Постанова

від 23.04.2007 по справі 30/2-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

23.04.2007                                                                                  

Справа № 30/2-07 

Дніпропетровський 

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючий  Головко

В.Г. - доповідач

судді:  

Стрелець Т.Г.,  Чоха Л.В.

секретар: 

Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача -Буря К.М.,

довіреність від 10.01.2007, Миронова І.В., довіреність від 30.12.2006

від відповідача -Рисіна С.В.,

довіреність від 11.04.2007

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговельна фірма "Слов'янський

базар" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  12.02.2007р. у справі №30/2-07

за позовом   закритого акціонерного товариства

"ДОПСОК", м.Дніпродзержинськ

до товариства

з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Слов'янський

базар", м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.2005р.  

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2007р.

у справі №30/2-07 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов закритого акціонерного

товариства "ДОПСОК" до товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговельна фірма "Слов'янський базар" про визнання недійсним

договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.2005р. задоволено.

Не погодившись з зазначеним

рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як

прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись

на наступне:

-          суд не володіє достатнім обсягом

спеціальних знань для прийняття законного та правильного висновку про заниження

чи завищення ціни продажу нерухомого майна, судом не проводилася реальна оцінка

майна та його можлива ринкова вартість на момент продажу, враховуючи стан та

придатність для подальшої господарської експлуатації, не виконані вимоги  ЗУ „Про судову експертизу”, „Про оцінку

майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”;

-     судом не встановлено та не зазначено

жодних обставин, які свідчили б, що представниками сторін було досягнуто

зловмисної домовленості, рівно, як і самого факту домовленості, що потягнуло за

собою невірне застосування ст.232, 330, 388 Цивільного кодексу України тощо.

Позивач відзив на апеляційну скаргу

не надав, його представник у судовому засіданні просив рішення суду залишити

без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд дійшов до

висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що

12.12.2005 року між закритим акціонерним товариством „ДОПСОК” в особі голови

правління Царенка М.Г. (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю

„Торговельна фірма „Слов'янський базар” в особі директора Байрамової В.О.

(покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно пункту 1 цього договору

продавець продав, а покупець придбав нерухоме майно, а саме: не житлову будівлю

критого ринку літ. А-2, ґанки літ. а-1 , а-2 , загальною площею 454кв. м;

торгівельні павільйони літ. Б-1 загальною площею 118кв.м; літ. В-1 загальною

площею 116,2кв. м; продовольчий магазин літ. Ж-1 загальною площею 119,9 м2;

будівля холодильника літ. З-1 загальною площею 32,2 кв. м, будівля охорони літ.

И-2 та сходи літ. и загальною площею 8,9 м2; торгівельний кіоск літ.

П-1 загальною площею 3,3кв. м; торговельний павільйон літ. У-1 загальною площею

9,9кв. м; літ. Р-1 загальною площею 111,1кв. м; літ. С-1 загальною площею 22,3

м2; навіс X (тимчас.); мостіння І в загальному користуванні,

розташованих в будинку за адресою: м.Дніпропетровськ, провулок Парусний, 7, за

ціною 592 196,47грн. (а.с.18-19 т.1).

Право власності на придбані будівлі

виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору  (п.4 договору).

Сторони підтверджують факт

проведення повного розрахунку за проданий об'єкт нерухомого майна (п.7 договору

купівлі-продажу).

Згідно довідки ТОВ ТВ „Слов'янський

базар” нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу від 12.12.2005

року знаходиться на балансі останнього та обліковується на бухгалтерському та

податковому обліку.

Відповідно до статті 15 Цивільного

кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або оспорювання.

За статтею 16 ЦК України кожна

особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або

майнового права або інтересу.

Згідно протоколу загальних зборів

акціонерів закритого акціонерного товариства „ДОПСОК" від 07.08.2006 року

відкликано достроково голову та членів Правління товариства; за

результатами  голосування нового складу

правління відбувся розподіл голосів учасників зборів; уповноважено голову

Наглядової (Спостережної) ради Завертайного І.Б. від імені ЗАТ „ДОПСОК” укласти

з головою правління Яськом В.С. трудовий контракт строком на п'ять років;

погодилися з умовами договору на ведення реєстру власників іменних цінних

паперів Товариства, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю фірма

„Реєстратор”.

Новим головою правління ЗАТ

„ДОПСОК" 20.10.2006 року видано наказ №18/10 „Про проведення внутрішньої

перевірки (аудиту) на підприємстві (а.с.17 т.1), внаслідок якої, як зазначив

позивач, виявлено спірний договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 215 Цивільного

кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою,

п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, а саме: 

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним.

Згідно статті 655 Цивільного

кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає

або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.656 ЦК України,

предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент

укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у

майбутньому. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть

встановлюватися законом.

Згідно ст.657 ЦК України договір

купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового

будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій

формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Спірний договір купівлі-продажу

нерухомого майна - укладено у письмовій формі, посвідчено приватним нотаріусом

Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстровано в

електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.02.2006 року.

Позивач вважає, що договір

купівлі-продажу є недійсним як такий, що вчинено внаслідок зловмисної

домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Відповідно до ч.3 ст.92 Цивільного

кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів

юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов'язана діяти в інтересах

юридичної особи, добросовісно і розумно і не перевищувати своїх повноважень.

