Рішення

від 23.08.2016 по справі 910/9491/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2016Справа №910/9491/16

За позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Вест Лайн" ДоПублічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області Простягнення 229 739, 64 грн. Суддя Ярмак О.М.

Представники:

від позивачаШкуратовська А.В. (представник за довіреністю) від відповідача від третьої особиЛипська Н.В. (представник за довіреністю) не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Вест Лайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" про стягнення 224 393,00 грн основної заборгованості, 2 199,00 грн пені, 903,71 грн 3% річних, 2 243,93 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по зарахуванню на рахунок позивача як замовника за договором на інкасацію готівкових коштів доставленої готівки.

Ухвалою від 27.05.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9810/9491/16 та призначено її до розгляду на 12.07.2016, а також залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області.

12.07.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2016.

Ухвалою від 26.07.2016 судом продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 09.08.2016.

04.08.2016 позивачем подано заяву про зміну предмету позову.

В судових засіданнях 09.08.2016 та 16.08.2016 судом оголошувалися перерви.

В судовому засіданні 23.08.2016 представник позивача обґрунтував позовні вимоги та просив їх задовольнити у редакції, викладеній у заяві про зміну предмета позову, згідно з якою просив суд зобов'язати відповідача зарахувати суму доставленої готівки 224 393,00 грн на поточний рахунок позивача, а також стягнути 6 776,66 грн пені, 2 785,00 грн 3% річних, 9 941,18 грн інфляційних збитків.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява про зміну предмета позову була подана позивачем з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, то приймається судом до розгляду.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Третя особа надала до суду пояснення, в яких зазначила, що з її боку умови договору на інкасацію готівкових коштів виконано, інкасаторська сумка № 19/3 була прийнята відповідачем без зауважень.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (виконавець), Публічним акціонерним товариством "Державний експортно - імпортний банк України" (банк) та Приватним підприємством "Торговий дім "Вест Лайн" (замовник) укладено договір № 900/031-00/1/310315 на інкасацію готівкових коштів (далі - договір на інкасацію).

Згідно з п. 1.1 договору на інкасацію виконавець зобов'язується власними силами і засобами, відповідно до Додатку № 1, здійснювати збирання та доставку в касу банку готівкових коштів (грошової виручки) замовника для послідуючого перерахунку і зарахування банком їх на рахунок замовника, визначений у п. 2.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору на інкасацію банк зобов'язується здійснювати приймання від інкасаторів виконавця готівкових коштів (грошової виручки) замовника і своєчасне їх зарахування на рахунок замовника, визначений у п. 2.2 цього договору.

Як стверджує позивач, 05.03.2016 замовник передав інкасаторам виконавця інкасаторську сумку (мішок) № 19/3 із готівковими коштами на загальну суму 224 393,00 грн. При цьому відповідальними особами замовника разом із мішком було складено та передано інкасаторам Виконавця пакет супровідних документів, зокрема, накладні до сумок з готівкою.

09.03.2016 інкасатори замовника здали до каси банку 9 мішків із готівковими коштами на загальну суму 1 327 666,00 грн., в тому числі і мішок № 19/3 із готівковими коштами на загальну суму 224 393,00 грн., на підтвердження чого виконавцем було надано передбачений п. 4.4. договору на інкасацію примірник Журналу обліку прийнятих сумок (мішків) з валютними цінностями та порожніх сумок, засвідчений відбитком печатки каси банку та підписами відповідальних осіб.

Оскільки інкасовані грошові кошти в розмірі 224 939,00 грн відповідачем не були зараховані на рахунок позивача, останній звернувся до суду з відповідною позовною вимогою про зобов'язання відповідача їх зарахувати.

Відповідач в свою чергу стверджує, що грошові кошти у сумі 224 393,00 грн не були доставлені до банку, оскільки при відкритті сумки № 19/3 було встановлено відсутність у ній грошових коштів та супровідної відомості до інкасаторської сумки (мішка), у зв'язку з чим відсутні підстави для зарахування вказаної суми грошових коштів на рахунок клієнта

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вказує таке.

У розділі 4 договору на інкасацію сторонами встановлено порядок здавання сумок (мішків) з готівковими коштами в касу банку.

Так, згідно з п. 4.2 договору на інкасацію касир банку приймає від старшого бригади інкасаторів виконавця опломбовані інкасаторські сумки (мішки) з готівковими коштами і перевіряє їх цілісність (відсутність латок, зовнішніх швів, розриву тканини, шпагату або вузлів на шпагаті), цілісність і чіткість пломб та відповідність їх зразку, відповідність номера інкасаторської сумки (мішка) номеру, зазначеному в супровідних документах, наявність дати, підписів уповноважених осіб замовника на супровідних документах, відповідність між сумами, зазначеними цифрами і літерами в супровідних документах.

Відповідно до п. 4.3 договору на інкасацію у разі пред'явлення інкасаторами виконавця до здавання сумнівних інкасаторських сумок (мішків) з готівковими коштами (викликають сумнів пломба, відрив від шпагату, вузли на шпагаті, порушення цілісності інкасаторської сумки (мішка) або замка тощо), або якщо за супровідним документом до інкасаторської сумки (мішка) неможливо визначити суму вкладених готівкових коштів, касир банку у присутності бухгалтера-контролера банку та інкасаторів виконавця, які пред'явили такі інкасаторські сумки (мішки), розкриває і перераховує їх вміст.

Про всі випадки перерахування готівкових коштів під час приймання інкасаторських сумок (мішків) з проінкасованими готівковими коштами складається відповідний акт у трьох примірниках. Акт підписується всіма особами, які були присутні під час прийняття і перерахування та цінностей. В акті зазначаються дата прийняття і розкриття інкасаторської сумки (мішка), її номер, за якої організацією вона закріплена, ким, у якому приміщенні та присутності кого було проведено перерахування, які пошкодження були виявлені, в якому стані була готівка, зазначається сума вкладених готівкових коштів за записами даних супровідного документа і сума, яка фактично була виявлена в інкасаторській сумці (мішку) за видами і вартістю цінностей.

Перший примірник акта залишається в банку разом із супровідним документом, другий - з повідомленням про факт недостачі цінностей і речовими доказами (сумкою, мішком, пломбою, упаковкою, шпагатом тощо) у разі потреби передається правоохоронним органам, третій - надсилається замовнику.

Згідно з п. 4.3.1 договору на інкасацію при виявлені банком у сумнівних інкасаторських сумках, в процесі перерахування відповідальною особою банку недостачі або надлишку готівки, вкладеної в інкасаторські сумки (мішки) замовника, готівки (порівняно з даними, зазначеними у накладній до інкасаторських сумок з готівкою (супровідному касовому ордері до сумок з валютними цінностями), а також фальшивих неплатіжних банкнот і монет, банк складає акт про розбіжності встановленої форми по кожному такому випадку, який є безспірним і обов'язковим для сторін.

Після приймання інкасаторських сумок (мішків) за кожним заїздом касир, контролер банку і всі інкасатори виконавця (старший бригади інкасації - у разі необхідності забезпечення іншими інкасаторами бригади охорони цінностей, які залишились в оперативному автомобілі) засвідчують підписами обидва примірники Журналу обліку прийнятих сумок (мішків) з валютними цінностями та порожніх сумок і другий його примірник, засвідчений відбитком печатки банку, видають старшому бригади інкасації виконавця для підтвердження здачі сумок з готівковими коштами за призначенням. (п. 4.4 договору на інкасацію).

Відповідно до пунктів 10, 11 Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45, пачки з банкнотами і мішечки з монетою (упаковки з роликами), що доставлені інкасаторами в пошкодженій або сумнівній упаковці, касові працівники приймають з поаркушним перерахуванням або перерахуванням за кружками в присутності всіх інкасаторів бригади інкасації після приймання всіх цінностей.

У разі виявлення під час перерахування недостач або надлишків готівки в пачках, окремих корінцях або мішечках з монетою в пошкодженій упаковці складається акт про розбіжності, який підписують працівники банку та всі інкасатори бригади.

Так, Журналом обліку прийнятих сумок (мішків) з готівкою та порожніх сумок Маршрут № 4 від 09.03.2016, засвідченим відбитком печатки банку, підтверджується, що інкасатори здали, а касир та контролер Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" прийняли 9 (дев'ять) сумок (мішків) в неушкодженій упаковці та з непорушеними пломбами на оголошену суму 1 327 666,00 грн, серед яких сумка № 19/3 з сумою 224 393,00 грн.

Доказів того, що при прийнятті 09.03.2016 інкасаторських сумок (мішків) від виконавця уповноваженими особами відповідача у останніх виникли сумніви щодо цілісності сумки № 19/3 та було здійснено її розкриття та перерахунок вмісту сумки, в матеріалах справи немає.

Відсутні в матеріалах справи також належним чином заповнені акти, вимоги до змісту та форми яких встановлені пунктами 4.3 та 4.3.1 договору на інкасацію, а також положеннями Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45, у випадку розкриття і перерахування банком вмісту інкасаторської сумки, а також виявлення недостачі готівки у сумнівних інкасаторських сумках.

Тобто, з наведеного вбачається, що уповноваженими особами банку було прийнято без жодних зауважень сумки (мішки), перелік яких наведений у Журналі обліку прийнятих сумок (мішків) з готівкою та порожніх сумок Маршрут № 4 від 09.03.2016, серед якого сумка (мішок) № 19/3.

Поданий відповідачем в якості доказу на підтвердження виявлення недостачі на суму 224 939,00 грн у сумці № 19/3 акт від 09.03.2016, суд не приймає як належний, оскільки той не відповідає змісту та не містить усіх підписів, що вимагається договором на інкасацію та Інструкцією з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45.

Окрім того, суд бере до уваги пояснення виконавця за договором на інкасацію, відповідно до яких той передав банку прийняту у замовника інкасаторську сумку № 19/3 з готівковим коштами у сумі 224 393,00 грн неушкодженою та з непорушною пломбою, що підтверджується Журналом обліку прийнятих сумок (мішків) з готівкою та порожніх сумок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та достатніми доказами, а відповідач не спростував, факт отримання відповідачем за договором на інкасацію від інкасаторів спірної суми коштів у розмірі 224 393,00 та безпідставність відмови у їх зарахуванні на рахунок позивача.

Оскільки відповідач не виконав покладені на нього договірні зобов'язання, наявності обставин, на які посилається як на підставу свої заперечень, не довів, суд вважає законним та справедливим задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача виконати взяті на себе обов'язки.

Поряд з викладеним, внаслідок порушення відповідачем своїх грошових договірних зобов'язань позивачем заявлено до стягнення 2 785,00 грн. 3% річних та 9 941,18 грн інфляційних збитків на підставі ст. 625 ЦК України, а також 6 776,66 грн пені.

За приписами ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535,625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відтак, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Оскільки за своєю правовою природою договір на інкасацію є договором про надання послуг, обов'язок з оплати яких виникає у замовника (позивача), то зобов'язання банку здійснювати приймання готівкових коштів і зарахування їх на рахунок замовника, тобто, надання ним послуг, не розцінювати як грошове в розумінні ст. 549, 625 Цивільного кодексу України.

Тобто, в силу закону нарахування 3% річних та інфляційних збитків є можливим лише внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Проте, обов'язок зарахувати грошові кошти на рахунок замовника не є грошовим зобов'язанням, оскільки дії зобов'язаної сторони не пов'язуються зі сплатою грошових коштів, внаслідок чого нарахування позивачем трьох відсотків річних та інфляційних збитків на суму не зарахованих коштів, є неправомірним.

Отже, у даному випадку положення статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню в якості виду відповідальності Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" за порушення ним строку зарахування грошових коштів на рахунок замовника, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат суд відмовляє з підстав, вище наведених.

Що стосується заявленої позивачем до стягнення суми пені в розмірі 6 776,66 грн, суд також відмовляє у задоволенні цієї вимоги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Натомість, умовами договору на інкасацію не передбачена відповідальність у вигляді сплати пені за несвоєчасне зарахування банком коштів замовника на його рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача пені, позивач посилається на п. 5.1 договору банківського рахунка № 727 від 12.03.2004, укладеного між позивачем та відповідачем.

Проте, при стягненні неустойки суд не може брати до уваги положення договору, обставин порушення якого відповідачем в межах даної справи не розглядалося та фактів порушення не встановлювалося, оскільки позивачем відповідних позовних вимог заявлено не було.

Суд зазначає, що порушення відповідачем договірних зобов'язань за договором на інкасацію не означає автоматичного порушення договору банківського рахунка № 727 від 12.03.2004.

Отже, позивач не довів належними доказами можливості застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, б. 127, ідентифікаційний код 00032112) зарахувати суму доставленої готівки у розмірі 224 393 (двісті двадцять чотири тисячі триста дев'яносто три) грн. на рахунок Приватного підприємства "Торговий дім "Вест Лайн" (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, б. 27-б, ідентифікаційний код 30784915) № 26001012826966 в Публічному акціонерному товаристві "Державний експортно - імпортний банк України".

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, б. 127, ідентифікаційний код 00032112) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Вест Лайн" (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, б. 27-б, ідентифікаційний код 30784915) 3 365 (три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.08.2016

Суддя О.М. Ярмак