Рішення

від 16.12.2013 по справі 2-о-32/12

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-о-32/12

Провадження 2 - о/368/1/13

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"16" грудня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Закаблука О.В.

При секретарі судового засідання - Гембар В.В.

Народних засідателів - Северин М.І.

ОСОБА_1

Заявника - ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа, - Кагарлицька міська рада як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, суд, -

В С Т А Н О В И В :

22.06.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2, заінтересована особа, - Кагарлицька міська рада як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, в якій заявник просить суд винести рішення, яким:

- визнати недієздатною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СК №944456 виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 01.12.1999 р., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 Російська Федерація, що жительку с.Переселення Кагарлицького району Київської області по вул. Українка, 165 з моменту набрання рішенням суду законної сили.

- встановити опіку над ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СК №944456 виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 Російська Федерація, що жителькою с.Переселення Кагарлицького району Київської області по вул. Українка, 165 та призначити їй опікуна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія СК №280890 виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 28.12.1996 р., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 Російська Федерація, жительку АДРЕСА_1.

- призначити судово-психіатричну експертизу для з'ясування психічного стану ОСОБА_3 щодо здатності усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

- при призначені експертизи на вирішення експертів поставити наступні питання:

- чи страждає ОСОБА_3 на психічну хворобу?

- якщо ОСОБА_3 страждає на психічну хворобу, то чи здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?

- якщо ОСОБА_3 страждає на психічну хворобу, то чи є така хвороба за своїм характером хронічною та стійкою?

- проведення експертизи доручити Київській обласні психіатричній лікарні в с. Глеваха Київської області.

- витребувати з Кагарлицької центральної районної лікарні медичну картку ОСОБА_3.

Вимоги, викладені в заяві, ОСОБА_2 обґрунтовує наступним:

ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_3 не проживає з чоловіком ОСОБА_4.

Батьки померли, тому з близьких родичів у ОСОБА_3 є вона, - рідна сестра ОСОБА_2 (далі-Заявник), що підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_3 та Заявника.

Починаючи з 1995 року ОСОБА_3 захворіла на психічну хворобу «шизофренія». Про хронічність та стійкість психічної хвороби ОСОБА_3 свідчить те, що з моменту захворювання, тобто з 1995 року, ОСОБА_3 декілька разів перебувала на лікуванні у психіатричній лікарні, а також те, що проходження курсу лікування у психіатричній лікарні хоча і покращувало її психічний стан, однак не виліковувало повністю.

Внаслідок захворювання на психічну хворобу ОСОБА_3 не завжди може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Виходячи з норм Цивільного та Цивільного процесуального кодексів у разі прийняття судом рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною їй необхідно призначити опікуна.

Оскільки вона, заявник по справі, відповідає вимогам, які ставляться законом для опікуна, а саме повна дієздатність та родинність відносин з підопічним, суд може призначити Заявника опікуном ОСОБА_3

Необхідно зазначити, що дочка ОСОБА_3 не може бути її опікуном, оскільки також перебувала на лікуванні у психіатричній лікарні.

Чоловік ОСОБА_3, - ОСОБА_4 також не може бути її опікуном, оскільки неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї) та з 22.12.2011 р. перебуває на обліку сімейний насильник.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

26 червня 2012 року судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання, ( а.с., 17).

26.07.2012 року по даній справі було винесено ухвалу про призначення по справі судово - психіатричної експертизи. ( а.с., 22 - 24).

10.10.2013 року справа надійшла до Кагарлицького районного суду без виконання ухвали про проведення експертизи, так як ОСОБА_3 не з»являлася на проведення експертизи. ( а.с., 30).

28.11.2013 року судом винесено ухвалу про відновлення провадження та призначення справи до розгляду на 06.12.2013 року. ( а.с., 32).

06.12.2013 року слухання справи було відкладено на 16.12.2013 року в зв»язку з неявкою заявника та представника заінтересованої особи. ( а.с., 36).

В судовому засіданні, яке відбулося 16.12.2013 року заявник ОСОБА_2 вимоги, викладені в заяві, підтримала.

В судове засідання, яке відбулося 16.12.2013 року представник заінтересованої особи, - Кагарлицької міської ради Київської області, як органу опіки та піклування, не з»явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте на адресу Кагарлицького районного суду надходила письмова заява від заінтересованої особи, в якій заінтересована особа просить суд слухати справу без участі її представника, вирішення питання покладається на розсуд суду.

Суд на підставі ч. 1 ст. 240 ЦПК України, де, зокрема, зазначено, що справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування, питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров»я, прийняв рішення про проведення слухання справи без участі ОСОБА_3.

Суд, вислухавши заявника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення заяви, шляхом винесення заочного рішення, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Що стосується винесення заочного рішення, то суд при цьому керувався наступними нормами процесуального права.

Згідно ст.. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який повідомлений судом належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 225 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, вста новленими цією главою.

Згідно ст. 226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 цього Кодексу і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Згідно ст. 227 ЦПК України повідомлення про заочне рішення відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 3 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за йинятком положень щодо змагальності меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосування до них норм матеріального права.

Особа, відносно якої вирішується питання щодо визнання її недієздатною, - ОСОБА_3 народилася 16 січня 1969 року в м. місті Батайськ Ростовської області Російська Федерація, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Даний факт підтверджується:

- свідоцтвом про народження серії ІІ - ШК № 404366 , виданого 05 лютого 1969 року Ба тайським бюро ЗАГС Ростовської області, з якого видно, що ОСОБА_5 народилася 16.01.1969 року в м. Батайськ Ростовської області, Російська Федерація, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану 05.02.1969 року зроблено відповідний запис за № 90.

В графі «батьки» зазначено:

Батько - ОСОБА_6;

ОСОБА_7.

В подальшому ОСОБА_5 укладала шлюб з ОСОБА_8, внаслідок чого отримала прізвище ОСОБА_8.

Далі ОСОБА_8 одружилася з ОСОБА_4, внаслідок чого змінила прізвище на «Василенко».

Даний факт підтверджується свідоцтвом про одруження серії І - БК № 041354, яке видано 19 серпня 1999 року Переселенською сільською радою Кагарлицького району Київської області, з якого видно, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка м. Батайськ Ростовської області, Росія, одружилися 19.08.1999 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 19.08.1999 року зроблено відповідний запис за № 6.

Прізвища після одруження:

Чоловіка - ОСОБА_4

Дружини - ОСОБА_4.

- паспортом серії СК 944456, виданого 01 грудня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, з якого видно, що ОСОБА_3 народилася 16 січня 1969 року в м. Батайськ Ростовської області, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_8 з 07 грудня 1999 року, перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 19.08.1999 року.

Як видно з картки амбулаторного хворого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_9, зокрема:

з виписки із історії хвороби № 1533:

Б-ная ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживает: ІНФОРМАЦІЯ_11, поступила в КЗ КОР «ОПНМО» 28.5.2012 г., выписана 16.7.2012 г Эпид.анамнез: ВГ в 2008г, другими инфекционньгми заболеваниями не болела. На ВИЧ,НВС антиген не обследовалась. Повышение температуры тела в течении 10 дней отрицает. За предели Украйни не виезжала.

Анамнез жизни (со слов больной, меддокументации) : Наследственность отягощена, якобы мать больной страдала хр.алкоголизмом, а в дальнейшем лечилась в психиатрической больнице.

Раннее развитие без особенностей.

Социальннй анамнез: С мужем в разводе, отношения не поддерживает. Имеет 2 детей: дочь 21 год - госпитализирована в острое психиатрическое отделение, младшему ребенку 11 лет.

Опекается родной сестрой которая проживает в г. Києве.

Трудовой анамнез: Образование 10 классов, швейное училище. Не работает.

Перенесеннне заболевания: простуднне. В 17 лет оперирована - зоб.

АНАМНЕЗ БОЛЕЗНИ: Больной себя считает с 5-летнего возраста, когда начата заниматься анонизмом. В подростковом возрасте отмечались страхи. В 1982 г лечилась у психо-терапевта. Отмечалось кратковремеяное улучшение. В 1992 г впервые поступила на лечение в данную больницу, но через 1 день мать забрала больную домой.

В дальнейшем 2 раза поступала на лечение в данную больницу, когда резко изменилось состояние: нарушился сон, вела себя нелепо, была агрессивной, неуправляемой. Была доставлена мужем и милицией. Последняя выписка 17.8.2000г.

КАТАМНЕЗ: После виписки поддерживающее лечение дома не принимала. Не работает. Проживает в антисанитарньгх условиях, не смотрит за собой, детьми.

Псих, состояние ухудшилось последнюю неделю: не спит, уходит из дома, конфликтна, агрессивна по отношению к окружающим. В связи. с таким состоянием доставлена скорой помошью и сотрудниками милитщи на лечение в данную больницу.

ПСИХ.СТАТУС: Продуктивному контакту недоступна. Во время осмотра кричит, ругается, плюется.

Речь состоит из отдельньк фраз, инструкции не вьшолняет. При обращении к ней с вопросами повьгшает голос, угрожает. Имлульсивна. На месте не удерживается. Пьгтается куда-то бежать. Сопротивляется осмотру. Критики к своєму состоянию нет.

СОМАТИЧЕСКИ: Зев и кожные покрови чистые. Л/ узлы не увеличены. Соч-тоны ритмичньїе. В легких дьгхание везикулярное. Хрипов нет. Живот мягкий, бб .

НЕВРОЛОГИЧЕСКИ: Пат. знаков нет.

В отделении: Вернулась с домашнего отпуска. Осмотр с и.о зав.отд. Вольная поступила в связи с ухудшением состояния - не спит, стала конфликтной, агрессивной. В процессе лечения состояние больной нормализовалось: спокойная. В процессе беседы резонерствует. Настроение ровное, но обеспокоена здоровьем дочери, которая лежит во втором отделении.

Реабилитация - танцевально-двигательная терапия, музикальная терапия, киноклуб, арттерапия, бодифлекс, ЛФК-1, 2,3, караоке, дискотека, худ.самодеятельност, кружок лепка, УГГ, лекторий.

При вьшиске: Спокойная, охотно вступает в контакт. На вопросы отвечает формально правильно, но в процессе беседы резонерствует. Настроение ровное. Продуктивной симптоматики не обнаруживает. Тепло говорит о родных. Строит реальные плани на будущее. Виписана домой в сопровождении дочери под наблюдение райпсихиатра.

Діагноз: шизофрмения, приступообразно - прогредентный тип лечения, афективно - бредовый приступ со снижением енергетического потенциала.

Згідно виписки із історії хвороби № т5098:

Діагноз: шизофрения, параноидальная форма, приступообразное течение, приступ.

Згідно виписки з історії хвороби від 20.04.1995 року ОСОБА_8 знаходилася на лікуванні в психіатричній лікарні № 1 з 24.02.1995 року по 17.04.1995 року.

Згідно епікризу ІІІ - 295,32 діагноз: шизофренія, параноїдальна форма, приступообразно - про градієнтне проходження, наростає Агато - абулічеський дефект.

Згідно виписки із історії хвороби № НОМЕР_1, виданої психіатричною лікарнею № 1 м. Києва, ОСОБА_8 - ОСОБА_3 поступила на лікування 22.07.2000 року, виписана, - 17.08.2000 року. Діагноз: шизофренія, рекурентна форма з онероїдно - кататанічним типом приступу.

Згідно запису в картці від 19.07.2012 року на прийомі у психіатра була дочка, яка повідомила, що ОСОБА_3 стала агресивна до оточуючих, відсутність сну. Бігає безцільно по селу, кричить. Розмовляє сама з собою.

Згідно довідки № 76 від 30.05.2012 року, виданої поліклінічним відділенням Кагарлицької центральної районної лікарні, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, проживає ІНФОРМАЦІЯ_13 перебуває на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 1995 року, діагноз: шизофренія, рекурентна форма з анейроїдно - кататонічним типом приступу.

Що стосується винесенні рішення без заключення судово - психіатричної експертизи, то суд своє рішення обґрунтовує наступним.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов»язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов»язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідлно встановити: психічний стан особи.

Крім того, обов»язкова судово - психіатрична експертиза психічного стану особи призначається незалежно від клопотання заявника у справах про визнання особи недієздатною ( ст. 239 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров»я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово - психіатричну експертизу.

Згідно ч. 2 ст. 239 ЦПК України у виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від прохоодження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря - психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово - психіатричну експертизу.

На виконання вищезазначених норм процесуального права Кагарлицьким районним сдом було винесено ухвалу про призначення по справі судово - психіатричної експертизи, ( а.с., 22 - 24), але ОСОБА_3 більше року не з»являлася на проведення експертизи, причини неявки суду не відомі.

Тому при вирішенні питання суд керувався положенням ст. 146 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необ хідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього про вести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.

Суд зазначає, що ст. 146 ЦПК України встановлює спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухи ляються від участі в експертизі. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від по дання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляєть ся, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи: неподання експертам необхідних матеріалів або документів, які є в особи; відмова надати зразки для дослідження; недопуск до примі щень або майна, яке підлягає дослідженню тощо.

Визнання факту, для з'ясування якого призначалася експертиза або відмова у визнанні цього факту здійснюється судом в судовому засіданні з урахуванням оцінки доказів, аналі зу правової позиції цієї особи та того результату, якого вона домагається. Про визнання факту постановляється ухвала.

Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити екс пертизою, доведеним. Коментована норма є винятком із загального правила, сформульо ваного у ч. 4 ст. 60 ЦПК про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визнання факту можливе лише у разі ухилення від експертизи, яка призначалася саме для встановлення цього факту.

Неявка особи, яка бере участь у справі, на експертизу, якщо без цього її провести не можливо або ухилення її від подання експертам необхідних матеріалів ще не є безумовною підставою для визнання або відмови у визнанні судом факту, для з'ясування якого була призначена експертиза.

Це питання вирішується судом в кожному конкретному випадку в залежності від того, яка сторона, через які причини не з'явилася на експертизу або не по дала експертам необхідних матеріалів, а також яке значення має для неї висновок експер та, беручи до увага всі докази, що є у справі в їх сукупності.

Суд наголошує на тій обставині, що ст. 146 ЦПК України передбачає лише один випадок, коли суд має право застосувати примусовий привід на проведення експертизи - у разі ухилення відповідача від прове дення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьків ства, материнства, тому суд без висновку експертизи визнає той факт, що ОСОБА_3 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу ( діагноз, - шизофренія») не здатна усвідомлювати значення своїх дії та (або) керувати ними, що, відповідно, на підставі ст. ч. 1 ст. 39 ЦПК України є підставою для визнання ОСОБА_3 недієздатною.

Норми матеріального права, застосовані судом при вирішенні даної справи.

Згідно ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх бій та (або) керувати ними.

Згідно ч. 1 ст. 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сули рішенням суду про це.

Згідно ст. 236 Цивільного процесуального кодексу України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи.

Згідно ч. 3 ст. 237 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Що стосується встановлення опіки та призначення опікуна ОСОБА_2, та дане рішення суд обґрунтовує наступним.

Враховуючи вищезазначені норми Цивільного та Цивільного процесуального кодексів ОСОБА_3 за заявою її сестри, тобто Заявника, може бути визнана судом недієздатною, .у зв'язку з наявністю у неї хронічної психічної хвороби «шизофренія».

Як встановлено судом, заявник опікується ОСОБА_3, займається її лікуванням, возить на обстеження та лікування, надає матеріальну та фінансову допомогу.

Згідно ч, 1 ст. 41 Цивільного кодексу України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно ч. 1 ст. 241 Цивільного процесуального кодексу України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між; ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Виходячи з вищезазначених норм Цивільного та Цивільного процесуального кодексів в зв»язку з прийняттям судом рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною їй необхідно призначити опікуна. Оскільки заявник відповідає вимогам, які ставляться законом для опікуна, а саме повна дієздатність та родинність відносин з підопічним, суд може призначити Заявника ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3

Суд зазначає, що дочка ОСОБА_3 не може бути її опікуном, оскільки також перебувала на лікуванні у психіатричній лікарні, що підтверджується письмовими доказами, вищедосмлідженими судом.

Чоловік ОСОБА_3, - ОСОБА_4 також не може бути її опікуном, так як вони перебувають лише у формальному шлюбі, спільно не проживають, окрім того, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14, житель ІНФОРМАЦІЯ_15 на даний час в Кагарлицькому РВ ГУ МВС України в Київській області притягувався до адміністративної відповідальності 01.10.2011 року за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП ( вчинення насильства в сім»ї), а також вищевказаний громадянин в Кагарлицькому РВ ГУК МВС України в Київській області перебуває з 22.12.2011 року на обліку «сімейний насильник».

Даний факт підтверджується довідкою № 3870 від 05.06.2012 року, виданою Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 63 Цивільного кодексу України ст.ст. 215, 218, 236, 237, 241 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа, - Кагарлицька міська рада як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, - задовольнити.

Визнати недієздатною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СК №944456 виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 01.12.1999 р., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 Російська Федерація, що жительку с.Переселення Кагарлицького району Київської області по вул. Українка, 165 з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Встановити опіку над ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СК №944456 виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 Російська Федерація, що жителькою с.Переселення Кагарлицького району Київської області по вул. Українка, 165 та призначити їй опікуна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія СК №280890 виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 28.12.1996 р., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 Російська Федерація, жительку АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути по дано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_10