Ухвала

від 06.09.2016 по справі 826/17208/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2016 р. м. Київ К/800/15212/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.,

Островича С.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015

у справі № 826/17208/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015, у задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі направлення від 09.07.2014 № 1995/15-02 та наказу від 09.07.2014 № 1723 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Райтон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 29.07.2014 № 1125/1-26-50-15-02-38889027, в якому встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року на суму 235 907,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 №2001391502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 235 907,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Морська перлина» не підтверджують реальності зазначених у договорах господарських взаємовідносин.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райтон» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Морська перлина» як постачальником укладено Договори поставки від 03.03.2014 № 1 та від 10.03.2014, за умовами якого постачальник продає покупцю рибні консерви в асортименті. Кількість, асортимент та ціна товару визначаються в видаткових накладних, рахунках-фактурах або специфікаціях на товар.

Згідно видаткових накладних за березень 2014 року позивачем придбано рибні консерви за асортиментом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Морська перлина» виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон» податкові накладні від 10.03.2014 № 10, 9, 6, 7, 8, 11, 12 та від 11.03.2014 № 15, 16, від 12.03.2014 № 19, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 25, від 13.03.2014 № 28, 27, від 14.03.2014 № 32, 33, від 15.03.2014 № 37, 36, від 17.03.2014 № 41, 40, 42, від 18.03.2014 № 45, 46 на загальну суму 1 415 444,40 грн.

Суди попередніх інстанцій висновок про нереальність господарських операцій мотивували тим, що матеріали справи не містять інформації про проведення взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Морська перлина»; відсутністю товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, доказів оприбуткування зазначеного товару на складі ТОВ «Райтон»; неточностями у податкових накладних; ненаданням позивачем документів на підтвердження факту придбання товарів з метою та в цілях господарської діяльності; відсутністю доказів на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару або використання у власній господарській діяльності.

Однак, колегією суддів слід зазначити, що окремі неточності у заповненні первинних документів не можуть впливати на реальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат, якщо з інших документів, наявних у справі, вбачається рух активів.

Крім того, відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості як підстава для визнання безтоварними господарських операцій та безпідставність формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ колегією суддів оцінюється критично, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної та сертифікатів якості.

Також щодо відсутності інформації про проведення взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Морська перлина» слід зазначити, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та ТОВ «Морська перлина», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) В.В. Кошіль (підпис) С.Е. Острович