Постанова

від 08.09.2016 по справі 815/1776/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1776/16

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

представника позивача Соколова М.С., представника відповідача Коперсака М.С., представника третьої особи Павлова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лісса-С» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій; скасування наказу на проведення перевірки, податкових повідомлень-рішень; стягнення податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

12.04.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Лісса-С» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі - ДПІ у Київському районі м. Одеси), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним наказу від 19.02.16 року №78-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лісса-С»; визнання протиправними дій щодо проведення документальної виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лісса-С» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року та податку на прибуток підприємства за 2014 рік; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2016р. №№0000342201; 0000332201; стягнення з Державного бюджету України на його користь податку на додану вартість у сумі 19397616грн. /т.1 а.с.11-19/

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, без належних підстав провів перевірку позивача. На підтвердження законності господарської діяльності, у позивача наявні необхідні бухгалтерські документи. Всі господарські правовідносини позивача з контрагентами дійсно мали реальний характер, за якими наявні первинні документи та відсутні будь-які підстави для висновку про порушення норм чинного законодавства. Ствердження відповідача про безтоварність спірних операцій не відповідають дійсності та спростовуються наданими до суду документами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р. позов задоволений; визнано протиправним та скасований наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси від 19.02.16 року №78-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лісса-С» код ЄДРПОУ 39066857»; визнані протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси по проведенню документальної виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лісса-С» з питань своєчасності достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року та податку на прибуток підприємства за 2014 рік; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 06.04.2016 року №№0000342201; 0000332201.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи, норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Лісса-С" (код ЄДРПОУ 39066857) зареєстроване та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси як платник податків з 25.01.2014 року за №8740.

Згідно даних ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «Лісса-С» є: код КВЕД 46.19. Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.34. оптова торгівля напоями (основний); код КВЕД 46.37 оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; код КВЕД 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах. /т.82 а.с.139-150/

На підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 19.02.2016 року №78-п, відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України співробітник ДПІ у Київському районі м. Одеси у період з 23.02.2015р. по 09.03.2015р. провів позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Лісса-С» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року та податку на прибуток підприємства за 2014 рік. /т.1 а.с.61/

За результатами перевірки 15.03.2016 року ДПІ у Київському районі м. Одеси складений акт №706/14-01/39066857 /т.1 а.с.20-60/, яким встановлені наступні порушення:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 30144045грн., у тому числі 2014 рік - 30144045грн.;

- п.198.2, п.198.6 ст.198, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 19491837грн., у тому числі серпень 2015 року у сумі 3917586грн., вересень 2015 року у сумі 5898975грн., жовтень 2015 року у сумі 5612997грн., листопад 2015 року у сумі 1934354грн., грудень 2015 року у сумі 2127925грн., та завищення від'ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 64186892грн., у тому числі грудень 2015 року у сумі 64186892грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 06.04.2016 року №0000342201, яким позивачу за порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 64186892грн. /т.1 а.с.62/;

- від 06.04.2016 року №0000332201, яким позивачу за порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33439661грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 19491837грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13947824грн. /т.1 а.с.63/

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2016р. №№0000342201, 0000332201 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Апелянт зазначає, що задекларований позивачем податковий кредит було сформовано шляхом включення до податкового кредиту суми податку на підставі податкових накладних без надання документів, які засвідчують факт реального здійснення таких господарських операцій з контрагентами ТОВ «Лісса-С», зокрема видаткові та податкові накладні, облікові регістри не містять по суті інформації, яка б свідчила про фактичне постачання продукції та її отримання контрагентами. Позивачем на запит перевіряючого не були надані товарно-транспортні накладні, що засвідчують факт перевезення товару. Посилання позивача на крадіжку всієї документації ТОВ «Лісса-С» за перевіряємий період спростовуються листом Приморського ВП у м. Одеса ГУ НП в Одеській області про відсутність поданої заяви керівництва ТОВ «Лісса-С» про крадіжку бухгалтерської документації товариства за 2015р.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що проведена перевірка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, тому винесені на її підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню зі стягненням на користь позивача відшкодування податку на додану вартість.

Судова колегія не в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як установлено частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Позивач фактично оскаржує дії відповідача при проведенні перевірки, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів складення та направлення відповідного письмового запиту на його адресу, в якому зазаначено виявлену недостовірність даних, а також запропановано надати пояснення та їх документальні підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки.

Враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорювані дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що підставою для проведення перевірки є наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або достровокого знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення, відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з п.п. 44.6, 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

ТОВ «Лісса-С» посилається на неможливість проведення відповідачем перевірки, оскільки при наданні ДПІ у Київському районі м. Одеси копії наказу про призначення перевірки юристом ТОВ «Лісса-С» було вручено перевіряючому копію листа-повідомлення до ДПІ у Київському районі м. Одеси №22/12-1 від 22.12.2015р. про втрату документів, пов'язаних з фінансово господарською діяльністю товариства за період з січня 2014р. На підтвердження також було надано копію відповіді № 36-10961 СВ від 21.12.2015р. слідчого СВ Приморського ВП у м. Одеса ГУ НП в Одеській області щодо ТОВ «Лісса-С» про те, що вказаний вище факт крадіжки зареєстровано до ЖЄО Приморського ВПП у м. Одеса ГУ НП в Одеській області за №11938 від 21.12.2015р. /т.68 а.с.215,216/

Отримавши вказану інформацію ДПІ у Київському районі м. Одеси направила запит до ВП ГУ НП України в Одеській області щодо перевірки заявленого перевіряючому факту. /т.68 а.с.217/

11.01.2016р. податковою інспекцією отриманий лист від Приморського ВП у м Одеса ГУ НП в Одеській області №36 вх. 1282 від 11.01.2016р., згідно якого заяв та повідомлень у період 01.12.2015р. по 31.12.2015р. про втрату документів фінансово господарської діяльності ТОВ «Лісса-С» (код 39066857) не надходило. /т.68 а.с.218/

Крім цього, в матеріалах справи знаходяться аналогічний лист директора ТОВ «Лісса-С» про втрату документів щодо господарської діяльності за 15.06.2015р., /т.68 а.с.229/, однак листами директора ТОВ «Лісса-С» від 20.07.2015р. /т.68 а.с.179/, від 10.09.2015р./т.68 а.с.182/ повідомляється ДПІ у Київському районі м.Одеси, що втрачені документи відновлені.

Отже, на підставі наявного листа поліції керівництвом ДПІ прийнято обґрунтоване рішення про проведення спірної перевірки.

Таким чином, перевірка ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена у відповідності до порядку, передбаченого законодавством, за участю представника ТОВ «Лісса-С». Оскільки перевіряючи були допущені до перевірки, приступили до її виконання та за її результатами складений акт перевірки, тому дії ДПІ відповідають вимогам закону та позовні вимоги щодо неправомірності проведеної перевірки та скасування наказу про проведення перевірки задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про неправомірність податкових повідомлень - рішень від 06.04.2016р. за №№ 0000342201; 0000332201, слід зазначити наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуг зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Разом з тим, судом встановлено, що в період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року основними постачальниками товарів та послуг для ТОВ «Лісса-С» були: АТ "ВЕТРОПАК ГОСТОМЕЛЬСЬКИЙ СКЛОЗАВОД" код ЄДРПОУ 00333888 - придбання пляшки в асортименті; ТОВ ВКФ "ВИФ" код ЄДРПОУ - придбання картону фільтрувального; ПП "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП" код ЄДРПОУ 37223823 - придбання гофрокартонної продукції; ТОВ "ГРАНТЕФІЯ" код ЄДРПОУ 39450889 - придбання барвників; ТОВ "ДЕЛЬФІН" код ЄДРПОУ 30620802 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ ВКФ "ДНІПРОФІЛЬТР" код ЄДРПОУ 38530465 - придбання картону фільтрувального; ТОВ "ДОРСС" код ЄДРПОУ 39396883 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "Компанія ЄВРОІМПЕКС" код ЄДРПОУ 33597200 - придбання сировини для харчової промисловості; ТОВ "Інтер-Синтез" код ЄДРПОУ 25548331 - придбання товару в асортименті; ТЗОВ "КАЛУШ БРОВАР ДИСТРИБ'ЮШЕН" код ЄДРПОУ 39806821 - придбання товару в асортименті; ТОВ "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" код ЄДРПОУ 35821448 - придбання жирів рослинного походження в асортименті; ТОВ "КЛЕВЕР ТЕХ" код ЄДРПОУ 39422736 - придбання товару в асортименті; ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ" код ЄДРПОУ 37946843 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; ТОВ "МАРЦЕК-ДРУКАРСЬКИЙ ДВІР" код ЄДРПОУ 38298821 - придбання поліграфічної продукції в асортименті; ТОВ "Міжрегіональні Ресурси" код ЄДРПОУ 35184264 - придбання алкогольної продукції; ФОП ОСОБА_5 ІН НОМЕР_3 - придбання винограду; ЗФ ТОВ "ОРТАН" код ЄДРПОУ 38948050 - придбання алкогольної продукції; ПрАТ "РОКИТНІВСЬКИЙ СКЛЯНИЙ ЗАВОД" код ЄДРПОУ 00293462 - придбання склопляшки; ПП "РОТОР" код ЄДРПОУ 13430357 - придбання товару в асортименті; ТОВ "Світловодський завод адсорбентів" код ЄДРПОУ 32991980 - придбання ПК-крихти; ПП "СПІРІТ-РВ" код ЄДРПОУ 36290658 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" код ЄДРПОУ 35720380 - придбання продукції в асортименті; ПП "Текстра-Віта" код ЄДРПОУ 33370866 - придбання інгредієнтів для харчової промисловості; ТОВ "ТЕТРА ПАК" код ЄДРПОУ 20016121 - придбання товару в асортименті; ТОВ "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" код ЄДРПОУ 37243629 - придбання товару в асортименті; ПП "Форум" код ЄДРПОУ 32622801 - придбання хлібопекарської та кондитерської сировини; ЗФ ТОВ "ЦЕНТРАЛ ЛТД" код ЄДРПОУ 40040604 - придбання товару в асортименті; ФОП ОСОБА_6 ІН НОМЕР_4 - придбання послуг; ФОП ОСОБА_7 ІН НОМЕР_5 - придбання винограду; ТОВ "ГЕРАФАК" код ЄДРПОУ 13907606 - придбання товару в асортименті; ТОВ "ГЛАССРАЙЗ" код ЄДРПОУ 37223949 - придбання послуг по виготовленню макетів пляшок з оргстекла; ТОВ "ДАММАРА" код ЄДРПОУ 38352731 - придбання будівельних матеріалів; ТОВ "Есаром Юкрейн" код ЄДРПОУ 32490038 - придбання товару; ПАТ "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ" код ЄДРПОУ 00278818 - придбання товару в асортименті; ТОВ "ІНТЕРСТАРЧ Україна" код ЄДРПОУ 38307757 - придбання сиропу глюкозно-фруктозного; ТОВ "Інтерцентропак" код ЄДРПОУ 38855569 - придбання товару; ТОВ "КОТОВСЬКИЙ ВИНЗАВОД" код ЄДРПОУ 30827073 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; ТОВ "ОДЕСЬКИЙ ЛГЗ" код ЄДРПОУ 37872562 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; НВП "Люкс-Х" (ТОВ) код ЄДРПОУ 31635720 - придбання товару; ТОВ "НИК+" код ЄДРПОУ 30389880 - придбання ковпачка в асортименті; ТОВ "Мультістенд" код ЄДРПОУ 38221188 - придбання товару; ТОВ "ОВАЦІЯ" код ЄДРПОУ 22392394 - придбання товару в асортименті; ПП ОСОБА_8 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 - придбання алкогольної продукції в асортименті; ТОВ "ТК Рондо" код ЄДРПОУ 36288539 - придбання продукції; ТОВ "ТАІС-ДІСТРІБЬЮШН" код ЄДРПОУ 38351958 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "УКРОПТТОРГ" код ЄДРПОУ 22767570 - придбання товару в асортименті; ТОВ "ЕНОГРУП" код ЄДРПОУ 33568452 - придбання продукції; ТОВ "ЮБІКОМ ТОРГ" код ЄДРПОУ 38156344 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; ПП "ЮНІФОЛ" код ЄДРПОУ 32696784 - придбання товару в асортименті; Філія ПП "Агропостач" у м. Котовськ Одеської області код ЄДРПОУ 33722652 - придбання записних частин до техніки; ТОВ "АРОНДА" код ЄДРПОУ 38226081 - придбання послуг по перевезенню товарів; ТОВ "БІЗНЕСТРЕЙД" код ЄДРПОУ 39274911 - придбання товару; ТОВ "Ванілін" код ЄДРПОУ 33532321 - придбання ваніліну; ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЯ-БЛІГ" код ЄДРПОУ 31969320 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; ТОВ "Гайдар плюс" код ЄДРПОУ 39659047 - придбання товару; СП "Айсберг" ЛТД код ЄДРПОУ 22079373 - придбання виноробної продукції; ТОВ "НПК Аметист" код ЄДРПОУ 34651719 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "Торговий дім "Фрегат" код ЄДРПОУ 37140590 - придбання продовольчих товарів; ТОВ ВКФ "ШПИЛЬ" код ЄДРПОУ 20873227 - придбання продукції в асортименті; ФОП ОСОБА_10 ІН НОМЕР_7 - придбання послуг з технічного обслуговування; ТОВ "Сантарекс" код ЄДРПОУ 30126040 - придбання послуг; ТОВ "Сандора" код ЄРПОУ 22430008 - придбання продукції; ТОВ "Кривоозерська харчосмакова фабрика" код ЄДРПОУ 05467783 - придбання товару; ПП "БУММАКС" код ЄДРПОУ 35403678 - придбання канцелярських товарів; ПП ЮА "Консультант" код ЄДРПОУ 24063531 - придбання канцелярських товарів; ТОВ "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" код ЄДРПОУ 39134332 - придбання алкогольних та безалкогольних напоїв; ТОВ "Асканія-Трейдінг" код ЄДРПОУ 25390060 - придбання продуктів харчування; МПП "Алекс" код ЄДРПОУ 22070018 - придбання мінеральної води; ТОВ Фірма "АКТИВ ЛТД" код ЄДРПОУ 13855890 - придбання послуг з технічного обслуговування та ремонту РРО; ТОВ "Гермес" код ЄДРПОУ 30446015 - придбання продовольчих та супутніх товарів; ПАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" код ЄДРПОУ 00418107 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "ТЕХМОЛПРОМ" код ЄДРПОУ 35293993 - придбання продуктів харчування; ТОВ "Українська дистрибуцій на компанія" код ЄДРПОУ 37310549 - придбання товару; ТОВ "БЕВЕРЛІ-ФУДС" код ЄДРПОУ 31605811 - придбання клею в асортименті; ТОВ "ОВАЦІЯ" код ЄДРПОУ 22392394 - придбання алкогольних напоїв в асортименті; ТОВ "СТИЛЬ-НОВА" код ЄДРПОУ 36883568 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ "НВП "АБСОЛЮТНИЙ СТАНДАРТ" код ЄДРПОУ 32282769 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ "ШУСТОВ-СПИРТ" код ЄДРПОУ 31273638 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ "Асман" код ЄДРПОУ 38801445 - придбання продовольчих товарів; ПМП "ЛОЦМЕН" код ЄДРПОУ 23419138 - придбання алкогольних та слабоалкогольних напоїв, продовольчих товарів; ПАТ "Цюрупинське" код ЄДРПОУ 00413558 - придбання коньяку в асортименті; ТОВ "ЯВІС-ТОРГ" код ЄДРПОУ 39378677 - придбання товару; ТОВ "Італіан Фуд" код ЄДРПОУ 37713531 - придбання продукції в асортименті; ПП "ВІН ДОМ" код ЄДРПОУ 36782248 - придбання товару; ПП "Дінсал" код ЄДРПОУ 35604041 - придбання товару в асортименті; ЧФ ТОВ "Максимум Логістик" код ЄДРПОУ 39067188 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ "Віна Лівадії" код ЄДРПОУ 32362063 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "ТД Український продукт" код ЄДРПОУ 39107822 - придбання алкогольних напоїв; ПП "Харчовик" код ЄДРПОУ 20925875 - придбання алкогольної продукції в асортименті; ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" код ЄДРПОУ 37679779 - придбання алкогольної продукції; ТОВ "Галичина-Табак" код ЄДРПОУ 36497264 - придбання товару в асортименті; ТОВ "САДІН-ТРЕЙД" код ЄДРПОУ 38008954 - придбання товару; ТОВ "Інтернаціональна група вин України № 1" код ЄДРПОУ 38816100 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "Торгівельний альянс "Максимум" код ЄДРПОУ 38323103 - придбання товару; ТОВ "Вітязь Алко Груп" код ЄДРПОУ 39092696 - придбання товару; ПрАТ "Вікторія" код ЄДРПОУ 23867078 - придбання продовольчих товарів; ТОВ "БАЯДЕРА ЛОГІСТІК" код ЄДРПОУ 35871504 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ "Атлантіс" код ЄДРПОУ 30012937 - придбання алкогольної продукції; ПП "Світчай" код ЄДРПОУ 30051782 - придбання товару в асортименті; ТОВ Фірма "ТЕМП" ЛТД код ЄДРПОУ 22213860 - придбання лікеро-горілчаних виробів в асортименті; ТОВ "УКРПРОДСНЕКГРУП" код ЄДРПОУ 36333544 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "Український чайний дім" код ЄДРПОУ 38467619 - придбання товару; ТОВ "Системні технології бізнесу" код ЄДРПОУ 36921063 - придбання товару в асортименті; ТОВ "СТАРЛІНГ ТРЕЙД" код ЄДРПОУ 38662682 - придбання товару; ТОВ "Торговий дім "СНЕКТОРГГРУП" код ЄДРПОУ 36931239 - придбання продукції; ТОВ "СОТКА - 7" код ЄДРПОУ 31255289 - придбання лікеро-горілчаних виробів; ТОВ "СОММЕЛЬЄ" код ЄДРПОУ 35877773 - придбання товару; ТОВ "САВСЕРВІС-МОВА" код ЄДРПОУ 34187767 - придбання товару; ТОВ "Прикарпатський Торговий Дім" код ЄДРПОУ 23801375 - придбання товару в асортименті; ТОВ "Преміум Снек" код ЄДРПОУ 36722105 - придбання товару; ТОВ "Полісся - Трейд" код ЄДРПОУ 39365851 - придбання товару в асортименті; ТОВ "Петрус-Алко" код ЄДРПОУ 37098743 - придбання лікеро-горілчаної продукції в асортименті; ФОП ОСОБА_12 ІН НОМЕР_8 - придбання товару в асортименті; ПП "ОСКАР ФУДЗ" код ЄДРПОУ 39234706 - придбання товару в асортименті; ТОВ Фірма "ОНИСС" код ЄДРПОУ 20955698 - придбання продукції; ТОВ "ОЛІВ ЛАЙН" код ЄДРПОУ 39234659 - придбання товару в асортименті; ТОВ "Львівський лікеро-горілчаний завод" код ЄДРПОУ 30822837 - придбання алкогольних та безалкогольних напоїв; ТОВ "Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім" код ЄДРПОУ 32483182 - придбання алкогольних та безалкогольних напоїв; ТОВ "КОТНАР-М" код ЄДРПОУ 36210111 - придбання товару; ТОВ "Клас і К" код ЄДРПОУ 30844214 - придбання продуктів харчування; ТОВ "Камянка Глобал Вайн" код ЄДРПОУ 36805359 - придбання продукції; ТОВ "ІРС Сістем" код ЄДРПОУ 37259158 - придбання товару; ПрАТ "Ізмаїльський вин завод № 1" код ЄДРПОУ 33555802 - придбання алкогольних напоїв; ТОВ "Комерційний центр "ЗЕВС" код ЄДРПОУ 20814012 - придбання товару в асортименті; ТОВ "Делішес Фуд" код ЄДРПОУ 38993847 - придбання продуктів харчування; ТОВ "Домінанта Фуд" код ЄДРПОУ 37264943 - придбання продуктів харчування; ТОВ "Фірма "ДІСНА" код ЄДРПОУ 31566495 - придбання алкогольних та безалкогольних напоїв в асортименті; ПП "Джерело" код ЄДРПОУ 14037939 - придбання продукції в асортименті; ТОВ "АЛГ-ГРУП" код ЄДРПОУ 39027847 - придбання продовольчих товарів; ТОВ "ВИН АГРО" код ЄДРПОУ 34253750 - придбання товару; ТОВ "ВБК Трейд" код ЄДРПОУ 37831276 - придбання продуктів харчування; ФГ "АГРО-ЕРА" код ЄДРПОУ 37796597 - придбання насіння соняшникового смаженого фасованого "Файне".

