Постанова

від 11.08.2016 по справі 802/734/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/734/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача: Руснака В.О.,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" до Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області в особі відділу з питань Державної реєстрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича", ОСОБА_3 про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" ( далі - позивач, ТОВ "Кузьминецьке" ) з адміністративним позовом до Гайсинського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича" ( далі - третя особа 1 ), ОСОБА_3 (далі - третя особа 2) про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх уточнення (а.с. 139-140), позивач зазначив, що 04.02.2016 року між ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича" та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, на підставі якого Реєстраційною службою Гайсинського районного управління юстиції у Вінницькій області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28431325 від 25.02.2016 року та індексний номер 28670925 від 11.03.2016 року та здійснено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_3, які розташовані на території Кузьмінецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, за суб'єктом ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича". Такі дії відповідача позивач вважає протиправними і зазначає, що проведена державна реєстрація права оренди підлягає скасуванню, оскільки право оренди вказаних земельних ділянок на момент здійснення оскаржуваної реєстрації вже було зареєстровано за ТОВ "Кузьминецьке".

Ухвалою від 06.06.2016 року судом, відповідно до ст. 55 КАС України, замінено відповідача - Гайсинське районне управління юстиції на його правонаступника - Гайсинську районну державну адміністрацію Вінницької області в особі відділу з питань Державної реєстрації ( далі - відповідач, Гайсинська РДА ) ( а.с. 73 - 75 ).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини та доводи, викладені в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог ( а.с. 139 - 140 ), просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 153-154). Натомість, через канцелярію суду подав заяву (вх. №16812), в якій зазначив, що у вирішенні справи покладається на розсуд суду та просив розгляд справи проводити за відсутності представника відділу з питань Державної реєстрації Гайсинської РДА Вінницької області (а.с. 162 ).

Частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Треті особи 1, 2 в судове засідання також не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду всі обставини справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_3, площею 3,0699 га та 3,5365 га, які розташовані на території Кузьмінецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку №359533 від 16.10.2006 року ( а.с. 40 ).

16 жовтня 2006 року між ТОВ "Кузьминецьке" (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди землі строком на 10 років, якій 11 вересня 2006 року був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №04068300000798, про що свідчить запис за №798 в розділі №4 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с. 38 - 39, 60-63 ). Також, судом встановлено, що договір оренди землі від 16 жовтня 2006 року достроково припинений не був.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні з пояснень осіб, які беруть участь у справі, до закінчення терміну дії зазначено вище договору оренди землі між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича" (орендар) 04 лютого 2016 року укладено інший договір оренди землі та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2016 року №28431325 державним реєстратором прав на нерухоме майно Загребельним Д.М. Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за суб'єктом ТОВ «Імені Терещука Сави Миколайовича» (а.с. 205 ). Крім того, 11 березня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Богачуком В.Д. Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області, за наслідком розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 09.03.2016 року за реєстраційним №15958899, винесено рішення №28670925 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 за суб'єктом ОСОБА_3 ( а.с. 181 ).

За наведених обставин, позивач вважає вищезазначені рішення державного реєстратора протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вважає, що відповідачем протиправно повторно проведено державну реєстрацію іншого речового права на одну і ту ж саму земельну ділянку, що суперечить вимогам земельного законодавства і порушує право позивача на користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд враховує наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Як роз'яснила Державна реєстраційна служба України у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на таке майно з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації права оренди за договором оренди землі, що був укладений 04 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича", належним чином не перевірив, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, що розташована у Вінницькій області, Гайсинський район, на території Кузьминецької сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну державну реєстрацію права оренди щодо однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельної ділянки.

При цьому, суд наголошує на тому, що державна реєстрація права оренди землі на підставі договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 вересня 2015 року в справі № 21-760а/15.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Підстав для відступлення від правової позиції Верховного Суду України, виходячи з встановлених обставин справи, суд не вбачає.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, здійснену 25 лютого 2016 року за №28431325 державним реєстратором прав на нерухоме майно Загребельним Д.М. Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області, згідно з договором від 04 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича", проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря землі.

За наведених обставин позовні вимоги в частині визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28431325, від 25.02.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована у Вінницькій області, Гайсинський район, на території Кузьминецької сільської ради, кадастровий № НОМЕР_4, за ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича" підлягають задоволенню, а вищезазначене рішення відповідача скасуванню.

В той же час, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28670925, від 11.03.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 04.02.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича", не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні представник позивача щодо заявленої позовної вимоги пояснив, що станом на момент складання позовної заяви він не мав можливості особисто ознайомитись зі змістом рішення Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області, індексний номер 28670925, від 11.03.2016 року, протее, згідно даних отриманих з інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 14.03.2016 року наведеним вище оскаржуваним рішенням державний реєстратор зареєстрував право оренди земельної ділянки, що розташована Вінницька область, Гайсинський район, на території Кузьминецької сільської ради, кадастровий № НОМЕР_2, за ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича". Таким чином, саме на підставі отриманих з інформаційної довідки відомостей позивач вважаючи, що наведеним рішенням Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області, індексний номер 28670925, від 11.03.2016 року порушено його охоронювані законом права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З урахуванням отриманих від представника позивача пояснень судом було досліджено оскаржуване рішення та встановлено обставини, що слугували підставою для його прийняття.

Зокрема, як вбачається з облікової справи №15958899 щодо земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2, розташованої на території Кузьминецької сільської ради в Гайсинському районі Вінницької області, 09.03.2016 року до Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області було подано заяву за реєстраційним №15958899 про проведення державної реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку за суб'єктом права ОСОБА_3 (а.с. 164-165 ).

Також з досліджених матеріалів реєстраційної справи судом встановлено, що за наслідком розгляду заяви за реєстраційним №15958899 від 09.03.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Богачуком В.Д. Реєстраційної служби Гайсинського РУЮ Вінницької області прийнято оскаржуване рішення, індексний номер 28670925, від 11.03.2016 року, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_3, що розташована на території Кузьминецької сільської ради в Гайсинському районі Вінницької області, за субєктом ОСОБА_3 ( а.с. 181 ).

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

При цьому статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав за яких державний реєстратор повинен відмовити в проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень.

З досліджених матеріалів реєстраційної справи судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно являється власником земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_3. Оскаржуваним рішенням ( індексний номер 28670925 від 11.03.2016 року) Реєстраційною службою Гайсинського РУЮ Вінницької області відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведено саме державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_3.

Отже, в даному випадку приймаючи рішення індексний номер 28670925 від 11.03.2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована Вінницька область, Гайсинський район, на території Кузьминецької сільської ради, кадастровий № НОМЕР_2, за ОСОБА_3 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб встановлений чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством. Крім того, суд зауважує, що проведення за ОСОБА_3 державної реєстрації права приватної власності на належну їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову в межах заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28431325, від 25.02.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована: Вінницька область, Гайсинський район, на території Кузьминецької сільської ради, кадастровий № НОМЕР_4, за ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича". В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд також керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28431325, від 25.02.2016 року, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином, суд присуджує ТОВ "Кузьминецьке" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в справі - Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір ) в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28431325, від 25.02.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована Вінницька область, Гайсинський район, на території Кузьминецької сільської ради, кадастровий № НОМЕР_4, за ТОВ "Імені Терещука Сави Миколайовича".

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" ( код ЄДРПОУ 33837304 ) понесені судові витрати (судовий збір) в сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна