Рішення

від 12.09.2017 по справі 910/14021/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017Справа №910/14021/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна"

Bodelmo Enterprises Limited

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Познякова Світлана Василівна

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Розмарин"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастерлі Інвестментс Україна"

про визнання недійсними договорів

Суддя Отрош І.М.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: не з'явились;

від третьої особи 3: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.08.2016 Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Bodelmo Enterpraises Limited про визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Компанією "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" було укладено наступні договори: договір купівлі-продажу № 795, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лозняковою С.В., на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1, та договір купівлі-продажу № 797, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського натаріального округу Лозняковою С.В. на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, буд. 9а. Разом з тим, позивач зазначає, що вказані вказані об'єкти нерухомого майна були предметом іпотечного договору №02-10/4342, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. та зареєстрованого у реєстрі за №948, укладеного між позивачем та ТОВ Розмарин в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №21-18/138 від 29.12.2007.

Разом з тим, всупереч нормам статті 9 Закону України Про іпотеку ТОВ Розмарин відчужило об'єкт нерухомого майна на користь ТОВ Вастерлі Інвестментс Україна ; в подальшому спірні об'єкти нерухомого майна неодноразово відчужувались, станом на дату звернення позивачем до суду з позовом, власником спірних об'єктів нерухомого майна є компанія Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед , у зв'язку з чим позивач просить суд визнати недійсними з моменту укладення договір купівлі-продажу № 795, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1, та договір купівлі-продажу № 797, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського натаріального округу Позняковою С.В. на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, буд. 9а.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14021/16; розгляд справи призначено на 07.02.2017; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Познякову Світлану Василівну, Приватне підприємство "Розмарин" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастерлі Інвестментс Україна".

02.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли копії нотаріально засвідченого перекладу ухвали Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 (у двох примірниках).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 зупинено провадження у справі № 910/14021/16 у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про вручення за кордоном судових документів до компетентного органу Республіки Кіпр.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 поновлено провадження у справі № 910/14021/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи № 910/14021/16 відкладено до 10.03.2017.

06.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення, згідно з якими третя особа 3 зазначає, що відповідач 2 є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки жодних записів в реєстрі щодо обтяження спірного майна іпотекою за іпотечним договором не було.

07.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та пояснення, згідно з якими позивач, посилаючись на приписи ст. 12 Закону України Про іпотеку , зазначає, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотеко держателя є недійсним.

10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено до 12.09.2017.

При цьому, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача 2 (Bodelmo Enterpraises Limited) є: reg. number H.E. 111500, Zinas Kanter and Orihenus, 3035, Limassol, Cyprus.

Відповідно до ч. 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1 Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах від 06.09.2004 громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території іншої Договірної Сторони таким самим правовим захистом щодо своїх особистих та майнових прав, що й громадяни цієї іншої Договірної Сторони. Положення цієї Угоди застосовуються до юридичних осіб, які мають своє місцезнаходження на території будь-якої з Договірних Сторін і які були створені відповідно до її законодавства.

Відповідно до ст. 2 Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах від 06.09.2004 договірні Сторони призначають Центральні органи з метою надання правової допомоги одна одній згідно з цією Угодою. Центральним органом з боку України є Міністерство юстиції України, а з боку Республіки Кіпр - Міністерство юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр. З метою виконання цієї Угоди компетентні органи Договірних Сторін зносяться через свої Центральні органи.

Згідно зі ст. 5 Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах від 06.09.2004 правова допомога включає виконання судових процесуальних дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема опитування сторін, свідків та експертів, проведення експертиз, вручення та передачу документів, визнання та виконання судових рішень, а також інші дії відповідно до законодавства Договірних Сторін.

За таких обставин, про розгляд даної справи відповідача 2 належить повідомляти в порядку, передбаченому Угодою між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах від 06.09.2004, тобто шляхом надсилання відповідних документів до Центрального органу.

Відповідно до статті 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами (частина 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 зупинено провадження у справі № 910/14021/16, у зв'язку із зверненням із запитом про вручення за кордоном судових документів до Центрального органу Республіки Кіпр.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 провадження у справі №910/14021/16 поновлено.

Представники сторін та третіх осіб у судове засідання 12.09.2017 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується потовим поверненням №0103040759119 (відповідач 1 - з причиною повернення - не значиться), повідомленнями про вручення №RM010460562UA (відповідач 2), №0103040759127 (третя особа 1), №0103040759135 (третя особа 2), №0103040759143 (третя особа 3).

Станом на 12.09.2017 судом не одержано від Центрального органу Республіки Кіпр підтвердження вручення відповідачу 2 судових документів у порядку, встановленому Конвенцією, проте, з урахуванням попередньо визначеної дати судового засідання та спливу достатнього, на думку суду, строку, з дати направлення судових документів для вручення відповідачу 1, беручи до уваги наявне у справі повідомлення про вручення відповідачеві-2 №RM010460562UA, а також обставини належного повідомлення інших учасників судового процесу про судове засідання, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 12.09.2017, за відсутності представників сторін та третіх осіб.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляріс компані" як позичальником було укладено Договір кредиту №21-18/138 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 2 500 000,00 грн., зі сплатою 14% річних та порядком повернення Кредиту рівними частинами в сумі 833 334,00 грн. не пізніше 28 числа кожного дванадцятого місяця, починаючи з 28 грудня 2008 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 28 грудня 2010 року.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №21-18/138, 29.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Розмарин" (у зв'язку із зміною організаційно - правової форми ПП "Розмарин") укладено Іпотечний договір №02-10/4342 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 948, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9 (надалі - предмет іпотеки 1); нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1 (надалі - предмет іпотеки 2). На момент передачі нерухомого майна в іпотеку банку, право власності на об'єкти нерухомого майна належало ЗАТ "Розмарин", що підтверджується: на предмет іпотеки 1 - Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок серія НБ №010003677, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 14.11.2000 №645-В; на предмет іпотеки 2 - Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок серія НБ №010003682, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 14.11.2000 №645-В.

Пунктом 1.2 Іпотечного договору, заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 4565 200,00 грн.

Як вбачається із умов Іпотечного договору, пунктом 1.4. визначено зміст та розмір основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, зокрема, повернення кредитних коштів, сплата процентів за користування кредитом, в розмірі та порядку, визначеному договором, яким обумовлено Основне зобов'язання та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному договором, яким обумовлено Основне зобов'язання, а також сплата неустойки.

Пунктом 4.5. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки і рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що в травні 2011 року ПП "Розмарин" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів №6356849-6356857 від 29.12.2007 року про обтяження іпотекою: нежилого будинку (літ. А) загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9, та нежилого будинку (літ. А) загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року у справі №13/153 в задоволенні позову ПП "Розмарин" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року у справі №13/153 апеляційну скаргу ПП "Розмарин" задоволено повністю: рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року скасовано, виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, записи про заборону на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк".

Судом встановлено, що ПП "Розмарин" було вжито заходів, направлених на виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек вищезазначеного нерухомого майна.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., реєстраційний номер 2406 (нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9) та договору купівлі-продажу від 01.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., реєстраційний номер 2411 (нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1) нерухоме майно, яке є предметом Іпотечного договору №02-10/4342 від 29.12.2007 року, було відчужене ПП "Розмарин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастерлі інвестментс Україна".

Судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року у справі №13/153 касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року залишено без змін.

Судом встановлено, що предмет іпотеки: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1, відповідно до договору купівлі - продажу від 21.11.2013р, зареєстрованого в реєстрі за №1392, та нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка 9, відповідно до договору купівлі - продажу від 21.11.2013, зареєстрованого в реєстрі за №1390 було набуто у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія Трейдінг Україна".

Наведені обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/21150/13, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014, та не потребують повторного доказування в силу ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..

Так, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастерлі Інвестментс Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою (м. Київ, вул. О. Бойченка 9) та нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою (м. Київ, вул. Празька 25/1).

В процесі розгляду вказаної справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 здійснено заміну первісного відповідача у справі № 910/21150/13 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастерлі Інвестментс Україна" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Копентія Трейдінг Україна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/21150/13, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 рахунок погашення частини заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Компані" в розмірі 4500000 грн. перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за Договором кредиту № 21-18/138 від 29.12.2007р. - звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9а; нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1.

З наявних у даній справі документів вбачається, що 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Компанією "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. та зареєстрований у реєстрі за №795, на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1 загальною площею 213,70 кв.м. (копія договору була подана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. 10.03.2017).

Судом встановлено, що 05.08.2014 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №6577179 на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок (літера А) загальною площею 213,7 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1, земельна ділянка - 8000000000:66:124:0043 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 219428980000), власник - Товариство з обмеженою відповідальністю Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу серія та номер 795, виданий 05.08.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Наведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №42484836 від 19.08.2015, що долучена до позову.

Судом встановлено, що 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Компанією "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. та зареєстрований у реєстрі за №797, на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, 9а загальною площею 484,55 кв.м. (копія договору була подана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. 10.03.2017).

Судом встановлено, що 05.08.2014 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №6577233 на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, 9а загальною площею 484,55 кв.м., земельна ділянка - 8000000000:66:157:0010 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 219421480000), власник - Товариство з обмеженою відповідальністю Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу серія та номер 797, виданий 05.08.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Наведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №42485935 від 19.08.2015, що долучена до позову.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96884526 від 11.09.2017, 15.10.2015 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №11613138 на об'єкт нерухомого майна 219428980000: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1, власник - компанія Алніалам Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір іпотеки серія та номер 1009, виданий 18.10.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96884526 від 11.09.2017, 09.11.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснено державну реєстрацію закриття об'єкта нерухомого майна №219428980000 з підстав поділу об'єкта нерухомого майна.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96882794 від 11.09.2017, 15.10.2015 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №11613541 на об'єкт нерухомого майна 219421480000: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бойченка Олександра, 9а, власник - компанія Алніалам Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір іпотеки серія та номер 1009, виданий 18.10.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96882794 від 11.09.2017, 09.11.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснено державну реєстрацію закриття об'єкта нерухомого майна №219421480000 з підстав поділу об'єкта нерухомого майна.

Обґрунтовуючи підстави позовних вимог, позивач зазначає про те, що 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Компанією "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" було укладено наступні договори: договір купівлі-продажу № 795, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лозняковою С.В., на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1, та договір купівлі-продажу № 797, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського натаріального округу Лозняковою С.В. на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, буд. 9а. Разом з тим, позивач зазначає, що вказані вказані об'єкти нерухомого майна були предметом іпотечного договору №02-10/4342, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. та зареєстрованого у реєстрі за №948, укладеного між позивачем та ТОВ Розмарин в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №21-18/138 від 29.12.2007.

Разом з тим, всупереч нормам статті 9 Закону України Про іпотеку ТОВ Розмарин відчужило об'єкт нерухомого майна на користь ТОВ Вастерлі Інвестментс Україна ; в подальшому спірні об'єкти нерухомого майна неодноразово відчужувались, станом на дату звернення позивачем до суду з позовом, власником спірних об'єктів нерухомого майна є компанія Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед , у зв'язку з чим позивач (з урахуванням додаткових пояснень, поданих 07.03.2017) на підставі ст. 12 Закону України Про іпотеку просить суд визнати недійсними з моменту укладення договір купівлі-продажу № 795, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1, та договір купівлі-продажу № 797, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського натаріального округу Позняковою С.В. на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, буд. 9а.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №21-18/138, 29.12.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Розмарин" (у зв'язку із зміною організаційно - правової форми ПП "Розмарин") укладено Іпотечний договір №02-10/4342 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 948, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9 (надалі - предмет іпотеки 1); нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1 (надалі - предмет іпотеки 2). На момент передачі нерухомого майна в іпотеку банку, право власності на об'єкти нерухомого майна належало ЗАТ "Розмарин", що підтверджується: на предмет іпотеки 1 - Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок серія НБ №010003677, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 14.11.2000 №645-В; на предмет іпотеки 2 - Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок серія НБ №010003682, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 14.11.2000 №645-В.

За змістом ст. 1 Закону України Про іпотеку в редакції від 23.02.2006, чинній на дату укладання іпотечного договору, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (ст. 4 Закону України Про іпотеку в редакції від 23.02.2006).

З поданих у справу документів вбачається, що 29.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. внесено до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис за договором іпотеки, зареєстрованим в реєстрі за № 948; іпотекодержатель - АКБ Укрсоцбанк , іпотекодавець - ЗАТ Розмарин (копія витягу №16397411 від 29.12.2007 долучена до позову); 29.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону на нерухоме майно за договором іпотеки, зареєстрованим в реєстрі за № 948; іпотекодержатель - АКБ Укрсоцбанк , іпотекодавець - ЗАТ Розмарин (копія витягу №16397375 від 29.12.2007 долучена до позову).

Як встановлено судом, в травні 2011 року ПП "Розмарин" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів №6356849-6356857 від 29.12.2007 року про обтяження іпотекою: нежилого будинку (літ. А) загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9, та нежилого будинку (літ. А) загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року у справі №13/153 в задоволенні позову ПП "Розмарин" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року у справі №13/153 апеляційну скаргу ПП "Розмарин" задоволено повністю: рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року скасовано, виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, записи про заборону на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк".

Як встановлено судом, ПП "Розмарин" було вжито заходів, направлених на виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек вищезазначеного нерухомого майна (нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9 та нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1).

Так, як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., реєстраційний номер 2406 (нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9) та договору купівлі-продажу від 01.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., реєстраційний номер 2411 (нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1) нерухоме майно, яке є предметом Іпотечного договору №02-10/4342 від 29.12.2007 року, було відчужене ПП "Розмарин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастерлі інвестментс Україна".

В той же час, як встановлено судом, постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року у справі №13/153 касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року залишено без змін.

За змістом ст. 9 Закону України Про іпотеку , іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.05.2015 у справі №6-53цс15, у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек. Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Встановивши у справі, що переглядається, факт переходу до відповідача права власності на нерухоме майно під час виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження права власності на підставі незаконного судового рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування до правовідносин сторін статті 23 Закону України Про іпотеку , поширення її дії на відповідача та збереження обтяження цього майна іпотекою за іпотечним договором.

За змістом ст. 23 Закону України Про іпотеку , у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Так, як встановлено судом, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастерлі Інвестментс Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 м 2 , який знаходиться за адресою (м. Київ, вул. О. Бойченка 9) та нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 м 2 , який знаходиться за адресою (м. Київ, вул. Празька 25/1).

В процесі розгляду вказаної справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 здійснено заміну первісного відповідача у справі № 910/21150/13 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастерлі Інвестментс Україна" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Копентія Трейдінг Україна".

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі №910/21150/13, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 рахунок погашення частини заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Компані" в розмірі 4 500 000 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) грн. перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за Договором кредиту № 21-18/138 від 29.12.2007р. - звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9а; нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1.

Разом з тим, як встановлено судом, 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Компанією "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. та зареєстрований у реєстрі за №795, на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1 загальною площею 213,70 кв.м. (копія договору була подана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. 10.03.2017).

Як встановлено судом, 05.08.2014 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №6577179 на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок (літера А) загальною площею 213,7 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1, земельна ділянка - 8000000000:66:124:0043 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 219428980000), власник - Товариство з обмеженою відповідальністю Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу серія та номер 795, виданий 05.08.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Наведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №42484836 від 19.08.2015, що долучена до позову.

Як встановлено судом, 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Компанією "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. та зареєстрований у реєстрі за №797, на підставі якого Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуло право власності на нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, 9а загальною площею 484,55 кв.м. (копія договору була подана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. 10.03.2017).

Як встановлено судом, 05.08.2014 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №6577233 на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок (літера А), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бойченка Олександра, 9а загальною площею 484,55 кв.м., земельна ділянка - 8000000000:66:157:0010 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 219421480000), власник - Товариство з обмеженою відповідальністю Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу серія та номер 797, виданий 05.08.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Наведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №42485935 від 19.08.2015, що долучена до позову.

Так, в межах даного спору позивач оскаржує наведені договори купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчені 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. та зареєстровані у реєстрі за №795 та №797, відповідно, з тих підстав, що вказані договори укладені без згоди банку - позивача - як іпотекодержателя.

За змістом ст. 12 Закону України Про іпотеку , у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного прокурором способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тоді-як позовні вимоги у даній справі на забезпечення поновлення прав не спрямовані.

Суд зазначає, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, а виконуваним, тобто акт правосуддя повинен мати форму реалізації в майбутньому (власне, за наслідками чого і здійснюється відновлення порушених прав).

З огляду на звернення позивачем до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним в забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 21-18/138 від 29.12.2007, за наслідками якого Господарським судом міста Києва прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9а; нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1, позивачем реалізовано своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язання за кредитним договором та набуто у судовому порядку право власності на заставлене майно в рахунок погашення частини заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Компані" (м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 11, код ЄДРПОУ: 33638042) в розмірі 4500000,00 грн. перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк.

За наведених обставин, заявляючи позов у даній справі, позивач є особою, на користь якої звернуто стягнення (шляхом визнання права власності) на предмет іпотеки за іпотечним договором №02-10/4342 від 29.12.2007 - спірне нерухоме майно, що є предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу, тобто особою, яка фактично захищає свої права власника такого майна, однак, з огляду на встановлені обставини, днем, що передував прийняттю Господарським судом міста Києва рішення від 06.08.2014 у справі №910/21150/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто 05.08.2014 відповідачем у справі №910/21150/13 - ТОВ Копентія трейдінг Україна було відчужено право власності на спірне майно на користь відповідача 2 у даній справі.

Так, при захисті прав власника, пов'язаних з вибуттям його майна на користь інших осіб, кінцевою метою є досягнення правового стану, за якого таке майно буде повернутим власнику; така мета досягається шляхом застосування речово-правових способів захисту порушених прав власника (враховуючи відсутність договірних відносин між позивачем та кінцевим набувачем майна) та реалізації судового рішення про задоволення позову із ефективно обраним способом захисту.

Суд зазначає, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, а виконуваним, тобто акт правосуддя повинен мати форму реалізації в майбутньому (власне, за наслідками чого і здійснюється відновлення порушених прав).

Так, позивач, який вважає себе власником спірного майна, та вказує про порушення своїх прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, повинен застосовувати способи захисту, що передбачені для захисту права власності (глава 29 Цивільного кодексу України), зокрема, шляхом подання віндикаційного позову в порядку ст. 387 Цивільного кодексу України до кінцевого набувача майна.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-95цс13, право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Більше того, суд зазначає, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96884526 від 11.09.2017 вбачається, що 15.10.2015 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №11613138 на об'єкт нерухомого майна 219428980000: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1, власник - компанія Алніалам Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір іпотеки серія та номер 1009, виданий 18.10.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

При цьому, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96884526 від 11.09.2017 вбачається, що 09.11.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснено державну реєстрацію закриття об'єкта нерухомого майна №219428980000 з підстав поділу об'єкта нерухомого майна.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96882794 від 11.09.2017 вбачається, що 15.10.2015 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою Світланою Василівною було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №11613541 на об'єкт нерухомого майна 219421480000: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бойченка Олександра, 9а, власник - компанія Алніалам Лімітед ; підстава виникнення права власності - договір іпотеки серія та номер 1009, виданий 18.10.2014 Позняковою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

При цьому, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №96882794 від 11.09.2017 вбачається, що 09.11.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснено державну реєстрацію закриття об'єкта нерухомого майна №219421480000 з підстав поділу об'єкта нерухомого майна.

За змістом ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів.

Оскільки у даному разі після укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу право власності на спірне майно перейшло до іншої особи (компанія Алніалам Лімітед ), а згодом таке майно було поділено, права позивача, про порушення яких зазначено у позові, можуть бути поновлені у разі подання віндикаційного позову до кінцевих набувачів спірного майна. При цьому, враховуючи особливу правову природу нерухомого майна як об'єкту цивільних прав (неможливості фізичної передачі у власність) та виникнення речових прав на нерухоме майно, в тому числі права власності, з моменту державної реєстрації таких прав, формою реалізації віндикаційного позову має бути внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності позивача на спірне майно. В той же час, заявлена позивачем вимога про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 795, посвідченого 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., та договору купівлі-продажу № 797, посвідченого 05.08.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., у разі їх задоволення, не може буде підставою для вчинення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за позивачем на спірні об'єкти нерухомого майна, а лише встановить відповідні факти, які самі по собі не забезпечать належного захисту прав, тобто не забезпечать повернення майна у власність позивача. Отже, обраний позивачем спосіб захисту не спрямований на відновлення порушених прав позивача, тобто є неефективним.

При цьому, суд зазначає, що спір у даній справі, з огляду на фактичні обставини, стосується не порушення переваженого права позивача на задоволення вимог іпотекодержателя, так як позивач вже реалізував свої права на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на таке майно (шляхом визнання права власності у судовому порядку), а стосується права власності позивача на спірне майно, відтак обраний позивачем спосіб захисту до того ж не відповідає суті порушеного права, про яке йдеться у позові.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та належним, позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копентія трейдінг Україна" та Bodelmo Enterpraises Limited про визнання недійсними договорів не підлягає задоволенню.

При цьому, доводи позивача щодо нікчемності правочинів та доводи третьої особи 3 стосовно того, що відповідач 2 є добросовісним набувачем, судом не досліджуються з огляду на встановлення обставин неефективності та неналежності обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в позові, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.09.2017

Суддя І.М. Отрош