Постанова

від 30.08.2016 по справі 01/5026/2900/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Справа№ 01/5026/2900/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Власова Ю.Л.

Шапрана В.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від скаржника: Іваницька Т.Б. - довіреність № 31-13030-08/11 від 20.05.2016.

від боржника: ліквідатор Артеменко О.О. - свідоцтво № 564 від 10.04.2013.

арбітражний керуючий Назаренко С.А. - свідоцтво № 563 від 10.04.2013.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року

у справі № 01/5026/2900/2011 (суддя Гура І.І.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі

до Відкритого акціонерного товариства Кам'янське підприємство

„Агрохім"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року у справі задоволено повністю заяву Назаренка С.А. про визнання кредитором; визнано Назаренка С.А. кредитором ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім" на суму 98 657,60 грн. боргу по оплаті послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов'язків ліквідатора ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім", що підлягають задоволенню у першу чергу; задоволено клопотання Назаренка С.А. про покладення обов'язків щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на кредиторів; задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Артеменка О.О. про покладення обов'язків щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на кредиторів; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство фінансів України звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 у даній справі та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог Назаренка С.А. про визнання кредитором та Артеменка О.О. про покладення обов'язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих та відшкодування їх витрат на кредиторів, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків, які викладені в оскаржуваній ухвалі обставинам справи, а також порушення місцевим судом норм матеріального права.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Власова Ю.Л., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу Міністерства фінансів України прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 30.08.2016 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Артеменко О.О. просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник Міністерства фінансів України у судовому засіданні 30.08.2016 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог Назаренка С.А. про визнання кредитором та Артеменка О.О. про покладення обов'язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих та відшкодування їх витрат на кредиторів.

Арбітражні керуючі Артеменко О.О. та Назаренко С.А. в судовому засіданні проти вимог Міністерства фінансів України, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року - без змін.

30.08.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги Міністерства фінансів України слід відмовити, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справ, Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника - ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім" в порядку ст. 52 України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на неспроможність останнього виконати грошові зобов'язання перед кредитором в сумі 14 181,80 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на доставку пільгових пенсій.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 17.01.2012 року ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 року, який вступив в дію з 19.01.2013 року, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.

У даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума кредиторський вимог до боржника, включених ліквідатором банкрута до реєстру вимог кредиторів складає 7 127 239,74 грн., з яких:

- УПФ у Кам'янському районі: 14 181,80 грн.;

- Черкаське обласне відділення ФСС з ТВП: 6 585,81 грн.;

- Кам'янський районний центр зайнятості: 9 825,56 грн.;

- Міністерство фінансів України: 3 544 153,70 грн.;

- Управління виконавчої дирекції ФСС від нещасний випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області: 597,32 грн.;

ТОВ „Олімп": 548 045,99 грн.

- Українська аграрна біржа: 2 878 679,43 грн.;

- заборгованість по заробітній платні: 215 260,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.01.2014 року усунуто арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено на відповідну посаду арбітражного керуючого Артеменка О.О.

22.12.2015 до суду надійшла заява Назаренка С.А. про визнання кредитором, у якій він просив суд визнати його кредитором банкрута на суму 98 657,60 грн. заборгованості по оплаті послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов'язків ліквідатора ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім", включити відповідні вимоги до першої черги реєстру вимог кредиторів банкрута та відшкодувати їх.

Вказана заява мотивована тим, що в період з 17.01.2012 року по 30.01.2014 року Назаренко С.А. виконував повноваження ліквідатора ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім". За період виконання обов'язків ліквідатора банкрута останньому нарахована щомісячна оплата послуг та ним понесені готівкові витрати на суму 103 132,03 грн., що затверджено ухвалами суду від 21.02.2013 року та 30.01.2014 року. В жовтні - листопаді 2012 року здійснено часткове відшкодування готівкових витрат на суму 4 474,43 грн., а відтак загальна сума заборгованості перед Назаренком С.А., як ліквідатором банкрута, по оплаті послуг та відшкодування понесених витрат складає 98 657,60 грн.

12.01.2016 року арбітражним керуючим Назаренком С.А. подано до суду клопотання про покладення обов'язків щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам, оскільки коштів, одержаних від реалізації майна банкрута, не вистачило для відшкодування витрат ліквідатора та оплати його послуг. Відповідне клопотання мотивовано тим, що за період виконання обов'язків ліквідатора банкрута йому була нарахована щомісячна оплата послуг та здійснені готівкові витрати в наступних розмірах: звітний період: 17.01.2012 року - 31.12.2012 року нарахована оплата послуг - 25 332,09 грн., здійснені витрати - 25 332,09, загальна сума по звіту - 54 853,01 грн., звіт затверджений протоколом комітету кредиторів № 8 від 21.12.2012 року та ухвалою суду від 21.02.2013 року, що набрала законної сили; звітний період: 01.01.2013 року - 31.12.2013 року, нарахована оплата послуг - 27 670,00 грн., здійснені витрати - 20 609,02 грн., загальна сума по звіту - 48 279,02 грн., звіт затверджений протоколом комітету кредиторів № 15 від 16.01.2014 року та ухвалою суду від 30.01.2014 року, що набрала законної сили.

Крім того, 12.01.2016 року до суду першої інстанції ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Артеменком О.О. заявлено клопотання про покладення обов'язків щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам на суму 58 912,07 грн., яке мотивовано тим, що за період виконання обов'язків ліквідатора останньому була нарахована щомісячна оплата послуг в розмірі 31 668,00 грн., а також ним понесені готівкові витрати на суму 27 244,07 грн.. Відповідний звіт арбітражного керуючого затверджений протоколом комітету кредиторів № 16 від 10.03.2015 року та ухвалою суду від 23.04.2015 року, яка набрала законної сили.

16.03.2016 року до місцевого господарського суду від арбітражних керуючих Назаренка С.А. та Артеменка О.О. надішли заяви, в яких у зв'язку з розглядом клопотань про покладення обов'язків щодо оплати послуг арбітражний керуючих та відшкодування понесених ними витрат, просили суд стягнути відповідні суми по оплаті послуг та відшкодування витрат з усіх кредиторів пропорційно їх вимогам.

За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року задоволено повністю заяву Назаренка С.А. про визнання кредитором; визнано Назаренка С.А. кредитором ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім" на суму 98 657,60 грн. боргу по оплаті послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов'язків ліквідатора ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім", що підлягають задоволенню у першу чергу; задоволено клопотання Назаренка С.А. про покладення обов'язків щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на кредиторів; задоволено клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Артеменка О.О. про покладення обов'язків щодо оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на кредиторів; стягнуто відповідні суми коштів з кредиторів; вирішено інші процесуальні питання.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення ухвали суду першої інстанції від 08.06.2016 року, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, з огляду на наступне.

Згідно ст. 3-1 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

У ч. 4 ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим законом.

Частиною 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство визначено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду (ч. 16 ст. 3-1 Закону про банкрутства).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, звіт арбітражного керуючого Назаренка С.А. про оплату послуг, відшкодування витрат у зв'язку з виконанням обов'язків ліквідатора банкрута за період з 17.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 54 853,01 грн. затверджено комітетом кредиторів банкрута, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів № 8 від 21.12.2012 року, а також ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.02.2013 року.

Іншою ухвалою суду від 30.01.2014 року затверджено звіт арбітражного керуючого Назаренка С.А. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням обов'язків ліквідатора за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року на суму 48 279,02 грн., який в свою чергу затверджено на засідання комітету кредиторів, про що свідчить відповідний протокол № 15 від 16.01.2014 року.

Таким чином, вказаними вище протоколами засідання комітету кредиторів банкрута та ухвалами суду затверджені звіти арбітражного керуючого Назаренка С.А. про оплату послуг, відшкодування витрат у зв'язку з виконанням обов'язків ліквідатора банкрута за весь період на загальну суму 103 132,03 грн.

