Ухвала

від 25.08.2016 по справі 917/2193/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"25" серпня 2016 р. Справа № 917/2193/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Потапенко В.І., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

При секретарі Бєлкіній О.М.

За участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1, м. Кременчук Полтавської області, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.01.2016 р. у справі № 917/2193/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія"

про визнання недійсним кредитного договору.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.01.2015 р. у справі № 917/2193/14 (суддя Солодюк О.В.) повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" на підставі п. 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 подала на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та на те, що вона як засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" є особою, прав та законних інтересів якої стосується оскаржувана ухвала, просить її скасувати та прийняти зустрічну позовну заяву для спільного розгляду із первісним позовом.

Сторони та заявник апеляційної скарги, які повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь в ньому, у зв'язку з чим скарга розглядається за їх відсутності.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник , або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Проте оскаржувана ухвала не стосується прав та обов'язків заявника скарги , оскільки остання не є особою, яка подала зустрічний позов, який було повернуто оскаржуваною ухвалою та не є учасником спірних договірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі чи особою прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо стосується укладення спірного договору.

Будь-яких інших обставин, що свідчать про те, що оскаржуваний судовий акт безпосередньо стосуються прав та охоронюваних законом інтересів скаржника, зокрема, що укладення спірного договору порушує його права чи охоронювані законом інтереси, останнім не зазначено. Зокрема сам по собі факт наявності у скаржника статусу засновника відповідача, на який він посилається в апеляційній скарзі, відповідно до чинного законодавства не створює для нього безпосередньо прав та обов'язків як учасника (сторони) спірних договірних матеріально-правових відносин, якими є позивач та відповідач у даній справі, а із факту укладення спірного договору також не вбачається порушення прав та інтересів заявника як засновника сторони договору.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Конституційного суду України викладену в постанові від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, що легітимний інтерес господарського товариства не є простою сукупністю інтересів його засновників.

Відповідно до положень глави 7 Цивільного кодексу України (загальні положення про юридичну особу), статті 115 Цивільного кодексу України (Майно господарського товариства), статті 85 Господарського кодексу України (Власність господарського товариства), статей 1, 12 Закону України "Про господарські товариства" власником майна, яке передано господарському товариству її засновниками є саме юридична особа, а не засновники і господарське товариство має власну дієздатність та правоздатність як юридична особа, в тому числі укладає договори від власного імені. Також колегія суддів враховує висновок, викладений в постанові Верховного суду України від 18.12.2011 р. у справі № 3-29гс11, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва.

Зважаючи на наведене, колегія суддів наголошує, що сам по собі факт укладення господарським товариством від власного імені кредитного договору не свідчить, що такий договір зачипає права чи охоронювані законом інтереси засновників товариства.

В пункті 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися , то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржуваною ухвалою не вирішувалось питань про права та обов'язки заявника апеляційної скарги через відсутність у нього правового зв'язку зі сторонами справи у спірних правовідносинах, апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою підлягає припиненню.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 27.04.2011 р. у справі № 21/6/11 та від 23.06.2014 р. у справі № 40/234-08.

Виходячи з викладеного, керуючись статтею 86, п. 1 статті 80, статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.01.2016 р. у справі № 917/2193/14 припинити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Потапенко В.І.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.