Постанова

від 08.09.2016 по справі 826/8499/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 вересня 2016 року 11 год. 30 хв. № 826/8499/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" (далі - позивач, ТОВ "БМТ "Вектор") до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 24 травня 2016 року №1992615141 та №2002615141 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/8499/16 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 30 березня по 12 квітня 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26 квітня 2016 року №78/26-15-14-01-01/36473746 (далі - акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1340578,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 198.2, 198.3 та 198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1155113,00 грн.

На підставі акту перевірки 10 вересня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення:

- №1992615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1340578,00 грн. за основним платежем та у розмірі 335145,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №2002615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1155113,00 грн. за основним платежем та у розмірі 288778,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд погоджується із доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та заниження суми ПДВ ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів - ТОВ "Імпульс", ТОВ "Біобуд Девелопмент", ТОВ "БК "Форум Інвест", ТОВ "Латустрейд", ТОВ "Еско Трейн", ТОВ "Агатпром", ТОВ "Сі Оф Лайф Україна", ТОВ "Фіброліт-7" та ТОВ "Донбас Інвест Гарант".

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Імпульс", ТОВ "Біобуд Девелопмент", ТОВ "БК "Форум Інвест", ТОВ "Латустрейд", ТОВ "Еско Трейн", ТОВ "Агатпром", ТОВ "Сі Оф Лайф Україна", ТОВ "Фіброліт-7", ТОВ "Донбас Інвест Гарант", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач здійснює такі види діяльності, зокрема: організація будівництва будівель (основний); інші будівельно-монтажні роботи; штукатурні роботи; інші роботи із завершення будівництва; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Так, між ТОВ "Континентобуд", як замовником, та позивачем, як підрядником, 10 листопада 2011 року укладено договір №18-09, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по влаштуванню монолітного каркасу житлового будинку на будівництві житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування по вул. Закревського, 42, в Деснянському районі міста Києва.

Також, між ТОВ "Милославський Ряд", як замовником, та позивачем, як підрядником, 11 лютого 2013 року укладено підрядний договір №1БР, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по монтажу каркасу при добудові комплексу соціально-побутового призначення за адресою: вул. Милославська, 31-В, у Деснянському районі міста Києва.

Крім того, між ТОВ "Кийбудмайстер" як генпідрядником, та позивачем, як субпідрядником, 23 січня 2013 року укладено договір №23-1, за умовами якого субпідрядник приймає на себе виконання робіт по влаштуванню монолітного каркасу житлового будинку на будівництві житлового комплексу "Нова хвиля" по вул. Харківське шосе, 15а, в Дніпровському районі міста Києва.

Також, між ТОВ "ІТЕБ", як генеральним підрядником, та позивачем, як субпідрядником, 19 квітня 2013 року укладено договір будівельного субпідряду №1, за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи по реконструкції нежитлових приміщень "Офісної будівлі" за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 7, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов вказаних вище договорів підряду, замовниками сплачено позивачу, як підряднику, відповідну суму коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Поряд з цим, з метою виконання власних зобов'язань за вказаними вище договорами підряду, між позивачем, як замовником (підрядником), та ТОВ "Імпульс", як підрядником (субпідрядником), укладено договори підряду від 27 січня 2013 року №04ЗР, від 13 лютого 2013 року №03МР, від 20 лютого 2013 року №23-03 та від 24 квітня 2013 року №05п, за умовами яких ТОВ "Імпульс" зобов'язувалось виконати відповідний комплекс робіт за адресами: вул. Закревського, 42, в Деснянському районі міста Києва; вул. Милославська, 31-В, у Деснянському районі міста Києва; вул. Харківське шосе, 15а, в Дніпровському районі міста Києва; м. Київ, вул. Л. Первомайського, 7.

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів підряду (субпідряду) представником позивача надано суду копії відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт, відомостей витрачених ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, банківських виписок.

Також судом встановлено, що ТОВ "Імпульс" станом на час існування спірних правовідносин мало відповідну ліценцію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також було зареєстроване як платник ПДВ.

Водночас, між комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", як замовником, та позивачем, як підрядником, 15 квітня 2014 року укладено підрядний договір №4/1046 (далі - договір №4/1046) , за умовами якого підрядник зобов'язується власними та залученими силами виконати роботи з будівництва житлового будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької (ж/м Осокорки північні, 11-й мкр.) у Дарницькому районі міста Києва, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчений будівництвом об'єкт та оплатити вартість будівельних робіт підряднику.

На виконання умов договору №4/1046 замовником сплачено позивачу, як підряднику, відповідну суму коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Поряд з цим, з метою виконання власних зобов'язань за договором №4/1046 між позивачем, як замовником, та ТОВ "Біобуд Девелопмент", ТОВ "Латустрейд", як підрядниками, укладено відповідні договори підряду від 01 вересня 2014 року №9-1 та від 16 червня 2014 року №16/06, за умовами яких підрядники зобов'язувались виконати відповідні будівельні роботи житлового будинку №5 на вул. Соломії Крушельницької (ж/м Осокорки північні, 11-й мкр.) у Дарницькому районі міста Києва.

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів підряду представником позивача надано суду копії відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт, договірної ціни, відомостей витрачених ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, банківських виписок.

Також судом встановлено, що ТОВ "Біобуд Девелопмент" та ТОВ "Латустрейд" станом на час існування спірних правовідносин мали відповідні ліценції на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також були зареєстровані як платники ПДВ.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання своїх зобов'язань, зокрема, за договором №4/1046, позивачем, як замовником (орендарем), укладено з:

- ТОВ "БК "Форум Інвест", як підрядником, договір про надання послуг механізмами від 18 вересня 2014 року №1809, за умовами якого підрядник зобов'язується надати послуги по роботі ДЕС-100 на будівництві об'єктів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісно надані підрядником послуги;

- ТОВ "Еско Трейн", як орендодавцем, договір оренди обладнання від 19 серпня 2014 року №19-08, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю обладнання (ДГУ), а орендар зобов'язується прийняти його в оренду, сплатити орендну плату та вчасно повернути обладнання орендодавцю після закінчення строку оренди.

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів з ТОВ "БК "Форум Інвест" та ТОВ "Еско Трейн" представником позивача надано суду копії відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, банківських виписок.

Суд також звертає увагу, що відповідно до листа комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" від 25 травня 2016 року №114/3328, на початку будівельно-монтажних робіт, а саме в період з серпня 2014 року по січень 2015 року, на об'єкті (будівництво житлового будинку №5 по вул. Соломії Крушельницької (ж/м Осокорки північні, 11-й мкр.) у Дарницькому районі міста Києва) була відсутня електроенергія, а роботи проводились з використанням дизельелектростанції ДЕС-100 кВт.

Крім того, судом також встановлено, що з метою забезпечення здійснення власної господарської діяльності, в тому числі з метою забезпечення належного виконання своїх зобов'язань як підрядника за договорами з ТОВ "Континентобуд", ТОВ "Милославський Ряд", ТОВ "Кийбудмайстер", ТОВ "ІТЕБ" та комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", позивачем придбано у ТОВ "Агатпром" змазку для опалубки "Агат" С5, а у ТОВ "Сі Оф Лайф Україна" - елетро-бойлер Тесу.

На підтвердження реальності вказаних вище правочинів з ТОВ "Агатпром" та ТОВ "Сі Оф Лайф Україна" представником позивача надано суду копії відповідних видаткових та податкових накладних, звітів про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами, актів списання, актів звірки взаєморозрахунків, банківських виписок.

Поряд з цим, між позивачем, як генпідрядником, та ТОВ "Фіброліт-7", як субпідрядником, укладено договори:

- №4/08 від 15 січня 2012 року, предметом якого є виконання субпідрядних будівельних робіт на будівництві житлового будинку по вул. Ірпінська, 69-Б у м. Києві;

- №2/06 від 29 червня 2011 року, предметом якого є виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинок №2/черга5 в с. Петровське, вул. Красного Пахаря, 2-В в Києво-Святошинському районі Київської області;

- №5/05 від 16 березня 2012 року, предметом якого є виконання субпідрядних будівельних робіт на будівництві житлового будинку по вул. Закревського, 42-А в Деснянському районі м. Києва.

Згідно з умовами вказаних договорів, оплата за виконані субпідрядні роботи мала проводитись шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника - ТОВ "Фіброліт-7".

Водночас, між позивачем та ТОВ "Фіброліт-7" до вказаних вище договорів укладено додаткові угоди, в яких сторонами погоджено, що в разі відсутності у генпідрядника коштів для розрахунку за виконані роботи розрахунок може здійснюватися у вексельній формі.

Так, судом встановлено, що в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Фіброліт-7" за вказаними вище договорами позивачем виписано 7 векселів, на підтвердження чого суду надано відповідні копії актів приймання-передачі векселів.

Крім того, між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Донбас Інвест Гарант", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу №27 від 31 травня 2010 року, за умовами якого продавець зобов'язувався передати покупцю у власність, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Поряд з цим, між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест Гарант" до вказаного вище договору укладено додаткову угоду №1 від 02 жовтня 2012 року, в якій сторонами погоджено, що оплата товару може здійснюватися у вексельній формі.

Так, судом встановлено, що в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Донбас Інвест Гарант" за вказаним вище договором позивачем виписано вексель, на підтвердження чого суду надано відповідну копію акту приймання-передачі векселів від 02 жовтня 2012 року.

Враховуючи вищезазначене, суд не погоджується із твердженнями відповідача щодо наявності у позивача безнадійної кредиторської заборгованості по операціям з ТОВ "Фіброліт-7" та ТОВ "Донбас Інвест Гарант".

Крім того, суд також не погоджується із твердженнями відповідача щодо протиправного завищення позивачем витрат, а саме вартості списаних товарно-матеріальних цінностей, оскільки належних доказів зазначеного суду не надано. При цьому, позивачем надано суду відповідні копії наказів про створення комісії по списанню паливних матеріалів, електроматеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, а також надано відповідні копії наказів та актів про списання товарно-матеріальних цінностей.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що усі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами. Відповідачем не зазначено жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів та достовірності інформації, відображеної у них.

При цьому, суд критично відноситься до посилань відповідача в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень на акти (довідки) про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та на податкову інформацію податкових органів щодо контрагентів позивача, оскільки такі акти (довідки) та інформація не є належним та достатнім доказом фіктивності правочинів між позивачем та ТОВ "Імпульс", ТОВ "Біобуд Девелопмент", ТОВ "БК "Форум Інвест", ТОВ "Латустрейд", ТОВ "Еско Трейн", ТОВ "Агатпром", ТОВ "Сі Оф Лайф Україна", ТОВ "Фіброліт-7", ТОВ "Донбас Інвест Гарант".

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Поряд з цим, в акті перевірки не зазначено доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, платник податків може формувати валові витрати у разі реального придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності що, у першу чергу, має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, законодавцем визначено підставу виникнення у платника податку права на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених нормами чинного законодавства, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником ПДВ.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Імпульс", ТОВ "Біобуд Девелопмент", ТОВ "БК "Форум Інвест", ТОВ "Латустрейд", ТОВ "Еско Трейн", ТОВ "Агатпром", ТОВ "Сі Оф Лайф Україна", ТОВ "Фіброліт-7", ТОВ "Донбас Інвест Гарант", у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного заниження позивачем податку на прибуток та заниження суми ПДВ за перевіряємий період.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 24 травня 2016 року №1992615141 та №2002615141.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" (код ЄДРПОУ 36473746) здійснений ним судовий збір у розмірі 46830,74 грн. (сорок шість тисяч вісімсот тридцять гривень сімдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин