Рішення

від 28.04.2007 по справі 2/82-1397

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/82-1397

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2007 р.Справа № 2/82-1397

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України Кловський узвіз, 4, м.  Київ 21,01021           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД" вул. Збаразька, 16, м.  Тернопіль,46000            

Третіх осіб:   1) Виконавчому комітету Тернопільської міської ради (інспекції архітектурно-будівельного контролю, м. Тернопіль, вул. Коперніка, 1);

2) ТОВ "РБУ-1", м. Тернопіль, вул. Дорошенка,2;

3)  Державній виконавчій  службі №1, м. Тернопіль, вул. Київська, 3 а.

про  відшкодування шкоди.

За участю представників сторін:

          позивач: Бочан І.П., довіреність №8-7/48-06 від 08.11.2006р

          відповідач:

          третьої особи: Баранчук І.В., доручення №406 від13.04.2007р.

          Суть справи: Листом №6 від 17.04.2007р. позивач до прийняття рішення по справі змінив предмет позову. Дії позивача відповідають ст.22 Господарського процесуального кодексу України і тому суд приймає зміну.

          Позивач просить стягнути з відповідача 101448 грн. понесеної ним шкоди, внаслідок руйнування відповідачем належних йому приміщень площею 306,7 кв.м. в м. Тернополі по вул. Збаразька 16 та заборонити проводити будівельні роботи на межі зруйнованого вищезазначеного приміщення.

          Вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на майно відповідача.

          Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що:

          - земельна ділянка на якій він проводить будівництво є його власністю, будівництво проводиться з врахуванням дозволів інспекції архітектурно-будівельного контролю "на виконання будівельних робіт" № 131/02 від 11.09.2002р. та № 44/04 від 22.03.2004р.

                    - вимоги, які пред'являє позивач є предметом спору по справах №6/26-189 та №7/140-1916

          Просить у позові відмовити.

          Виконавчий комітет Тернопільської міської ради письмових пояснень по даній справі не надав.

          Представник Державної виконавчої служби на засіданні господарського суду стверджував, що його працівники не руйнували приміщень. Ці дії виконував відповідач. Передачі позивачеві зруйнованого приміщення не проводилось.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і державної виконавчої служби та приймаючи до уваги, що:

          1) 27.04.2007р. в зв'язку зі зміною позивачем предмету спору на засіданні суду була оголошена перерва. Розгляд справи продовжено 28.04.2007р.                   ( ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

          2) 03.02.2004р. ДП "Галант" м. Тернопіль звернувся в суд з позовною заявою №4 від 02.02.2004р. в якій просив визнати недійсними рішення виконкому Тернопільської міської ради № 1026 від 10.12.1997р та державний акт на право постійного користування землею №002219 від 05.03.1998р. По даному позову порушена справа № 6/26-189.

          Із постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03-09.06.2004р.: апеляційної скарги №14 від 27.04.2004р.; касаційної скарги № 122/01 від 08.07.2004р.; постанови Вищого господарського суду від 23.12.2004р.; ухвали господарського суду №8/86-1432(6/26-189) від 17.01.2005р.; ухвали Вищого господарського суду від 26.08.2004р.; ухвали від 23.07.2004р.; ухвали господарського суду Тернопільської області від 27.01.2005р.; рішення господарського суду Тернопільської області від 25.02.2005р.; постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2005р. вбачається, що позовні вимоги позивача відносно визнати недійсними рішення виконкому та державного акту не задоволені.

          Однак, позивач звернувся в Вищий господарський суд України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду №4 від 26.07.2005р. До теперішнього часу касаційна скарга не розглянута.

          11.09.2002р. відповідач по справі звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовною заявою №39 з вимогою зобов'язати відповідача знести і забрати з його території модулі із збірно-розбірних конструкцій.

          Із рішення господарського суду Тернопільської області №9/18-194-3/376-3470 від 06.03.2003р. і постанови Львівського апеляційного суду від 26.05.2003р.; постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2004р.: ухвали господарського суду Тернопільської області від 16.09.2004р. вбачається, що рішення по першій інстанції та постанова по другій інстанції скасовані. Справу направлено на новий розгляд і вона зупинена до розгляду справи №6/26-189

          Вищезазначене підтверджує, що питання відносно відшкодування  пред'явленої позивачем понесеної ним  шкоди в сумі 101448 грн. може бути розглянуто тільки після того, коли буде встановлено чи законно був  знесений збудований на земельній ділянці самостійний об'єкт (споруда).

          Отже, питання відшкодування шкоди не може бути розглянуто до вирішення пов'язаних з нею інших справ, тому у відповідності до ст.79 Господарського процесуального кодексу України в даній частині позову справу провадженням слід зупинити.

          3) Таким чином, на час розгляду даної справи відсутнє рішення про знесення будови літери "Б" . Однак, відповідач почав будувати міні-склад з офісним приміщенням впритул до зруйнованого приміщення, що підтверджено генпланом по будівництву міні-складу з офісним приміщенням по вул. вул. Збаразька ,16, м. Тернопіль; планом поверхів будови літери "Б" м. Тернополя  по вул. Збаразькій, 16.

          Якщо будову відповідач буде продовжувати то при вирішенні спору на користь позивача останній не буде мати можливості поновити своє порушене право.

          Тим паче, що міні склад з офісним приміщенням будується впритул до того місця де стояла зруйнована будова літери "Б": А таке будівництво є порушенням вимог ДБН-360-92, яке передбачає, що відстань між будівлями двох власників за протипожежними вимогами повинна бути не менше 6 метрів.    

          Тому суддя вважає за доцільне заборонити до вирішення справ №6/26-189 та №7/140-1916, проводити будівельні роботи на межі частково зруйнованого складського приміщення літери "Б" по вул. Збаразькій 16 в м. Тернополі, оскільки невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення господарського суду.

          4) При розгляді питання відносно заборони будівельних робіт враховувалось:

          а) Будівля (капітальна споруда) - це будь-який штучно збудований на земельній ділянці чи під нею (під земельною ділянкою) самостійний об'єкт, який фундаментально пов'язаний із земельною ділянкою, використовується (або може використовуватись) за цільовим призначенням та переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення (Цивільний кодекс України, Коментар, Видання друге, 2 ТОВ "Одіссей", 2004р. ст. 545)

          Із    Звіту про експертну оцінку будівель ДОП "Галант"  м. Тернопіль, вул. Збаразька 16,      вбачається, що склад літери "Б" площею 281,4 м.кв. вартістю 58855 грн.  має металеві , частково цегляні обшиті ДСП з утеплювачем стіни і перегородки; фундамент стрічковий кам'яний; покрівлю - азбестоцементні листи; підлога - бетонна, асфальтобетонна та керамічна плитка; ворота і двері металеві, а внутрішні - дерев'яні ; вікна дерев'яні; відмостка асфальтобетонна.

          Що підтверджує, що склад літери "Б" є капітальною спорудою і переміщення   його є неможливим без його знецінення . А знецінення даного складу підтверджено фотографіями розібраної (знищеної споруди)  

б) Згідно ст. 89 Цивільного кодексу України 1963р. держава є власником державного майна. Вона закріплює своє майно за відповідними державними підприємствами, яке знаходиться у них у повному віданні, т.я. суб'єктом права власності є держава. В цьому разі державне підприємство ставить основні засоби виробництва на свій  баланс зі всіма активами і пасивами - ст. 89 Цивільного кодексу України в редакції 1963р. - (Кодекс 1963 р. застосований у зв'язку з тим, що такі заходи були проведені  в час дії Цивільного кодексу України, 1963р.)

Відтак слід вважати, що знаходження на балансі позивача складу "Б" підтверджує, що дане майно є державною власністю, яке знаходиться у повному господарському віданні позивача. Доказом того, що склад літери  "Б" є на балансі позивача, є фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва за 2005-2007 роки,  нарахування амортизаційних відрахувань за 2004-2006 роки.

в) Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України, 2004р.) Тобто, за загальним правилом право власності вважається таким, що набуте на законних підставах.

По даній справі судом не встановлено, що капітальні споруди незаконно набуті, а доказом передачі державного майна позивачеві є те, що спірні об'єкти є на балансі позивача.

Відсутність інших правовстановлюючих документів не ставлять під сумнів той факт, що дані капітальні споруди не є державною власністю.

Тим паче, що позивач не довів, що спірне майно є  власністю третьої особи або безхазяйне (ст. 335 Цивільного кодексу України)

5) Із доповнення до позовної заяви №9 від 26.04.2007р. вбачається,  що позивач звернувся в суд з додатковими вимогами заборонити відповідачеві спорудження споруд та будівель (проведення будівельних робіт) поряд з його торгово-складським приміщенням "Д" (павільйоном "Світанок") по вул. Збаразькій, 16, м. Тернополя.

Вимогами чинного законодавства не передбачено звернення в суд з додатковими вимогами (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) та і об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного відповідача, що суттєво утруднить вирішення двох різних спорів.

Тому, суд, не приймає дане доповнення.

6) Видатки по державному миту в частині стягнення 85 грн. (зупинити будівництво)  слід покласти на відповідача .  Але оскільки позивач не сплатив дану суму то її треба стягнути з відповідача в дохід державного бюджету .

7) Питання відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  та державне мито на стягнення суми буде вирішуватись при розгляді питання стягнення шкоди.

8) Позивач не довів, що невжиття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тому у суду немає підстав для застосування заходів для забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов позивача задоволити частково.

2) В частині стягнення 101448 грн. справу провадженням зупинити до вирішення справ за №6/26-189 та №9/18-194-3/376-3470

3) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД", вул. Збаразька, 16,Тернопіль (код 22605258) проводити будівельні роботи на межі  зруйнованого складського приміщення "Б" по вул. Збаразькій,16, м. Тернополя .

4) Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Герда ЛТД", вул. Збаразька, 16,Тернопіль (код 22605258) в дохід державного бюджету 85 грн. державного мита.

5) В прийнятті доповнення до позовної заяви за №9 від 26.04.2007р. відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 28 квітня 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя