Ухвала

від 30.08.2016 по справі 740/1538/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/1538/16-ц Провадження № 22-ц/795/1719/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Бережняк В. Д. Доповідач - Позігун М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіПозігуна М.І. суддів:Висоцької Н.В., Губар В.С. при секретарі:Халимон Т.Ю. за участю:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба-Нова" на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба-Нова" до ОСОБА_5 про стягнення штрафу та збитків,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі СТОВ „Дружба-Нова" просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року, яким відмовлено в задоволенні його позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 1 552 000 грн. штрафу, і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Незаконність рішення суду позивач обгрунтовує невідповідністю висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог фактичним обставинам справи, оскільки судом було порушено та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. СТОВ „Дружба-Нова" вважає необгрунтованим висновок суду про те, що без окремої згоди орендодавця відповідач не мав права передавати земельну ділянку в суборенду позивачу, оскільки таке право передбачено пунктом 28 договору оренди землі, укладеного між Ніжинською райдержадміністрацією та ОСОБА_5 Також позивач зазначає, що суд першої інстанції зробив висновок про нікчемність договору оренди землі від 05.05.2014 року, посилаючись лише на статтю 8 Закону України „Про оренду землі", яка не встановлює недійсності правочину у разі порушення її норм. Проте, за доводами особи, що подає апеляційну скаргу, зважаючи на те, що право ОСОБА_5 на передачу орендованої ним землі в суборенду було прямо передачено в основному договорі оренди землі від 27.11.2012 року, договір суборенди земельної ділянки, який був укладений між СТОВ „Дружба-Нова" та відповідачем, не є ані нікчемним, ані недійсним. Крім того, позивач вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову лише з підстав нікчемності договору суборенди землі від 05.05.2014 року, не розглянув позовні вимоги по суті, не дослідив неправомірність дій відповідача, які спричинили негативні наслідки для СТОВ „Дружба-Нова" у вигляді позбавлення останнього речового права на використання земельної ділянки на підставі договору суборенди земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

По справі встановлено, що згідно договору оренди від 12 листопада 2013 року Ніжинська райдержадміністрація згідно її розпорядження від 26.12.2012 року №642 надає, а ОСОБА_5 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, Дуболугівська сільська рада, загальною площею 33,4543 га на 15 років (а.с.13-18).

05 травня 2014 року між ОСОБА_5 (орендар) та СТОВ „Дружба-Нова" (суборендар) укладено договір суборенди землі, відповідно до якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 33,4543 га, яка знаходиться на території Дуболугівської сільської ради Ніжинського району, на 14 років до 05 травня 2028 року (а.с.7-11).

09 травня 2014 року відбулась передача зазначеної земельної ділянки, що підтверджується Актом приймання-передачі земельної ділянки в суборенду згідно договору суборенди землі (а.с.12).

У 2015 році ОСОБА_5 звертався до Ніжинського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок (зокрема договору від 05 травня 2014 року) та зобов'язання вчинення дій щодо сплати орендної плати. Проте ухвалою суду від 09 листопада 2015 року позовну заяву було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України в зв'язку з неявкою втретє поспіль позивача в судове засідання.

Відповідно до наказу №25-2307/20-15-сг від 17 серпня 2015 року Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за заявою ОСОБА_5 про добровільну відмову від права оренди земельної ділянки припинено право оренди земельною ділянкою площею 33,4543 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованою на території Дуболугівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного Ніжинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5; розірвано за згодою сторін договір оренди землі, укладений Ніжинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 (а.с.21).

Звертаючись до суду з позовом, СТОВ „Дружба-Нова" просило стягнути з ОСОБА_5 штраф у розмірі 1 552 000 грн., посилаючись на порушення ним умов п.9.2 договору суборенди землі, оскільки, за доводами позивача, дії відповідача щодо його добровільної відмови від договору оренди земельної ділянки, а також його дії щодо оскарження договору суборенди земельної ділянки шляхом звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору створили суборендареві перешкоди в користуванні суборендованою земельною ділянкою.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В договорі суборенди землі від 05 травня 2014 року сторони Розділом 13 визначили відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору. Зокрема, в пункті 13.3 передбачено, що у разі безпідставної односторонньої відмови орендаря від виконання прийнятих на себе за даним договором зобов'язань, безпідставного ініціювання орендарем процесу дострокового розірвання даного договору в судовому порядку (шляхом звернення до суду з позовом про розірвання даного договору та/або визнання його недійсним, а рівно будь-яким іншим позовом, направленим на дострокове припинення права суборенди земельною ділянкою), орендар сплачує суборендарю штраф в розмірі 776 000 грн. Аналогічні правові наслідки настають для орендаря також у разі вчинення ним наведених в даному пункті дій по відношенню до основного договору оренди земельної ділянки (інформація про який наведена в п.2.4 даного договору)

З матеріалів справи вбачається, що орендарем ОСОБА_5 у 2015 році було подано позов до СТОВ „Дружба-Нова" про визнання договорів суборенди земельних ділянок недійсними (в тому числі договору від 05 травня 2014 року) та зобов'язання вчинення дій щодо сплати орендної плати. Однак, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 09 листопада 2015 року позов було залишено без розгляду. Таким чином, позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору суборенди, укладеного між ним та СТОВ „Дружба-Нова", в судовому порядку по суті вирішено не було.

Проте, відповідно до ч.3 ст.89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду внаслідок необгрунтованих дій позивача, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи. До таких витрат, належать, зокрема витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду - ч.3 ст.79 ЦПК України.

З ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 09 листопада 2015 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до СТОВ „Дружба-Нова" вбачається, що судом не вирішувалось питання про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, на підставі ч.3 ст.89 ЦПК України, відсутні посилання на безпідставність звернення ОСОБА_5 до суду з позовом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази безпідставності ініціювання ОСОБА_5 процесу дострокового розірвання договорів оренди та суборенди землі в судовому порядку.

Питання припинення договору оренди землі, укладеного Ніжинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5, шляхом його розірвання було вирішено наказом №25-2307/20-15-сг від 17 серпня 2015 року Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за заявою ОСОБА_5 про добровільну відмову від права оренди земельної ділянки.

Проте, добровільна відмова орендаря від права оренди земельної ділянки не передбачена як підстава для покладення на відповідача відповідальності відповідно до п.13.3 договору суборенди землі від 05 травня 2014 року.

Таким чином, оскільки судом не встановлено безпідставності ініціювання відповідачем судового процесу, направленого на дострокове розірвання договорів оренди та суборенди земельної ділянки, а добровільна відмова відповідача від права оренди земельної ділянки не визначена договором підставою для відповідальності, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Хоча заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про необгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо нікчемності договору, а також про те, що без окремої згоди орендодавця відповідач не мав права передавати земельну ділянку в суборенду позивачу, але зазначені висновки не вплинули на правильність висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Саме таким принципом керувався і Верховний Суд України, ухвалюючи 27 квітня 2016 року рішення у справі № 6-261цс16 за результатом розгляду заяви публічного акціонерного товариства „Київобленерго" про перегляд судових рішень у справі за позовом фізичної особи до публічного акціонерного товариства „Київобленерго" про відшкодування майнової шкоди, в якій, встановивши порушення судами норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду України зазначила, що оскільки спір вирішено по суті вірно, а внаслідок винесення судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України власного рішення результат по суті спору не зміниться, тому судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій було залишено без змін.

За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба-Нова" відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: