Ухвала

від 09.09.2016 по справі 4/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.09.2016Справа № 4/173 За скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №4/173

За позовомВідкритого акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" До Публічне акціонерне товариство Трест "Київміськбуд- 1 імені М.П. Загороднього" Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні проектні технології" Простягнення 13 561 960,37 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 у справі №4/173 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" (юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) суму заборгованості у розмірі 12354446,12 (дванадцять мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривень 12 копійок, з яких заборгованість по кредиту 11400000,00 (одинадцять мільйонів чотириста тисяч) гривень, заборгованість по процентам 633 715,07 (шістсот тридцять три тисячі сімсот пятнадцять) гривень 07 копійок, прострочена заборгованість по процентам за період з 01.02.2010 р. по 04.02.2010 р. 41227,40 (сорок одна тисяча двісті двадцять сімь) гривень 40 копійок, пеня за несвоєчасне повернення кредиту 249706,85 (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот шість гривень) 85 копійок, пеня за несвоєчасну сплату процентів 29 796,80 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто шість гривень) 80 копійок.

В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього в сумі 12354446,12 (дванадцять мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривень 12 копійок за Кредитним договором № 52-О від 05 січня 2009 року звернути стягнення на предмет застави та визнати право власності Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" на 4941779 (чотири мільйони дев'ятсот сорок одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) штук простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655), номінальною вартістю одного цінного паперу - 0,25 (нуль гривень 25 копійок), заставною вартістю 2,50 (дві гривні 50 копійок), форма випуску бездокументарна, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Сучасні проектні технології" (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 35199946) за заставною вартістю на загальну суму 12354446,12 (дванадцять мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривень 12 копійок.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6 код ЄДРПОУ 04012655) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" (юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1 код ЄДРПОУ 23697280) державне мито 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 (двісті тридцять шість гривень).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 вказане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 залишено без змін.

06.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. N01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", а також відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" викладено правову позицію, згідно з якою скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема, ГПК.

Відповідно до пункту 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом відправлення боржнику та ВДВС копії скарги та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Жодних доказів на підтвердження факту надіслання боржнику та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копії скарги та доданих до неї документів скаржником суду не надано, що є підставою для повернення скарги без розгляду.

Окремо суд вказує, що відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті пред'явлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не пропущено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.

З матеріалів доданих до скарги вбачається, що виконавче провадження з виконання рішення суду на підставі наказу №4/173 будо відкрито 06.01.2011, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 04.04.2016 (оскаржувана постанова).

Як зазначає скаржник у поданій скарзі, що про існування оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.04.2016 скаржник дізнався 06.09.2016 через сайт Міністерства юстиції України, при цьому жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Разом з тим, відповідно до п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу повернути скаржнику без розгляду.

Суддя І.І. Борисенко