На підтвердження реальності придбання товарів та послуг від вказаних контрагентів позивач надав до суду наступні документи: ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), довідки про внесення місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру, договори поставки та купівлі-продажу товарів та послуг/т.т.69-81/, податкові накладні /т.1.а.с.141-254, т.т.2-19, т.т.41-44, т.51 а.с.194-250, т.68/, платіжні доручення/т.т.31-35,46-51/, банківські виписки про рух коштів по рахункам щодо проведення оплати вартості придбаних товарів та послуг за 2014-2015 роки /т.36 а.с.1-41,42-67,68-98/, податкові декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідні податкові періоди, товарно-транспортні накладні, оборотні-сальдові відомості.

Підтвердженням реальності фінансово-господарських операцій також є надані договори суборенди, згідно яких ТОВ «ЛІССА-С» орендує складські приміщення для зберігання товару: договір суборенди з ТОВ «Котовський винзавод» від 10.03.2014р. щодо цілісного майнового комплексу площею 595 кв.м., розташованого за адресою: м. Котовськ, вул. 50-річчя Жовтня, 220 /т.70,а.с.181-184/, договір суборенди з ТОВ «Котовський винзавод» від 03.12.2014р. щодо цілісного майнового комплексу площею 518,36 кв.м., розташованого за адресою: м. Котовськ, вул. 50-річчя Жовтня,220 /т.70,а.с.186-189/; договір оренди приміщення №3/03-1 від 03.03.2014р. з ФОП ОСОБА_14 щодо оренди складського приміщення площею 250 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 /т.70 а.с.192-193/; договір оренди нежитлового приміщення від 03.03.2014р. з ОСОБА_15 для розміщення складського приміщення для зберігання алкогольних напоїв з можливим використанням під склад-магазин /т.70 а.с.195-197/, договір оренди приміщення №3/03-2 від 03.03.2014р. з ФОП ОСОБА_16 щодо оренди складу площею 63,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 /т.70 а.с.199-200/; договір оренди нежитлових приміщень № 06 від 20.02.2014р. з ТОВ «КБВ» ЛТД щодо оренди нежитлового приміщення магазину - складу площею 100кв.м. за адресою : м. Тернопіль, вул.. Збаразька,16 /т.70 а.с.202/, договори оренди нежитлових приміщень з ТОВ АВТОПРОДСЕРВІС» від 20.02.2014р. /т.70 а.с.204-207,208-209/, договір оренди нежитлового приміщення №12/14 від 03.03.2014р. з ТОВ «Індустріально-промисловий комплекс» щодо оренди складу Літ. 23-3, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 2-а /т.70 а.с.213-220/, договір оренди № 132/04-2014 від 15.04.2014р. з ОСОБА_17 щодо оренди частини будівлі складу АДРЕСА_3 /т.70 а.с.222-228/; договір оренди складу від 01.07.2015р. з ОСОБА_9 щодо оренди складу площею 223 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 /т.70 а.с.230-233/.

