Рішення

від 29.08.2016 по справі 914/810/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016р. Справа№ 914/810/13-г

за позовом: ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології», м.Львів

про визначення справедливого розміру активів (майна), що належить до сплати при виході із товариства та його стягнення

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Мазовіта А.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено ОСОБА_1, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології», м.Львів про визначення справедливого розміру активів (майна), що належить до сплати при виході із товариства та його стягнення.

Ухвалою суду від 28.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2013р. Ухвалою суду від 18.03.2013р. розгляд справи відкладено на 15.04.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 15.04.2013р. призначено судову експертизу по справі, на час її проведення провадження у справі зупинено. Проведення вказаної експертизи доручено кваліфікованим спеціалістам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою суду від 08.05.2013р.провадження у справі поновлено, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 05.06.2013р. Ухвалою суду від 05.06.2013р. розгляд справи відкладено на 18.06.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача та для надання сторонам можливості подати витребувані докази. Ухвалою суду від 18.06.2013р. призначено судове експертизу по справі, на час її проведення провадження у справі зупинено. У зв'язку із поданим судовим експертом клопотанням про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи, ухвалами суду від 25.03.2014р. провадження по справі поновлено, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 09.04.2014р., а також призначено колегіальний розгляд справи. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Ділай У.І. та Мазовіта А.Б. Ухвалою суду від 09.04.2014р. долучені сторонами матеріали направлено на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

У зв'язку з відпусткою судді Ділай У.І., що унеможливила її участь в судовому процесі, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Мороз Н.В. Ухвалою суду від 01.09.2014р. провадження у справі поновлено для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2014р. Ухвалою суду від 06.10.2014р. провадження у справі зупинено для проведення судової експертизи по справі за наявними матеріалами, у зв'язку з ненаданням відповідачем витребуваних судом документів.

На адресу господарського суду Львівської області при супровідному листі №1351 від 30.10.2014р., разом з матеріалами справи №914/810/13-г, надійшло повідомлення №1351 від 30.10.2014р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№3426/14 від 20.11.2014р.) про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 28.11.2014р. провадження по справі поновлено, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.12.2014р., зобов'язано сторони подати письмові пояснення по суті спору. Ухвалою суду від 10.12.2014р. розгляд справи відкладено на 22.12.2014р. у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 22.12.2014р. за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 05.01.2015р.

У зв'язку з відпусткою судді Мазовіти А.Б., що унеможливила його участь в судовому процесі, у відповідності до ст.2-1 ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшов суддя Петрашко М.М.

В судовому засіданні 05.01.2015р. оголошено перерву до 12.01.2015р. Ухвалою суду від 12.01.2015р. розгляд справи відкладено на 04.02.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 04.02.2015р. розгляд справи відкладено на 02.03.2015р. у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 02.03.2015р. строк вирішення спору за клопотанням позивача продовжено на 15 днів та відкладено її розгляд на 16.03.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача та витребуванням додаткових доказів по справі.

У зв'язку з відпусткою судді Мороз Н.В., що унеможливила її участь в судовому процесі, у відповідності до ст.2-1 ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 16.03.2015р. розгляд справи відкладено на 01.04.2015р. у зв'язку з витребуванням додаткових доказів. Ухвалою суду від 01.04.2015р. розгляд справи відкладено на 22.04.2015р. у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 22.04.2015р. провадження у справі зупинено для проведення по справі повторної судової експертизи з попереднім покладенням витрат за її проведення на позивача.

На адресу господарського суду Львівської області при супровідному листі №3828 від 21.07.2015р., Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто без виконання, матеріали справи №914/810/13-г для проведення судової експертизи, оскільки позивачем ОСОБА_1 станом на 27.07.2015р. не проведено оплату вартості експертизи, згідно рахунку №552 від 02.06.2015р., що був скерований на адресу позивача.

У зв'язку з відпусткою судді Петрашка М.М., що унеможливила його участь в судовому процесі, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Мороз Н.В.

Ухвалою суду від 05.08.2015р. провадження у справі поновлено, її розгляд в судовому засіданні призначено на 17.08.2015р. Ухвалою суду від 17.08.2015р. провадження у справі зупинено для повторного направлення матеріалів справи для проведення призначеної ухвалою суду від 22.04.2015р. судової експертизи.