Зі змісту договору купівлі-продажу

нерухомого майна вбачається, що майно продано за 592 196,47грн. (п.3 договору

купівлі-продажу).

Згідно матеріалів огляду ринку

нерухомості м.Дніпропетровська, виконаного товариством з обмеженою

відповідальністю НВП „Фінансова та технічна експертиза” у травні 2006 року,

середні ціни пропозиції на продаж об'єктів не житлової нерухомості, а саме

торгових приміщень в периферійному районі міста в лютому 2006 року склали 1

120,2дол. США за 1кв. м  (сторінка 13,

п.3, Таблиця 6 „Торгівельні приміщення”).

Таким чином, реальна ринкова

вартість нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ,

провулок Парусний, будинок 7, загальною площею 995,8кв. м,  значно перевищує вартість цього майна,

вказану в спірному договорі купівлі-продажу.

У зв'язку з явним заниженням ціни

продажу нерухомого майна у порівнянні з цінами, що діяли станом на день

укладення угоди, вбачається як вірно зазначив суд, невигідність укладеної угоди

для ЗАТ „ДОПСОК”.

Голова правління ЗАТ „ДОПСОК"

Царенко М.Г., який від імені продавця уклав договір купівлі-продажу, станом на

день укладення цієї угоди був учасником товариства з обмеженою відповідальністю

„Арніка", зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської

ради 30.06.2004 року, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних

справ за № 04052092 Ю 0040187, ЄДРПОУ 32988302 та внесено до Єдиного державного

реєстру за № 1 224 120 0000 001842, місцезнаходження 49002, м. Дніпропетровськ,

вул. Набережна Леніна, буд. З 9А, розмір частки якого у статутному капіталі

Товариства з обмеженою відповідальністю „Арніка" складає 84,5%, що

підтверджується статутом.

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Арніка" є учасником товариства з обмеженою

відповідальністю „Торгівельна фірма „Слов'янський базар", розмір частки

якого у статутному капіталі ТОВ „Торговельна фірма „Слов'янський базар" становить

50% (а.с.20-32 т.1).

Згідно наказу №15-к від 10.02.2003

року Байрамову В.О., яка від імені товариства з обмеженою відповідальністю

„Торговельна фірма „Слов'янський базар" уклала договір купівлі-продажу,

призначено на посаді директора ТВ „Слов'янський базар” Царенком М.Г.(а.с.37

т.1).

Враховуючи те, що Царенко М.Г. на

час укладення спірної угоди обіймав посаду голови правління ЗАТ „ДОПСОК",

був учасником товариства з обмеженою відповідальністю „Арніка" і розмір

його частки у статутному капіталі останнього

становить 84,5%, а товариство з

обмеженою відповідальністю „Арніка" є учасником товариства з обмеженою

відповідальністю „Торгівельна фірма „Слов'янський базар" (з часткою 50%),

та матеріали огляду ринку нерухомості м.Дніпропетровська, виконаного товариством

з обмеженою відповідальністю НВП „Фінансова та технічна експертиза” у травні

2006 року, з якого вбачається невідповідність ціни продажу реальній ринковій

вартості проданих об'єктів нерухомості, суд вірно дійшов до висновку, що

представники сторін знали про явну невигідність для продавця  відчуження нерухомого майна, вказаного у

спірному договорі купівлі-продажу, тому спірний договір, укладений внаслідок

зловмисної угоди представників продавця і покупця, слід визнати недійсним

згідно статті 232 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 216 Цивільного

кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що

пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін

зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину.

Правові наслідки, передбачені

частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не

встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки

окремих видів недійсних правочинів (ч.3 ст.216 ЦК України).

Отже, суд правомірно застосував

наслідки недійсності правочину та зобов'язав сторони повернути отримане за

договором купівлі-продажу, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю ТВ

„Слов'янський базар” повернути на користь ЗАТ „ДОПСОК”, правонаступником якого

є товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський обласний

виробничо-будівельний оформлювальний комбінат ДОПСОК”, нерухоме майно, прийняте

за договором купівлі-продажу та яке перебуває у нього на балансі, а з позивача

-  грошову суму, одержану за цим

договором.

Посилання в апеляційній скарзі на

те, що між сторонами виник корпоративний спір і немає жодних обставин, які

свідчили б про зловмисну домовленість, не заслуговують на увагу, оскільки

спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, підстав для

скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального

кодексу України не вбачається.

Надмірно сплачене платіжним

дорученням №49 від 23.02.2007р. державне мито за перегляд справи в апеляційному

порядку в сумі (3003,48:2) 1501,74грн. підлягає поверненню скаржникові

відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 12.02.2007р. у справі №30/2-07  залишити без змін, а апеляційну скаргу -без

задоволення.

Повернути скаржникові надмірно

сплачене державне мито за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі

1501,74грн. відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне

мито”.

Видачу довідки про повернення

помилково сплаченого державного мита доручити господарському суду

Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в

касаційному порядку.

Головуючий                                                                                    

В.Г.Головко

Судді                                                                                                 

Л.В.Чоха

Т.Г.Стрелець