cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2016 р.Справа № 820/11798/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.
за участю представників позивача - Максимець В.В, Трофімова О.С.; представника відповідача - Діанової С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/11798/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС-СЕРВІС"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , Державна фіскальна служба України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АПС-СЕРВІС"(в подальшому - ТОВ "АПС-СЕРВІС") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державна фіскальна служба України, в якому із урахуванням уточнень просило: визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів за № 3459 від 13.03.2013 р. з ТОВ "АПС-СЕРВІС"; визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 р., додатків №№ 1 і 5 до неї, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2015 року та додатку №№ 1 і 5 до неї, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2015 р., додатків №№ 1 і 5 до неї, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2015 року, додатків №№ 1 і 5 до неї, а також податкових накладних ТОВ "АПС-СЕРВІС" за вересень 2015року: № 34 від 22.09.2015, № 37 від 22.09.2015, № 38 від 23.09.2015, № 39 від 24.09.2015,№ 41 від 25.09.2015, № 42 від 25.09.2015, № 43 від 25.09.2015, № 44 від 25.09.2015, № 45 від 25.09.2015, № 46 від 28.09.2015, № 47 від 29.09.2015, № 48 від 29.09.2015, № 49 від 29.09.2015, № 50 від 29.09.2015, № 51 від 30.09.2015, № 52 від 30.09.2015, За жовтень 2015року: № 1 від 01.10.2015, № 2 від 01.10.2015, № 3 від 02.10.2015, № 4 від 02.10.2015, № 5 від 05.10.2015, № 6 від 06.10.2015, № 7 від 07.10.2015, № 8 від 07.10.2015, № 9 від 07.10.2015, № 10 від 08.10.2015, № 11 від 08.10.2015, № 12 від 09.10.2015, № 13 від 12.10.2015, № 14 від 12.10.2015, № 15 від 12.10.2015, № 16 від 15.10.2015, № 17 від 15.10.2015, № 18 від 15.10.2015, № 19 від 19.10.2015, № 20 від 19.10.2015, № 21 від 19.10.2015, № 22 від 19.10.2015, № 23 від 19.10.2015, № 24 від 19.10.2015, № 25 від 19.10.2015, № 26 від 20.10.2015, № 27 від 20.10.2015, № 28 від 20.10.2015, № 29 від 21.10.2015, № 30 від 21.10.2015, № 31 від 21.10.2015, № 32 від 21.10.2015, № 33 від 21.10.2015, № 34 від 22.10.2015, № 35 від 22.10.2015, № 36 від 22.10.2015, № 37 від 22.10.2015, № 38 від 22.10.2015, № 39 від 26.10.2015, № 40 від 27.10.2015, № 41 від 27.10.2015, № 42 від 29.10.2015, № 43 від 30.10.2015, За листопад 2015 року: № 1 від 02.11.2015, № 2 від 03.11.2015, № 3 від 03.11.2015, № 4 від 03.11.2015, № 5 від 03.11.2015, № 6 від 03.11.2015, № 7 від 03.11.2015, № 8 від 04.11.2015, № 9 від 04.11.2015, № 10 від 04.11.2015, № 11 від 04.11.2015, № 12 від 05.11.2015, № 13 від 05.11.2015, № 14 від 05.11.2015, № 15 від 05.11.2015, № 16 від 06.11.2015, № 17 від 06.11.2015, № 18 від 09.11.2015, № 19 від 09.11.2015, № 20 від 09.11.2015, № 21 від 09.11.2015, № 22 від 10.11.2015, № 23 від 10.11.2015, № 24 від 10.11.2015, № 25 від 11.11.2015, № 26 від 11.11.2015, № 27 від 11.11.2015, № 28 від 11.11.2015, № 29 від 12.11.2015, № 30 від 12.11.2015, № 31 від 12.11.2015, № 32 від 12.11.2015, № 33 від 12.11.2015, № 34 від 12.112015, № 35 від 16.112015, № 36 від 16.112015, № 37 від 16.112015, № 38 від 18.112015, № 39 від 18.11.2015, № 40 від 19.11.2015, № 41 від 23.11.2015, № 42 від 24.11.2015, № 43 від 24.11.2015, № 44 від 26.11.2015, № 45 від 26.11.2015, № 46 від 30.11.2015, № 47 від 30.11.2015; За грудень 2015 року: № 1 від 01.12.2015, № 2 від 01.12.2015, № 3 від 02.12.2015, № 4 від 02.12.2015, № 5 від 02.12.2015, № 6 від 02.12.2015, № 7 від 04.12.2015, № 8 від 07.12.2015, № 9 від 07.12.2015, № 10 від 08.12.2015, № 11 від 08.12.2015, № 12 від 08.12.2015, № 13 від 08.12.2015, № 14 від 08.12.2015, № 15 від 09.12.2015, № 16 від 09.12.2015, № 17 від 09.12.2015, № 18 від 10.12.2015, № 19 від 10.12.2015, № 20 від 10.12.2015, № 21 від 10.12.2015, № 22 від 10.12.2015, № 23 від 11.12.2015, № 24 від 11.12.2015, № 25 від 11.12.2015, № 26 від 11.12.2015, № 27 від 15.12.2015, № 28 від 15.12.2015, № 29 від 16.12.2015, № 30 від 17.12.2015, № 31 від 17.12.2015, № 32 від 18.12.2015, № 33 від 21.12.2015, № 34 від 21.12.2015, № 35 від 22.12.2015, № 36 від 24.12.2015, № 37 від 25.12.2015; зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 року, додатків №№ 1 і 5 до неї, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2015 року та додатку №№ 1 і 5 до неї, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2015 року, додатків №№ 1 і 5 до неї, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2015 року, та податкові накладні ТОВ "АПС-СЕРВІС" за вересень 2015року: № 34 від 22.09.2015, № 37 від 22.09.2015, № 38 від 23.09.2015, № 39 від 24.09.2015,№ 41 від 25.09.2015, № 42 від 25.09.2015, № 43 від 25.09.2015, № 44 від 25.09.2015, № 45 від 25.09.2015, № 46 від 28.09.2015, № 47 від 29.09.2015, № 48 від 29.09.2015, № 49 від 29.09.2015, № 50 від 29.09.2015, № 51 від 30.09.2015, № 52 від 30.09.2015, За жовтень 2015року: № 1 від 01.10.2015, № 2 від 01.10.2015, № 3 від 02.10.2015, № 4 від 02.10.2015, № 5 від 05.10.2015, № 6 від 06.10.2015, № 7 від 07.10.2015, № 8 від 07.10.2015, № 9 від 07.10.2015, № 10 від 08.10.2015, № 11 від 08.10.2015, № 12 від 09.10.2015, № 13 від 12.10.2015, № 14 від 12.10.2015, № 15 від 12.10.2015, № 16 від 15.10.2015, № 17 від 15.10.2015, № 18 від 15.10.2015, № 19 від 19.10.2015, № 20 від 19.10.2015, № 21 від 19.10.2015, № 22 від 19.10.2015, № 23 від 19.10.2015, № 24 від 19.10.2015, № 25 від 19.10.2015, № 26 від 20.10.2015, № 27 від 20.10.2015, № 28 від 20.10.2015, № 29 від 21.10.2015, № 30 від 21.10.2015, № 31 від 21.10.2015, № 32 від 21.10.2015, № 33 від 21.10.2015, № 34 від 22.10.2015, № 35 від 22.10.2015, № 36 від 22.10.2015, № 37 від 22.10.2015, № 38 від 22.10.2015, № 39 від 26.10.2015, № 40 від 27.10.2015, № 41 від 27.10.2015, № 42 від 29.10.2015, № 43 від 30.10.2015, За листопад 2015 року: № 1 від 02.11.2015, № 2 від 03.11.2015, № 3 від 03.11.2015, № 4 від 03.11.2015, № 5 від 03.11.2015, № 6 від 03.11.2015, № 7 від 03.11.2015, № 8 від 04.11.2015, № 9 від 04.11.2015, № 10 від 04.11.2015, № 11 від 04.11.2015, № 12 від 05.11.2015, № 13 від 05.11.2015, № 14 від 05.11.2015, № 15 від 05.11.2015, № 16 від 06.11.2015, № 17 від 06.11.2015, № 18 від 09.11.2015, № 19 від 09.11.2015, № 20 від 09.11.2015, № 21 від 09.11.2015, № 22 від 10.11.2015, № 23 від 10.11.2015, № 24 від 10.11.2015, № 25 від 11.11.2015, № 26 від 11.11.2015, № 27 від 11.11.2015, № 28 від 11.11.2015, № 29 від 12.11.2015, № 30 від 12.11.2015, № 31 від 12.11.2015, № 32 від 12.11.2015, № 33 від 12.11.2015, № 34 від 12.112015, № 35 від 16.112015, № 36 від 16.112015, № 37 від 16.112015, № 38 від 18.112015, № 39 від 18.11.2015, № 40 від 19.11.2015, № 41 від 23.11.2015, № 42 від 24.11.2015, № 43 від 24.11.2015, № 44 від 26.11.2015, № 45 від 26.11.2015, № 46 від 30.11.2015, № 47 від 30.11.2015; За грудень 2015 року: № 1 від 01.12.2015, № 2 від 01.12.2015, № 3 від 02.12.2015, № 4 від 02.12.2015, № 5 від 02.12.2015, № 6 від 02.12.2015, № 7 від 04.12.2015, № 8 від 07.12.2015, № 9 від 07.12.2015, № 10 від 08.12.2015, № 11 від 08.12.2015, № 12 від 08.12.2015, № 13 від 08.12.2015, № 14 від 08.12.2015, № 15 від 09.12.2015, № 16 від 09.12.2015, № 17 від 09.12.2015, № 18 від 10.12.2015, № 19 від 10.12.2015, № 20 від 10.12.2015, № 21 від 10.12.2015, № 22 від 10.12.2015, № 23 від 11.12.2015, № 24 від 11.12.2015, № 25 від 11.12.2015, № 26 від 11.12.2015, № 27 від 15.12.2015, № 28 від 15.12.2015, № 29 від 16.12.2015, № 30 від 17.12.2015, № 31 від 17.12.2015, № 32 від 18.12.2015, № 33 від 21.12.2015, № 34 від 21.12.2015, № 35 від 22.12.2015, № 36 від 24.12.2015, № 37 від 25.12.2015 ТОВ "АПС-СЕРВІС"; зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС У Харківській області відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності для ТОВ "АПС-СЕРВІС", відповідно до умов договору за № 3459 від 13.03.2013 р. про визнання електронних документів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. вищезазначений адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів за № 3459 від 13.03.2013 р. з ТОВ "АПС-СЕРВІС"; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 року та додатки №№ 1 і 5 до неї; визнано податкову декларацію ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 року та додатки №№ 1 і 5 до неї такими, що подано платником податків ТОВ "АПС-СЕРВІС" у день її фактичного отримання 19.10.2015 р.; визнано податкову декларацію ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2015 року та додатки №№ 1 і 5 до неї такими, що подано платником податків ТОВ "АПС-СЕРВІС" у день її фактичного отримання 17.11.2015 р.; визнано податкову декларацію ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2015 року та додатки №№ 1 і 5 до неї такими, що подано платником податків ТОВ "АПС-СЕРВІС" у день її фактичного отримання 16.12.2015 р.; визнано податкову декларацію ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2015 року та додатки №№ 1 і 5 до неї такими, що подано платником податків ТОВ "АПС-СЕРВІС" у день її фактичного отримання 18.01.2016; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ "АПС-СЕРВІС" від 22.09.2015 р. №37, від 23.09.2015 р. № 38, від 25.09.2015 р. № 45, від 02.10.2015 р. № 3, від 30.10.2015 р. № 43, від 05.11.2015 р. № 12; податкова накладна від 22.09.2015 р. № 37 вважається такою, що прийнята та зареєстрована в реєстрі податкових накладних з 06.10.2015 р.; податкова накладна від 23.09.2015 р. № 38 вважається такою, що прийнята та зареєстрована в реєстрі податкових накладних з 15.10.2015 р.; податкова накладна від 25.09.2015 р. № 45 вважається такою, що прийнята та зареєстрована в реєстрі податкових накладних з 17.11.2015 р.; податкова накладна від 02.10.2015 р. № 3 вважається такою, що прийнята та зареєстрована в реєстрі податкових накладних з 29.10.2015 року; податкова накладна від 30.10.2015 р. № 43 вважається такою, що прийнята та зареєстрована в реєстрі податкових накладних з 02.12.2015; податкова накладна від 05.11.2015 р. № 12 вважається такою, що прийнята та зареєстрована в реєстрі податкових накладних з 17.12.2015 р.; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Податкового кодексу України, «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "АПС-СЕРВІС" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа за адресою: 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 20, офіс 30, код ЄДРПОУ 38496539, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі частково діяли не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим задоволено позов в частині доведених порушень зі сторони відповідача, та відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог, щодо яких позивачем не надано належних та допустимих доказів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "АПС-СЕРВІС" та ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, укладено договір про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 разом з додатковою угодою. Згідно п. 1 зазначеного договору, предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Також п.п.4 п. 6 зазначеного договору визначено, що ДПІ має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (т. 1 а.с.8-9).
