Постанова

від 08.11.2016 по справі 922/1842/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 922/1842/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Ходаківської І.П., Сибіги О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі№ 922/1842/16 господарського суду Харківської області за позовомКомунального підприємства "Харківські теплові мережі" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:Ващенко Т.Д. (довіреність №33-4055/391 від 27.10.2010) не з'явились В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Лавренюк Т.А.) від 05.07.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Шутенко І.А., судді - Здоровко Л.М., Бородіна Л.І.) від 29.08.2016, у справі №922/1842/16 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 37389,03грн основного боргу, 11012,43грн збитків від інфляції, 1379,75грн 3% річних, 9960,51грн пені, 1378,00грн судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.692 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.4-2, 22, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено таке.

01.10.2004 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антекс" укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії №2317 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за три дні до початку розрахункового періоду зобов'язався сплачувати позивачу вартість, зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (п.6.3. договору).

Якщо відповідач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця (п.6.4. договору).

За умовами п.6.5. договору для споживачів, що не мають приладів обліку, різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше як в термін 5-ти банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Позивач на підставі розпорядження про початок опалювального сезону 2014-2015 та умов договору здійснив постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123.

За даною адресою знаходиться житловий будинок із передбаченими проектом адміністративними приміщеннями, які знаходяться на цокольному, першому та другому поверхах. В будівлі є два теплових вводи, один - у частині будівлі, де знаходяться приміщення житлового будинку; другий - у адміністративній частині будівлі (офісні приміщення). Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у офісній частині будівлі, система опалення якого є єдиною з системою опалення всіх офісних приміщень будівлі. Окремого теплового вводу приміщення відповідача не має.

Нарахування за спожиту теплову енергію проводяться згідно даних приладу обліку, встановленого на введенні в систему опалення офісних приміщень та договірних теплових навантажень. Підключення до джерела теплової енергії та відключення всіх приміщень від джерела теплової енергії, в тому числі приміщень відповідача та інших власників, що знаходяться в офісній частині будівлі, здійснюється одночасно. Даний факт підтверджується протоколом про порядок та строки розрахунків за договором від 19.10.2004, погодженим із відповідачем.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актами на включення опалення №176/951 від 24.11.2014 та №176/960 від 24.11.2014.

Крім того, факт підключення приміщення відповідача в опалювальному сезоні 2014-2015 до джерела теплової енергії встановлено судовими рішеннями у справі №922/1812/15, які залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015.

Позивач супровідним листом №188 від 28.11.2014 надсилав на адресу відповідача Акт підключення №176/951 від 24.11.2014 для підписання, скріплення печаткою та повернення одного примірника позивачу. Відповідачем даний лист було отримано 04.12.2014, однак акт №176/951 від 24.11.2014 з його боку підписано не було. Претензії до позивача щодо відсутності постачання теплової енергії, відповідачем не заявлялись.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку за період лютий-квітень 2015 року заборгованість відповідача складає 37389,03грн, за стягненням якої, та нарахованих на неї інфляційних втрат у сумі 11012,43грн, 3% річних у сумі 1379,75грн та пені в сумі 9960,51грн Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що розрахунок нарахованих за договором сум здійснено позивачем у відповідності до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі Правила), відповідно до визначеного умовами договору теплового навантаження та низки показників за відповідною формулою.

Згідно пункту 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

За пунктом 3 Правил вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання.

Нарахування за спожиту теплову енергію проводяться згідно показників приладу обліку, встановленого на введенні в систему опалення офісних приміщень, та договірного теплового навантаження. Власником теплового пункту та приладу обліку є Публічне акціонерне товариство "Агробуд". Відповідач та низка інших споживачів є користувачами приладу обліку. Даний факт зафіксовано, в протоколах розподілу коефіцієнта часткової участі та теплового навантаження на опалення, скріплених печатками власника приладу обліку та користувачів, і відповідачем не спростовується.

Розподіл теплової енергії між споживачами, що підключені до загального приладу обліку, виконується у процентному відношенні від нормативної потреби, визначеної відповідно до договірних навантажень, вказаних у договорі про постачання теплової енергії, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря і кількості годин (днів) роботи тепловикористовуючого устаткування у розрахунковому періоді.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанціями встановлено, а відповідачем не спростовано, що в спірному періоді, останній неналежно виконував зобов'язання з оплати одержаної теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 37389,03грн.

Відтак, враховуючи встановлені обставини та зазначені вище норми законодавства, висновки попередніх судових інстанцій про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.

Доводи скаржника про неправомірну відмову у клопотанні про проведення виїзного судового засідання за його юридичною адресою, а також про витребування у ТОВ "Борисфен Проперті", який 19.11.2015 захопив його офісні приміщення разом з бухгалтерською та банківською документацією, рахунків та банківських документів підприємства відповідача на підтвердження сплати вартості обладнання автономної системи опалення та його встановлення, погодження проекту автономної системи опалення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки у такий спосіб за будь-яких обставин не будуть спростовані встановлені судами обставини щодо відсутності у спірному періоді приладу обліку, встановленого на введенні в систему автономного опалення офісних приміщень відповідача, та договору теплового навантаження з теплопостачальною організацією .

Колегія суддів вважає помилковими доводи касаційної скарги про порушення судами приписів ст.35 ГПК України, оскільки посилаючись на обставини, встановлені судовими рішеннями у іншій справі, суди лише встановили через посилання на постанову суду касаційної інстанції, в якій ці обставини наведені, факт набрання цими судовими актами чинності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а зводяться до намагання надати їм перевагу та переоцінити встановлені судами обставини, що за приписами ст.ст.111 5 , 111 7 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів щодо задоволення позову відповідають цим обставинам, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення вимог касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , ч.1 ст.111 10 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 922/1842/16 залишити без змін

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

О. Сибіга