Ухвала

від 06.09.2016 по справі 808/2841/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Київ К/800/17232/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Кошіля В.В.,

Островича С.Е.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015

у справі № 808/2841/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Дніпроенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Барицентр», ТОВ «Інтеренергоссервіс», ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг», ТОВ «НВП «Ременергомаш» за період грудень 2013 року, та податку на прибуток у періоді, в якому відображені взаємовідносини із зазначеними контрагентами, за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2014 № 121/28-04-41/00130872, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у грудні 2013 року на загальну суму 568 506,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 № 0000014100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 568 506, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 284 253,00 грн., загальна сума грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом становить 852 759,00 грн.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг» було укладено ряд договорів про виконання робіт та надання послуг, факт виконання яких підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, листами та дозволами на виконання робіт, про надання пропуску робітникам для виконання робіт, про надання пропуску водіям на транспортних засобах для ввезення на територію Криворізької ТЕС матеріалів для виконання робіт, книгами обліку матеріальних цінностей, що транспортуються (ввозяться, вносяться) ДТЕК Криворізька ТЕС, сертифікатами якості, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актом про витрату давальницьких матеріалів.

Крім того, судами встановлено, що між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» як замовником та ПП «Барицентр» як підрядником укладалися договори на виконання робіт, факт виконання яких підтверджується податковими накладними, актами прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, зверненнями підрядника до Головного інженера ДТЕК Придніпровська ТЕС з листами про надання дозволу на оформлення тимчасових пропусків для робітників, Книгою обліку виданих тимчасових перепусток з відмітками про одержання тимчасових пропусків робітниками Підрядника, Журналом реєстрації вхідного інструктажу з питань охорони праці для робітників підрядних організацій, копіями сертифікатів якості матеріалів та копіями довіреностей на їх отримання.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав у податкового органу для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) В.В. Кошіль (підпис) С.Е. Острович