Судовим розглядом встановлено, що позивач особисто звертався до податкового органу для підписання в письмовій формі вказаного договору та договір про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 прийнято податковим органом, що підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи на цьому договори.
Відповідно до п. 6.3 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Судовим розглядом встановлено, що посилені сертифікати позивача по даному договору діяли протягом 2 років до 13.03.2015 р. У березні 2015 року позивач отримав нові посилені сертифікати без укладання з податком органом нового договору про визнання електронних документів. При цьому, на підставі нових посилених сертифікатів та договору про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 позивач продовжував подавати податкову звітність до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, і, ця звітність приймалася без зауважень до 06.10.2015 р.
Таким чином, договір про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 у березні 2015 року був пролонгований сторонами відповідно до п. 6.3 зазначеного договору.
Судовим розглядом встановлено, що 06.10.2015 р. позивачем направлено податкову накладну в електронній формі в прийнятті якої відмовлено податковим органом, що підтверджується квитанцією № 1 від 06.10.2015 р., із зазначенням, що позивачем порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, а саме: для платника ЄДРПОУ 38496539, код ДПІ 2031, не укладено Договір про визнання електронної звітності.
Як вбачається з квитанції № 2 отриманої 13.10.2015 р., яка була отримана позивачем першою після неодноразових спроб направлення вказаного договору до податкового органу, зазначений договір "не прийнято", оскільки місце знаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру ст. ст. 17, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи - місцезнаходження юридичної особи.
Судовим розглядом встановлено, що 19.10.2015 р. засобами електронного зв'язку на електронну адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області позивачемнаправлено податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 року, додаток № 1 "Розрахунок корегування сум ПДВ" та додаток № 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", що підтверджується відповідною квитанцією №1 (т.1 а.с.176).
Судовим розглядом встановлено, що позивач звертався до податкового органу для прийняття від нього податкових декларацій за вересень-грудень 2015 року в паперовій формі, через неможливість надіслання зазначеної звітності в електронному вигляді. Проте, податковим органом відмовлено у прийнятті вказаної звітності та повідомлено позивача з посиланням на п. 49.4 ст. 49 ПК України, що зазначена звітність приймається тільки в електронній формі, що підтверджується відповідними листами податкового органу.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем здійснювалися дії щодо подання в електронній формі податкової звітності за вересень 2015 року, а також податкових накладних від 22.09.2015 №37, від 23.09.2015 №38, від 25.09.2015 №45, від 02.10.2015 №3, від 30.10.2015 №43, від 05.11.2015 №12.
Щодо правомірності дій відповідачів під час неприйняття податкової звітності, колегія суддів зазначає наступне.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за № 320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 2 Інструкції, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
Пунктами 7.3, 7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Згідно п.7.6 Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Відповідно до ст. ст 15, 16 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).
Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
Згідно п. 48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.3 ст. 49 ПК України).
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.8, п.49.9 ст. 49 ПК України).
Пунктом 49.10 статті 49 ПК України визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пп. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України).
