Постанова

від 07.09.2016 по справі 826/3963/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 вересня 2016 року письмове провадження № 826/3963/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст-Сіть Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування ППР ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіст - Сіть Україна» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «Ексіст - Сіть Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі по тексту - відповідач, ДПІ), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000822202 від 23.02.2015.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» не порушувало вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами на які вказує податковий орган, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 826/3963/15, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи дану справу до суду першої інстанції Вищий адміністративний суд України зазначив, що для правильного вирішення даного спору судам необхідно самостійно надати оцінку всім первинним документам, які відповідно до специфіки господарських операцій підтверджують чи спростовують їх реальність, встановити наявність технічної документації, сертифікатів відповідності на товар та їх додатків, способу прийняття, переміщення товару по складу, ким та на яких підставах здійснювався прийом товару, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з контрагентом. Також, надати оцінку доводами позивача щодо висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Під час нового розгляду справи судам слід належним чином перевірити доводи сторін щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій та правильності формування податкового кредиту за цими операціями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2016 справу №826/3963/15 прийнято до провадження.

В ході нового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. При цьому, на виконання ухвали суду від 06.06.2016 року представник позивача надав до суду письмові пояснення з урахуванням висновків ухвали Вищого адміністративного суду України №К/800/6040/16 від 18.05.2016. Просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив. Письмових пояснень/заперечень по суті позову не надав.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» в період з 06 лютого 2015 року по 09 лютого 2015 року з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «АВТО РЕАЛ» (код ЄДРПОУ 38232870) та ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» (код ЄДРПОУ 38902346) за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13 лютого 2015 року (надалі по тексту - Акт), яким встановлено порушення пункту 22.1 статті 22, пункту 44.1 статті 44, підпункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 18 995 513,00 грн., у тому числі в звітних (податкових) періодах: січень 2014 р. в сумі 1474604, 00 грн.; лютий 2014 р. в сумі 1711625, 00 грн.; квітень 2014 р. в сумі 2943781, 00 грн.; травень 2014 р. в сумі 2629716, 00 грн.; червень 2014 р. в сумі 2820633, 00 грн.; липень 2014 р. в сумі 3166793, 00 грн.; серпень 2014 р. в сумі 3117854, 00 грн.; вересень 2014 р. в сумі 1130507, 00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі Акта, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2015 року № 0000822202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 28 493 269, 50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 9 497 756, 50 грн.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» було зареєстровано платником податку на додану вартість від 01.03.2013, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.03.2013 №200109246, виданого ДПІ у Подільському районі м. Києва. До основних видів діяльності товариства належить - 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів» тощо. Станом на 09.01.2015 штатна чисельність працюючих на підприємстві становить 354 одиниць (з них 14 інвалідів). Для ведення своєї господарської діяльності підприємство орендує приміщення площею 343,2 кв.м. (офіс) та 118,1 кв.м. (склад) у ПрАТ «Завод Спутник» за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 82-А, згідно договору оренди № 583 від 16.04.2014 р. Строк дії договору з 01.05.2013 по 01.05.2015 включно.

В Акті перевірки зазначається та встановлено в ході розгляду даної справи, взаємовідносини ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» із контрагентом ТОВ «Авто Реал» здійснювалися на підставі договору поставки №011-05/2013 від 03.05.2013. Відповідно до умов п.1.1. договору ТОВ «Авто Реал» (постачальник) зобов'язувався протягом строку дії договору поставити ТОВ «Ексіст - Сіть Україна» (покупцю) запасні частини на автомобілі, технічні рідини окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався приймати товар та оплачувати його на встановлених умовах.

Між ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» та контрагентом ТОВ «Авто Реал» також виникли взаємовідносини, які здійснювалися на підставі договору про надання маркетингових послуг №015-05/2013 від 03.05.2013.

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору №015-05/2013, ТОВ «Авто Реал» (виконавець) надає позивачеві (замовник) маркетингові послуги, зазначені у підпункті 1.2. даного договору. Під маркетинговими послугами, як передбачено у п.1.2 договору №015-05/2013, розуміються наступні дії, спрямовані на підвищення кількості звернень потенційних клієнтів до компанії - замовника та стимулювання збуту продукції замовника: організація та проведення промо-акцій з метою розповсюдження інформації про продукцію замовника; просування веб-сайту замовника в пошукових системах мережі Інтернет; розміщення реклами замовника в мережі Інтернет; надання консультаційних послуг щодо підвищення рівня збуту продукції замовника; виготовлення рекламної продукції на замовлення замовника, тощо.

В Акті перевірки зазначається, що на підставі вказаних договорів ТОВ «Авто Реал» у січні 2014 р. були виписані податкові накладні та видаткові накладні/акти виконаних робіт на загальну 8847626,24 грн., у т.ч. ПДВ 1474604,30 грн.; у лютому 2014 р. на загальну 10269747, 88 грн., у т.ч. ПДВ 1711624,70 грн.; у квітні 2014 р. на загальну 17662688,33 грн., у т.ч. ПДВ 2943781,40 грн.; у травні 2014 р. на загальну 16800858,17 грн., у т.ч. ПДВ 2800143,00 грн.; у червні 2014 р. на загальну 15901233,23 грн., у т.ч. ПДВ 2650205,50 грн.; у липні 2014 р. на загальну 19000758,63 грн., у т.ч. ПДВ 3166793,10 грн.; у серпні 2014 р. на загальну 18814110,54 грн., у т.ч. ПДВ 3135685,10 грн. номенклатура поставки яких - запасні частини на автомобілі, технічні рідини, а також маркетингові послуги. Перелік вказаних документів та їх реквізити визначені в Акті перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» в Акті перевірки зазначається та встановлено під час розгляду справи, що між сторонами позивачем та контрагентом укладено договір поставки № 01-02/09/2014 від 02.09.2014.

Відповідно до п.1.1. договору ТОВ «Техавтоторг» (постачальник) зобов'язується поставляти позивачеві (покупець) запасні частини на автомобілі, технічні рідини окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а позивач (покупець) зобов'язаний приймати товар, та оплачувати його на встановлених договором умовах.

В Акті перевірки зазначається, що на підставі зазначеного договору ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» у вересні 2014 р. було виписано податкові накладні та видаткові накладні на загальну 7773169 грн., у т.ч. ПДВ 1295528 грн.; номенклатура поставки яких - запасні частини на автомобілі, технічні рідини. Перелік вказаних документів та їх реквізити визначені в Акті перевірки.

ДПІ в Акті перевірки зазначає, що ТОВ «Ексіст - Сіть Україна» по взаємовідносинам з ТОВ «Авто реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» до перевірки не було надано товарно - транспортні накладні, які б підтверджували постачання товарів на адресу позивача, сертифікатів відповідності на запчастини та технічні рідини.

Акт перевірки містить посилання ДПІ на акт від 30.01.2015 №395/26-56-22-02-03/38232870 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авто Реал» по взаємовідносинах з ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» за період з 01.08.2014 по 30.09.2014. Перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Авто Реал» з тих, підстав, що відсутнє реальне здійснення господарських операцій ТОВ «Авто Реал» з контрагентами - постачальниками за період з 01.08.2014 по 30.09.2014.

ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві складена податкова інформація від 30.09.2014 № 2037/7/26-56-22-01-11 по ТОВ «Авто Реал» (код ЄДРПОУ 38232870) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ексіст-Сіть Україна», ТОВ «Семикс», ТОВ «ТЕХДОРГРУПП», ТОВ «Спецторг-трейд», ТОВ «КІНГ Компані», ТОВ «КОМПАНІЯ ЛАКШЕРІ КЕПІТАЛ» за період з 01.01.2014 по 31.07.2014. В податковій інформації зазначається, що ДПІ у Подільському районі отримано акти по контрагентам - постачальникам ТОВ «Авто-реал», а саме ТОВ «Семикс», ТОВ «ТЕХДОРГРУПП», ТОВ «Спецторг-трейд», ТОВ «КІНГ Компані». (не є контрагентами позивача за спірними операціями).

Відносно контрагентів ТОВ «Авто Реал» зроблено висновок, що податкові зобов'язання не підтверджені, правочини укладені з його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Відповідач в акті перевірки не наводить аналізу власне договорів контрагента позивача із ТОВ Семикс», ТОВ «ТЕХДОРГРУПП», ТОВ «Спецторг-трейд», ТОВ «КІНГ Компані», а також договорів цих підприємств із їхніми постачальниками, умови поставок та характер спірних операцій.

ДПІ складено акт від 30.01.2015 №394/26-56-22-02-03/38902346 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» за період з 01.09.2014 по 31.10.2014 та встановлено перевіркою відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами постачальниками за період з 01.09.2014 по 31.10.2014.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, що на момент виникнення спірних операцій).

Відповідно до пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2., абзацу 1 пункт 198.3. статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).

За правилами пункту 198.6. статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

Таким чином, Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Суд приходить до висновку, що ДПІ не довела належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

Між тим, до матеріалів справи позивачем залучено сукупність первинних та інших документів, які підтверджують факт вчинення господарських операцій, зокрема: договорів; податкових накладних; видаткових накладних; податкової звітності; сертифікатів відповідності на товари із додатками; реєстр видачі довіреностей на отримання товарів від ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ»; акти виконаних робіт щодо надання маркетингових послуг; маркетингові звіти; замовлення на постачання товару, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню, які у сукупності підтверджують фактичне здійснення спірних операцій.

Що ж до доводів ДПІ викладених в акті перевірки про непідтвердження реальності здійснення поставок у зв'язку із ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що ТОВ «Ексіст-сіть Україна» укладено договір поставки №011-05/2013 від 03.05.2013 з ТОВ «Авто Реал» та договорів поставки № 01-02/09/2014 від 02.09.2014 з ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ», укладені договори є аналогічними. Постачальники зобов'язуються протягом строку дії договорів поставити ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» (покупцю) запасні частини на автомобілі, технічні рідини окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався приймати товар та оплачувати його на встановлених умовах. Згідно п.4.2 договору визначено, що вартість партії товару дорівнює загальній вартості товару, що підлягає поставці на основі замовлення покупця. Відповідно до п.4.3. договору у вартість партії товару включено вартість доставки даної партії товару на склад покупця.

У даному випадку, позивач не є учасником транспортних відносин та з урахуванням особливостей, передбачених договором, має прийняти товар у себе на складі, у зв'язку з чим наявність у нього в даному конкретному випадку транспортних документів не є обов'язковою.

Виходячи з наведеного, за даних конкретних умов поставки достатнім є оформлення поставки накладною, актом, іншим подібним документом про прийняття товару на складі. В даному випадку до матеріалів справи надано видаткові накладні, які є достатнім первинним документом, який підтверджує факт поставки товару на склад ТОВ «Ексіст-Сіть Укораїна».

До матеріалів справи позивачем залучено договір оренди №583 від 16.04.2013, укладеного ним із ПАТ «Завод Спутник», відповідно до якого позивач орендує приміщення загальною площею 343,2м.кв. (офіс) та 118,1м.кв. (склад), корпус адміністративний та №5, поверхи 1,3,4, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 82-А, що в свою чергу свідчить про фактичну наявність у позивача приміщень для зберігання товарів та наявність складських та офісних приміщень не заперечується ДПІ в Акті перевірки.

До матеріалів справи залучено сертифікати відповідності на товари, що були предметами поставок; також залучено звіт про результати розповсюдження сайту Exist.ua, звіт про результати організації і проведення промо-акцій, звіт про результати надання консультаційних послуг для підвищення продаж Інтернет - магазина Exist.ua, які складені ТОВ «Авто Реал»; надано акти виконаних робіт (наданих послуг), у яких деталізовано вид послуг, місце та адреса їх надання, тип торгових точок; назва пошукової системи у мережі Інтернет; реєстр довіреностей на отримання товарів від контрагентів ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ», оборотно - сальдові відомості, замовлення на постачання товару ТОВ «Авто реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ»; платіжні доручення на перерахування грошових коштів за поставку та надання послуг, перелік кінцевих покупців.

До матеріалів справи додано податковий розрахунок контрагента ТОВ «Авто Реал» за ф. 1-ДФ, відповідно до якого у контрагента в 1 та 2 кварталі 2014 року працювало 11 осіб.

Згідно податкового розрахунку контрагента ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» за ф. 1-ДФ у останнього у 3 кварталі 2014 року працювало - 12 осіб.

Під час розгляду справи позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення №587 від 26.04.2013, укладеного між ПАТ «Завод Спутник» (орендодавець) та ТОВ «Авто Реал» (орендар), відповідно до якого у спірному періоді контрагент ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» орендував приміщення для офісу та складу загальною площею 47.5м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 82-А, а також акт приймання вказаного приміщення в користування та розрахунок платежів оренди і комунальних послуг.

Також в матеріалах справи міститься договір оренди №627 від 08.09.2014, укладеного між ПАТ «Завод Спутник» (орендодавець) та ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» (орендар), відповідно до якого у спірному періоді контрагент позивача орендував приміщення для офісу та складу загальною площею 47.5м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 82-А, а також акт приймання вказаного приміщення в користування та розрахунок платежів оренди і комунальних послуг.

Вказані докази у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій та свідчать про їх реальний характер.

ДПІ не доведено належними доказами недостатності вказаної кількості трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів» та визнається в Акті перевірки ДПІ. Позивачем надано до суду узагальнену інформацію із деталізацією кінцевих покупців товарів (автозапчастин та технічних рідин), що були поставлені позивачу ТОВ «Авто Реал» у січні, лютому, квітні, травні, червні, липні, серпні 2014 року на підставі договору поставки №011-05/2013 від 03.05.2013р. та ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» у вересні 2014 року на підставі договору поставки №01-02/-09/2014 від 02.09.2014 та реалізовані позивачем. Суд приходить до висновку, що спірні операції пов'язані із господарської діяльністю позивача, матеріали справи підтверджують фактичне виконання спірних операцій, та не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

При цьому під час розгляду справи з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки витребовувались певні документи, пов'язані з виконанням вказаних договорів (у т.ч. ті, що зазначені в Акті перевірки як не надані до перевірки), але позивач відмовився їх надати. В контексті наведеного не надано актів відмови у наданні документів, як-то передбачено п.85.6 ст. 85 ПК України.

Щодо викладених доводів ДПІ в Акті перевірки про те, що в ході проведення аналізу ланцюга постачання не встановлено походження товарів по ланцюгу постачання, правочини порушують публічний порядок, документи не мають юридичного змісту суд зазначає, що в акті перевірці наводиться інформація по ланцюгу контрагента ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» із його постачальниками та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ». При цьому Акт перевірки не містить як аналізу дотримання податкової дисципліни позивачем та його контрагентами, так і доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім постачальником.

Крім того слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку постачальників позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

До матеріалів справи додано висновок експерта №9/1/2015, який складений за результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню №32015100070000038 від 17.08.2015. Зокрема, на вирішення вказаної судово-економічної експертизи експерту ставилися питання, крім іншого, щодо підтвердження висновків Акту перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.02.2015 №572/26-56-22-02-03/38391697 про заниження ПДВ ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» в сумі 18995513 грн. за період з 01.01.2014 по 30.09.2014 документально не підтверджуються. Документально не підтверджено фактичне ненадходження (не зарахування) позивачем податку на додану вартість до державного бюджету щодо порушень зазначених в Акті.

Згідно з висновком експерта, останній при дослідженні вказаного питання прийшов до висновку, що зазначені в акті перевірки порушення податкового законодавства ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» ґрунтуються на припущеннях про можливе невиконання постачальниками своїх зобов'язань, опис порушень не містить чітко викладеного змісту порушення, а посилання на пункти і статті законодавства не конкретні, містять перелік статей ПК України, зв'язок між ними до операцій платника податку чітко не викладено. Порушення стосуються документально непідтверджених припущень, що постачальник ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» не виконав свої зобов'язання перед ТОВ «Ексіст-Сіть Україна». Серед матеріалів кримінального провадження відсутні документи, що свідчать про фіктивність операцій між ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» та ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ». Загалом експерт дійшов висновку, що за наявними матеріалами висновки Акту перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.02.2015 №572/26-56-22-02-03/38391697 про заниження ПДВ ТОВ «Ексіст-Сіть Україна» по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Авто Реал», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» в сумі 18995513 грн. за період з 01.01.2014 по 30.09.2014 документально не підтверджуються. Документально не підтверджено фактичне ненадходження (не зарахування) позивачем податку на додану вартість до державного бюджету щодо порушень зазначених в Акті.

У зв'язку із наведеним суд також зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).

В силу положень ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Контрагенти позивача ТОВ «АВТО РЕАЛ», ТОВ «ТЕХАВТОТОРГ» на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових, накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентами позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2016 по справі №4842/11/2670, а саме: за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та формування витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 № К/800/9087/13).

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.02.2015 №0000822202 та, відповідно, про необхідність його скасування.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У свою чергу, відповідачем проігноровано обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статями 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст-Сіть Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.02.2015 р. №0000822202.

Судові витрати в сумі 4 872 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст-Сіть Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій