Ухвала

від 09.09.2016 по справі 640/10169/16-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/10169/16-к

н/п 1-кс/640/6923/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220490004053 від 23.06.2016 р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, -

встановив:

07.09.2016р. представник ТОВ «Транснова» - ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2016р., на корпоративні права ТОВ «Транснова» ЄРДПО 32251730 в розмірі 100%, шляхом заборони відчуження, із забороною державному реєстратору вносити в державний реєстр зміни, пов`язані із зміною засновників та статутного капіталу ТОВ «Транснова» ЄРДПО 32251730. В обґрунтування клопотання посилався на те, що корпоративні права не є матеріальними об`єктами, а отже і не можуть бути речовими доказами. Крім того, накладення арешту на корпоративні права не може бути здійснено з метою спеціальної конфіскації, або конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінального-правового характеру щодо юридичної особи, оскільки санкція ч.1 ст. 190 КК України не передбачає такого виду покарання як конфіскація.Під час накладення арешту на майно не було надано жодних матеріалів, де було б надано обґрунтований розрахунок нанесеної шкоди, цивільний позов з таким розрахунком, або обґрунтований розмір неправомірної вигоди. На момент вирішення питання про накладення арешту у кримінальному провадженні не було жодних підозрюваних або обвинувачених осіб. Вважає в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Представник заявника в судовому засіданні подану заяву підтримали повністю.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання в його відсутність, заперечує проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи № 640/10169/16-к н/п 1-кс/640/5284/16 за клопотанням про арешт майна, приходить до наступного.

З наданих суду документів вбачається, що в провадженні СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12016220490004053 від 23.06.2016 р. за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 190 КК України.

04.07.2016 р. ухвалою слідчого судді накладений арешт на корпоративні права ТОВ «Транснова» ЄРДПО 32251730 в розмірі 100%, шляхом заборони відчуження, із забороною державному реєстратору вносити в державний реєстр зміни, пов`язані із зміною засновників та статутного капіталу ТОВ «Транснова» ЄРДПО 32251730.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до пп.2 п.2.6. Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На даний час слідчому судді органом досудового розслідування не надано даних щодо наявності в кримінальному провадженні зазначених осіб.

Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

На час розгляду справи, слідчим не було надано жодних матеріалів, де було б надано обґрунтований розрахунок нанесеної шкоди, цивільний позов з таким розрахунком, або обґрунтований розмір неправомірної вигоди.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, розумні строки, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту. Подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав порушує права заявника на вільне використання належного йому майна, що суперечить загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прав практики Європейського суду з прав людини.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою суду не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання представника заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220490004053 від 23.06.2016 р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України задовольнити.

Скасувати арешт на корпоративні права ТОВ «Транснова» ЄДРПОУ 32251730 в розмірі 100%, шляхом заборони відчуження,накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2016 р. по справі № 640/10169/16-к н/п 1-кс/640/5284/16.

Скасувати заборону на внесення державним реєстратором до державного реєстру зміни, пов`язані із зміною засновників та статутного капіталу ТОВ «Транснова» ЄДРПОУ 32251730.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя - ОСОБА_1