Ухвала

від 07.09.2016 по справі 902/585/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"07" вересня 2016 р. Справа № 902/585/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-БТІ", м.Вінниця

про спонукання до виконання договору

За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 31.07.2016 р., паспорт серії АТ № 061960 виданий Ленінським РВ УДМС України у Вінницькій області 25.12.2013 р.

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-БТІ" про спонукання до виконання договору шляхом видачі технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 виготовленого відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою суду від 18.07.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/585/16 та призначено її до розгляду на 07.09.2016 р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних доказів не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 18.07.2016 р. отримання якої останнім підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2102800064168 наявним в матеріалах справи.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

В п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" вказано, що у відповідності з статтею 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вбачається із матеріалів справи предметом заявленого позову являється вимога про спонукання до виконання договору шляхом видачі технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 виготовленого відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

В якості підстави позовних вимог позивач посилається на наявність договору № 91-16-ТП від 10.03.2016 р. укладеного з відповідачем за умовами якого останній зобов'язувався дотримуючись Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна провести поточну технічну інвентаризацію приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення № 109, № 110) та за її результатами виготовити та видати Замовнику технічний паспорт на об'єкт відповідно до положень Інструкції.

Із змісту позовної заяви слідує, що відповідачем було виготовлено технічний паспорт станом на 10.03.2016 р. в якому на плані квартири № 110 проставлено штамп "Самочинно збудовані будинки (частини будинків) або переобладнання" із зазначенням приміщень № № 3, 4, 8, 9 як самочинно збудованих під час переобладнання.

Незгода позивача із вказаними діями відповідача (щодо проставляння відповідного штампа), які на за твердженням позивача суперечать Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна слугувала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Таким чином до предмету доказування у цій справі входить встановлення факту наявності (відсутності) самочинного будівництва на об'єкті нерухомого майна належного на праві власності позивачу, а також відповідності поточної технічної інвентаризації та виготовленого відповідачем станом на 10.03.2016 р. технічного паспорту положенням Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

У відповідності до вимог чинного законодавства суд повинен забезпечувати принципи рівності та змагальності сторін.

Враховуючи наведене суд з огляду на встановлені обставини позбавлений можливості встановити об'єктивну істину стосовно вказаних вище обставин виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством.

В даному випадку встановлення достовірності обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги вимагає спеціальних знань, що є підставою для призначення судової експертизи з метою прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Зупиняючи провадження у справі суд також врахував наступні приписи ГПК України.

Згідно ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення" встановлює, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.

При цьому рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами , які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість , або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

В п.п.1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23.03.2012 р. № 6 " Про судове рішення" вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи наведене вище по даній справі слід призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі .

При цьому суд зауважує, що позивачем надано суду в письмовому поясненні від 07.09.2016 р. ряд запитань, які останній просить поставити на вирішення судовому експерту.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Визначаючи експертну установу для проведення судової експертизи суд взяв до уваги фактичне місце виконання підрядних робіт (територія м.Вінниці).

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.41, 65, п.1 ч.2 ст.79, ст.ст.86, 87, 115 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі № 902/585/16 судову будівельно-технічну експертизу.

2. Проведення судової будівельно-технічної експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський центр судових експертиз" .

3. На розгляд судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

3.1. Чи відповідає проведена відповідачем поточна технічна інвентаризація та виготовлений за її результатами технічний паспорт станом на 10.03.2016 р. вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо) та положенням Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна ? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності ?

3.2. Чи придатні об'єкти нерухомого майна розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення № 110) для постійного проживання у ньому людей ?

3.3. Чи можна вважати об'єкти нерухомого майна розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення № 109, № 110 та приміщення № № 3, 4, 8, 9 в останньому) самочинно збудованими ?

3.4. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової будівельно-технічної експертизи.

4. Зобов'язати сторін у справі № 902/585/16 забезпечити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський центр судових експертиз" безперешкодний доступ до майна, що підлягає дослідженню.

5. Зобов'язати сторони надати експерту оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи.

6. Доручити керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський центр судових експертиз" визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

7. Зобов'язати позивача здійснити оплату за проведення судової будівельно-технічної на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

8. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

9. Зобов'язати експертну установу на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити його разом з матеріалами справи № 902/585/16 до Господарського суду Вінницької області.

10. Зобов'язати експертну установу відповідно до ст. 42 ГПК України надіслати копію експертного висновку сторонам по справі, докази направлення надати до суду разом з експертним висновком.

11. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

12. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають право:

а) заявляти відвід експерту;

б) заявляти клопотання про внесення до ухвали про призначення експертизи додаткових питань, що виносяться на вирішення експерта;

в) давати пояснення експерту;

г) ознайомлюватися з висновком експерта або повідомленням про неможливість дати висновок;

д) заявляти клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи.

13. Провадження у справі зупинити до отримання висновку судової експертизи.

14. Ухвалу надіслати сторонам та Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський центр судових експертиз" рекомендованим листом (останньому) з матеріалами господарської справи № 902/585/16 та інвентаризаційної справою № 81.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул.Прибережна, 25, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227.

3 - відповідачу - вул. Першотравнева, буд.88, м.Вінниця, 21020.

4 - ТОВ "Подільський центр судових експертиз" - АДРЕСА_1, 21050.