Рішення

від 02.09.2016 по справі 130/567/16-ц

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/374/2016

130/567/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2016 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого - судді Верніка В.М.,

із участю : - секретаря Буга Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка цивільну справу за позовом адвоката Тимуня Костянтина Івановича в інтересах ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Жмеринський маслосир завод" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тимунь К.І. в інтересах ОСОБА_2 14.03.2016 року звернувся до суду з даним позовом, вказавши, що 02.02.2009 року на підставі наказу №10 від 02.02.2009 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду медичного працівника ПП "Жмеринський маслосир завод" та з 2009 року вона у зв'язку з вагітністю та народженням дитини знаходилась у декретній відпустці до 07.11.2014 року, після закінчення якої звернулась до керівництва підприємства з приводу її звільнення та видачі трудової книжки, але директор ОСОБА_3 повідомив, що йому невідомо де знаходиться її трудова книжка, а тому не може внести запис про її звільнення. Натомість він порадив звернутись до м.Києва за телефоном НОМЕР_2. Зазначив, що позивач зателефонувала за вказаним номером, але ніхто не відповідав, тому вона вирішила надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення письмову заяву про звільнення її з посади медичного працівника ПП "Жмеринський маслосир завод" та проханням направити її трудову книжку на домашню адресу. Вищезазначену заяву вона надіслала директору ПП "Жмеринський маслосир завод", що знаходиться за адресою: вулиця Миру, 33, м.Жмеринка, Вінницька область, та на адресу, яку надав їй ОСОБА_3, а саме: вулиця Кіквідзе, 13, м. Київ. Повідомлення про вручення поштового відправлення, що було направлено до м.Києва повернулось з відміткою про вручення 22.02.2015 року, але жодної відповіді на її лист позивач так і не отримала. Саме тому вона повторно звернулась з письмовою заявою до центрального офісу, при цьому вказавши, що якщо її лист буде проігноровано вона буде змушена звернутись за захистом своїх прав до суду, але цього разу лист повернувся в зв'язку з закінченням терміну зберігання. Пояснив, що неотримавши відповіді і на цей лист ОСОБА_4 звернулась з заявою до Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області з проханням порушити кримінальне провадження за ст.172 КК України, та на дане звернення було надана відповідь від 29.07.2015 року, відповідно до якої позивачу рекомендовано звернутись до центрального офісу, який знаходиться за адресою: вул. Кіквідзе, 13, м. Київ, з письмовою заявою щодо звільнення та внесення запису щодо звільнення. Після чого позивач знову надіслала рекомендованим листом письмову заяву про звільнення та проханням направити її трудову книжку на домашню адресу, але як і попереднього разу лист повернувся в зв'язку з закінченням строку зберігання. Після чого ОСОБА_2 знову звернулась з письмовою заявою до Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, в якій вона зазначила, що виконала усі надані попередньо рекомендації, але як і в попередній раз це не мало жодного результату, а також зазначила, що в разі їх бездіяльності вона буде змушена звернутись до керівництва МВС України Вінницької області, на що отримала відповідь від 24.12.2015 року №1989, згідно якої її повідомлення від 27.11.2015 року відповідним чином було зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Жмеринським відділом поліції за №2015000321. Зауважив, що відповідач в порушення ст.47 КЗпП України, п.4.1 Інструкції не видав позивачу належно оформлену трудову книжку у день звільнення, то відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України, п.4.1 Інструкції відповідач зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Посилаючись на те, що на даний час позичу місцезнаходження її трудової книжки невідоме, через невидачу трудової книжки з вини відповідача, позивач не має змоги влаштуватися на іншу роботу, або стати на облік у центр зайнятості як безробітня, також в разі неповернення трудової книжки остання втрачає стаж на посаді медпрацівника з 1998 року, представник позивача просив зобов'язати відповідача ПП "Жмеринський маслосир завод" звільнити ОСОБА_2 з посади у відповідності до вимог ст.38 КЗпП України, про що внести запис у трудову книжку та зобов'язати ПП "Жмеринський маслосир завод" видати ОСОБА_2 трудову книжку із записом про звільнення з роботи на день фактичного її отримання; стягнути з ПП "Жмеринський маслосир завод" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_2 та її представник, належно повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, однак,останній подав письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, у якій підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача ПП "Жмеринський маслосир завод", належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України за місцем реєстрації юридичної особи, черговий раз не з'явився в судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у його відсутності не представив. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що перебуває у вільному досмтупі на офіційеному електронному сайті Міністерства юстиції України, станом на час розгляду даної справи ПП "Жмеринський маслосир завод", ідентифікаційний номер 36331788, не перебуває в процесі припинення.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи, так як відповідно ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Даний спір належить до категорії трудових спорів позовного провадження альтернативної територіальної підсудності, що відповідно до ст.110 ЦПК України може пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, а тому він є підсудним Жмеринському міськрайонному суду.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.10,11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст.57,58,60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Cтаттею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до вимог ч.2,3 ст.24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Пунктом 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (Інструкції) передбачено, зокрема, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Пунктом 4.2 Інструкції передбачено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Так, в судовому засіданні з наданої копії трудової книжки НОМЕР_3 (а.с.29-37) вбачається, зокрема, що позивача ОСОБА_2 на підставі наказу №10 від 02.02.2009 року було прийнято на посаду медичного працівника Приватного підприємства "Жмеринський маслосир завод".

Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 (а.с.7) та НОМЕР_5 (а.с.8) має двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З копії листів від 19.02.2015 року (а.с.9-10) з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.15-16) вбачається, що позивач ОСОБА_2 зверталася до директора ПП "Жмеринський маслосир завод" з проханням звільнити її з роботи за згодою сторін та направити на її адресу трудову книжку, а в разі ігнорування її законних вимог вказала, що буде змушена звертатися за захистом своїх прав до правоохоронних органів.

Згідно копій заяви позивача (а.с.11) та листа начальника Жмеринського РВ УМВС від 28.07.2015 року за вих.9522 (а.с.12) позивач ОСОБА_2 зверталась до начальника Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області з проханням порушити кримінальне провадження за ст.172 КК України відносно посадових осіб ПП "Жмеринський маслосир завод", на що отримала письмову рекомендацію звернутись до центрального офісу підприємства, який знаходиться за адресою: м.Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 13, з письмовою заявою щодо її звільнення та внесення запису до трудової книжки.

З копій заяви позивача від 27.11.2015 року (а.с.13) та листа начальника Жмеринського ВП ГУНП від 24.12.2015 року за вих.1989 (а.с.14) вбачається, що позивач ОСОБА_2 повторно зверталася до правоохоронного органуз даного питання, на що отримала відповідь, згідно якої її повідомлення від 27.11.2015 року було зареєстровано у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Жмеринським відділом поліції за №2015000321, приєднано дані матеріали до матеріалів перевірки ЖЄОЗП №2469 від 02.07.2015 року та направлено до архіву Жмеринського ВП ГУНП.

Згідно додатково витребуваного судом за клопотанням представника позивача повідомлення Управління праці та соціального захисту населення від 08.08.2016 року №2484/09/11/04 (а.с.69) позивач ОСОБА_2 перебувала на обліку даної установи як одержувач допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, що надавалась позивачу щомісячно в період з 07.12.2009 року по 21.10.2009 року на підставі наказу ПП "Жмеринський маслосир завод" від 07.12.2009 року, копія витягу якого (а.с.70) додана до вказаного повідомлення разом з копією довідки ПП "Жмеринський маслосир завод" від 15.11.2011 року, за змістом якої також вбача.ться, що ОСОБА_2 працює на посаді медичного працівника даного приватного підприємства згідно наказу від 02.02.2009 року №10, а з 07.12.2009 року станом на вказану дату видачі довідки зханодилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наказ №655 від 07.12.2009 року)

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із додержанням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, аналізуючи зазначені законодавчі норми, виходячи з принципів законності, об'єктивності, розумності та справедливості, суд вважає, що даний позов щодо звільнення позивача з посади та зобов'язання відповідача повернути останній трудову книжку і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу є аргументованим, так як він ґрунтується на достовірних та допустимих доказах, представлених позивачем з належним доведенням обставин її перебування у трудових відносинах з відповідачем та знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Доводи позивача щодо невирішення відповідачем питання звільнення позивача з роботи та видачі трудової книжки згідно поданої нею письмової заяви про власне звільнення, а також відсутності вини адміністрації підприємства у затримці видачі трудової книжки стороною відповідача ніяким чином не спростоване, а тому заявлені позовні вимоги, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки з вини відповідача, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а відтак підлягають до задоволення.

При цьому судом враховується, що жодною із сторін не представлено також відомостей стосовно надання позивачу іншої відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був народжений іще у період тривалості відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що була надана позивачу відповідачем наказом №655 від 07.12.2009 року.

Отже, за відсутності відомостей щодо надання позивачу іншої відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, незалежно від обставин формального неперебування позивача на подальшому обліку в органах соціального захисту населення, відповідне стягнення з відповідача середнього заробітку внаслідок затримки у видачі трудової книжки посадовоими особами останнього підлягає початковму обрахуванню з наступного дня після закінчення фактично наданої відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_5, оскільки відомостей стосовно припинння на подальший період у будь-який спосіб трудового договору між сторонами, а надто - стосовно належного вручення відповідачем позивачу трудової книжки суду не представлено.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги твердження представника позивача стосовно самостійного визначення позивача середньго заробітку у розмірі мінімальної заробітної плати, позаяк ця частина вимог серед решти не визнана відповідачем, що не позбавляє позивача обов'язку доказування цих обставин, якими вочевидь не може бути самостійний розрахунок заінтересованої особи, а тому задоволенню дана вимога підлягає лише щодо періоду стягнення середнього заробітку без визначення його суми у грошовому обчисленні.

З урахуванням постановлення рішення в інтересах позивача, підлягають стягненню на її користь з відповідача сплачені та документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн. (а.с.1) в частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, та на користь держави - 1102,40 грн. витрат по оплаті судового збору з розрахунку сумарного обчислення ставки п о551,20 грн. кожної з вимог немайнового характеру щодо зобов'язання звільнення позивача з роботи та зобов'язання повернути трудову книжку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.24, 47, 48 КЗпП України, п.4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 74, 110, 169, 209, 210, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Зобов'язати Приватне підприємство "Жмеринський маслосир завод" (м.Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 36331788) звільнити з роботи ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканку АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з посади медичного працівника Приватного підприємства "Жмеринський маслосир завод" у відповідності до ст.38 КЗпП України, про що внести запис до її трудової книжки.

Зобов'язати Приватне підприємство "Жмеринський маслосир завод» (м.Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 36331788) видати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканці АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) її трудову книжку із записом про звільнення з роботи на день фактичного її отримання.

Стягнути з Приватного підприємства "Жмеринський маслосир завод" (м.Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 36331788) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з ІНФОРМАЦІЯ_5 по день видачі трудової книжки, та 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору, а також на користь держави 1104 (одну тисячу сто чотири) гривні 40 копійок судового збору (р/р 31211206700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37755173, рядок 1.2.2.).

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії, Жмеринському міськрайонному суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії відсутніми в судовому засідання сторонами, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.