Постанова

від 29.08.2016 по справі 826/22741/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року м. Київ № 826/22741/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Прилад Імпекс Автоматизація» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилад Імпекс Автоматизація» (далі-позивач або ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2015р. №0001512202.

По суті висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних рішень, позивач зазначає, що зазначені висновки ґрунтуються на оцінці обставин взаємовідносин позивача з контрагентами позивача ТОВ «Компанія Алегробуд», ТОВ «Відекс», ТОВ «Сімер Ленд», ТОВ «Далас» та ТОВ «ТК «Лакрес». Зокрема, ДПІ дійшла до висновку про нездійснення спірних операцій та, відповідно, про відсутність підстав для формування податкових вигод. Позивач вважає доводи ДПІ надуманими та зазначає, що спірні операції з поставки товарів фактично проведені та документально оформлені, а відтак вважає правомірним формування спірних сум податкового кредиту, у зв'язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваного рішення та просить його скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачає, оскільки, на думку ДПІ, внаслідок відсутності необхідних ресурсів у контрагентів та фактичної поставки товарів контрагенти позивача не могли та не виконували спірні операції, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум податкового кредиту.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, у судовому засіданні 11.04.2016р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» (код ЄДРПОУ 33632208) з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Компанія Алегробуд» (код ЄДРПОУ 38260232) за період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р., ТОВ «Відекс» (код ЄДРПОУ 39080345) за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., ТОВ «Сімер Ленд» (код ЄДРПОУ 39145606) за період з 01.09.2014р. по 30.09.2014р., ТОВ «Далас» (код ЄДРПОУ 38782543) за період з 01.09.2014 р. по 31.10.2014р. та ТОВ «ТК «Лакрес» (код ЄДРПОУ 39315528) за період з 01.10.2014р. по 31.10.2014р., про що складено акт перевірки від 23.02.2015р. №1047/26-51-22-02/33632208 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що у період, який перевірявся, ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» було зареєстровано платником ПДВ з 26.12.2011р. і по день перевірки. До основних видів діяльності товариства належить - 71.12 - «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах».

Слід зазначити, що ДПІ в акті перевірки не аналізуються власне договори позивача із його контрагентами ТОВ «Компанія Алегробуд», ТОВ «Відекс», ТОВ «Сімер Ленд», ТОВ «Далас» та ТОВ «ТК «Лакрес», умови поставок та характер спірних операцій.

Натомість щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Компанія Алегробуд» в Акті перевірки лише вказується, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» у період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р. включено до складу свого податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Компанія Алегробуд», зокрема у липні 2014 року на загальну суму з ПДВ 153 372 грн. (у т.ч. ПДВ - 25 562 грн.), у серпні 2014 року на загальну суму з ПДВ 387 277,8 грн. (у т.ч. ПДВ - 64 546,30 грн.) та у вересні 2014 року на загальну суму з ПДВ 1183649 грн. (у т.ч. ПДВ - 197 274,8 грн.). В Акті вказується також, що цим контрагентом виписано на адресу позивача видаткові накладні загалом на вказану суму.

Стосовно вказаного контрагента ТОВ «Компанія Алегробуд» в Акті перевірки зазначається, що останній знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Зареєстрований платником ПДВ з 01.11.2013р. по теперішній час.

Надалі вказується, що відсутня інформація щодо наявності виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів у ТОВ «Компанія Алегробуд». Згідно звіту «Нарахування єдиного внеску», поданого до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників на ТОВ "Компанія "Алегробуд" склала 1 особу. Середньомісячна з/п на 1 працівника - 0 грн. Остання податкова звітність подана ТОВ "Компанія "Алегробуд" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за № 9060368093 від 20.10.2014, а саме: «Податкова декларація з податку на додану вартість» за вересень 2014року.

Зазначається, що згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "Компанія "Алегробуд" частково сформовано податковий кредит з ПДВ за період липень 2014р., за рахунок ТОВ "Редфорд" (не є контрагентом позивача за спірними операціями) стосовно якого встановлено формування технічного податкового кредиту.

Таким чином, як зазначає ДПІ, в зв'язку з відсутністю у ТОВ «Компанія «Алегробуд» трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Крім того, в Акті перевірки вказується про складання ДПІ Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Акту перевірки ТОВ "Компанія "Алегробуд" (код 38260232) від 18.11.2014 р. №1664/26-59-22-02/38260232 "Документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., " однак ДПІ не вказано про що наведене свідчить.

Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «Відекс» в Акті перевірки лише вказується, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» у період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. включено до складу свого податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Відекс» у липні 2014 року на загальну суму з ПДВ 150 555 грн. (у т.ч. ПДІ - 25 092, 5 грн.). В Акті вказується також, що цим контрагентом виписано на адресу позивача видаткові накладні загалом на вказану суму.

Стосовно вказаного контрагента ТОВ «Відекс» в Акті перевірки зазначається, що останній знаходиться на обліку в Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, стан 28 - триває процедура припинення. Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2014р. № 200180293, анульовано 20.10.2014р. в зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Надалі вказується, що відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Відекс» виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів. Згідно звіту «Нарахування єдиного внеску», поданого до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників за липень 2014р. на ТОВ "Відекс" склала 1 особу. Середньомісячна з/п на 1 працівника - 0 грн.

Згідно додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ТОВ «Відекс» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за період липень 2014р., в розділі II «Податковий кредит» встановлено формування податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 2 921 600 грн. у т.ч. за рахунок контрагентів-постачальників ТОВ «Консул Трейд» (не є контрагентом позивача за спірними операціями). За результатом аналізу інформації наведеної в АІС «Податковий блок» встановлено формування 100% податкового кредиту за. липень 2014 року ТОВ «Консул Трейд» за рахунок контрагентів-постачальників з індивідуальним податковим номером 390792426592 та 242151410242, яких неможливо ідентифікувати.

Таким чином, як стверджує ДПІ, дана маніпуляція звітними даними у другому ланцюзі дала можливість сформувати ТОВ «Відекс» технічний податковий кредит, що в свою чергу надало можливість, в подальшому формувати сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання від ТОВ «Відекс» до вигодонабувачів, які в свою чергу використовують даний схемний податковий кредит з метою заниження податку на додану вартість. Фактично у ТОВ "Відекс" відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Таким чином, як зазначає ДПІ, в зв'язку з відсутністю у ТОВ «Відекс» трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Крім того, в Акті перевірки вказується про складання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акту від 01.09.2014 р. № 2659/26-55-22-08/39080345 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Відекс» щодо підтвердження взаємовідносин з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.07.2014р.

З приводу взаємовідносин позивача із ТОВ «Сімер Ленд» в Акті перевірки лише вказується, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» у період з 01.09.2014р. по 30.09.2014р. включено до складу свого податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Сімер Ленд» у вересні 2014 року на загальну суму з ПДВ 597 318 грн. (у т.ч. ПДВ - 99 553 грн.). В Акті вказується також, що цим контрагентом виписано на адресу позивача видаткові накладні загалом на вказану суму.

Стосовно вказаного контрагента ТОВ «Сімер Ленд» в Акті перевірки зазначається, що останній знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, стан 0 - основний платник. Зареєстрований платником ПДВ з 01.06.2014р. по теперішній час.

Надалі вказується, що відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Сімер Ленд» виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів. Згідно звіту «Нарахування єдиного внеску», поданого до ДПІ встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вересень 2014р. на ТОВ "Сімер Ленд" склала 1 особу. Середньомісячна з/п на 1 працівника - 1300 грн. Остання податкова звітність подана ТОВ "Сімер Ленд" до ДПІ за № 9054874473 від 24.09.2014, а саме: «Податкова декларація з податку на додану вартість» за серпень 2014року. За період з 01.09.2014р. по 30.09.2014р. ТОВ "Сімер Ленд" подано до ДПІ декларацію з ПДВ за вересень 2014р., яка не визнана як податкова звітність.

Таким чином, як зазначає ДПІ, в зв'язку з відсутністю у ТОВ "Сімер Ленд" поданої податкової декларації за вересень 2014р., а отже задекларованого податкового зобов'язання, трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності. З наведеного, на думку ДПІ, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Що стосується взаємовідносин позивача із ТОВ «Далас» в Акті перевірки лише вказується, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» у період з 01.09.2014 р. по 31.10.2014р. включено до складу свого податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Сімер Ленд» у вересні 2014 року на загальну суму з ПДВ 1072248 грн. (у т.ч. ПДВ - 178708,1 грн.). В Акті вказується також, що цим контрагентом виписано на адресу позивача видаткові накладні загалом на вказану суму.

Стосовно вказаного контрагента ТОВ «Далас» в Акті перевірки зазначається, що останній знаходиться на обліку в ДПІ у Вишгородському районі ГУ ДФС у Київській області, стан 28 - триває процедура припинення. Зареєстрований платником ПДВ з 30.07.2013р. по теперішній час.

Надалі вказується, що відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Далас» виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів. Згідно звіту «Нарахування єдиного внеску», поданого до ДПІ, встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників на ТОВ "Далас" склала 1 особу. Середньомісячна з/п на 1 працівника - 0 грн. Остання податкова звітність подана ТОВ "Далас" до ДПІ за № 9070663585 від 05.12.2014р., а саме: «Податкова декларація з податку на додану вартість» за листопад 2014року.

Також зазначається, що в ході перевірки за допомогою бази даних АІС «Податковий блок» проаналізовано ланцюг придбання та продажу підприємством ТОВ "Далас" товарів (послуг) за вересень 2014року, в результаті аналізу якого встановлено, що ТОВ "Далас" в вересні 2014 року сформовано податковий кредит за рахунок придбання наступних товарів: бензин, дизпаливо, тара; сформовано податкові зобов'язання за рахунок продажу покупцям наступних товарів: фарба, амортизатор, засувка, шестерня. Втім, не зазначено про що наведене свідчить та яке відношення має наведене до взаємовідносин позивача із ТОВ "Далас".

Крім того, ДПІ в Акті зазначає, що згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "Сімер Ленд" частково сформовано податковий кредит з ПДВ за період вересень 2014р. за рахунок ТОВ "Сімідон ЛТД" (не є контрагентом позивача за спірними операціями), стан якого 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В результаті аналізу даних декларації з ПДВ та додатку 5 до неї ТОВ "Сімідон ЛТД" декларує суму податкового кредиту від не визначеного контрагента-постачальника.

Отже, враховуючи вищевикладене, як зазначає ДПІ, ТОВ "Далас" вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про наявність фактів, коли товар, який був придбай ТОВ "Далас", ним не реалізований, а відбулося лише документальне оформлення операції з реалізації іншого товару на адресу покупців, тобто фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання , що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів або зі штучного збільшення вартості товару по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання.

Таким чином, як зазначає ДПІ, в зв'язку з відсутністю у ТОВ "Далас" трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Крім того, в Акті вказується про отримання податкової інформації від ДПІ у Вишгородському районі ГУ ДФС у Київській області від 05.01.2014 р. №1/7/10-08-22-01/38782543 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Далас" при проведені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.05.2014р. по 30.11.2014р.».

Що ж до взаємовідносин позивача із ТОВ «ТК «Лакрес» в Акті перевірки лише вказується, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» у період з 01.10.2014р. по 31.10.2014р. включено до складу свого податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «ТК «Лакрес» у жовтні 2014 року на загальну суму з ПДВ 100 000 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.) В Акті вказується також, що цим контрагентом виписано на адресу позивача видаткові накладні загалом на вказану суму.

Стосовно вказаного контрагента ТОВ «ТК «Лакрес» в Акті перевірки зазначається, що останній знаходиться на обліку в ДПІ у Солом'янському районі районі ГУ ДФС у м. Києві, стан 0 - основний платник. Зареєстрований платником ПДВ з 03.09.2014р. по теперішній час.

Надалі вказується, що відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «ТК «Лакрес» виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів. Згідно звіту «Нарахування єдиного внеску», поданого до ДПІ, встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників на ТОВ "ТК Лакрес" склала 4 особи. Середньомісячна з/п на 1 працівника - 1300 грн.

Також зазначається, що в ході перевірки за допомогою бази даних АІС «Податковий блок» проаналізовано ланцюг придбання та продажу підприємством ТОВ «ТК «Лакрес» товарів (послуг) жовтень 2014 року, в результаті аналізу якого встановлено, що ТОВ «ТК «Лакрес» сформовано податковий кредит за рахунок придбання наступних товарів: мобільні телефони, газ скраплений; сформовано податкові зобов'язання за рахунок продажу покупцям наступних товарів: реле, гвинт, тканина, олива. Втім, не зазначено про що наведене свідчить та яке відношення має наведене до взаємовідносин позивача із ТОВ «ТК «Лакрес».

Отже, враховуючи вищевикладене, як зазначає ДПІ, вбачається проведення ТОВ "ТК Лакрес" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про наявність фактів, коли товар, який був придбай, ТОВ "ТК Лакрес" ним не реалізовано, а відбулося лише документальне оформлення операції з реалізації іншого товару на адресу покупців, тобто фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів або зі штучного збільшення вартості товару по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання.

Таким чином, як зазначає ДПІ, в зв'язку з відсутністю у ТОВ "ТК Лакрес" трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Інших доводів та обставин Акт перевірки позивача не містить.

З урахуванням наведеного, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки прийшла до висновку, що в порушення положень п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинами із вказаними контрагентами загалом на 1 029 199,0 грн., в ч. по періодах: липень 2014р. на суму ПДВ 50654,0 грн.; серпень 2014р. на суму ПДВ 64546,0 грн.; вересень 2014р. на суму ПДВ 475536,0 грн.; жовтень 2014р. на суму ПДВ 438463,0 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015р. №0001512202, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 1 029 199 грн. за основним платежем та на 257 300 грн. за штрафними санкціями.

За результатами досудового оскарження вказаного рішення у системі органів ДФС України скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час проведення спірних операцій та формування податкового кредиту), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

Зокрема, висновки ДПІ, крім іншого, по суті ґрунтуються на обставинах взаємовідносин контрагентів позивача з іншими особами ТОВ "Редфорд", ТОВ «Консул Трейд» та ТОВ "Сімідон ЛТД", з якими позивач не вступав у господарські відносини, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «Компанія Алегробуд», ТОВ «Відекс» та ТОВ «Далас».

Так, акт перевірки не містить як аналізу дотримання податкової дисципліни позивачем та його контрагентами, так і доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин, зокрема, не вбачається відхилень між сумами задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту між позивачем та ТОВ «Компанія Алегробуд», ТОВ «Відекс» та ТОВ «Далас».

У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім постачальником.

Відтак, спірне рішення, прийняте на підставі зазначених висновків, є таким, що не відповідає критерію обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, тобто вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України.

До того ж, з Акту перевірки вбачається, що ДПІ взагалі не аналізувалися договори, умови поставок та характер спірних операцій позивача із своїми контрагентами.

У той же час, сукупність наданих позивачем первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, зокрема: договорів поставки та специфікацій до них; видаткових накладних; податкових накладних; рахунків-фактур; товарно-транспортних накладних щодо перевезення спірної продукції; довіреностей на отримання представником позивача від контрагентів матеріальних цінностей, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод за такими операціями.

Наведені вище документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь контрагентів у виконанні обумовлених поставок.

Що ж до зв'язку спірних операцій із господарської діяльністю позивача, слід зазначити, що до матеріалів справи залучено первинні документи та угоди, укладені позивачем із ТОВ «Куб-Газ», ПАТ «Дніпроазот» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Грейс-Інжиніринг», ТОВ «Термоелектро-Україна» та ПАТ «ТФПНК «Укрнафта», відповідно до яких позивачем реалізовувалися придбані у третіх осіб товари.

В контексті ж доводів ДПІ про відсутність у контрагентів необхідних умов та можливостей для виконання спірних операцій слід зазначити, що ДПІ в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням сутності операцій, не доведено належними та допустимими доказами обсягу та характеру ресурсів, які були необхідні контрагентам позивача для виконання спірних операцій, але були відсутні, та у цьому контексті ДПІ не надано податкової звітності контрагентів, з якої б вбачалась відсутність у контрагентів умов та ресурсів, необхідних для здійснення операцій. При цьому суд враховує, що вказані операції по суті носили характер перепродажу продукції, що не заборонено законодавством та не потребує значних трудових та організаційних ресурсів для організації виконання таких операцій.

До того ж, суд враховує, що позивачем залучено до матеріалів справи договори оренди приміщень (т.2 а.с.1-23), укладені ТОВ «Сімер Ленд», ТОВ «ТК Лакрес», ТОВ «Далас», ТОВ «Компанія Алегробуд» та ТОВ «Відекс» як орендарями із орендодавцями, що в свою чергу свідчить про фактичну наявність у контрагентів позивача приміщень для здійснення діяльності, що в свою чергу спростовує доводи податкового органу про відсутність таких.

Відтак , сукупність вказаних матеріалів підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, та не дає підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Під час розгляду справи з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки витребовувались певні документи, пов'язані з виконанням вказаних договорів, але позивач відмовився їх надати. В контексті наведеного не надано актів відмови у наданні документів, як-то передбачено п.85.6 ст. 85 ПК України.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових, накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних є правомірною. При цьому суд враховує, що ПК України не містить положень, які б визначали можливість нівелювання сум податкового кредиту з ПДВ, сформованих на підставі податкових накладних, виданих зареєстрованим платником ПДВ, у разі подальшого анулювання реєстрації такого контрагента-постачальника платником ПДВ.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваних рішень.

Наведені ж ДПІ в Акті перевірки аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.70 КАС України.

Що стосується посилання ДПІ на акти про неможливість звірки по контрагентам, слід зазначити, що неможливість звірки свідчить про відсутність у податкового органу відомостей, а отже і про неможливість формування податкової інформації. При неможливості звірки, відповідно, податковим органом не можуть формуватися висновки за аналогією висновків акту перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прилад Імпекс Автоматизація» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2015р. №0001512202.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прилад Імпекс Автоматизація» (код ЄДРПОУ 33632208, адреса: 02068, м. Київ, вул. Автотранспортна, 4) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 19 340,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста сорок гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко