Рішення

від 30.08.2016 по справі 922/2110/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р.Справа № 922/2110/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Громадської організації "Харківський антикорупційний центр", м. Харків до 1 - Харківська міська рада Харківської області , 2 - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-1", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 18.07.2016 року, ОСОБА_2 довіреність б/н від 18.07.2016 року;

1-го відповідача - ОСОБА_3 довіреність №08-11/7816/2-15 від 30.12.2015 року;

2-го відповідача - ОСОБА_4 довіреність б/н від 06.07.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Громадська організація "Харківський антикорупційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати п.4 (підпункти 4.1-4.5) додатку 1 до рішення Харківської міської ради № 35/15 "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.12.2015 року щодо затвердження ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17а; затвердження ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17; переведення земельної ділянки площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) по вул. Малинівській, 17а із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в землі житлової та громадської забудови; переведення земельної ділянки площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) по вул. Малинівській, 17а із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в землі житлової та громадської забудови; надання ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" у власність земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови

- площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039);

- площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040)

будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17а;

2) зобов'язати ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) та земельну ділянку площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) на підставі відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, а Харківську міську раду - прийняти цю ділянку.

За клопотанням позивача (вх. №23682) фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу, для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер cicx-09643.

14 липня 2016 року 2-й відповідач, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, з супровідним листом (вх. №23191) надав до суду документи для їх долучення до матеріалів справи, а також відзив на позовну заяву (вх. №23187).

Надані представником ОК "ЖБК "Житлобуд-1" докази були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

19 липня 2016 року представник позивача надав до суду письмові пояснення в обгрутування своєї правової позиції (вх.№23659).

Надані пояснення та додані до них документи були долучені судом до матеріалів справи.

Педставник Харківської міської ради (1-го відповідача) 19.07.2016 року також надав до суду відзив на позовну заяву з доказами в обґрунтування своєї правової позиції (вх. №23661), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

27 липня 2016 року представник позивача надав до суду заперечення проти відзивів (вх. №24756), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Крім того, 27.07.2016 року 1-й відповідач також надав до суду додаткові пояснення (вх. №24757), які були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03 серпня 2016 року було відкладено розгляд справи на 30 серпня 2016 року. Копію даної ухвали направлено Прокуратурі Харківської області з метою вирішення останньою питання щодо необхідності захисту інтересів держави в процесі розгляду даної справи, передбачених Конституцією України, нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру".

Станом на 30 серпня 2016 року заяв від прокурора про вступ у розгляд справи до суду не надійшло.

Представники позивача, які брали участь в судовому засіданні, підтримували позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, також зазначають про порушення відповідачами при прийнятті Харківською міською раду оскаржуваного рішення №35/15 від 23.12.2015 р. "Про надання земельних ділянок для будівництва об’єктів" вимог чинного законодавства та прав та інтересів територіальної громади м. Харкова в т.ч. засновників позивача права власності на земельну ділянку, вказану в цьому рішенні.

Також, представник позивача звернувся до суду із клопотанням від 30.08.2016 про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які були прийняті у нього в судовому засіданні, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача проти позову Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" заперечував з підстав викладених у відзиві на позов та просив суд в задоволені позову відмовити.

ОСОБА_2 канцелярію суду, перший відповідач надав додаткові пояснення по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник 2-го відповідача проти позову також заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити повністю. Також, представник другого відповідача звернувся до суду із клопотанням від 30.08.2016 про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які були прийняті у нього в судовому засіданні, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Крім того, в судовому засіданні 30.08.2016, позивач звернувся до суду з заявами про продовження строку розгляду справи та про направлення судом до органів прокуратури повідомлення про скоєння злочину.

Розглянувши вказані заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі В«Смірнова проти УкраїниВ» ).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін, які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, сторони неодноразово знайомились з матеріалами справи, внаслідок чого суд прийшов до висновку про відсутність винятковості даного випадку, вважає, що справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору, та відмовляє в задоволенні клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Стосовно поданої позивачем заяви про направлення судом до органів прокуратури повідомлення про скоєння злочину, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування. Тобто, ч. 4 зазначеної статті встановлює саме обов'язок господарського суду надіслати повідомлення прокурору або органу досудового розслідування, якщо під час вирішення господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Таким чином, в разі виявлення під час розгляду даної справи порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, судом буде направлено відповідне повідомлення до органів прокуратури.

Зазначену вище заяву позивача суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи як правову позицію позивача.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

23.12.2015 року Харківською міською радою (Відповідач 1) було прийнято рішення № 35/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів».

Згідно з п. 4 додатку 1 до вказаного рішення Харківська міська рада затвердила ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» (Відповідач 2) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17а; затвердила ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17; перевела земельну ділянку площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) по вул. Малинівській, 17а із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в землі житлової та громадської забудови; перевела земельну ділянку площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) по вул. Малинівській, 17а із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в землі житлової та громадської забудови; надала ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» у власність земельні ділянки із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови:

-площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039);

-площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17а.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Наведеною нормою передбачена можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України Про кооперацію, а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, що затверджений постановою ОСОБА_5 Міністрів Української РСР від 30.04.1985 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про кооперацію" законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Закон України "Про кооперацію" містить загальні вимоги до створення та діяльності різних видів та типів кооперативів. Разом з тим створення та діяльність безпосередньо житлово-будівельних кооперативів як одного з видів обслуговуючих кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на виконання ст. 137 цього Кодексу Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною ОСОБА_5 України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався нечинним ні Законом України Про кооперацію, ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами. Більш того, окремі норми глави 5 Житлового кодексу УРСР уточнялися Законом України від 29.06.2010 № 2367-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла.

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі Української РСР, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу, статтями 133 та 137 якого встановлено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється, зокрема, цим Кодексом та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку. Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_5 народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_5 народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу (частини 5, 6 статті 137 Житлового кодексу).

Згідно зі ст. 133 Житлового кодексу УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Житлового кодексу УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 134 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_5 народних депутатів.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються ОСОБА_5 Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

ОСОБА_5 Міністрів Української РСР і Української ОСОБА_6 професійних спілок від 05.06.1985 № 228 затверджено Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до пункту 2 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_6 народних депутатів.

Частиною 5 статті 7 Закону України В«Про коопераціюВ» встановлено, що чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів визначається ст. 137 Житлового кодексу УРСР.

Так, ч. 3 вказаної статті передбачено, що Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Ч. 4 ст. 137 Житлового кодексу УРСР чітко визначено, що Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується ОСОБА_6 Міністрів Українській РСР.

Згідно з ч. 5 ст. 137 Житлового кодексу УРСР Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР засновниками житлово-будівельного кооперативу можуть бути виключно громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

П. 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 року передбачено, що житлово - будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Згідно з п. З Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. Крім того, при будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_6 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

В той же час, як вбачається з наданих суду доказів, засновниками ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» станом на 23.12.2015 року, тобто на день прийняття Харківською міською радою відповідного рішення, були:

- ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (код ЄДРПОУ 01270285);

- ТОВ «ХАКІВЖИТЛОБУД-1» (код ЄДРПОУ 33290414);

- ПАТ «ХАРКІВЕЛЕКТРОМОНТАЖКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 14077940).

Таким чином, засновниками ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» станом на 23.12.2015 року були виключно юридичні особи.

Згідно ч. 1 ст. 42 ГК України: «Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».

Всі юридичні особи, засновники ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1» є суб'єктами господарювання (підприємцями), створеними з метою отримання прибутку, про, що зазначено в статуті останнього.

Таким чином, безкоштовне відчуження Харківською міською радою земельної ділянки, що є предметом даного судового розгляду, у власність ОК «ЖБК «ЖИТЛОБУД-1», фактично, має результатом отримання прибутку засновниками цієї юридичної особи, а саме суб'єктами господарювання (підприємцями): ПАТ «Трест Житлобуд-1», ТОВ «Харківжитлобуд-1» та ПАТ «Харківелектромонтажкомплекг».

Оскільки вказані юридичні особи не є членами територіальної громади міста Харкова, то отримання прибутку цими підприємцями не може бути спільним інтересом членів територіальної громади міста Харкова.

Таким чином, ОК "ЖБК "Житлобуд-1" було створено з порушеннями ч.1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР, п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, адже засновниками останнього не були особи, які не перебували на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов в даному населеному пункті.

Наведені обставини свідчать, що ОК "ЖБК "Житлобуд 1" не було створено як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, що свідчить про відсутність у нього правових підстав на безоплатне отримання у власність спірної земельної земельних в порядку, визначеному ст.41 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що Рішення Харківської міської ради №35/15 від 23.12.2015р., в оскаржуваній частині, порушує спільні інтереси територіальної громади міста Харкова.

Суд також враховує, що відповідач-1 Харківська міська рада, вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірного рішення, мала можливість в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, а також мала обов’язок з’ясувати правовий статус, мету та підстави створення відповідача-2, мала переконатись у додержанні відповідачем-2 порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. Вищевказаного відповідачем-1 Харківської міською радою зроблено не було.

Суд дійшов висновку про те, що при прийняті оскаржуваного рішення Харківською міською радою не було дотримано підстав набуття земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами, визначених ст. 41 Земельного кодексу України, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2015р. у справі № 910/4626/14.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи незаконне позбавлення Харківською міською радою права власності на земельну ділянку, суб'єкт права власності, а саме члени територіальної громади міста Харкова, на підставі ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» мають право на судовий захист спільних інтересів територіальної громади.

Громадська організація «Харківський антикорупційний центр» створена відповідно до вимог чинного законодавства України. Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - дата запису: 11.02.2016 Номер запису: 1 480 102 0000 068618.

У межах міста Харкова постійно проживають троє засновників громадської організації, а саме:

- ОСОБА_7. Адреса засновника: місто Харків, вул. Польова, буд. 36/45;

- ОСОБА_8. Адреса засновника: місто Харків, вул. Коцарська, буд. 23. кв. 49:

- ОСОБА_2. Адреса засновника: місто Харків, пр-т. Юбілейний. буд. 34. кв. 113.

Відповідно до п.2.1. Статуту ГО «Харківський антикорупційний центр» «головною метою діяльності Організації є: створення умов для протидії поширенню корупційних явиш у суспільстві та активізації інститутів громадянського суспільства для боротьби із проявами корупції»

Згідно із п.2.2 Статуту «Організація має право реалізовувати свою мету (цілі) шляхом ... звернення з позовними заявами до суду для реалізації статутних завдань».

Відповідно, до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» «територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями».

Згідно ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування»: «Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад».

Таким чином, засновники ГО «Харківський антикорупційний центр»: ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_2 є членами територіальної громади міста Харкова.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування»: «представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення».

Вказане також підтверджене ч. 1.2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування»: «1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл. селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл. селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради га їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст».

Ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»: «Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами».

Тобто Харківська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, має право приймати будь-які рішення виключно від імені територіальної громади міста Харкова. Кожне рішення Харківської міської ради повинно мати за свою мету виключно задоволення спільних інтересів член і в територіальної громади міста Харкова. В тому числі від імені та в інтересах засновників ГО «Харківський аитикорупцііїний центр».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування»: «Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

судового захисту прав місцевого самоврядування».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону».

Таким чином вищезазначеними вимогами закону встановлено, що розпорядження землею, як найціннішою матеріальною основою місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування повинні здійснювати виключно в спільних інтересах членів територіальної громади і відповідно до закону.

У випадку порушення_законних прав та спільних інтересів територіальної громади. члени територіальної громади мають право на судовий захист своїх спільних інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 60 «Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку».

Безоплатне відчуження об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Харкова приводить до ненадходження до міського бюджету жодних доходів, зменшення бюджету розвитку міста, а отже порушує спільні інтереси територіальної громади міста Харкова.

Таким чином, враховуючи, що ГО «Харківський антикорупційний центр», створена членами територіальної громади для судового захисту спільних інтересів, суд приходить до висновку, що остання має право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав, права власності своїх засновників на земельну ділянку і охоронюваних законом інтересів членів територіальної громади міста Харкова та є належним позивачем в даній справі.

При цьому, відповідачами не було наведено норми права, яка прямо забороняла ГО «Харківський антикорупційний центр» звертатися до суду з відповідними позовами. Більш того, право громадських об 'єднань звертатися із позовними заявами до суду прямо передбачено законом, що регулює їх діяльність, а саме п. 2. 6 ч. І ст.21 закону України «Про громадські об 'єднання».

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на те, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції, України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Суд також вважає невірним твердження відповідачів відносно того, що на діяльність житлово-будівельних кооперативів не розповсюджуються вимоги ЖК УРСР та Примірного статуту .житлово- будівельного кооперативу, затвердженого ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 30.04.1985 та про пріоритет виключно норм закону України «Про кооперацію», оскільки, як вже було зазначено вище Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною ОСОБА_5 України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався нечинним ні Законом України В«Про коопераціюВ» , ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обов’язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами.

Також, відповідачі всупереч приписам ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, помилково вважають, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, не повинен враховуватись господарським судом при розгляді даної справи, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України «Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-28 цього Кодексу є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права».

Постановою Верховного суду України від 17.06.2014 року по справі № 21-195а14 вказано: «при вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, порядок його організації відповідно до ЖК та Примірного статуту».

Таким чином, Харківська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення про виділення ОК «ЖБК Житлобуд-1» спірної земельної ділянки, зобов'язана була перевірити мету створення цього обслуговуючого кооперативу та порядок його організації на відповідність вимогам саме Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту.

Крім того, Вищий господарський суд України дійшов до однозначної правової позиції щодо обов'язкового врахування положень ст.ст. 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР та вимог Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_5 міністрів УРСР № 168 від 30.04.1985 року щодо мети створення кооперативу та порядку його організації при прийнятті місцевою радою рішення про безоплатну передачу у власність житлово-будівельного кооперативу земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 41 Земельного кодексу України, а саме, в постанові від 01.06.2016р. по справі №922/4176/15 ВСУ вказав: «Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що передаючи земельну ділянку у власність ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс", Харківська міська рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту. З'ясування саме цих обставин при наданні земельних ділянок ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс". як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, зобов'язує раду з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення.

ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" створено із порушенням вищевказаних норм, оскільки згідно статуту утворено в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу, а тому фактично воно не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 Житлового кодексу України та статті 41 Земельного кодексу України. Вказаний кооператив є обслуговуючим, тому що мета його створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, оскільки його засновниками виступили лише три громадянина, які не перебували на обліку осіб, котрі потребують поліпшення житлових умов».

Крім того, згідно ст. 32, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з чим, суд не приймає науковий висновок фахівців у галузі права викладачів Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого, складений за зверненням Харківської міської ради від 30.10.2015р. №08-11-40432-15 в якості належного доказу по справі, оскільки такий науковий висновок не є висновком судової експертизи в розумінні ГПК та доказового значення не має. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 11 лютого 2014 року по справі №910/16211/13

Стосовно листа Міністерства юстиції України від 15.05.2015р. №К-6462/81 слід зазначити, що листи останнього мають лише інформаційний характер. Крім того, вказаний лист є індивідуальною відповіддю на запит гр. ОСОБА_9 який не є учасником даної судової справи. Яке відношення має Харківська міська рада до отримання даного листа невідомо. Відповідно і доказом по даній справі лист бути не може.

Посилання ж на практику Європейського суду з прав людини стосовно захисту приватної власності підкреслюють порушення Відповідачем 1 вимог закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені і а в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростували, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.4 (підпункти 4.1-4.5) додатку 1 до рішення Харківської міської ради № 35/15 "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.12.2015 року щодо затвердження ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17а; затвердження ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) для будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17; переведення земельної ділянки площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) по вул. Малинівській, 17а із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в землі житлової та громадської забудови; переведення земельної ділянки площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) по вул. Малинівській, 17а із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в землі житлової та громадської забудови; надання ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" у власність земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови

- площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039);

- площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040)

будівництва та обслуговування житлового комплексу з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Малинівській, 17а.

Зобов"язати ОК "ЖБК "ЖИТЛОБУД-1" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,4227 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0039) та земельну ділянку площею 0,1881 га (кадастровий номер 6310137500:01:027:0040) на підставі відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, а Харківську міську раду - прийняти цю ділянку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківської міської ради на користь Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" судовий збір 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-1" на користь Громадської організації "Харківський антикорупційний центр" судовий збір 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.09.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_10

(справа №922/2110/16)