. Податкової декларації за жовтень 2007 року вх.№50362 від 20.11.2007 року, за якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 677670,00 грн., вказано, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої довідкою від 08.01.2008 року № 693/2320/31196894, яка визначена як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

В акті зазначається, що аналізом податкової інформації встановлено, що постачальники, які формували рядок 10.1 (колонка Б) декларації та суму бюджетного відшкодування (рядок 25.1 декларації) є «сумнівними» контрагента, не декларують податкові зобов'язання та відповідно не сплачують податок на додану вартість до бюджету, а саме: ТОВ «Будпроменерго» на суму ПДВ 65543,33 грн., яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» у 1 ланці ланцюга постачання.

При відпрацюванні ТОВ «Будпроменерго», яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» побутової техніки, в результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження посадових осіб не можливо, отже ТОВ «Будпроменерго» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, мав стан 23 «Місцезнаходження не встановлено», на момент здійснення перевірки стан підприємства 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

На момент складання акту від 21.03.2011 року №128/2320/31196894 ТОВ «Будпроменерго» анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Також, у акті зазначено, що ТОВ «Торговий Дім «Промпостач» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, оскільки має ризик здійснення нереальних операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам. В результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження посадових осіб не можливо, отже ТОВ «Торговий Дім «Промпостач» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, мав стан 23 «Місцезнаходження не встановлено», на момент здійснення перевірки стан підприємства 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

На запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки по ТОВ «Технофетіш» код 34715667 за вересень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником побутової техніки ТОВ «Меріт Електронікс» код 34486910 на суму ПДВ 158320,64 грн. отримано відповідь, що провести невиїзну позапланову перевірку з ТОВ «Технофетіш» неможливо, у зв'язку з незнаходженням за місцем реєстрації.

На запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки по ТОВ «Спецкомплект» код 34450219 за вересень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ПП «Мега-Лугкомплект-В» код 35024842 на суму ПДВ 301602 грн. отримано відповідь, що провести невиїзну позапланову перевірку з ТОВ «КФ «Спецкомплект» неможливо, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

На запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки по ПП «Ларос» код 34720635 за серпень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 3 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ПП «Партнер-2007» код 34165297 у 2 ланці ланцюга постачання, який є безпосереднім постачальником ПП «Опт-Спец-ВМ» код 34767909 на суму ПДВ 238924 грн. отримано відповідь, що провести невиїзну позапланову перевірку з ПП «Ларос», у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

На запит до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки по ТОВ ТПК «Співдружність» код 33756498 за вересень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 3 ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ТОВ Фірма «Апекс» у 2 ланці ланцюга постачання, який є безпосереднім постачальником ПП «Арт-Кор» на суму ПДВ 19368,12 грн. отримано відповідь, що провести невиїзну позапланову перевірку неможливо, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

За таких обставин ДПІ у Артемівському районі зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності.

7. Податкової декларації за листопад 2007 року вх. № 53546 від 20.12.2007 року, за якою заявлено відшкодування на рахунок у банку 837300,00 грн., зазначено, що дана сума відшкодування перевірена за результатами виїзної документальної перевірки, оформленої довідкою від 15.02.2008 року №58/2320/31196894, яка визначена як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

В акті зазначено, що аналізом податкової інформації встановлено, що постачальники, які формували рядок 10.1 (колонка Б) декларації та суму бюджетного відшкодування (рядок 25.1 декларації) є «сумнівними» контрагента, не декларують податкові зобов'язання та відповідно не сплачують податок на додану вартість до бюджету, а саме: ТОВ «Будпроменерго» на суму ПДВ 362126,31 грн., яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» у 1 ланці ланцюга постачання.

При відпрацюванні ТОВ «Будпроменерго», яке є безпосереднім постачальником ПП «Терра» побутової техніки, в результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження посадових осіб не можливо, отже ТОВ «Будпроменерго» є платником податків високого ризику, який оцінюється негативно в частині податкової поведінки, мав стан 23 «Місцезнаходження не встановлено», на момент здійснення перевірки стан підприємства 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

На момент складання акту від 21.03.2011 року №128/2320/31196894 ТОВ «Будпроменерго» анульовано свідоцтво платника ПДВ.

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська направлено запити до:

- ДПІ у Оболонському районі у м. Києві щодо надання інформаційної довідки: вперше від 2512.2007 року №10817/7/23-20, вдруге від 08.05.2008 року №3111/7/23-20 по ТОВ «Вістфорт» код 31466818, яке є постачальником ПП «Терра» у 1 ланці ланцюга постачання побутової техніки на суму ПДВ 146649,93 грн. Згідно отриманої довідки від 14.05.2008 року №4702/7/23-309-7, у складі податкових зобов'язань постачальника ПП «Терра» складає 38,8%. На повторний запит щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки від 18.05.2007 року №3106/7/23-20, та втрете від 25.07.2008 року №6512/7/23-20 - відповіді не отримано.

- Ленінської МДПІ у м. Луганську від 20.06.2008 року №4219/7/2320 щодо здійснення невиїзної позапланової перевірки по ПП «Всеслав-Луганськ» за жовтень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання будівельних матеріалів та безпосереднім постачальником ТОВ «Рустан-Буд» на суму ПДВ 42710,67 грн. Проте довідку не отримано по теперішній час.

- Стахановської ОДПІ від 18.06.2008 року № 4103/7/23-20, вдруге від 25.07.2008 року №6521/7/23-20 щодо проведення невиїзної позапланової перевірки по ТОВ «Восток-Бетон» за жовтень 2007 року, яке є постачальником ПП «Терра» у 2 ланці ланцюга постачання будівельних матеріалів та безпосереднім постачальником ТОВ «Ростан-Буд» на суму ПДВ 27327,14 грн. Проте довідку не отримано по теперішній час.

З огляду на вказані обставини ДПІ в Артемівському районі зроблений висновок, що зазначені контрагенти ПП «Терра» не мають достатньої чисельності трудових ресурсів, відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди ПП «Терра», а також про те, що співпраця з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, згідно частин 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України укладені угоди мають ознаки нікчемності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року за № № НОМЕР_1 про зменшення ПП «Терра» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1463109,55 грн. підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, (далі Закон № 168).

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 даного Закону бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 цього Закону).

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР).

ПП «Терра» впродовж 2007 року були подані заяви до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська про повернення сум бюджетного відшкодування на наступні суми: за квітень 2007 року 582694,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ у Артемівському районі м. Луганська 21.05.2007 року вх.18625 - внаслідок перевірки якої заявлена сума була зменшена до 161231,55 грн. та ПП «Терра» погодилось; за травень 2007 року 1930177,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 20.06.2007 року вх.21055; за червень 2007 року 854960,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 19.07.2007 року вх.27963; за липень 2007 року 760620,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 20.08.2007 року вх.34339; за серпень 2007 року 1780360,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 19.09.2007 року вх.36766; за вересень 2007 року 854960,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 22.10.2007 року вх.44202; за жовтень 2007 року 854960,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 20.11.2007 року вх.50363; за листопад 2007 року 854960,00 грн., на отримання якої заява була отримана ДПІ 20.12.2007 року вх. 55549.

Таким чином, всього ПП «Терра» заявлено на відшкодування з державного бюджету з урахуванням зменшення суми за квітень 2007 року 8006207,55 грн.

За результатами розгляду поданих заяв ДПІ у Артемівському районі м. Луганська погодило відшкодування позивачу тільки суму 6066492,00 грн. за результатами перевірки згідно акту від 20.08.2008 року № 476/2320/31196894 та податковим повідомлення-рішення від 20.08.2008 року №0000352320/0 про зменьшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1939710,55 грн.

ПП «Терра» не погодилось з висновками акту від 20.08.2008 року №476/2320/31196894 та податковим повідомлення-рішення від 20.08.2008 року № 0000352320/0 і подало до ДПІ у Артемівському районі м. Луганську скаргу, за результатами розгляду якої рішенням №15106/10/23-20 від 12.09.2008 року ДПІ у Артемівському районі м. Луганська скасувало це податкове повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1133169,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишило без змін.

Отже, ДПІ в Артемівськомі районі в м. Луганську своїм рішенням №15106/10/23-20 від 12.09.2008 року відмовило ПП «Терра» у відшкодування 806541,55 грн., а відносно суми 1133169,00 грн. підтвердило право підприємства на отримання бюджетного відшкодування, та прийняла нове податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000352320/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 806541,55 грн.

Не погоджуючись з відмовою, ДПІ у Артемівському районі м. Луганська у відшкодування 806541,55 грн. ПП «Терра» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0000352320/1.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2009 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 09.09.2009 року, у справі №2а-20179/09/1270 позов ПП «Терра» був задоволений, податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року №0000352320/1 - скасовано.

Підтверджена таким чином сума бюджетного відшкодування у розмірі 1939710,55 грн. протягом 2010-2011 року була зменшена до 1463109,55 грн. внаслідок зарахування ПП «Терра» належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах на суму 476601,00 грн.

Таке рішення ПП «Терра», як правильно зазначив суд першої інстанції, не суперечить Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідно п.п. 7.7.3 п.7.7. ст.7 цього Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. ОСОБА_7 рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до приписів п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року відповідно Закону України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. ОСОБА_7 рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином, впродовж 2010-2011 років ПП «Терра» було обґрунтовано самостійно зараховано належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах 476601,00 грн.

З огляду на встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що право ПП «Терра» на відшкодування ПДВ у сумі 1939710,55 грн. було підтверджено рішенням ДПІ у Артемівському районі м. Луганська та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в

адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А отже, з наведеного суд може зробити висновок, що ПП «Терра» має право на отримання залишку суми невідшкодованого ПДВ у розмірі 1463109,55 грн.

Посилання відповідача при обґрунтуванні своїх доводів на положення Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведені перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ від 18.08.2005 року № 350 є безпідставними, оскільки з огляду на вимоги Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. №34/5, зареєстрованого 12.04.2005 р. за №381/10661, вказані Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, стосуються організації внутрішньої діяльності податкових органів, а тому для суб'єктів підприємницької діяльності носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що положення зазначених Методичних рекомендацій ДПІ у Артемівському районі м. Луганська необґрунтовано застосувало для формування висновку у акті від 21.03.2011 року №128/2320/31196894 про відсутність у ПП «Терра» права на отримання залишку суми невідшкодованого ПДВ у розмірі 1463109,55 грн.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, акт від 21.03.2011 року № 128/2320/31196894 не містить доказів, що операції з придбання товарів ПП «Терра» у своїх контрагентів не мали реального товарного характеру, товар не перевозився та не зберігався, перевіркою також не виявлено та відповідачем у судовому засіданні не надано доказів відсутності розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Натомість, суд встановив, що право ПП «Терра» на бюджетне відшкодування ПДВ за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року в розмірі 1463109,66 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: реєстром отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року, в якому зареєстровані податкові накладні суми ПДВ яких віднесені до складу податкового кредиту та безпосередньо податковими накладними; податковими деклараціями за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року, в яких до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду обґрунтовано віднесено відповідні суми ПДВ; іншими письмовими доказами.

Зі змісту акту від 21.03.2011 року № 128/2320/31196894 вбачається, що ДПІ у Артемівському районі м. Луганська під час перевірки не досліджувались письмові договори та інші первинні документи ПП «Терра», які за своїм змістом передбачали виконання сторонами між контрагентів двосторонніх обов'язків з постачання товарів, в той час як зміст договорів, укладених ПП «Терра» в продовж 2007 року з постачання товарів становлять визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, та визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст.628 ЦК України.

Висновок ДПІ в Артемівському районі м. Луганська щодо нікчемності правочинів, укладених у 2007 році ПП «Терра» ґрунтується на тому, що начебто вони мають протиправний характер та суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок.

Але, ДПІ у Артемівському районі м. Луганська на підтвердження своєї правової позиції і відповідного висновку не навела у складеному акті доказів і не зазначила, в чому саме полягає їх протиправний характер, в чому є порушення інтересів держави і суспільства, та чим саме порушено публічний порядок.

Суд вважає, що ДПІ у Артемівському районі м. Луганська безпідставно посилається на те, що перевіркою ПП «Терра» встановлено відсутність поставок товару від перелічених у акті 21.03.2011 року № 128/2320/31196894 контрагентів.

Такий висновок ДПІ у Артемівському районі м. Луганська у складеному акті фактично робить лише на тому, що згідно відповідей органів державної податкової служби отримані відповіді щодо перевірки контрагентів, які знаходяться на податковому обліку, не виконують свої податкові зобов'язання, є платниками високого ризику в частині податкової поведінки.

Але, разом з цим ДПІ у Артемівському районі м. Луганська не надало суду доказів доказів, що на час здійснення господарських операцій ПП «Терра» були відомі будь-які факти щодо дефектів у правовому статусі перелічених контрагентів, як то відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо.

Посилання відповідача на нікчемність даного договору з підстав ст. 228 Цивільного Кодексу України суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним і податковий орган не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж податковий орган вважає зазначений договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, останній може бути визнаний судом недійсним відповідно до вимог частини 3 статті 228 ЦК України.

Крім того, з роз'яснень, викладених в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними правочинами в сенсі статті 228 ЦК України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між позивачем та його контрагентами у вищезазначених податкових періодах не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 ЦК України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

Відповідач з позовом про визнання вказаного договору недійсним до суду не звертався.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

За таких обставин безтоварність спірних правочинів повинна доводитись відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.

Суд першої інстанції правильно вказав, що наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обствин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Проте, акт від 21.03.2011 року № 128/2320/31196894 не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ПП «Терра» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. ОСОБА_7 ґрунтується лише на припущеннях ревізорів щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, але його позиція, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплена належним доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Відповідачем також не було надано належних та допустимих доказів наявності вини (умислу) в позивача чи його контрагентів щодо вказаних обставин, а також не зазначено, які саме вимоги законодавства позивачем були порушені при вчиненні правочинів.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Як вбачається з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону № 168 передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

ОСОБА_7 обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обов'язок покупця товару -платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Таким чином, для отримання бюджетного відшкодування необхідна наявність певних підстав, зокрема:

- наявність від'ємного значення звітного податкового періоду;

- зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

- фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

- здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

- включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону № 168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон № 168 не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні товарів (послуг).

З огляду на зазначені норми Закону доводи апеляційної скарги, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, яке не пов'язує право на бюджетне відшкодування ПДВ зі сплатою останнього до бюджету. Право на бюджетне відшкодування законодавством повязується з іншими обставинами, які вище вказані судом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, так як проведеною перевіркою встановлено, що частина від'ємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок та запитів до інших податкових органів колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки нормами Закону № 168 право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по ланцюгу.

Можливе порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки останній виконав усі передбаченні законом умови щодо отримання такого відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. З урахуванням вимог п.1.3 ст.1 та ст. 7 Закону № 168, покупець сплачує суму ПДВ в ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи не надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" було розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N 34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, у підпункті 5.2 пункту 5 розділу ІІ Порядку містяться вимоги до змісту описової частини акту документальної перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства. Зокрема, за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Всупереч зазначеними приписам відповідачем в акті перевірки не викладено зміст порушення позивачем абзацу «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при здійсненні господарської діяльності та формуванні податкового кредиту за вказані періоди, а також не зазначені первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за господарськими операціями, які ставляться під сумнів відповідачем, не складено акт про ненадання таких документів до перевірки, якщо останні не надавались. Відповідачем в акті перевірки взагалі не досліджувались господарські операції за спірні податкові періоди, не надавалась оцінка наявним у позивача первинним документам, які підтверджують реальність господарських операцій. Фактично всі доводи відповідача носять характер припущень і не несуть в собі доказового значення по справі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційних скарг, що судом першої інстанції не проаналізовано та надано оцінки господарським операціям позивача, оскільки сам відповідач ці господарські операції не досліджував, доказів щодо їх безтоварності або нікчемності не надавав, хоча частиною 2 статті 71 КАС України саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій. Такі доводи апеляційних скарг є по суті намаганням відповідача-1 перекласти свої обов'язки на суд, що є неприпустимим.

Відповідач підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення зазначив пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України, згідно якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Аналогічні вимоги містяться в підпункті «б» пункту 2.1 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1440/18735.

Оскільки дані перевірки результатів діяльності позивача, викладені в акті перевірки від 21.03.2011 № № 128/2320/31196894, не свідчать про завищення сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування, заявлених у податкових деклараціях, по господарським операціям за 7 податкових періодів, а саме, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення сум бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням в загальному розмірі 1463109,55 грн.

Згідно з п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд установив, що ДПІ у Артемівському районі м. Луганська висновок до Головного управління Державного казначейства України в Луганській про підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року у сумі 1463109,55 грн. не направлявся.

Недодержання з боку ДПІ у Артемівському районі м. Луганська поряду визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ПП «Терра» та ненадання довідки про суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, до органу державного казаначейства у строки, визначені пунктом 7.7. статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року «Про податок на додану вартість», призвело до порушення прав та інтересів позивача, що є підставою для визнання бездіяльності ДПІ у Артемівському районі м. Луганська неправомірною.

Податковий орган утримався від виконання дій, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», а саме, надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства, або відмови у наданні бюджетного відшкодування, що, як наслідок спричинило звернення позивача за судовим захистом.

Пунктами 200.12 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за N 1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача -держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Незважаючи на наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість податковим органом до органу державного казначейства не надавався.

Відповідно до п. 4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.06.1997 року № 209/72 (в редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером № 489/5680, передбачено, що у разі ненадання висновку щодо відшкодування ПДВ, повернення сплаченого податку здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведення позивачем обставин, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року в сумі 1463109,55 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача-2, що органи державного казначейства відшкодовують податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів суперечать положенням вказаних нормативних актів та КАС України, оскільки у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження такої бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Інших доводів, крім відсутності результатів звірок та відповідей на запити податкових органів з постачальниками контрагентів позивача, відповідачем щодо необґрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в акті перевірки та оскаржуваному повідомленні-рішенні не наведено.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складено 19 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Артемівського району міста Луганська, Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська та Головного управління державного казначейства України в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 червня 2011 року у справі № 2а-3223/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

ОСОБА_3