На адресу господарського суду Львівської області при супровідному листі №1366 від 09.03.2016р. надійшло клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№9629/16 від 11.03.2016р.) про надання додаткових матеріалів, що необхідні для надання висновку у судово-економічній експертизі. Відтак, ухвалою суду від 15.03.2016р. провадження по справі №914/810/13-г поновлено, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 30.03.2016р. Ухвалою суду від 30.03.2016р. зупинено, матеріали справи скеровано для проведення призначеної ухвалою суду від 17.08.2015р. судової експертизи.

На адресу господарського суду Львівської області при супровідному листі №3318 від 12.07.2016р., Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз надіслано висновок експертизи №3318 від 12.07.2016р. та повернуто матеріали справи №914/810/13-г.

У зв'язку з відпусткою судді Сухович Ю.О., що унеможливлює її участь в судовому процесі, 19.07.2016р. проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшов суддя Петрашко М.М. Ухвалою суду від 22.07.2016р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.08.1016р.

У зв'язку з відпусткою судді Петрашко М.М., що унеможливлює його участь в судовому процесі, 09.08.2016р. проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 10.08.2016р. розгляд справи відкладено на 22.08.2016р. Ухвалою суду від 22.08.2016р. розгляд справи відкладено на 29.08.2016р. з підстав, зазначених у ній. У зв'язку із відпусткою судді Сухович Ю.О., що унеможливила її участь в судовому процесі, 29.08.2016р. проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшов суддя Мазовіта А.Б.

Позивач в судове засідання 29.08.2016р. з'явився.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 29.08.2016р. не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79000, м.Львів, вул. Городоцька, буд.355, судом направлено копію кожної із ухвал суду, винесених в процесі розгляду справи. Така кореспонденція систематично поверталась суду установою зв'язку за закінченням терміну зберігання. На момент вирішення спору копію ухвали суду від 22.08.2016р. про відкладення розгляду справи, надіслану відповідачу на зазначену вище адресу, установою зв'язку суду не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

ОСОБА_1 був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» (код ЄДРПОУ 32409441, далі - Товариство) з часткою в розмірі 34,65% загального розміру статутного капіталу, розмір внеску до статного фонду - 47470,50грн.

Заявою від 29.03.2011р., посвідченою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., зареєстрованою в реєстрі за №734, позивач повідомив про свій вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» та попросив виділити йому вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства.

29.06.2011р. відбулися загальні збори засновників (учасників) Товариства, на яких було прийнято рішення про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 на підставі поданої заяви.

Листом від 20.06.2012 року Товариством, з посиланням на ст.54 Закону України «Про господарські товариства» повідомлено ОСОБА_1 про початок виплат належних йому сум вартості частини майна та частки прибутку Товариства, визначених станом на 31.03.2001р., пропорційно належній йому на момент виходу частці у статутному капіталі Товариства - 34,65%. Як вбачається з вказаного листа, Товариством, на основі показників фінансового звіту Товариства станом на 31.03.2012р., визначено, що до виплати ОСОБА_1 підлягає 109000,00грн., розрахованих на підставі балансу Товариства з врахуванням вартості майна та частки прибутку Товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу належить на праві власності нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул..Городоцька, 355, яке, за твердженням позивача, з метою обслуговування та ведення підприємницької діяльності, у період з 2003 по 2011 роки реконструйовано та розширено. Вважаючи, що частка, що належить виплаті позивачу, визначена без врахування дійсної (ринкової) вартості вказаного приміщення, позивач звертався з листом від 21.06.2012р. до ПП «Експерт-Тур-Проект» з проханням провести незалежну оцінку майна ТзОВ «Хімічні технології», проте, таку оцінку провести не вдалось через ненадання Товариством можливості ознайомитись з технічною документацією та обстежити майно, що спонукало ОСОБА_1 звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач, в судовому засіданні 29.08.2016р., з врахуванням наданого висновку експертизи про ринкову вартість нерухомого майна відповідача станом на 29.03.2011р. та балансової вартості активів, зобов'язань і прибутку відповідача, просив суд стягнути 34,65% вартості частки з такого майна, що належить йому як учаснику при виході з Товариства і, відповідно, складає 1610954,53грн.

Оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

За приписами ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників, розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Відповідно до ст. 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства, що кореспондується з нормами ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» та п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України.

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Згідно п.4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Відповідно до п. 4.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Згідно п.4.19.,4.20 вищенаведеної Постанови Пленуму ВГС України, під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно та зобов'язання підприємства обліковуються на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерела їх формування. Тому вартість частини майна товариства, пропорційної частці в статутному капіталі, що підлягає виплаті учаснику, за загальним правилом, визначається на підставі балансу товариства, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку також здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.1999), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999).

Як встановлено судом, положеннями статуту ТзОВ «Хімічні технології», строк і порядок звернення учасника до товариства із заявою про вихід, порядок і спосіб визначення вартості частини майна (що пропорційна частці засновника (учасника) у статутному капіталі), а також порядок і строки її виплати при виході учасника з товариства - не встановлено.

Таким чином, в даному випадку слід застосовувати норми ст.148 ЦК України та ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до наведеного вище, в даному випадку, вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов - ОСОБА_1, слід обчислювати станом на 29.03.2011р. - дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства, а датою виходу ОСОБА_1 слід вважати дату спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, тобто 29.06.11р., оскільки у заяві ОСОБА_1 іншої дати не визначено.

З врахуванням заявлених позивачем позовних вимог та клопотання позивача про визначення ринкової вартості майна, належного відповідачу, судом задоволено клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення суми, що підлягає виплаті ОСОБА_1 при виході з ТзОВ «Хімічні технології» з врахуванням його частки у статутному капіталі Товариства, обрахованої станом на 29.03.2011р. - день вчинення волевиявлення щодо виходу з товариства і написання відповідної заяви.

За результатами проведення призначеної судом оціночно-будівельної експертизи (висновок №3318 від 12.07.2016р.) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна ТзОВ «Хімічні технології», розташованих за адресою: м.Львів, вул..Городоцька, 355, станом на 29.03.2011р. становить 4665219,43грн.

Крім того, з врахуванням позовних вимог позивача та відповідного клопотання в порядку ст.38 ГПК України, а також ст.54 Закону України «Про господарські товариства», з метою визначення частки прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту виходу учасника, а також визначення належної до сплати позивачу суми з врахуванням балансової вартості активів та поточних зобов'язань товариства на момент виходу учасника судом тричі, ухвалами від 02.03.2015р., від 16.03.2015р. та від 01.04.2015р. було витребувано у ТзОВ «Хімічні технології» та Державної податкової інспекції Залізничного району міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області баланс ТзОВ «Хімічні технології» станом на 31.03.2011р. або обґрунтовані пояснення з приводу неможливості виконання ухвали суду. Проте, вимог ухвал суду не виконано, балансу ТзОВ «Хімічні технології» станом на 31.03.2011р., суду не надано.

З врахуванням ненадання на вимогу суду балансу ТзОВ «Хімічні технології» і необхідності визначення необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань, прибутку товариства на момент виходу учасника - ОСОБА_1, суд вважає за можливе, при визначенні зобов»язань Товариства, врахувати як доказ по справі лист ТзОВ «Хімічні технології» від 20.06.2012р. №20006/1 скерований ОСОБА_1 (арк.справи 86, том І), в якому зазначено коди рядків балансу за активами товариства (не враховуючи незавершеного будівництва та основних засобів, оскільки суду не відомо в який рядок було віднесено нежитлові приміщення, ринкову вартість яких встановлено судовою експертизою), зобов'язаннями та прибутком товариства.

Таким чином, з врахуванням наведеного методу, судом здійснено розрахунок належної до виплати частки майна з врахуванням ринкової вартості майна, частини активів, зобов»язань та прибутку товариства: 4665219,43грн.+200грн.+400грн.+1100грн.+2000грн.+100грн.=4669019,43грн. - 14000,00грн. -800,00грн.-800,00грн.-1800,00грн.-2400,00грн. = 4649219,43*34,65% = 1610954,53грн.