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для відмови контролюючого органу визнати податкову декларацію як податкову звітність є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом доходів та зборів.
Таким чином, контролюючий орган в порушення вимог ст. 49 ПК України не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, та не прийняв документ засобами електронного зв'язку з не передбачених законом підстав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчиняючи дії щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 року та додатки № № 1 і 5 до неї відповідач, ДФС України, діяла з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновком суду першої інстанції, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається прийнятою та отриманою органом державної податкової служби.
Окільки декларація ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 року, додатки №№ 1 і 5 до неї фактично подана позивачем та отримана Державною податковою службою України 19.10.2015 р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларація ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2015 р. та додатки №№ 1 і 5 до неї є такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме 19.10.2015 р.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними щодо неправомірності неприйняття податкових декларацій ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень, листопад, грудень 2015 року та додатки №№ 1 і 5 до них, є необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки, враховуючи наявні матеріали справи та отримані пояснення представників сторін, не виник спір щодо дій ДФС України стосовно не прийняття вказаних податкових декларацій ТОВ "АПС-СЕРВІС" з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень, листопад, грудень 2015 р. та додатки №№ 1 і 5 до них.
Оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачем здійснено всі можливі дії стосовно подання вказаної звітності, а саме, позивачем направлялася зазначена податкова звітність в письмовій формі, так як позивач не міг подати зазначену звітність в електронній формі у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку податковим органом договору про визнання електронної звітності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнання податкових декларацій з ПДВ за звітний податковий період вересень - грудень 2015 з додатками до них такими, що подано у день їх фактичного отримання 19.10.2015 р., 17.11.2015 р., 16.12.2015 р., 18.01.2016 р. відповідно, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ДФС України прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання вищезазначених податкових декларацій - необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про неприйняття податкових накладних ТОВ "АПС - Сервіс": № 34 від 22.09.2015, № 37 від 22.09.2015, № 38 від 23.09.2015, № 39 від 24.09.2015,№ 41 від 25.09.2015, № 42 від 25.09.2015, № 43 від 25.09.2015, № 44 від 25.09.2015, № 45 від 25.09.2015, № 46 від 28.09.2015, № 47 від 29.09.2015, № 48 від 29.09.2015, № 49 від 29.09.2015, № 50 від 29.09.2015, № 51 від 30.09.2015, № 52 від 30.09.2015, № 1 від 01.10.2015, № 2 від 01.10.2015, № 3 від 02.10.2015, № 4 від 02.10.2015, № 5 від 05.10.2015, № 6 від 06.10.2015, № 7 від 07.10.2015, № 8 від 07.10.2015, № 9 від 07.10.2015, № 10 від 08.10.2015, № 11 від 08.10.2015, № 12 від 09.10.2015, № 13 від 12.10.2015, № 14 від 12.10.2015, № 15 від 12.10.2015, № 16 від 15.10.2015, № 17 від 15.10.2015, № 18 від 15.10.2015, № 19 від 19.10.2015, № 20 від 19.10.2015, № 21 від 19.10.2015, № 22 від 19.10.2015, № 23 від 19.10.2015, № 24 від 19.10.2015, № 25 від 19.10.2015, № 26 від 20.10.2015, № 27 від 20.10.2015, № 28 від 20.10.2015, № 29 від 21.10.2015, № 30 від 21.10.2015, № 31 від 21.10.2015, № 32 від 21.10.2015, № 33 від 21.10.2015, № 34 від 22.10.2015, № 35 від 22.10.2015, № 36 від 22.10.2015, № 37 від 22.10.2015, № 38 від 22.10.2015, № 39 від 26.10.2015, № 40 від 27.10.2015, № 41 від 27.10.2015, № 42 від 29.10.2015, № 43 від 30.10.2015, № 1 від 02.11.2015, № 2 від 