Постанова

від 01.09.2016 по справі 824/36/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/36/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

01 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рязань-Інвест" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю "Рязань-Інвест" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

01 вересня 2016 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява (вх.10183/16) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача двічі в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рязань-Інвест" (код ЄДРПОУ 38224208) - зареєстровано 25.06.2012 року (свідоцтво про державну реєстрацію № 807287 серії ААВ) та взято на податковий облік 26.06.2012 року за № 59348.

На підставі направлень ДПІ у м. Чернівцях від 30.10.2015 р. №№000879, 000880 та від 03.11.2015 р. №000898, наказу №477 від 29.10.2015 р. посадовими особами відповідача з 30.10.2015 р. по 09.11.2015 р. була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "Рязань-Інвест" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства з період з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року.

За результатами перевірки було складено акт від 16.11.2015 року №1328/24-12-22-08/38224208 та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №000404052208 від 04.12.2015 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 149 406,25 грн., у тому числі за основним платежем 919 525 грн. та за штрафними санкціями в розмірі - 229 881,25 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції, фактично здійснювані позивачем з ПП ІТФ "Інтермбуковина", підтверджуються оформленими належним чином документами. Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом, ТОВ "Рязань - Інвест" за період лютий 2014 року - травень 2015 року сформовано податковий кредит по ПДВ на загальну суму 874 518 грн. на підставі податкових накладних, постачальником в яких значиться ТОВ "Інтермбуковина" (м. Чернівці, код ЄДРПОУ 37273041, ІПН 372730424121) та включено до реєстру отриманих податкових накладних, додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість.

Перевіркою було встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку за період з лютого 2014 року по травень 2015 року містяться відомості про те, що ТОВ "Рязань-Інвест" в безготівковому порядку перерахувало ПП ІТФ "Інтермбуковина" попередню оплату за будівельні роботи згідно договору №1 від 10.10.2013 р. всього в сумі 6 060 627,94 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1010104,65 грн.

З фактично перерахованої суми попередньої оплати, до складу якої включено ПДВ в сумі 1010104,65 грн. ТОВ "Рязань-Інвест" сформувало та включило до податкових декларацій з податку на додану вартість податковий кредит за відповідні податкові звітні періоди на суму ПДВ 874519 грн.

Між позивачем та ПП ІТФ "Інтермбуковина" 10.10.2013 р. укладено договір підряду №1, згідно умов якого ТОВ "Рязань-Інвест" є замовником виконання будівельних та монтажних робіт, а ПП ІТФ "Інтермбуковина" є підрядником, що зобов'язується виконати будівельні та монтажні роботи як власними силами, так залученими силами інших юридичних та фізичних осіб.

Пунктом 3.1 договору установлений термін виконання робіт по договору - 31.12.2015 року, відповідно до п.4.1 договору ТОВ "Рязань-Інвест" взяло на себе зобов'язання після підписання цього договору перерахувати підряднику аванс у розмірі, зазначеному у додатку до договору та рахунку. Згідно з п. 4.2. договору, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюються згідно підписаного сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3).

Пункт 6.1 договору підряду передбачає, що підрядник не пізніше 25-го числа поточного місяця передає ТОВ "Рязань-Інвест" для підписання акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2) з усіма розрахунками та підтверджуючими документами бухгалтерського обліку та витрат матеріальних ресурсів. При цьому, ТОВ "Рязань-Інвест" не більше трьох днів розглядає та підписує акт приймання виконаних робіт або надає мотивовану відмову в його підписанні.

З метою забезпечення підрядника необхідними фінансовими ресурсами, у тому числі для закупівлі передбачених для використання при виконанні робіт матеріалами, сторони дійшли згоди щодо попередньої оплати виконання робіт по договору підряду, на підставі чого підряднику було проавансовано в безготівковому порядку 6 060 627,94 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1010104,65 грн.

Вказані підрядні роботи замовлялися ТОВ "Рязань-Інвест" на підставі укладеного між позивачем та ТОВ "Будинок Торгівлі "Рязань" Інвестиційним договором від 18.07.2012 року на завершення реконструкції в порядку пайової участі об'єкту будинку торгівлі "Рязань" на земельній ділянці площею 0,4521 га, яка розташована за адресою вул. Героїв Майдану (вул. Червоноармійська), 56 у місті Чернівці, згідно з умовами якого саме на ТОВ "Рязань-Інвест" покладено обов'язок замовити та оплатити весь обсяг робіт по завершенню будівництва та реконструкції вище вказаного об'єкту.

На підставі вищенаведених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що контрагентом ПП ІТФ "Інтермбуковина" податкові накладні виписано з дотриманням вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 204 ПК України, адже вони відповідають датам та сумам попередньої оплати згідно з платіжними дорученнями на перерахування коштів.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки надані на перевірку документи не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних будівельних робіт, оскільки господарські відносини між ТОВ "Рязань-Інвест" та ПП ІТФ "Інтермбуковина" не підтвердженні первинними документами, такими як: актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, сертифікатами якості та відповідності; товарно-транспортними накладними, супровідними документами; видатковими накладними, актами виконаних робіт (послуг) форми КБ-2в; документами та розрахунками, які б свідчили про формування вартості робіт, що виконуватимуться, проектно-кошторисною документацією; актами приймання-передачі приміщень, ТМЦ, що в свою чергу не може свідчити про реальність здійснюваних господарських операцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що документи, які були надані в ході перевірки, а саме: договори, податкові накладні та платіжні доручення мають ряд істотних недоліків.

Так, на підтвердження вартості робіт та витрати матеріалів, позивачем було надано акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за серпень-вересень 2014 року, згідно яких замовником виступав ТОВ "Рязань-Інвест", Генпідрядником - ПП ІТФ "Інтермбуковина", а субпідрядником - ТОВ "Компанія "Арстек". Однак, будь-яких договорів щодо виконання таких будівельних робіт та розрахункових документів, які б підтвердили витрати ПП ІТФ "Інтермбуковина" позивачем не було надано.

Також, при дослідженні первинних докуентів відповідаче було встановлено, що у ТТН автомобільного перевізника ТОВ "СПЛІТ 2000" № № РН-0000001 від 26.03.2014 р., РН-0000001 від 03.04.2014 р., РН-0000002 від 11.04.2014 р., РН-0000003 від 24.04.2014 р., РН-0000001 від 07.05.2014 р., та у маршрутному листку від 16.12.2014-18.12.2014 року, вказано пункт розвантаження за адресою м. Чернівці, вул. Червоноармійська (Героїв Майдану) , 10. Відповідно до наведених вище документів, ТОВ "СПЛІТ 2000" для ПП ІТФ "Інтермбуковина" перевозило пісок річковий, пісок митий, щебінь, гравійно-піщану суміш тощо.

Відповідно до маршрутного листа від 06.10.2014 року виконавцем - ТОВ "СПЛІТ 2000" перевезено для ПП ІТФ "Інтермбуковина" з вул. Кармелюка (Цегельний завод № 3) будівельні матеріали на об'єкт за адресою вул. Героїв Майдану , 10.

Згідно маршрутних листків від 21.04.2014 року, від 22.04.2014 року, від 08.05.2014 року, ТОВ "СПЛІТ 2000" надавало послуги навантаження та вивозу будівельного сміття з вул. Героїв Майдану, 10.

Розвантаження будівельних матеріалів та навантаження і вивіз будівельного сміття, відповідно до вище перелічених первинних документів, відбувалось за адресою вул. Червоноармійська (Героїв Майдану), 10, а не за адресою вул. Червоноармійська (Героїв Майдану), 56, де знаходиться об'єкт будівництва на якому ПП ІТФ "Інтермбуковина" ніби то надавало будівельні послуги.

Тобто будівельні роботи здійснювались на іншому об'єкті, який знаходиться за адресою вул. Червоноармійська (Героїв Майдану), 10.

Крім того, досліджуючи інші ТНН, наприклад ТТН від ПП "Граніт Девелопмент", адресою пункту розвантаження являється м. Чернівці, вул. Червоноармійська (Героїв Майдану), тобто без зазначення номеру будинку.

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що сукупність наведених обставин свідчать про відсутність наявності ознак реальності господарських операцій позивача з ПП ІТФ "Інтермбуковина".

Також, в суді першої інстанції встановлено, що відповідно до внесених сторонами 01.10.2013 року до договору підряду змін і доповнень, між ТОВ "Рязань-Інвест" та ПП ІТФ "Інтермбуковина" був складений проміжний акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 10.10.2013 року.

Згідно з даними змінами і доповненнями, на підставі п. 5.12.1 договору № б/н генпідрядником ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" був залучений підрядник ПП ІТФ "Інтермбуковина" щодо виконання будівельних та монтажних робіт, які передбачені договором № б/н.

У зв'язку із встановленим у зазначеному Договору, ДПІ у м.Чернівцях на адресу ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" направлено лист "Про надання копій документів" від 12.11.2015 року № 11548/10/24-12-22-01 з проханням надати по проведених операціях з ПП ІТФ "Інтермбуковина" копій документів, а саме: укладені договори, додаткові угоди до них, сертифікати, специфікації, видаткові накладні, акти виконаних робіт форми КБ-2в.

На вказаний лист відповідача було повідомлено про те, що будь-яких робіт за договором підряду № 1 від 10.10.2013 року підписаного між ТОВ "Будинок торгівлі "Рязань", ТОВ "Рязань-Інвест", ТДВ "ПМК-76" та ПП ІТФ "Інтермбуковина" не виконувалось.

Згідно п. 62 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві передбачено, що генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками.

Відповідно до абз. 2 п. 101 Загальних умов генеральний підрядник координує виконання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику, створює умови та здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань.

Якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, генеральний підрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між ним та субпідрядником.

Однак, матеріали даної адміністративної справи не містять доказів, які б свідчили про фактичне виконання будівельних робіт підрядником, за які є відповідальний саме генпідрядник.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що підрядник не зобов'язаний був подавати щомісячно відповідну документацію, а лише один раз у грудні 2015 року, оскільки ним, як зазначено вище, встановлений кінцевий термін виконання робіт - 31.12.2015 року, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.2 договору № б/н підписані генпідрядником акт виконані робіт та довідка про вартість виконаних робіт передаються на підпис замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пункт 8.1 договору № б/н деталізує та доповнює пункт 3.2 цього ж договору і зазначає, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється поетапно, оформлюється актами приймання виконаних робіт, які підписуються сторонам щомісячно.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що складання актів виконаних робіт мало здійснюватись до 25 числа поточного місяця з підписанням таких актів щомісячно.

В ході розгляду справи до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання (вх.9416/16) від представника відповідача про дослідження додаткових доказів.

Відповідно до змісту поданого клопотання та додатків слідує, що управлінням розслідування кримінальних справ ГУ ФР ДФС України встановлено факти ухилення від сплати податків службовими особами №ТОВ "Рязань-Інвест" шляхом створення видимості проведення господарських операцій з ПП ІТФ "Інтермбуковина" та ТОВ "Агросота", які мають ознаки фіктивності.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням змісту та доданих до клопотання документів колегія суддів ставить під сумнів реальність проведених господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП ІТФ "Інтермбуковина" та ТОВ "Агросота".

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що доводи позивача не спростовують висновків відповідача - Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п.201.7 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав належну оцінку усім обставинам у справі, що призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004052208 від 04 грудня 2015 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 869 692,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 217 423 грн. з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рязань-Інвест" до Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рязань-Інвест" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.