Невиплатою зазначеної суми, відповідачем порушені права позивача, як учасника товариства на виплату вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення щодо стягнення з відповідача 1610954,53грн. боргу по виплаті частки у статутному (складеному) капіталі відповідача в зв'язку з виходом з числа учасників.

Відповідачем доказів на спростування наведених позивачем обставин, не надано.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що позивачем подано до господарського суду позовну заяву майнового характеру, однак, зважаючи на неможливість визначити в момент подання позову точної ціни позову, за її подання сплачено лише 1700,00грн. Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.55 ГПК України, ціна позову у позовах про стягнення грошей визначається стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Так, зважаючи на те, що позивач, в судовому засіданні 29.08.2016р., з врахуванням наданого висновку експертизи про ринкову вартість нерухомого майна відповідача станом на 29.03.2011р. та балансової вартості активів, зобов'язань і прибутку відповідача, просив суд стягнути 34,65% вартості частки з такого майна, що належить йому як учаснику при виході з Товариства і, відповідно, складає 1610954,53грн., суд приходить до висновку, що за подання до господарського суду відповідної позовної заяви підлягав судовий збір в розмірі 32219,09грн. Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.4 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України. Відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі в розмірі 32219,09грн., з яких 1700,00грн. в рахунок відшкодування ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору та 30519,09грн. - в доход Державного бюджету України.

Окрім того, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, у відповідності з ч.6 ст.49 ГПК України, покладаються при задоволенні позову - на відповідача. Відтак, витрати зі сплати судового збору за проведення експертизи по справі в розмірі 18448,00грн., слід також покласти на ТзОВ «Хімічні технології» в рахунок відшкодування витрат, понесених ОСОБА_1 на їх попердню оплату.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Сторони зобов'язані виконувати вказівки суду щодо вчинення процесуальних дій, необхідних для вирішення спору.

Так, ст.65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках під час підготовки справи до розгляду зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них певні документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. Про покладання певних обов'язків на сторону суд повинен зазначати в ухвалі про порушення провадження у справі або про відкладення розгляду справи.

Як вже зазначалось, судом тричі, ухвалами від 02.03.2015р., від 16.03.2015р. та від 01.04.2015р. витребувано у ТзОВ «Хімічні технології» баланс товарсивта станом на 31.03.2011р., проте, вимог ухвал суду відповідачем не виконано, ані балансу ТзОВ «Хімічні технології» станом на 31.03.2011р., ані обґрунтованих пояснень з приводу неможливості виконання ухвали суду, ТзОВ «Хімічні технології» не надано. Також, всупереч вимог ухвал суду, зокрема від 18.03.2013р., 08.05.2013р., 05.06.2013р., 25.03.2014р., 01.09.2014р., 28.11.2014р., 10.12.2014р., 22.12.2014р., 12.01.2015р., 14.02.2015р., 02.03.2015р., 16.03.2015р., 01.04.2015р., 05.08.2015р., 15.03.2016р., 22.07.2016р., 10.08.2016р. та 22.08.2016р., відповідачем не надано письмового відзиву на позовну заяву, жодних письмових пояснень по суті позовних вимог, а також інших, витребуваних судом документів, а також жодного разу не забезпечено явку представника в судове засідання, не зважаючи на те, що судом зобов'язано ТзОВ «Хімічні технології» забезпечити явку повноважного представника в судові засідання.

Таким чином, за ухилення відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, на підставі п.5 ст.83 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «Хімічні технології» штраф у розмірі 90 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1530,00грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, п.5 ст.83, ст.ст. 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» (м.Львів, вул.Городоцька, буд.355; код ЄДРПОУ 32409441) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) 1610954,53грн. боргу по виплаті частки у статутному (складеному) капіталі відповідача в зв'язку з виходом з числа учасників, 1700,00грн. судового збору та 18448,00грн. витрат на оплату проведення експертизи.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» (м.Львів, вул.Городоцька, буд.355; код ЄДРПОУ 32409441) в доход державного бюджету України 30519,09грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» (м.Львів, вул.Городоцька, буд.355; код ЄДРПОУ 32409441) в доход державного бюджету України штраф в розмірі 1530,00грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 05.09.2016р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Мазовіта А.Б.