Рішення

від 28.11.2007 по справі 2-599/2007

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-599/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2007 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Васіної Л.А.

при секретарі Снаговській М. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Особа- 1 до Особа-2 про стягнення суми боргу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Особа-1 до Особа-2 в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 17675 гривень, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1219, 47 гривень, індекс інфляції в розмірі 4289, 98 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що в березні 2004 року позивачка, на прохання Особа-2 - чоловіка її доньки, Особа-3, та в її присутності надала в борг грошові кошти в сумі, еквівалентній 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США за курсом НБУ (100 доларів США = 505 гривень) для погашення особистих боргів, які виникли в Особа-2 до реєстрації шлюбу з донькою позивачки.

В лютому 2006 року також в присутності, Особа-3, відповідач позичив в позивачки грошові кошти в сумі, еквівалентній 1000 (тисяча) доларів США за курсом НБУ (100 доларів США = 505 гривень) також для погашення особистих боргів.

Договір позики грошей в письмовій формі не укладався, оскільки відповідач перебував з позивачкою в родинних відносинах.

В липні 2006 року Особа-3 тяжко захворіла, на її лікування знадобилася значна сума грошей, але відповідач ніякої допомоги не надавав, у зв'язку з чим матеріальне становище позивачки та її доньки значно погіршилося.

В той же період позивачка неодноразово зверталась до Особа-2 з проханням повернути взяті ним в займи грошові кошти, на що він кожен раз обіцяв повернути їх на протязі місяця, але так і не повернув.

19, 08.2006р. позивачка кур'єрською поштою на адресу Особа-2 направила лист, в якому ще раз просила повернути борг в повному обсязі до 31.08.2006р., однак і на цей раз її прохання залишилось без відповіді.

01.09.2006р. позивачка звернулась до Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління МВС України в Дніпропетровській області з проханням надати допомогу в поверненні грошей, а 08.09.2006р. ст. УІМ Кіровського РВ ДМУ майор міліції Особа-5, розглянувши матеріал ЖРЗСП №3572 від 04.09.2006р. виніс Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину. Однак, за результатами перевірки і розгляду матеріалу було встановлено, що Особа-2 підтверджує, що він винен позивачці гроші в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США, а решту він не повинен повертати, оскільки ним було здійснено витрати в період спільного проживання з Особа-3 по утриманню сім'ї і дитини Особа-3 від попереднього шлюбу.

Таким чином, факт наявності боргу в сумі, еквівалентній 2500 доларів США підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.09.2006р., а доказом, що підтверджує наявність боргу відповідача в сумі, еквівалентній 2500 та 1000 доларів США є диктофонний запис, який підтверджує факт передачі вказаної суми грошей

2

відповідачу, визнання ним цього боргу, а також показання Особа-3, яка була присутня при передачі грошей.

Таким чином позивачка вважає, що відповідач винен їй 3500 доларів США, що еквівалентно 17675 гривень.

Крім того, внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3 % річних від простроченої суми та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в порядку ст. . 625 ЦК України.

Так, 3 % річних від простроченої суми складають 1219, 47 гривень, згідно розрахунку позивача, а борг з урахування індексу інфляції складає 4289, 98 гривень, які позивачка також просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачка вважає, що незаконними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 доларів США та просить стягнути з відповідача на її користь.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали в повному обсязі. Відповідач пояснив, що ніколи ніяких коштів у позивачки не позичав, а остання звернулась з позовом до суду тому, що вони посварились і відповідач пішов від доньки позивачки Особа-3 Крім того, відповідач пояснив, що дійсно давав пояснення у відділку міліції, що брав грошові кошти, однак, він давав ці пояснень, щоб проти нього не було порушено кримінальну справу.

Свідок Особа-5 в судовому засіданні пояснив, що він відбирав пояснення у Особа-2 і останній не заперечував того факту, що брав грошові кошти у Особа- 1

Свідок Особа-4 в судовому засіданні пояснив, що він являється чоловіком Особа- 1 і знає, що його дружина давала в борг відповідачу 3500 доларів США.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. . 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а. позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а згідно ст. . 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Як вбачається з пояснень позивача сума позики склала 17675 гривень, що перевищує десять розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, однак, як встановлено в судовому засіданні між позивачкою Особа- 1 та відповідачем Особа-2 не було укладено договір позики в письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. . 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження отримання чи неотримання коштів, а відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають буті підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивачки на постанову старшого УІМ Кіровського РВ ДМУ майора міліції Особа-5 від 08.09.2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, як на доказ, яким встановлено факт отримання відповідачем грошових коштів, судом до уваги не береться, оскільки, відповідно до ст. . 61 ЦПК України підставами звільнення від доказування являються обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили або вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постановою у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, ст. . 61 ЦПК України не містить посилання на факти встановлені в інших процесуальних документах, як на підставу звільнення від доказування.

Посилання позивачки на диктофонний запис, в якому начебто відповідач визнає свій борг, суд також не приймає до уваги, оскільки суд вважає даний доказ неналежним.

3

Відповідно до ст. . 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, однак, позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач отримував від неї грошові кошти.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення суми боргу необхідно відмовити, а відповідно необхідно відмовити і в задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення 3% річних від простроченої суми, стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та стягнення моральної шкоди, оскільки ці позовні вимоги витікають з первісних позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.10.2006 року по вказаній цивільній справі, з метою забезпечення позову, було накладено арешт на квартиру Адреса- 1, яка належить на праві власності позивачу. Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову відмовлено вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, а тому суд вважає необхідним скасувати накладений арешт після набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1046, 1047, 1051 ЦК України, ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 154, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Особа- 1 до Особа-2 про стягнення суми боргу та моральної шкоди відмовити.

Після набрання рішенням законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.206 року, на квартиру Адреса- 1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.