03.11.2015, № 3 від 03.11.2015, № 4 від 03.11.2015, № 5 від 03.11.2015, № 6 від 03.11.2015, № 7 від 03.11.2015, № 8 від 04.11.2015, № 9 від 04.11.2015, № 10 від 04.11.2015, № 11 від 04.11.2015, № 12 від 05.11.2015, № 13 від 05.11.2015, № 14 від 05.11.2015, № 15 від 05.11.2015, № 16 від 06.11.2015, № 17 від 06.11.2015, № 18 від 09.11.2015, № 19 від 09.11.2015, № 20 від 09.11.2015, № 21 від 09.11.2015, № 22 від 10.11.2015, № 23 від 10.11.2015, № 24 від 10.11.2015, № 25 від 11.11.2015, № 26 від 11.11.2015, № 27 від 11.11.2015, № 28 від 11.11.2015, № 29 від 12.11.2015, № 30 від 12.11.2015, № 31 від 12.11.2015, № 32 від 12.11.2015, № 33 від 12.11.2015, № 34 від 12.112015, № 35 від 16.112015, № 36 від 16.112015, № 37 від 16.112015, № 38 від 18.112015, № 39 від 18.11.2015, № 40 від 19.11.2015, № 41 від 23.11.2015, № 42 від 24.11.2015, № 43 від 24.11.2015, № 44 від 26.11.2015, № 45 від 26.11.2015, № 46 від 30.11.2015, № 47 від 30.11.2015; № 1 від 01.12.2015, № 2 від 01.12.2015, № 3 від 02.12.2015, № 4 від 02.12.2015, № 5 від 02.12.2015, № 6 від 02.12.2015, № 7 від 04.12.2015, № 8 від 07.12.2015, № 9 від 07.12.2015, № 10 від 08.12.2015, № 11 від 08.12.2015, № 12 від 08.12.2015, № 13 від 08.12.2015, № 14 від 08.12.2015, № 15 від 09.12.2015, № 16 від 09.12.2015, № 17 від 09.12.2015, № 18 від 10.12.2015, № 19 від 10.12.2015, № 20 від 10.12.2015, № 21 від 10.12.2015, № 22 від 10.12.2015, № 23 від 11.12.2015, № 24 від 11.12.2015, № 25 від 11.12.2015, № 26 від 11.12.2015, № 27 від 15.12.2015, № 28 від 15.12.2015, № 29 від 16.12.2015, № 30 від 17.12.2015, № 31 від 17.12.2015, № 32 від 18.12.2015, № 33 від 21.12.2015, № 34 від 21.12.2015, № 35 від 22.12.2015, № 36 від 24.12.2015, № 37 від 25.12.2015, колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що у прийнятті податкових накладних від 22.09.2015 р. № 37, від 23.09.2015 р. № 38, від 25.09.2015 р. № 45, від 02.10.2015 р. № 3, від 30.10.2015 р. № 43, від 05.11.2015 р. № 12 відмовлено позивачу на рівні Державної фіскальної служби України, що підтверджено відповідними квитанціями та визнано відповідачем - ДФС України в письмових заперечення на адміністративний позов.
Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до спірних податкових накладних запроваджена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не оспорювалося сторонами по справі.
Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 ПК України.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (пункт 201.1 ст.201 ПК України).
Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, встановлений вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі підставою для відмови у реєстрації податкових накладних визначено порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. № 233 а саме: не укладено договір про визнання електронної звітності.
Судовим розглядом встановлено, що договір про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 на час виникнення спірних правовідносин був чинним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування обставин, як передбачені п. 6.4 вказаного договору щодо підстав розірвання договору в односторонньому порядку, так і визначених п.6.3 договору щодо підстав припинення договору.
Колегія суддів зазначає, що з початку дії договору від 13.03.2013 р. № 3459 ТОВ "АПС - СЕРВІС" не змінювало свого місця знаходження та облікові дані позивача не змінювались та були такими ж, що й станом на момент укладання договору.
Відповідно до абз. 2 п. 201.1 ст. 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, відноситься: ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.
Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням. (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).
Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).
Згідно з абзацом першим п. 12.5 розд. ХІІ Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.
Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент виникнення спірних правовідносин позивачем місцезнаходження не змінено, статус відомостей про юридичну особу підтверджено.
Оскільки в матеріалах справ містяться докази, що вказані податкові накладні доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, проте не прийнято через виявлені помилки, а саме: "не укладено договір про визнання електронної звітності ", колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним неприйняття податкових накладних від 22.09.2015 р. № 37, від 23.09.2015 р. № 38, від 25.09.2015 р. № 45, від 02.10.2015 р. № 3, від 30.10.2015 р. № 43, від 05.11.2015 р. № 12,
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "АПС - СЕРВІС" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ "АПС - СЕРВІС" від 22.09.2015 р. № 37, від 23.09.2015 р. № 38, від 25.09.2015 р. № 45, від 02.10.2015 р. № 3, від 30.10.2015 р. № 43, від 05.11.2015 р. № 12.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних № 34 від 22.09.2015, № 39 від 24.09.2015,№ 41 від 25.09.2015, № 42 від 25.09.2015, № 43 від 25.09.2015, № 44 від 25.09.2015, № 46 від 28.09.2015, № 47 від 29.09.2015, № 48 від 29.09.2015, № 49 від 29.09.2015, № 50 від 29.09.2015, № 51 від 30.09.2015, № 52 від 30.09.2015, № 1 від 01.10.2015, № 2 від 01.10.2015, № 4 від 02.10.2015, № 5 від 05.10.2015, № 6 від 06.10.2015, № 7 від 07.10.2015, № 8 від 07.10.2015, № 9 від 07.10.2015, № 10 від 08.10.2015, № 11 від 08.10.2015, № 12 від 09.10.2015, № 13 від 12.10.2015, № 14 від 12.10.2015, № 15 від 12.10.2015, № 16 від 15.10.2015, № 17 від 15.10.2015, № 18 від 15.10.2015, № 19 від 19.10.2015, № 20 від 19.10.2015, № 21 від 19.10.2015, № 22 від 19.10.2015, № 23 від 19.10.2015, № 24 від 19.10.2015, № 25 від 19.10.2015, № 26 від 20.10.2015, № 27 від 20.10.2015, № 28 від 20.10.2015, № 29 від 21.10.2015, № 30 від 21.10.2015, № 31 від 21.10.2015, № 32 від 21.10.2015, № 33 від 21.10.2015, № 34 від 22.10.2015, № 35 від 22.10.2015, № 36 від 22.10.2015, № 37 від 22.10.2015, № 38 від 22.10.2015, № 39 від 26.10.2015, № 40 від 27.10.2015, № 41 від 27.10.2015, № 42 від 29.10.2015, № 1 від 02.11.2015, № 2 від 03.11.2015, № 3 від 03.11.2015, № 4 від 03.11.2015, № 5 від 03.11.2015, № 6 від 03.11.2015, № 7 від 03.11.2015, № 8 від 04.11.2015, № 9 від 04.11.2015, № 10 від 04.11.2015, № 11 від 04.11.2015, № 13 від 05.11.2015, № 14 від 05.11.2015, № 15 від 05.11.2015, № 16 від 06.11.2015, № 17 від 06.11.2015, № 18 від 09.11.2015, № 19 від 09.11.2015, № 20 від 09.11.2015, № 21 від 09.11.2015, № 22 від 10.11.2015, № 23 від 10.11.2015, № 24 від 10.11.2015, № 25 від 11.11.2015, № 26 від 11.11.2015, № 27 від 11.11.2015, № 28 від 11.11.2015, № 29 від 12.11.2015, № 30 від 12.11.2015, № 31 від 12.11.2015, № 32 від 12.11.2015, № 33 від 12.11.2015, № 34 від 12.112015, № 35 від 16.112015, № 36 від 16.112015, № 37 від 16.112015, № 38 від 18.112015, № 39 від 18.11.2015, № 40 від 19.11.2015, № 41 від 23.11.2015, № 42 від 24.11.2015, № 43 від 24.11.2015, № 44 від 26.11.2015, № 45 від 26.11.2015, № 46 від 30.11.2015, № 47 від 30.11.2015; № 1 від 01.12.2015, № 2 від 01.12.2015, № 3 від 02.12.2015, № 4 від 02.12.2015, № 5 від 02.12.2015, № 6 від 02.12.2015, № 7 від 04.12.2015, № 8 від 07.12.2015, № 9 від 07.12.2015, № 10 від 08.12.2015, № 11 від 08.12.2015, № 12 від 08.12.2015, № 13 від 08.12.2015, № 14 від 08.12.2015, № 15 від 09.12.2015, № 16 від 09.12.2015, № 17 від 09.12.2015, № 18 від 10.12.2015, № 19 від 10.12.2015, № 20 від 10.12.2015, № 21 від 10.12.2015, № 22 від 10.12.2015, № 23 від 11.12.2015, № 24 від 11.12.2015, № 25 від 11.12.2015, № 26 від 11.12.2015, № 27 від 15.12.2015, № 28 від 15.12.2015, № 29 від 16.12.2015, № 30 від 17.12.2015, № 31 від 17.12.2015, № 32 від 18.12.2015, № 33 від 21.12.2015, № 34 від 21.12.2015, № 35 від 22.12.2015, № 36 від 24.12.2015, № 37 від 25.12.2015, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів стосовно направлення вказаних податкових накладних до податкового органу шляхом електронного зв'язку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання вищезазначених податкових накладних ТОВ "АПС - СЕРВІС", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.
Визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається зареєстрованою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.
Із урахуванням вищевикладеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова накладна вважаються прийнятими та отриманими органом державної податкової служби.
Із урахуванням того, що податкові накладні від 22.09.2015 р. № 37, від 23.09.2015 р. № 38, від 25.09.2015 р. № 45, від 02.10.2015 р. № 3, від 30.10.2015 р. № 43, від 05.11.2015 р. № 12 фактично подані та отримані контролюючим органом 06.10.2015 р., 15.10.2015 р., 17.11.2015 р., 29.10.2015 р., 02.12.2015 р., 17.12.2015 р. відповідно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні є такими, що подані у день їх фактичного отримання.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно направлення інших податкових накладних, зазначених у позові.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати датою фактичного отримання податковим органом податкових накладних ТОВ "АПС - СЕРВІС", зазначених в позові крім податкової накладної від 22.09.2015 р. № 37, від 23.09.2015 р. № 38, від 25.09.2015 р. № 45, від 02.10.2015 р. № 3, від 30.10.2015 р. № 43, від 05.11.2015 р. № 12.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів за № 3459 від 13.03.2013 р. з ТОВ "АПС-СЕРВІС", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.3. Договору № 3459 про визнання електронних документів від 13.03.2013 р., договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платних податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Згідно п. 6.4. цього договору про визнання електронних документів, з урахуванням додаткової угоди, визначено, що ДПІ має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи органу ДПС якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та у разі порушення Платником податків своїх обов'язків передбачених ст. 16 ПК України. (т.1 а.с.8-9).
Листом ГУ ДФС у Харківській області від 23.12.2015 р. № 4895/10/20-40-11-01-12 податковим органом повідомлено позивача, що 06.10.2015 р. ДПІ у Київському районі було розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів з платником ТОВ "АПС -СЕРВІС" з причини невідповідності місцезнаходження юридичної особи відомостям Єдиного державного реєстру, відповідно до п. 6.4 зазначеного договору.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, що відсутні будь-які обставини для розірвання договору в односторонньому порядку, визначені договором № 3459 про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. та додаткової угоди до цього договору.
Крім того, відповідно до п 6.3. цей договір, пролонгований, оскільки термін дії нових посилених сертифікатів ключів, отриманих позивачем у березні 2015 року , станом на 06.10.2015 р. не закінчився.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 та задоволення позову в цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС У Харківській області відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності для ТОВ "АПС-СЕРВІС", відповідно до умов договору про визнання елеронних документів від 13.03.2013 р. № 3459, колегія суддів зазначає, що судом встановлено, що на час розгляду справи між позивачем та податковим органом укладено новий договір про визнання електронних документів, тобто, на теперішній час договір про визнання елеронних документів від 13.03.2013 р. № 3459 втратив свою дію, у зв'язку з чим ці позовні вимоги є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/11798/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2016 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2016 |
Оприлюднено | 09.09.2016 |
Номер документу | 61104053 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Присяжнюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні