Ухвала

від 12.09.2016 по справі 910/14021/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.09.2016Справа № 910/14021/16 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Копентія трейдінг Україна» та

Bodelmo Enterpraises Limited

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Познякова Світлана Василівна

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Приватне підприємство «Розмарин»

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вастерлі Інвестментс Україна»

про визнання недійсними договорів.

Представники: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Копентія трейдінг Україна» та Bodelmo Enterpraises Limited про визнання недійсними договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14021/16; розгляд справи призначено на 07.02.2017; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Познякову Світлану Василівну, Приватне підприємство «Розмарин» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вастерлі Інвестментс Україна».

При цьому, судом встановлено, що відповідач 2 (Bodelmo Enterpraises Limited) є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до ч. 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008р., суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних 1965 року до Центрального органу іноземної держави напряму.

Згідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

За таких обставин, про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 зобов'язано позивача надати суду нотаріально засвідчений переклад на англійську (грецьку або турецьку) мови ухвали Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 про порушення провадження у справі № 910/14021/16 (у двох примірниках).

02.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли копії нотаріально засвідченого перекладу ухвали Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 (у двох примірниках).

Відповідно до статті 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами (частина 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, суд зупиняє провадження у справі, у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи наведене, у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва прохання про вручення за кордоном судових документів в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, компетентному органу Республіки Кіпр провадження у справі № 910/14021/16 підлягає зупиненню.

Керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 910/14021/16, у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про вручення за кордоном судових документів до компетентного органу Республіки Кіпр.

Суддя І.М. Отрош