В той же час, як зазначено Назаренком С.А. у поданій заяві йому було відшкодовано 4 474,43 грн., з огляду на що залишок складає 98 657,60 грн., які і заявлені останнім у заяві про визнання кредитором боржника.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії задовольняються у першу чергу.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірний висновок місцевого господарського суду щодо визнання Назаренка С.А. кредитором першої черги ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім" на суму 98 657,60 грн. боргу по оплаті послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Щодо вимог арбітражного керуючого Артеменка О.О., то судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.04.2015 року затверджено звіт арбітражного керуючого Артеменка О.О. про оплату послуг, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Артеменка О.О. за період виконання обов'язків ліквідатора ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім" з 01.02.2014 року по 28.02.2015 року на загальну суму 58 912,07 грн. Відповідний звіт також було затверджено на засідання комітету кредиторів банкрута, що підтверджується наявним у справі протоколом № 16 від 10.03.2015 року.

Згідно ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що виявленого в ліквідаційній процедурі майна недостатньо для розрахунку з кредиторами та здійснення оплати послуг та відшкодування витрат арбітражних керуючих за виконання ними обов'язків ліквідатора банкрута.

За таких обставин, за відсутністю виробничої діяльності відсутнього боржника, а також майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати оплату послуг та витрати арбітражному керуючому, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року у справі № 5020-544/2011, від 24.07.2013 року у справі № 04/14/5026/282/2011 та від 29.09.2015 року у справі № 14/2082).

Разом з тим, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури. Аналогічна правова позиція щодо покладення витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам викладена в постановах Вищого господарського суду України від 18.08.2010 року у справі № 11/Б-1056, від 19.02.2014 року у справі № 14/1087 та від 22.04.2015 року у справі № 01/555).

Заперечення кредиторів ВАТ Кам'янське підприємство „Агрохім", більшість з яких є державними органами та фінансуються з державного бюджету, на клопотання арбітражних керуючих про відшкодування оплати їх послуг ліквідаторів та понесених ними витрат судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року у справі № 5017/2752/2012, від 30.10.2014 року у справі 927/1048/14 та від 27.10.2015 року у справі № 911/1056/13).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвали, якими було затверджено звіт про оплату послуг арбітражним керуючим, в апеляційному порядку не оскаржувались , а відтак набрали законної сили.

Жодних рішень з приводу неналежного виконання арбітражними керуючими (ліквідаторами) Назаренком С.А. та Артеменком О.О. своїх обов'язків судом першої інстанції не приймалось та матеріали справи не містять.

Крім того, на засіданні комітету кредиторів боржника від 29.05.2015 року, що оформлено протоколом № 19 засідання комітету кредиторів, одноголосно затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута та визнано діяльність арбітражного керуючого Артеменка О.О. за період виконання обов'язків ліквідатора такою, що відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, враховуючи, що до реєстру вимог кредиторів боржника було включено сім кредиторів, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доцільності покладення обов'язку оплати послуг ліквідатора на всіх кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам і, як наслідок, стягнення відповідних сум на користь арбітражних керуючих Назаренка С.А. та Артеменка О.О.

Подана апеляційна скарга Міністерства фінансів України зводиться фактично до аналізу відчуження майна банкрута та розподілу коштів, отриманих від продажу майна, в той час, як це питання не є предметом даного спору.

Міністерством, в свою чергу, не наведено жодних доводів з відповідними на те доказами, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної ухвали. Скаржник в апеляційній скарзі жодним чином не посилається на неналежні дії арбітражних керуючих чи неправильність розрахунків суду першої інстанції, що підлягають стягненню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року у даній справі прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону про банкрутство у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами частини 3 статті 8 Закону про банкрутство) касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення касаційного провадження не допускається.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому положення частини третьої статті 8 Закону про банкрутство слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, що полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання ним своїх обов'язків у справі, а також про відшкодування сум грошової винагороди арбітражному керуючому із завершенням апеляційного провадження (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 903/33/15 та від 27.01.2016 року у справі № 922/4908/13).

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду є остаточною та не підлягає оскарженню до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року у справі № 01/5026/2900/2011 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.06.2016 року у справі № 01/5026/2900/2011 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Шапран