Реальність дій ТОВ «ЛІССА-С» щодо повного циклу виробництва та обігу товару, є надання суду договорів поставки покувальної та фасувальної продукції для подальшого продажу алкогольних та безалкогольних напоїв, а саме: договір поставки № 30 з ПУТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» від 15.04.2015р. з додатковими угодами та специфікацією щодо постачання позивачу скляних пляшок /т.70 а.с. 235-240-251/; договір поставки № 54/15 від 10.11.2015р. з приватним підприємством «Торговий дім «Глобал Груп» щодо закупівлі позивачем гофрокартонової продукції /т.71 а.с.1-6/; договір на поставку товару № 30 від 17.04.2014р. з ТОВ ПКФ «Днепрофільтр» щодо постачання картону фільтрованого /т.71 а.с.132-133/.

Підтвердженням подальшого руху придбаного ТОВ «ЛІССА-С» товару є його укладені договори поставки алкогольної продукції з ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» від 24.04.2015р. /т.73 а.с.3-5/, з ТОВ «Ніан» від 17.06.2014р. /т.73 а.с.6-8/, з ТОВ «ОВАЦІЯ» від 07.03.2014р. /т.70 а.с.9-12,13-15/, ТОВ « Олмар» від 12.05.2015р. /т.73 а.с.21-28/ з ТОВ «ОРТАН» від 29.08.2014р. /т.73 а.с.30-32,35-37/, з ТОВ філія «Кривий Ріг Плюс» ТОВ «Ортан» від 19.05.2014р. /т.73 а.с.38-39/ та інші договори поставки алкогольної продукції за 2014-2015р. /т.73 а.с.41-251/

Крім того, з метою забезпечення переміщення товарів ТОВ «ЛІССА-С» були укладені договори перевезення, їх підтвердження знаходиться в матеріалах справи /т.62а.с.34,96,192, т.т.63-64, т. 65 а.с.21,77,79,т.т.66-67/.

Наявні в матеріалах справи та досліджені під час апеляційного перегляду справи первинні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, які пред'являються до первинних документів. Доказів недостовірності даних в цих документах апелянтом не представлено.

При цьому, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача наявні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Таким чином, наведені в акті перевірки фактичні обставини не відповідають податковій звітності платника податку і ніяким чином не обґрунтовані. Отже суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та, дослідивши фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, дійшов висновку про обґрунтованість формування податкового кредиту та зобов'язань, у зв'язку із чим оскарженні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лісса-С» відшкодування податку на додану вартість у сумі 19397616грн. виходячи з наступного.

Процедура бюджетного відшкодування визначена ст. 200 Податкового кодексу України, якою визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державної казначейської служби висновок із значенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України).

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України надає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання (п.200.13 ст. 200 Податкового кодексу України ).

Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється з урахуванням вимог, Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39 та Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011р. №68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 №199/18937.

Відповідно до вказаних актів, бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумах понад 100000грн. здійснюється органами Казначейства на підставі узагальненої інформації Державної казначейської служби України.

На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції узагальненої інформації від Державної казначейської служби України про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «Лісса-С» на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області не надходило.

Отже, норми законодавства не передбачають бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Таким чином, повернення зайве сплачених коштів з податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення бюджетного відшкодування.

Згідно податкової звітності ТОВ «Лісса-С» , яка подавалась підприємством за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., підприємством не заявлялась сума сформованого від'ємного значення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок.

Тому вимога ТОВ «Лісса-С» щодо стягнення відшкодування податку з додану вартість не є правильним способом захисту платника податку на додану вартість та заявлене передчасно, а її задоволення судом першої інстанції не відповідає принципу законності та обґрунтованості судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16.09.2015р. у справі № 2а/0570/17001/2012.

Таким чином, звертаючись до суду, платник ПДВ неправильно визначив спосіб захисту порушених прав, то наслідком цього, на думку колегії суддів, є відмова у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лісса-С».

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.04.2016 року №№0000342201; 0000332201.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 решту судового збору в розмірі 1895898,79грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька