Постанова

від 11.12.2017 по справі 914/810/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа № 914/810/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желіка М.Б.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Кобзар О.В.

з участю представників:

від заявника: не з'явився;

від боржника : не з'явився;

від ТзОВ "Компанія "Хімічні технології": не з'явився;

від ВДВС: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 , б/н від 17.10.2017р. (вх. № 01-05/5212/17 від 07.11.17)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р., винесену за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні та зміну способу і порядку виконання рішення суду

у справі № 914/810/13-г, головуючий суддя Гоменюк З.П., судді Мороз Н.В., Мазовіта А.Б.

за позовом: ОСОБА_2, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", м.Львів

про: визначення справедливого розміру активів (майна), що належать до сплати при виході із товариства та його стягнення

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні та зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №914/810/13-г.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р. у справі № 914/810/13-г, позивач (стягувач) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 17.10.2017р. (вх. № 01-05/5212/17 від 07.11.17), в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р., винесену за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні та зміну способу і порядку виконання рішення суду скасувати та задоволити заяву ОСОБА_2 про залучення правонаступника та зміну способу і виконання рішення.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що Господарським судом Львівської області при винесенні ухвали від 12.10.2017р. порушено вимоги ст. 109 ЦК України. Крім того, апелянт зазначає, що в даній справі судом першої інстанції не правильно було застосовано ст. 12, 121 ГПК України внаслідок чого винесено незаконну та необґрунтовану ухвалу. Таким чином, скаржник, вважає, що судом не вірно застосовано норми процесуального права та винесено незаконну ухвалу, яка перешкоджає здійсненню правосуддя, реалізації гарантованого Конституцією принципу обов'язковості судових рішень та забезпеченню судового захисту порушених прав особи.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями КП "Документообіг господарських судів", 07.11.2017р. справу за № 914/810/13-г розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 , б/н від 17.10.2017р. прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 27.11.2017р.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/8012/17 від 27.11.17) в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р. залишити без змін.

В порядку ст.69, 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 04.12.2017р. з підстав викладених в ухвалі суду від 27.11.2017р.

Від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення з додатками б/н від 04.12.2017р., в яких останній зазначає, що в ході реорганізації ТОВ Хімічні технології його правонаступнику - ТОВ Компанія Хімічні технології було передано основний актив - нерухоме майно та основні засоби. Відтак, у відповідній частині пропорційно до правонаступника перейшли пасиви та обов'язки по рахунках, за зобов'язаннями, що виникли до виділу і , зокрема, щодо розрахунків з ОСОБА_2 Вказане підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та протоколом Загальних зборів учасників ТОВ Хімічні технології від 15.10.2012р. № 8, яким затверджено розподільчий баланс.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.12.2017р. з підстав зазначених в даній ухвалі суду.

В судове засідання 11.12.2017 року сторони участі своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників сторін.

Львівський апеляційний господарський суд розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2017р. на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016р. у справі №914/813/13-г видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на користь ОСОБА_2 1610954,53 грн. боргу по виплаті частки у статутному (складеному) капіталі відповідача перед учасником в зв'язку із виходом з товариства, 1700,00 грн. судового збору та 18448,00 грн. витрат на проведення експертизи.

28.09.2016р. постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 19.09.2017р. №914/810/13-г.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вищезазначене рішення суду не виконано, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" фактично припинило свою діяльність, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження №52366993.

Постановами Залізничного ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 04.10.2016р. було накладено арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", а також накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології".

Із матеріалів виконавчого провадження №52366993 вбачається, що спроби розшуку будь-яких коштів, рухомого чи нерухомого майна боржника виявились безрезультатними.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімічні технології" (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355, ідентифікаційний код 38425689) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" (79058, м.Львів, вул.Куліша, буд.46А, ідентифікаційний код 32409441).

Як вбачається із протоколу №6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" від 03.08.2012р. прийнято рішення, зокрема, щодо реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" шляхом виділу у нову юридичну особу.

Заявляючи позов, заявник посилається на ч.3 та ч.4 ст.109 ЦК України де зазначено, що юридична особа, яка утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

З врахуванням вищенаведеного, ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області та просить: залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімічні технології" як солідарного боржника в порядку правонаступництва за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" у виконавчому провадженні №52366993 від 28.09.2016р. щодо примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016р. у справі №914/810/13-г; змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2016р. у справі №914/810/13-г та наказу №914/810/13-г від 19.09.2016р. ухваливши стягнути 1610954,53 грн. боргу по виплаті частки у статутному (складеному) капіталі відповідача перед учасником в зв'язку із виходом з товариства, 1700,00 грн. судового збору та 18448,00 грн. витрат на проведення експертизи за рахунок майна та коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімічні технології".

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст. 121-4 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю.

Статтею 25 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 6.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. дано, зокрема, такі роз'яснення. ГПК не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду. Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Зазначені особи повідомляються про час і місце відповідного судового засідання, але їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. За результатами судового розгляду виноситься ухвала, що має відповідати загальним вимогам статті 86 ГПК. З урахуванням приписів частини третьої статті 129 Конституції України та оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, відповідна ухвала, в тому числі й про відмову в заміні сторони виконавчого провадження, може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" не вибуло із виконавчого провадження №52366993, а також беручи до уваги те, що товариство відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не припинило свою діяльність, тому в даному випадку відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Крім того, п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 та 520 ЦК України ); процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України , боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

При вирішенні питання щодо заміни сторони (боржника) у справі іншою особою необхідно належним чином з'ясувати фактичні обставини щодо заміни відповідної особи як боржника у спірному матеріальному правовідношенні на певного правонаступника з дотриманням вимог як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України , обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник наполягає на тому, що процесуальне правонаступництво відбулося через заміну особи у відносинах, щодо яких виник спір, що також передбачено ч. 1 ст. 25 ГПК України .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 109 ЦК України , виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.09.1996 року №02-5/334, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак, суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже, у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати, аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Скаржник вважає, що передача ТзОВ Хімічні технології всього нерухомого майна, яке було основним активом і джерелом ТзОВ Компанія Хімічні технології підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та протоколом Загальних зборів учасників ТОВ Хімічні технології від 15.10.2012р. № 8.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що ним було надано господарському суду та долучено до матеріалів справи документи, що у сукупності є достатніми доказами, які підтверджують перехід майна, прав та обов'язків від ТзОВ Хімічні технології до ТзОВ Компанія Хімічні технології що, як наслідок, є достатньою підставою для заміни сторони її правонаступником.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищезазначеними доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, в протоколі Загальних зборів учасників ТзОВ Хімічні технології вирішено передати у власність правонаступника ТзОВ Компанія Хімічні технології з розподільчим балансом в якості активу нежитлові приміщення загальною площею 962,, 8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Городоцька, буд. 355. Також, вирішили статутний капітал ТзОВ Хімічні технології зменшити на 16 522, 20 грн. і встановити його у розмірі 120 477, 80 грн. В матеріалах справи розподільчий баланс товариства відсутній.

Рішенням Господарського суду Львівської області по справі № 914/810/13-г від 29.08.2016р., вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" 1610954,53грн. боргу по виплаті частки у статутному (складеному) капіталі відповідача в зв'язку з виходом з числа учасників на користь ОСОБА_2. Крім того, в даній справі судом встановлено, що з врахуванням ненадання на вимогу суду балансу ТзОВ "Хімічні технології" і необхідності визначення необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань, прибутку товариства на момент виходу учасника - ОСОБА_2, суд вважає за можливе, при визначенні зобов"язань Товариства, врахувати як доказ по справі лист ТзОВ "Хімічні технології" від 20.06.2012р. №20006/1 скерований ОСОБА_2 (арк.справи 86, том І), в якому зазначено коди рядків балансу за активами товариства (не враховуючи незавершеного будівництва та основних засобів, оскільки суду не відомо в який рядок було віднесено нежитлові приміщення, ринкову вартість яких встановлено судовою експертизою), зобов'язаннями та прибутком товариства. Таким чином, судом з врахуванням наведеного методу, здійснено розрахунок належної до виплати частки майна з врахуванням ринкової вартості майна, частини активів, зобов"язань та прибутку товариства: 4665219,43 грн. + 200грн. + 400грн. + 1100грн. + 2000грн. + 100грн. = 4669019,43грн. - 14000,00грн. -800,00грн.-800,00грн.-1800,00грн.-2400,00грн. = 4649219,43*34,65% = 1610954,53грн.

Враховуючи вищенаведене, з наданих заявником доказів не вбачається вартість переданого майна та неможливо визначити чи саме та частка майна, яка повинна бути виплачена ОСОБА_2 перейшла у зв'язку з виділом товариства з ТзОВ Хімічні технології до ТзОВ Компанії Хімічні технології .

За визначенням, наведеним в розділі 1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів від 07.02.2013, № 73 ,

- баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

- зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

- активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

- власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Як уже було вищенаведено, сторони не надали суду належні та допустимі докази, які б могли відобразити перехід усіх прав та обов'язків з ТзОВ Хімічні технології до ТзОВ Компанії Хімічні технології .

З метою перевірки доводів заявника про фактичну передачу прав та обов'язків колегія суддів в судовому засіданні від 27.11.2017р. просила надати документи, які б підтверджували такий перехід. Однак сторонами не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про такий перехід з ТзОВ Хімічні технології до ТзОВ Компанії Хімічні технології .

Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження вартості майна, переданого з ТзОВ Хімічні технології до ТзОВ Компанії Хімічні технології ; довідку про відсутність заборон та арештів щодо передачі на баланс майна; довідку про перебування майна, переданого на балансі товариства суми коштів, які повинні були виплачені, як частка при виході ОСОБА_2, господарський суд прийшов до правильного висновку, що правонаступництво у даній справі є таким, що не відбулося.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в силу положень ст. 109 ЦК України для кредиторів при процедурі виділу встановлюється низка гарантій. Так, юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України визначає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Згідно з п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як зазначено у пункті 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні не підлягає задоволенню, то і, відповідно, у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити, оскільки вимоги, які у ній містяться, є похідними від вимог, що викладені у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 , б/н від 17.10.2017р. не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 12.10.2017 року по справі №914/810/13-г залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99 , 101 , 102 , п.1 ст. 103 , ст. ст. 105 , 106 Господарського процесуального кодексу України , Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.10.2017 року в справі за номером 914/810/13-г залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , б/н від 17.10.2017р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 13.12.2017 р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.