Постанова

від 31.08.2016 по справі 824/526/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/526/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Георгіци А.В.,

представника позивача Павчука І.С. та представника відповідача Зайцевої Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000391406 від 06 липня 2016 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на необґрунтованість та безпідставність висновку відповідача про не своєчасне (не повне) забезпечення позивачем оприбуткування готівкових коштів. Зокрема, зазначав, що дані вносяться у розділ 2 книги обліку розрахункових операцій (КОРО) при наявності Z-звіту за відповідний період, однак через відсутність електроенергії це не можливо було зробити.

На думку позивача, несвоєчасне виконання запису в КОРО, за наявності роздрукованих Z-звіту за відповідні дати, може кваліфікуватися лише як порушенням порядку ведення КОРО, проте, не є правопорушенням, передбаченим пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).

Зазначав, що відповідачем безпідставно не взято до уваги пояснення бухгалтера (касира) товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» про те, що всі Z-звіти роздруковувалися наступного дня та вклеювалися в КОРО, а готівку в кінці кожного дня в повній сумі здавали до банку. Наголошував, що через незалежні від бухгалтера обставини Z-звіт за відповідний період був надрукований наступного дня після відновлення електроенергії та вклеєний у відповідний розділ КОРО із зазначенням причини. Такі дії платника податків, на думку позивача, ніяким чином не порушують захищені законом правовідносини обліку готівки, адже грошові кошти в день їх оприбуткування (отримання у касу) передані до банку з оформлення відповідних первинних документів.

Крім цього, позивач вказував про те, що чинне законодавство не дає можливості прямо і чітко кваліфікувати таке діяння як незаповнення розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО неоприбуткуванням готівки. Стверджував, що відповідачем безпідставно притягнуто товариство з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» до відповідальності на підставі Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ Президента №436/95), оскільки такий не є законом. Водночас Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон України №265/95-ВР) не передбачає відповідальності за невнесення запису до КОРО у разі наявності вклеєного Z-звіту.

Позивач зазначив, що актом перевірки встановлено порушення оприбуткування готівкових коштів за 24 листопада 2015 року на суму 566830,00 грн, однак за вказану дату проведено готівкових розрахунків з використання РРО всього на суму 259140,00 грн, а тому застосування штрафної санкції у розмірі 2834150,00 грн не відповідає початковій сумі нібито не оприбуткованого доходу.

Також в позовній заяві позивач наводить приклади судових рішень, ухвалених судами України та Європейського суду з прав людини.

Відповідач надав суду заперечення проти позову у письмовій формі, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень вказував, зокрема, що в ході перевірки позивача встановлено порушення пунктів 2.2, 2.6 Положення №637, а саме: не забезпечено своєчасне (повне) оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року в КОРО в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на суму 566830,00 грн.

Зазначив, що позивачем не було надано документів, що підтверджують факт поломки касового апарату чи доказів відключення постачання електроенергії 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року. Поряд з цим відповідачем отримано відповідь на запит від ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», відповідно до якої вимкнень електричної енергії перепадів напруги та скарг споживачів у спірний період не було.

Посилаючись на норми Положення №637 та Указу Президента №436/95, відповідач вказував про правомірність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, в обґрунтування своїх тверджень у запереченні проти позову посилався на судове рішення суду касаційної інстанції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Посилаючись на недопущення позивачем порушення та безпідставність притягнення його контролюючим органом до відповідальності згідно Указу Президента №436/95, просив суд заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що аналогічні викладеним у письмових запереченнях. Посилаючись на правомірність дій та оскаржуваного рішення контролюючого органу, вказуючи про безпідставність й необґрунтованість доводів позивача, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснила наступне.

Вона працює головним бухгалтером в товаристві з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт».

За результатом проведеної Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» виявлено порушення, яке полягало у не забезпечені своєчасного (повного) оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року в КОРО.

Вказала, що 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року вона перебувала на займаній посаді. Однак Z-звіти за не мала технічної можливості роздрукувати у зв'язку з відсутністю на підприємстві електроенергії 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року наприкінці робочого дня, який триває до 18 год. 00 хв. Z-звіти роздруковувались і вклеювались у відповідний розділ КОРО наступного дня, тобто 25 листопада 2015 року і 08 грудня 2015 року відповідно, а готівку в кінці кожного дня в повній сумі здавали до банку. Про оприбуткування готівки свідчать і касові ордера.

Також повідомила, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» знаходиться в орендованому у публічного акціонерного товариства «Гравітон» приміщенні, яке на запит надало відповіді щодо причин відсутності електроенергії 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» є юридичною особою (ЄДРПОУ 37835997), місцезнаходження якої: м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Руська, 248.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області «Про проведення документальної планової перевірки» від 12 травня 2016 року №162, направлень від 23 травня 2016 року №304, №305, №306, №307, №308, №309, від 27 травня 2016 року №324, виданих Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області, з урахуванням наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 03 червня 2016 року №201, в період з 23 травня 2016 року по 10 червня 2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року.

За результатами перевірки 17 червня 2016 року складено Акт №21/24-13-14-02/37835997, який містить висновок про порушення позивачем, зокрема, пунктів 2.2, 2.6 Положення №637, а саме: не забезпечено своєчасне (повне) оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО (№ 3000150315р/1 від 29 липня 2015 року) в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на суму 566830,00 грн.

24 червня 2016 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Чернівецькій області із запереченнями на Акт від 17 червня 2016 року №21/24-13-14-02/37835997.

Листом від 04 липня 2016 року №1206/10/24-13-14-02 «Про результат розгляду заперечення» Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» про те, що висновок, викладений в матеріалах перевірки щодо несвоєчасного (не повного) забезпечення оприбуткування готівкових коштів на суму 566830,00 грн, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства.

06 липня 2016 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000391406, згідно якого на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз. 3 статті 1 Указу Президента №436/95 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 2834150,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Лорінпласт» звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з обставин справи, оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень прийнято на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз. 3 статті 1 Указу Президента №436/95 у зв'язку із встановленим за результатом проведеної контролюючим органом перевірки порушенням пунктів 2.2, 2.6 Положення №637. На думку відповідача, позивачем не забезпечено своєчасне (повне) оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року в КОРО в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на суму 566830,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Абзацом 3 статті 1 Указу №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення №637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, аналіз змісту пункту 2.6 Положення №637 дає підстави для висновку про те, що ним передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

У разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення №637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі.

У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

І лише невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке абзацом 3 статті 1 Указу Президента №436/95 встановлена відповідальність.

В ході судового розгляду справи судом досліджено витяг з належної товариству з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» КОРО (розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків») та фіскальні звітні чеки за спірний період. Крім цього, досліджено надані позивачем записи у касовій книзі, прибуткові та видаткові касові ордера, квитанції від 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пояснень свідка та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, у досліджуваний період при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО підприємством було здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто було фактично оприбутковано.

Відтак, суд вважає про відсутність з боку позивача порушення вимог пункту 2.6 Положення №637 та, відповідно, про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій згідно абз. 3 статті 1 Указу Президента №436/95.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, стверджував про несвоєчасність оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року в КОРО.

Водночас судом встановлено, що у спірний період бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» роздруковував Z-звіти з одночасним їх вклеюванням в КОРО наступного дня лише у зв'язку із відсутністю електроенергії на підприємстві.

Зазначена обставина підтверджується як показами свідка - бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт», так і листами публічного акціонерного товариства «Гравітон», приміщення у якого орендує позивач, що не заперечувалось відповідачем.

Так, згідно листа від 25 листопада 2015 року № 09-02/140.1, наданому директором ПАТ «Гравітон» директору ТОВ «Лоріпласт», 24 листопада 2015 року о 17 год. 15 хв. було припинено електропостачання у зв'язку з аварією в електромережах ПАТ «Гравітон» По завершенню аварійно відновлювальних робіт електропостачання було відновлено 25 листопада о 14 год. 30 хв.

Згідно листа від 08 грудня 2015 року № 09-02/142.1, наданому директором ПАТ «Гравітон» директору ТОВ «Лоріпласт», 07 грудня 2015 року о 17 год. 30 хв. було проведено відключення електроенергії з метою проведення реконструкції розподільчого пристрою для подальшого уникнення аварійних ситуацій в електромережах. Електроживлення було відновлено 08 грудня 2015 року.

Стверджуючи про безпідставність указаних вище доводів позивача, відповідач посилався на лист публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» від 01 липня 2016 року №863, в якому зазначено, що згідно записів в оперативному журналі і в журналі заявок споживачів ОДГ Чернівецького РЕМ: 24 листопада 2015 року, 25 листопада 2015 року, 07 грудня 2015 року, 08 грудня 2015 року аварійних вимкнень електричної енергії, перепадів напруги та скарг споживачів за адресою вул. Руська, 248 не було.

Між тим, факт відсутності скарг споживачів за названою адресою безумовно не свідчить про відключення (припинення) електропостачання в указаний вище час та дні. До того ж, зазначені в листі від 01 липня 2016 року №863 відомості про відсутність аварійних вимкнень електричної енергії 24 листопада 2015 року, 25 листопада 2015 року, 07 грудня 2015 року, 08 грудня 2015 року суперечать наданим суду показам свідка та інформації, наведеній в листах орендодавця приміщення, в якому знаходиться позивач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено технічну неможливість роздрукувати Z-звіти 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року. При цьому на наступний день (відповідно 25 листопада 2015 року та 08 грудня 2015 року) такі були роздруковані та вклеєні у КОРО, що не заперечувалось відповідачем.

Крім того, факт роздрукування Z-звітів і підклеєння їх у КОРО; відповідність суми готівкових коштів за результатами Z-звіту сумі готівкових коштів, визначеній в касових документах; здача суми готівкових коштів в банківську установу; наявність прибуткових і видаткових касових ордерів (наведені обставини відповідачем не заперечувались) свідчать про те, що позивач не мав на меті занизити показники доходів, чого відповідачем в судовому засіданні спростовано не було.

Зазначене дає підстави вважати про відсутність вини позивача, що виключає можливість притягнення його до фінансової відповідальності.

Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість та правомірність оскаржуваного позивачем рішення. Його доводи, з огляду на наведені вище обставини справи та норми, які регулюють спірні правовідносини, не свідчать про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу та, відповідно, про наявність підстав для його скасування в судовому порядку.

Відтак, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо посилань сторін в обґрунтування своїх доводів та заперечень на судові рішення, то суд оцінює такі доводи критично, оскільки указані сторонами судові рішення не є доказами в адміністративній справі у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі квитанцій позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 42512 грн 25 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0000391406 від 06 липня 2016 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» судовий збір у розмірі 42512 (сорок дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн 25 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 05 вересня 2016 року.