Постанова

від 17.04.2007 по справі 41/464

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/464

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.04.2007                                                                                           № 41/464

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Борисенко  І.В.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                     Дубінкіній Ю.А.  

 За участю представників:

 від прокуратури - Хруленко О.В.

від позивача -                     Ковальчук І.В. (дов. № 220/450/д від 25.12.2006 р.)                         

від відповідача   -                   Музиченко О.А. (дов. б/н від 24.11.2006 р.

від третьої особи -                  не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Департаменту державної виконавчої служби

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.09.2006

 у справі № 41/464 (Пилипенко О.Є.)

 за позовом                               Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

 до                                                   Державної виконавчої служби України

третя особа Державне казначейство України

 про                                                  стягнення 3685467,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Військовий прокурор Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України подав позов до Державного казначейства України, третя особа -  Державна виконавча служба України, в якому просив зобов'язати Державне казначейство України повернути на рахунки позивача грошові кошти в розмірі 3 685 467 грн. 49 коп.

В процесі розгляду справи Військовий прокурор Центрального регіону України заявив клопотання про заміну неналежного відповідача Державне казначейство України на Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України та подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зобов'язати Державну виконавчу службу повернути через Державне казначейство України грошові кошти Міністерству оборони України в розмірі 3 685 476 грн. 49 коп.

Господарським судом міста Києва уточнення позовних вимог було прийнято до розгляду, здійснено заміну неналежного відповідача Державне казначейство України на Державну виконавчу службу України та залучено Держане казначейство України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2006  р. у справі № 41/464 позовні вимоги Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено повністю; зобов'язано Державну виконавчу службу повернути через Державне казначейство України грошові кошти Міністерству оборони України в розмірі 3 685 476 грн. 49 коп.

Суд мотивував рішення тим, що нормами чинного законодавства України передбачено повернення коштів у розмірі стягнутого виконавчого збору, у зв'язку із скасуванням рішення, в порядку визначеному Міністерством юстиції України, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент державної виконавчої служби звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати повністю та прийняти нове, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи та вирішено питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

Представник Департаменту державної виконавчої служби у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також представники прокуратури та позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку представника прокуратури, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2004 року по справі 45/57 позов Закритого акціонерного товариства Промислово-фінансове об'єднання „Інтер-Енерго” до Міністерства оборони України про стягнення 36 842 400 грн. задоволено частково в сумі 36 834 676,91 грн. та стягнуто з Міністерства оборони України на користь Закритого акціонерного товариства „Промислово-фінансове об'єднання „Інтер-Енерго” 36 834 676 грн. 91 коп. заборгованості, 1700 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення суду від 06.02.2004 року по справі 45/57 ґрунтувалося на тому, що право Акціонерного товариства закритого типу „Промислово-фінансове об'єднання „Інтер-Енерго” виникло на підставі договору від 18.12.2003р. № юр-13/2003Д.

На виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.02.2004 року № 45/57 в безспірному порядку були списані кошти з рахунку Міністерства оборони України на користь ЗАТ „Промислово фінансове об'єднання „Інтер-Енерго” в сумі 36 834 676 грн. 91 коп., що, зокрема підтверджується належним чином завіреною копією виписки з рахунку з урахуванням КЕВК (рахунок № 35210026003192 від 02.11.2004 року), яка знаходиться в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду міста Києва по справі 45/311-40/136 від 22.06.2006 року позов Військового прокурора Північного регіону України в інтересах держави в особі міністерства оборони України до ДАК „Укрресурси”, ЗАТ „Промислово фінансове об'єднання „Інтер-Енерго”, про визнання недійсним договору від 18.12.2003р. № юр-13/2003Д задоволено повністю, визнано недійсним на підставі статті 48 Цивільного кодексу УРСР договір про уступку права вимоги № юр-13/2003-Д, укладений 18.12.2003 між Державною акціонерною компанією „Укрресурси” та Закритим акціонерним товариством „Промислово-фінансове об'єднання „Інтер-Енерго” з моменту його укладення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2005 року у справі 45/311-40/136 рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2005 року № 45/311-40/136 в частині визнання договору від 18.12.2003 року № юр-13/2003Д недійсним з моментом укладання залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2005 року по справі 45/57 за поданням військового прокурору Центрального регіону України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2004 року у справі № 45/57 рішення господарського суду міста Києва 06.02.2004 року у справі № 45/57 скасовано, прийняте нове рішення, у позові Закритому акціонерному товариству „Промислово-фінансове об'єднання „Інтер-Енерго” до Міністерства оборони України про стягнення 36 842 400 грн. 00 коп. відмовлено повністю, в поворот виконання рішення стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Промислово-фінансове об'єднання „Інтер – Енерго” на користь Міністерства оборони України 36 842 400 грн. 91 коп. заборгованості, 1700 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В позові у справі № 41/464 Військовий прокурор Центрального регіону України просить суд зобо'язати відповідача повернути Міністерству оборони України 3 685 467 грн. 49 коп. виконавчого збору, посилаючись на те, що при перегляді рішення господарського суду міста Києва у справі № 45/57 від 28.11.2005 року за нововиявленими обставинами не вирішено питання про повернення Міністерству оборони України списаного третьою особою за Постановою Державної виконавчої служби під час примусового виконання виконавчого збору в розмірі 10% від суми стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження” та абзацу 1 пп. 4.16 Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій” (надалі - Інструкція), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про повернення стягнутого виконавчого збору з посиланням на положення статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка

набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого)

без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виходячи з наведеної норми, для повернення майна необхідно встановити особу, яка це майно набула.

Проте, судом першої інстанції під час розгляду справи не було досліджено, ким здійснено стягнення коштів виконавчого збору та не встановлено отримувача цих коштів.

Підпунктом 4.16.3 Інструкції встановлено: кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходять на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міських обласного значення) управлінь юстиції в органах Державного казначейства України.

На підставі наданих на виконання ухвали апеляційного суду виписок з рахунку, виданих Державним казначейством України, колегією суддів встановлено, що стягнуті з Міністерства оборони України кошти (заборгованість та виконавчий збір) надійшли 01.11.2004 р. та 02.11.2004 р. на рахунок Міністерства юстиції України.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що отримувачем стягнутих коштів є Міністерство юстиції України, та, як зазначено в апеляційній скарзі, Департамент державної виконавчої служби вчиняв дії по стягненню цих коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1622 від 16.11.2006 р. (набула чинності 16.01.2007р.) було ліквідовано Департамент державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління.

В статті 3 Закону України „Про державну виконавчу службу” в редакції Закону України № 521-V від 22.12.2006р., чинній з 16.01.2007р., наведено перелік органів державної виконавчої служби, в якому зазначено Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Отже, на даний час Департамент державної виконавчої служби є структурним підрозділом Міністерства юстиції України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що належним відповідачем у справі є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому суд першої інстанції необгрунтовано здійснив за клопотанням Військового прокурору Центрального регіону України заміну Державного казначейства України на Державну виконавчу службу України, визнавши останню належним відповідачем у справі.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне замінити неналежного відповідача у справі  - Державну виконавчу служби України – належним відповідачем  - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції Військовий прокурор Центрального регіону України заявив клопотання про заміну неналежного відповідача Державного казначейства України на Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України.

Однак, при визначенні належного відповідача судом першої інстанції було невірно застосовано норми статті 3 Закону України „Про державну виконавчу службу” та статті 2 Закону України „Про виконавче провадження”, якими визначено перелік органів державної виконавчої служби, що призвело до невірного висновку про наявність в системі органів державної виконавчої служби такої юридичної особи як Державна виконавча служба, у зв'язку з чим суд необґрунтовано здійснив за клопотанням Військового прокурору Центрального регіону України заміну Державного казначейства України на Державну виконавчу службу України, визнавши останню належним відповідачем у справі.

Наявні докази свідчать, що отримувачем стягнутих коштів є Міністерство юстиції України, проте з позовної заяви та з уточнення до неї вбачається, що Військовий прокурор Центрального регіону України просив суд зобов'язати Державну виконавчу службу повернути грошові кошти через Державне казначейство України.

Отже, вимог про стягнення вказаних коштів з Міністерства юстиції України у даній справі не заявлялось.

Доказів отримання коштів саме відповідачем в матеріалах справи не міститься, таким чином, прокурором та позивачем не доведено, що відповідач є особою, яка набула майно – стягнутий виконавчий збір, а тому позовні вимоги про повернення стягнутого виконавчого збору на підставі статті 1212 ЦК України є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Керуючись ст.ст. 101, 102, п.2 ч.1 ст.103, п.п. 2, 3, 4 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Замінити неналежного відповідача - Державну виконавчу службу України - належним відповідачем - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2006 р. у справі № 41/464 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

Військовому прокурору Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в позові до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Держане казначейство України, про зобов'язання повернути через Державне казначейство України грошові кошти Міністерству оборони України в розмірі 3 685 476 грн. 49 коп. відмовити повністю.

Матеріали справи № 41/464 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набуває законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Шипко  В.В.