Постанова

від 29.08.2016 по справі 922/1842/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р. Справа № 922/1842/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М. , суддя Бородіна Л.І.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - ОСОБА_1, (за довіреністю № 38-1871від 28.05.2010р.);

від відповідача - ОСОБА_2, (за довіреністю від 22.07.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Антекс" (вх. №1926 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.16 у справі № 922/1842/16

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до ТОВ "Антекс"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2016 (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", код ЄДРПОУ 24338100 (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 123) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", код ЄДРПОУ 31557119 (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11): - на р/р 26031303062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823 - 37 389,03грн. основного боргу; - на р/р 260093022313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) - 11 012,43грн. збитків від інфляції, 1 379,75грн. 3% річних, 9 960,51грн. пені, 1 378,00грн. судового збору.

Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та невідповідність обставин, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 у справі № 922/1842/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у справі № 922/1842/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Від позивача надійшов відзив (вх. 7553 від 01.08.2016) на апеляційну скаргу, в якому він вважає вимоги скарги безпідставними, доводи - хибними. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016 у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В. визначено колегію суддів для розгляду даної справи в наступному складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про судове рішенняВ» від 23.03.2012 №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.08.2016.

Від ТОВ "Антекс" надійшло клопотання (вх. 8377 від 26.08.2016), в якому він просить суд призначити виїзне судове засідання у справі № 922/1842/16 з метою дослідження речових доказів автономної системи опалення у місці їх знаходження, а саме: за місцем державної реєстрації ТОВ "Антекс" у м. Харкові, по вул. Полтавський шлях, 123. Просить витребувати у ТОВ "Борисфен Проперті" (код ЄДРПОУ 39973360) бухгалтерську та банківську документацію ТОВ "Антекс" (код ЄДРПОУ 24338100) на підтвердження сплати вартості автономної системи опалення та його встановлення, погодженого проекту.

В судове засідання 29.08.2016 прибув представник апелянта, який оголосив суду клопотання (вх. 8377 від 26.08.2016) та просив його задовольнити.

В судове засідання 29.08.2016 прибув представник позивача, яка заперечувала проти задоволення заявленого клопотання щодо огляду речових доказів та витребовування у ТОВ "Борисфен Проперті" документів.

Судова колегія, розглянувши заявлене апелянтом клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 39 ГПК України Господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань щодо постачання теплової енергії за період з лютого 2015 по квітень 2015 року.

Договір про постачання теплової енергії, на підставі якого утворилась заборгованість, що є предметом позову у даній справі, не розірвано та не визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 37 ГПК України Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Апелянтом не доведено, та не обґрунтовано які саме обставини, що мають значення для вирішення даного спору можна встановити оглядом автономної системи опалення, зважаючи на те, що розгляд справи проводиться у серпні 2016 року, а заборгованість за теплопостачання, яку просить стягнути позивач, утворилась за період лютий - квітень 2015.

Крім того, апелянтом не надано доказів введення в експлуатацію автономної системи опалення, згідно із нормами діючого законодавства та взагалі отримання дозволів на її встановлення у зазначених приміщеннях та наявність норм Закону, які б дозволяли відповідачу відмовитися від централізованого опалення.

Отже, автономну систему опалення, яку просить оглянути апелянт, не можна вважати речовим доказом у даній справі в розумінні статті 37 ГПК України.

Стосовно витребування у ТОВ "Борисфен Проперті" документів, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апелянт в обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що ТОВ "Борисфен Проперті" захопив 19.11.2015 року офісні приміщення ТОВ "Антекс", в яких знаходилась бухгалтерська та банківська документація. ТОВ "Борисфен Проперті" перешкоджає співробітникам ТОВ "Антекс" увійти до зазначених приміщень.

Однак, судова колегія вважає такі твердження апелянта необґрунтованими та недоведеними. Так, апелянтом не надано доказів звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо зазначених ним у клопотанні обставин та порушення з цього приводу кримінального провадження. Крім того, апелянт не був позбавлений можливості звернутись до банківської установи щодо отримання банківських виписок з рахунків на підтвердження обставин сплати ним заборгованості, якщо вона здійснювалась.

Зважаючи на викладене, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Антекс" (вх. 8377 від 26.08.2016) про проведення виїзного судового засідання та витребування документів.

В судовому засіданні 29.08.2016 представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.

В судовому засіданні 29.08.2016 представник позивача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважає її безпідставною та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.10.2004 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антекс" укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 2317 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за три дні до початку розрахункового періоду зобов'язався сплачувати позивачу вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (п.6.3 договору).

Якщо відповідач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця (п.6.4 договору).

За умовами п.6.5 договору для споживачів, що не мають приладів обліку, різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше як в термін 5-ти банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Позивач на підставі розпорядження про початок опалювального сезону 2014-2015 та умов договору здійснив постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, підтверджується поясненнями представників сторін за даною адресою знаходиться житловий будинок із передбаченими проектом адміністративними приміщеннями, що знаходяться на цокольному, першому та другому поверхах. В будівлі є два теплових вводи, один - у частині будівлі, де знаходяться приміщення житлового будинку; другий - у адміністративній частині будівлі (офісні приміщення). Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у офісній частині будівлі, система опалення якого є єдиною з системою опалення всіх офісних приміщень будівлі. Окремого теплового вводу приміщення відповідача не має.

Нарахування за спожиту теплову енергію проводяться згідно даних приладу обліку, встановленого на введенні в систему опалення офісних приміщень та договірних теплових навантажень. Підключення до джерела теплової енергії та відключення всіх приміщень від джерела теплової енергії, в тому числі приміщень відповідача та інших власників, що знаходяться в офісній частині будівлі, здійснюється одночасно. Даний факт підтверджується протоколом про порядок та строки розрахунків за договором від 19.10.2004, погодженим із відповідачем.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актами на включення опалення № 176/951 від 24.11.2014 та № 176/960 від 24.11.2014.

Крім того, факт підключення приміщення відповідача в опалювальному сезоні 2014-2015 до джерела теплової енергії встановлено постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 у справі № 922/1812/15.

Позивач супровідним листом № 188 від 2811.2014 надсилав на адресу відповідача ОСОБА_3 підключення № 176/951 від 24.11.2014 для підписання, скріплення печаткою та повернення одного примірника позивачу. Відповідач даний лист було отримано 04.12.2014, однак акт № 176/951 від 24.11.2014р. з його боку підписано не було.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з претензіями до позивача щодо відсутності постачання теплової енергії.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період лютий-квітень 2015 на загальну суму 37 389,03 грн.

Також позивачем направлялись на адресу відповідача рахунки за надання послуг теплопостачання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у цій частині, суд першої інстанції вважав їх доведеними та правомірними.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає законним та обґрунтованим такий висновок господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також правовідносини сторін регулюються Законом України "Про теплопостачання, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, тощо.

Згідно із ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Розрахунок нарахованих за договором сум здійснено позивачем у відповідності до Правил користування тепловою енергією, відповідно до визначеного умовами договору теплового навантаження та низки показників за відповідною формулою.

Згідно пункту 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

За пунктом 3 Правил користування тепловою енергією вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання.

Нарахування за спожиту теплову енергію проводяться згідно показників приладу обліку, встановленого на введенні в систему опалення офісних приміщень, та договірного теплового навантаження. Власником теплового пункту та приладу обліку є Публічне акціонерне товариство "Агробуд". Відповідач та низка інших споживачів є користувачами приладу обліку. Даний факт зафіксовано, в протоколах розподілу коефіцієнта часткової участі та теплового навантаження на опалення, скріплених печатками власника приладу обліку та користувачів, і відповідачем не спростовується.

Розподіл теплової енергії між споживачами, що підключені до загального приладу обліку, виконується у процентному відношенні від нормативної потреби, визначеної відповідно до договірних навантажень, вказаних у договорі про постачання теплової енергії, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря і кількості годин (днів) роботи тепловикористовуючого устаткування у розрахунковому періоді.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на викладене та на те, що матеріали справи не містять доказів, що відповідачем сплачена сума заборгованості за заявлений період, судова колегія вважає обґрунтованим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором постачання теплової енергії за період з лютого 2015 по квітень 2015.

Крім того, оскаржуваним рішенням господарського суду Харківської області задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 11012,43 грн, 3% річних в сумі 1379,75 грн, пені - 9960,51 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині, зважаючи на наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2.3 договору, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних, річних, пені, періоди їх нарахування, судова колегія вважає, що розрахунок є арифметично вірним, періоди нарахування відповідають умовам закону та договору.

Отже, з огляду на те, що доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а також враховуючи наведені обставини справи та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого вказане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта щодо сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Антекс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.16 у справі № 922/1842/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.09.2016

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.