Постанова

від 05.09.2016 по справі 910/1264/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа№ 910/1264/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Пелюк С.С. - представник за довіреністю;

відповідача: Садова О.П. - представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростіл-ПАК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016

у справі № 910/1264/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростіл-ПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна"

про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 771526,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2016 відмовлено у задоволенні позову про стягнення 663663,99 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення з вересня 2011 року по грудень 2015 року та 107862,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми за період прострочення з 9 вересня 2011 року по 12 січня 2016 року.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростіл-ПАК" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про пропуск позовної давності та відсутність підстав для переривання позовної давності не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Куксов В.В., судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В.), прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 17.05.2016.

26.04.2016 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

27.04.2016 відповідач подав додаткові пояснення, у яких навів додаткові заперечення проти апеляційної скарги.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1264/16 у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Куксова В.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.05.2016 справу № 910/1264/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 04.07.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/1264/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

04.07.2016 позивачем подані пояснення по справі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень відповідача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 04 по 13.07.2016.

08.07.2016 директор відповідача подав письмові пояснення посадової особи щодо обставин спору.

13.07.2016 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.07.2016 по 05.09.2016.

29.08.2016 відповідач подав додаткові пояснення щодо правової природи інфляційних нарахувань та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

05.09.2016 позивач подав пояснення по справі, у яких просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав викладених у скарзі та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

На підставі видаткових накладних від 08.09.2011 р. №РН-000000000192 та №РН-000000000193 Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпак" передало відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" товар (жерсть літографована) загальною вартістю 827511,21 грн.

Факт передачі товару підтверджується зазначеними накладними, не заперечується відповідачем, а також встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2015 у справі №910/18291/14, яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2015.

25.08.2014 між ТОВ "Металпак", як первісним кредитором, та ТОВ "Євростіл-Пак", як новим кредитором, було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає і набуває право вимоги заборгованості ТОВ "Арда Метал Пекеджинг Україна" перед первісним кредитором основного боргу в сумі 827511,21 грн. в якості оплати за отриманий боржником у власність товар на підставі видаткової накладної №РН-000000000192 від 08.09.2011 р., та №РН-000000000193 від 08.09.2011 р., довіреності №225813 від 08.09.2011 р. (п.1 Договору).

Додатковою угодою від 26.08.2014 доповнено Договір про відступлення права вимоги пунктом 1-1, відповідно до якого новий кредитор за цим Договором, окрім права вимоги до ТОВ "Арда Метал Пекеджинг Україна" основного боргу в сумі 827 511,21 грн. одночасно набуває право вимоги суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання зобов'язання на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

26.08.2016 між ТОВ "Металпак" та ТОВ "Євростіл-Пак" підписано акт приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги від 26.08.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2015 у справі № 910/18291/14, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2015, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростіл-ПАК" 827511,21 грн. основного боргу, 16550,22 грн. судового збору.

Отже, вказаними доказами підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язання з оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак" до 09 вересня 2011 р. вартості отриманого на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в усній формі, товару.

В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем 13.01.2016 було перераховано на рахунок позивача 844061,21 грн., що підтверджується банківською випискою.

У зв'язку із викладеним, позивач - ТОВ "Євростіл-Пак" 28.01.2016 звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача 663663,99 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення з вересня 2011 року по грудень 2015 року та 107862,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми за період прострочення з 9 вересня 2011 року по 12 січня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про пропуск позивачем позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткових накладних від 08.09.2011 відбулась купівля-продаж товару.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, до правовідносин купівлі-продажу не можуть бути застосовані загальні положення ст. 530 ЦК України, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з таких правовідносин, чітко визначений спеціальною нормою права, а саме ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (постанова Верховного Суду України від 30 вересня 2014 р. у справі N 3-121гс14).

Оскільки іншого строку оплати за придбаний товар встановлено не було, обов'язок відповідача оплатити цей товар виник 08.09.2011 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 663663,99 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення з вересня 2011 року по грудень 2015 року та 107862,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми за період прострочення з 09 вересня 2011 року по 12 січня 2016 року.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про порушення свого права продавець (ТОВ "Металпак") міг довідатися не пізніше 09 вересня 2011 р., тобто після здійснення поставки товару на підставі видаткових накладних №№ РН-000000000192, РН-000000000193 від 08 вересня 2011 р.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому заміна сторони у зобов'язання впливає на перебіг позовної давності щодо вимог позивача як нового кредитора.

До суду із даним позовом позивач звернувся 28 січня 2016 р., тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. Доказів поважності причин пропуску зазначеного строку суду не надано.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач заявив про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Також судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи позивача про переривання позовної давності у зв'язку з пред'явленням ним позову у справі № 910/18291/14, оскільки, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії поданої позивачем позовної заяви від 27 серпня 2014 р., заявлені у справі № 910/18291/14 вимоги в частині стягнення на підставі ст. 625 ЦК України збитків внаслідок інфляції та трьох процентів річних стосувалися простроченого зобов'язання з договору поставки № 06/09/11 від 06 вересня 2011 р., а не зі спірного договору з відповідачем, укладеного в усній формі. Після зміни заявою від 02 червня 2015 р. підстав позову у вказаній справі позивач в установленому порядку не заявляв вимоги про стягнення з відповідача сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке виникло з усного договору. Подана ж заява про збільшення розміру позовних вимог від 3 липня 2015 р. судом прийнята до провадження не була, оскільки відкликана позивачем заявою від 3 серпня 2015 р.

Таким чином є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків внаслідок інфляції за час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, нарахованих на суму боргу за усним договором купівлі-продажу, який у дійсності був укладений між сторонами, не були пред'явлені під час розгляду господарським судом м. Києва справи № 910/18291/14, а отже і відсутні підстави для переривання позовної давності із даних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 910/1264/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростіл-ПАК" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 910/1264/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/1264/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець