Постанова

від 24.04.2007 по справі 10/211-4063

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/211-4063

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.04.07                                                                                           Справа  № 10/211-4063

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                Мельник Г.І.

суддів:                                          Новосад Д.Ф.

                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області №13-08-09/251 від 31.01.07р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007року.

у справі    №10/211-4063

за позовом Тернопільського обласного державно-комунального підприємства по заготівлі і поставці палива населенню, побутовим споживачам «Облпаливо», м. Тернопіль

до відповідача 1 Державної виконавчої служби у м. Тернополі №1

до відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області

про стягнення 16 626,09 грн.

За участю:

Від позивача не з'явився;

Від відповідача 1 не з'явився;

Від відповідача 2 Вуїв С.В.

В ході судового засідання представнику відповідача 2 права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України роз'яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.

Встановив: рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Півторак М.Є.) від 25.01.2007р. у справі №10/211-4063 задоволено позовні вимоги.

          Відповідач 2 з рішенням не погоджується подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, в позові відмовити, з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено відповідальність Державного казначейства за дії інших органів; Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»окремою статтею видатків не передбачено виплату матеріальної шкоди; кошти, які обліковуються на рахунках державних органів є виключно коштами державного бюдждету і належать державі в особі певних органів. Тому, погашення зобов'язань, які виникли у зв'язку із завданням державними органами шкоди, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів –заподіювача шкоди.

          Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду без змін, з мотивів викладених у відзиві.

          Позивач та відповідач 1 в явку представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час слухання справи, тому клегія вирішила розглянути справу без їх участі за наявними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          При цьому колегія виходила з наступного:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 2.06.06р. у справі №13/36-460 за позовом Тернопільського ОДКП по заготівлі і постачанню палива населенню, побутовим споживача «Облпаливо»до ДВС у м. Тернополі №1 та ВДК у м. Тернополі задоволено позовні вимоги та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 44 820 грн. завданої шкоди; 448,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  та видано наказ на його виконання.

У мотивувальній частині рішення зазначено, що матеріалами справи доведено, що Тернопільському обласному ДКП «Облпаливо» нанесено шкоду в результаті неправомірних дій ДВС у м. Тернополі № 1, яка відповідно до вимог ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, ст. 11 Закону України “Про державну виконавчу службу“ підлягає відшкодуванню за рахунок держави. Рішення вступило в законну силу.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем на адресу ДВС у місті Тернополі №1 направлялася претензія №72 від 01.08.2006р. з вимогою сплатити 12594,42грн. індексу інфляції за час прострочення суми заборгованості та 4031,67грн. –три проценти річних за весь період прострочення.

Пунктом 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно представленого розрахунку сума інфляційних нарахувань  з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить (в період з 01.08.2003р. по 01.07.2006р.) -  12 594,42 грн.  та  три проценти річних від простроченої суми (в період 01.08.2003р. по 01.08.2006р.) –4 031,67 грн.

Частиною четвертою статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави  чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю цих органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними повноважень.

За змістом частини 3 статті 11 Закону України від “Про державну виконавчу службу“, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом за рахунок держави.

Стаття 1173 Кодексу передбачає, що шкода, завдана фізичній  або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною  Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

На підставі цього, колегія погоджується з висновоком місцевого господарського суду про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 12 594,42грн. –інфляційних нарахувань за час прострочення сплати суми заборгованості та 4 031,67 грн. –річних з відкритих рахунків у Державному казначействі України.

Не беруться до уваги доводи скаржника, що в Державному бюджеті не передбачені кошти на відшкодування завданої шкоди,  оскільки такі суперечать Конституції України та чинному законодавству, які закріплюють право кожного на відшкодування за рахунок держави  шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України, суд         

                     ПОСТАНОВИВ:

          1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007р. по справі за №10/211-4063 залишити без змін.

          2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

     3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

          4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Тернопільської області.

          Головуючий–суддя                         Мельник Г.І.

Судді                                    Новосад Д.Ф.

                                             Михалюк О.В.