Вирок

від 08.09.2016 по справі 186/448/15-к

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/448/15-к

№ 1-кп/183/652/16

В И Р О К

іменем України

08 вересня 2016 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальні провадження № № 12013040380000008, 12014040380000411 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10 вересня 2012 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2012 року засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки; звільнений 31 березня 2014 року умовно-достроково на 1 місяць 25 днів;

- 13 лютого 2015 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна,

- 03 червня 2015 року вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 70 КК України призначено покарання 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

16.05.2011 року близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в адміністративній будівлі Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, розташованого по вул. Комсомольській, № 12, в м. Першотравенськ Дніпропетровської області, побачив, як з кабінету охорони праці вийшов ведучий інженер з охорони праці Першотравенського міського житлово-комунального підприємства ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що в приміщенні кабінету нікого із працівників підприємства не було, зайшов до вказаного кабінету та, відкрив шухлядку, де побачив печатку «Первинної профспілкової організації Першотравенського міського житлово-комунального підприємства» із зазначенням «ідентифікаційного коду юридичної особи 36517463». В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вказаної печатки підприємства, реалізуючи який, він, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, доводячи свій злочинний умисел до кінця, таємно викрав печатку «Первинної профспілкової організації Першотравенського міського житлово-комунального підприємства» із зазначенням «ідентифікаційного коду юридичної особи 36517463».

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення печатки, вчинене в інших особистих інтересах.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 10.05.2014 року близько 08 години 05 хвилин ОСОБА_4 зайшов до приміщення будинку побуту, розташованого по АДРЕСА_2 , де побачив, що в приміщенні вказаного будинку знаходиться відокремлене приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_4 , котрий побачив, що навісний замок на дверях вказаного магазину можливо зірвати, виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою власного незаконного збагачення, 10.05.2014 року близько в 08 годині 05 хвилин, перебуваючи в приміщенні будинку побуту, розташованого по АДРЕСА_2 , зламав замок вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проник до вказаного магазину, звідки таємно викрав гроші в сумі 4200,00 грн., мобільний телефон Nokia Lumia 3039 вартістю 449,00 грн., мобільний телефон Samsung Galaxy S4 вартістю 590 грн., Iphone 4S вартістю 499,00 грн., які обернув у свою власність та розпорядився ними на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

В своїй сукупності ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю, зазначивши, що обставини викладені в обвинувальних актах не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. У скоєному він щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність. Одночасно в поданій заяві зазначив, що покарання просить призначити на розсуд суду. Цивільний позов просив залишити без розгляду.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно злочини, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним:

злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме викраденні печатки, вчиненого в інших особистих інтересах;

злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення,є встановленою і доведеною у повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_4 своєї протиправної поведінки, визнання вини та готовністю підлягати кримінальній відповідальності.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, зокрема те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, не є тяжким, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, частково відшкодував заподіяну шкоду.

Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_8 , який не просив суворо покарати обвинуваченого.

Однак, обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Також, суд враховує ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив ряд аналогічних злочинів, а тому суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, або нижче найнижчої межі відповідно до ст. 69 КК України, оскільки такі підстави у суду відсутні і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України 1 рік обмеження волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.72 КК України перевести 1 рік обмеження волі в більш суворий вид покарання, виходячи з розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання вищезазначеного покарання з покаранням, призначеним Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2015 року у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строкбуде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Суд враховує той факт, що злочин, передбачений ч.1 ст.357 КК України, ОСОБА_4 вчинено 16.05.2011 року, однак, суд не знаходить підстав для застосування ст.49 КК України, оскільки після скоєння даного злочину, ОСОБА_4 був неодноразово засуджений за скоєння умисних злочинів, а відтак перебіг давності в даному випадку переривається.

Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України, суд вважає, що пластмасова печатка, синього кольору, з відтиском «Первинної профспілкової організації Першотравенського житлового комунального підприємства № 36517463», з надписом на ній «СOLOR» printer R 45, 16.04.2013 року в ОСОБА_9 , слід передати за належністю Первинній профспілковій організації Першотравенського житлового комунального підприємства, а мобільний телефон «Samsung S4», синього кольору, в несправному стані, слід залишити за належністю ОСОБА_8 .

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 5738,00 грн. майнової шкоди і 1000,00 грн. моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_8 надав суду заяву, в якій просить залишити його цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди без розгляду.

Отже, суд, вислухавши думку учасників процесу з цього приводу, які не заперечували проти залишення позву без розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, 1 рік обмеження волі;

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, чотири роки позбавлення волі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.72 КК України перевести 1 рік обмеження волі в більш суворий вид покарання, виходячи з розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання вищезазначеного покарання з покаранням, призначеним Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання рахувати з 08 листопада 2014 року.

Речові докази, а саме:

- пластмасову печатку, синього кольору, з відтиском «Первинної профспілкової організації Першотравенського житлового комунального підприємства № 36517463», з надписом на ній «СOLOR» printer R 45, передати за належністю Первинній профспілковій організації Першотравенського житлового комунального підприємства;

- мобільний телефон «Samsung S4», синього кольору, в несправному стані, залишити за належністю ОСОБА_8 .

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишити без розгляду.

Копію вироку вручити засудженому негайно.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1