Постанова

від 06.09.2016 по справі 922/4708/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. Справа № 922/4708/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 04.04.2016р.;

від відповідача - не з'явився;

від 3-х осіб - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2015р.

у справі №922/4708/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", м. Дніпропетровськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Групп", м. Харків

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Публічного акціонерного товариства "Фінбанк", м. Одеса,

Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк, м. Київ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Теоком", м. Харків

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ВАЛЛЕТ»

про витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2015р. у справі №922/4708/15 (суддя Прохоров С.А.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Групп" про витребування майна та визнання права власності (т.4, а.с. 85-96).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правових підстав для витребування у добросовісного набувача (відповідача) спірного майна відповідно до вимог ст.388 ЦК України, оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача з його волі (реалізація здійснювалася у межах справи про банкрутство, порушеної за заявою ТОВ "Ольга.", яке усвідомлювало наслідки здійснення ліквідаційної процедури). Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме це майно існує в натурі та саме на це майно зареєстровано право власності відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга." з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2015р. у справі №922/4708/15 та прийняти нове рішення, яким витребувати у ТОВ "Оріон Групп" нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1; скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №4935493, внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 18833931, виданого ТОВ "Оріон Групп" Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 11.03.2014р.; визнати право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 за ТОВ "Ольга"; стягнути з ТОВ "Оріон Групп" на користь ТОВ "Ольга." судові витрати (т.4, а.с.118-124).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що: по-перше, майно не вибувало з волі позивача, оскільки у процедурі банкрутства ТОВ «Ольга.» не укладало жодного правочину щодо відчуження цього майна, з яким закон пов'язує перехід права власності на нерухоме майно від банкрута до третьої особи; по-друге, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. у справі №29/5005/6381/2011 визнано недійсними результати прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації нерухомого майна шляхом визнання недійсним протоколу від 28.12.2012р. №1 про проведення цільового аукціону та акту від 28.12.2013р. №1 про проведення цільового аукціону; по-третє, спірне нерухоме майно вибуло із володіння позивача на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г, яке вподальшому скасовано постановою суду апеляційної інстанції від 11.11.2015р., а отже майно вибуло з володіння власника поза його волею, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 16.04.2016р. №6-14цс13; по-четверте, відповідач набув право власності на нерухоме майно за відплатним договором, отримавши його як внесок до статутного капіталу від учасника ТОВ «Ортія».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. у справі №922/4708/15 апеляційну скаргу задоволено частково; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2015р. у справі №922/4708/15 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Ольга" до ТОВ "Оріон Групп" (т. 4, а.с. 215-219).

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням ч.2 ст.104 ГПК України, що є безумовною підставою для його скасування, оскільки володільцем майна на час вирішення спору відповідно до судових рішень у справі №922/1133/15 є ПАТ "Фінбанк", а не відповідач у даній справі - ТОВ "Оріон Групп". Крім того, зазначив, що не може існувати два судових рішення про визнання права власності на один і той самий об'єкт власності за різними суб'єктами господарювання.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016р. у даній справі задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга"; скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. у справі №922/4708/15, справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду (т.5,а.с.147-152).

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції не зазначив жодного доводу, за яким апеляційна інстанція відхиляє докази, надані учасниками провадження, в тому числі докази права власності на спірне майно (інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.08.2015р. №41906078). Крім того, не навів посилань на норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, не зазначив мотиви, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Також, зазначив про необхідність встановлення обставин вибуття спірного майна з володіння ТОВ "Ольга." (з його волі чи поза його волею), правові підстави перебування спірного майна у володінні відповідача, правові підстави набуття відповідачем спірного майна, при цьому врахувати правові позиції Верховного Суду України щодо прав іпотекодержателя у разі відчуження майна, що перебувало в іпотеці, в процедурах банкрутства, встановити обставини порушення/непорушення прав та законних інтересів ПАТ "Фінбанк" на спірне майно.

У письмових поясненнях до апеляційної скарги від 02.08.2016р. позивач зазначає, що: по-перше, спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача шляхом ухвалення господарським судом Харківської області рішення від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г про визнання за ТОВ «Ортія» права власності на спірне майно, яке в подальшому було скасовано, що свідчить про вибуття спірного нерухомого майна поза волею позивача; по-друге, внесення спірного майна ТОВ «Ортія» до статутного капіталу ТОВ «Оріон Групп» має всі ознаки договору, оскільки учасник товариства передає майно в рамках внесення вкладу до статутного капіталу, а товариство передає учаснику, який повністю вніс свій вклад, частку та видає свідоцтво, а отже вказане майно може бути витребуване з володіння відповідача на підставі статті 388 ЦК України. Крім того, зазначає, що перебування спірного майна в іпотеці ПАТ «Фінбанк» за іпотечним договором, іпотекодавцем за яким є ТОВ «Ортія» (правонаступником якого є ТОВ «Оріон Групп»), не перешкоджає витребуванню цього майна на користь позивача, який є його законним власником.

У письмових поясненнях від 06.09.2016р. ТОВ «Оріон Групп» зазначає, що спірне майно отримано ним за відплатним договором у ТОВ «Ортія», шляхом внесення останнім своєї частки до статутного капіталу відповідача. Крім того, вказує на те, що на момент придбання ним майна у ТОВ «Ортія» правовстановлюючим документом, який підтверджував право власності ТОВ «Ортія» на це майно, було рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2013р. у справі №922/296/13, яке скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. (т.6,а.с.75,76).

06.09.2016р. ПАТ «Фінбанк» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що послуги з юридичного супроводження діяльності банку здійснюються ОСОБА_2 на підставі окремого договору, який 06.09.2016р. має приймати учать у переговорах з потенційними інвесторами банку, а направити іншого представника не має можливості у зв'язку з відсутністю у штаті банку юрисконсульта.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки: по-перше, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи; по-друге, ПАТ «Фінбанк» не надано доказів, які б підтверджували обставини, зазначені у клопотанні, а з відтиску штампу суду вбачається, що клопотання подане саме в той день та в той час, на яке було призначено судове засідання, і підписано ОСОБА_2, який, відповідно, на момент слухання справи був присутній у суді, а отже мав можливість прийняти участь у судовому засіданні, проте, не скористався такою можливістю, а надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи; по-третє, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 діє від імені товариства на підставі договору, однак до клопотання він надав довіреність, а не договір; по-четверте, розгляд справи, призначений на 11.08.2016р., було відкладено саме за клопотанням ПАТ «Фінбанк», яке, як і дане клопотання, не підтверджено будь-якими доказами. Вказане в сукупності свідчить про затягування судового процесу та неналежне користування ПАТ «Фінбанк» своїми процесуальними правами, визначеними статтею 22ГПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2015р. у справі №922/4708/15 скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.

Відповідач та треті особи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та відтиск штампу на ухвалі суду апеляційної інстанції від 11.08.2016р., проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та враховуючи встановлений ст.102 ГПК України строк для розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2003р., виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2003р. за №2758, ВАТ «Ольга» (правонаступником якого є ТОВ «Ольга.», згідно із п.1.1 Статуту ТОВ «Ольга.» (т.3,а.с.14-30) ) зареєстровано власником нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, розташованої у місті Харкові по проспекту Гагаріна 167/1 (т.1,а.с.25).

26.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (іпотекодержателем) та ВАТ «Ольга» (іпотекодавцем) укладений іпотечний договір №115-Z/1, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, для забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі ТОВ фірма "Тагіт" щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, будь-яких платежів, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 115-Ю, укладеним 26.04.2007р., та будь-якими змінами та доповненнями до договору (т.5, а.с.173-176).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011р. у справі №29/5005/6381/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ольга.» в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.6,а.с.4,5).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. у справі №29/5005/6381/2011, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, визнано ТОВ «Ольга.» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (т.1,а.с.18-24).

Під час проведення ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси ТОВ "Ольга" включено нежитлові приміщення, у тому числі літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна, буд. 167/1, які належали банкруту на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2003р., виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2003р. за №2758 (т.1,а.с.25).

28.12.2012р. Товарною біржею "Європейська" проведений цільовий аукціон, оформлений протоколом про проведення цільового аукціону №1 та актом №1 про проведений цільовий аукціон, з яких вбачається, що переможцем цільового аукціону з продажу нежитлового приміщення А-2, площею 3435,7кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд.167/1, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортія». Також встановлено, що покупець (переможець аукціону) зобов'язаний протягом 30 днів з моменту придбання на цільовому аукціоні майна сплатити суму у розмірі 9632166, 50 грн. за придбане майно на рахунок ТОВ "Ольга." (т.1,а.с.26-28).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г визнано за ТОВ "Ортія" право власності на нежитлову будівлю літ."А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, що придбана на цільовому аукціоні, проведеному Товарною біржею "Європейська", згідно протоколу №1 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012р. та акту №1 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012р.; визнано за ТОВ «Ортія» право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 3698,1кв.м, нежитлової будівлі літ. «Е-9», розташованої за адресою «м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд.120, що придбані на цільовому аукціоні, проведеному Товарною біржею «Європейська», згідно протоколу №1 про проведення аукціону від 28.12.2012р. та акту №1 про проведення цільового аукціону (т.1, а.с.29-35).

З вказаного рішення вбачається, що підставою для звернення до суду слугувало те, що ТОВ «Ольга.» ухиляється від укладення договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення.

На підставі вказаного рішення місцевого господарського суду 27.02.2013р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1, за ТОВ «Ортія» і відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (т.3,а.с.143). На підставі даного рішення внесено запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ «Ортія» (т.3,а.с.144).

05.12.2013р. відбулися загальні збори засновників ТОВ «Оріон Групп», оформлені протоколом №1, на яких прийняті наступні рішення: створити ТОВ «Оріон Групп»; визначити статутний капітал ТОВ «Оріон Групп» у розмірі 7939925,05грн., який буде сформований за рахунок внесків засновників наступним чином: ТОВ «Ортія» - 7860525,80грн., що становить 99% статутного капіталу товариства, вноситься нерухомим майном, яке належить на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 812307: нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: Харківська область, проспект Гагаріна, буд.167/1; фізична особа ОСОБА_4 - 79399,25грн., що становить 1% статутного капіталу товариства, який буде сформований за рахунок внесення засновником товариства грошових коштів та/або майна в порядку та строки, передбачені чинним законодавством (т.2,а.с.97-99).

На підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 20.12.2013р. ТОВ «Ортія» з метою формування статутного капіталу передало, а ТОВ ««Оріон Групп» прийняло нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: Харківська область, проспект Гагаріна, буд.167/1, балансовою вартістю 7860525,80грн. (т.2,а.с.100).

23.01.2014р. між ТОВ «Фінбанк» (іпотекодержателем) та ТОВ «Ортія» укладений договір іпотеки, п.1.1 якого встановлено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язання боржника (ТОВ «Велторг 2013») за договором овердрафту №03/01/14, укладеним між іпотекодержателем та боржником 23.01.2014р., а також всіх додаткових угод до нього, наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою : м. Харків, пр. Гагаріна буд. 167/1 (предмет іпотеки), який належить іпотекодержателю на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г. Предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. «А-2», загальною площею 3453,7кв.м (т.3,а.с.180-187).

23.01.2014р. на підставі рішення Державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень внесено запис про обтяження (заборону) на вищезазначене нерухоме майно, суб'єктом обтяження є ПАТ «Фінбанк» на підставі договору іпотеки від 23.01.2014р. (т.3,а.с.189,190).

12.02.2014р. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого ТОВ «Оріон Групп» є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, яке розташовано за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності, серія та номер:18833931, видане реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції (т.1,а.с.38).

25.04.2014р. проведені загальні збори учасників ТОВ «Оріон Групп», оформлені протоколом №4, на яких прийняті наступні рішення: вивести зі складу учасників ТОВ «Оріон Групп» юридичну особу ТОВ «Ортія»; частку у статутному капіталі ТОВ «Ортія» у статутному капіталі ТОВ «Оріон Групп» в розмірі 99% статутного капіталу, що становить 7860525,80грн., передати учаснику ТОВ «Оріон Групп» - ОСОБА_4 (т.2,а.с.101-102).

28.04.2014р. між ТОВ «Ортія» (продавцем) та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Оріон Групп», п.1.1 якого встановлено, що предметом цього договору є 99% статутного капіталу ТОВ «Оріон Групп», які належать ТОВ «Ортія», що становить 7860525,80грн., та пов'язані з цією часткою корпоративні права, які продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених цим договором (т.2,а.с.104-106).

12.07.2014р. між ТОВ «Теоком» (іпотекодержателем) та ТОВ «Оріон Групп» (іпотекодавцем) укладений договір іпотеки, пунктом 1.1. якого встановлено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавцем за договором позики, посвідченим 12.07.2014р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №3137, нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 3435,7кв.м, яка розташована в м. Харкові, просп. Гагаріна буд.167/1, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області від 11.03.2014р., індексний №18833931, зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , згідно з витягом №18834163 (т.2,а.с.8-11).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у справі №922/296/13-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016р., скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р., відповідно до якого ТОВ "Ортія" набуло право власності на нерухоме майно, та припинено провадження у справі (т.5, а.с.100-110, т.6, а.с. 43-48).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. у справі №29/5005/6381/2011, яка набрала законної сили, визнано недійсними результати торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна ТОВ «Ольга.», проведених 28.12.2012р., а саме: нежитлової будівлі літ. В«А-2В» , загальною площею 3435,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (лот №1) ; нежитлової будівлі літ В«Д-2В» , загальною площею 1498,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 (лот №2); нежитлової будівлі літ. В«З-3В» , загальною площею 2386,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 (лот №3); нежитлової будівлі літ. В«Е-9В» , загальною площею 3 698,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 (лот №4), шляхом визнання недійними відповідних актів №№1,2,3,4 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012р. та протоколів про проведення цільового аукціону №№1,2,3,4 від 28.12.2012р. (т.6,а.с.31-42).

При цьому судом встановлено, що договори купівлі-продажу з переможцем аукціону не укладались, а грошові кошти за придбане майно на аукціоні на рахунок ТОВ «Ольга.» покупцем перераховані не були .

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2015р. у справі 922/1133/15 задоволено позовні вимоги ПАТ «Фінбанк»; в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Велторг 2013" перед ПАТ "Фінбанк" по договору овердрафту від 23.01.2014р. № 03/01/14 в загальній сумі 22 348 163,89 грн., звернуто стягнення шляхом визнання права власності за ПАТ "Фінбанк" на предмет іпотеки за укладеним між ТОВ "Ортія" і ПАТ "Фінбанк" іпотечним договором від 23.01.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрованим у Державному реєстрі за № 2, а саме: на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1, літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м (т.1,а.с.67-78).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. у справі №922/1133/15, яке набрало законної сили, задоволено заяву ПАТ «ВТБ Банк» про перегляд заявленої самостійної вимоги на предмет спору на стороні відповідача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015р. у справі №922/1133/15 за нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015р. у справі №922/1133/15 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.6, а.с.49-55).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р. у справі №29/5005/6381/2011, зокрема, задоволено заяву ПАТ «ВТБ Банк» про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою частково; включено ПАТ «ВТБ Банк» до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ольга.» як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою на суму 87294500грн. Вказана ухвала у цій частині залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015р. (т.6,а.с.6-15)

Як встановлено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р. у справі №29/5005/6381/2011, 26.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (іпотекодержателем) та ВАТ «Ольга» (іпотекодавцем) укладений іпотечний договір №115-Z/1 у відповідності до умов якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, для забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі ТОВ фірма "Тагіт" щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, будь-яких платежів, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюются кредитним договором № 115-Ю, укладеним 26.04.2007р. та будь-якими змінами та доповненнями до договору (т.1, а.с.42-51).

18.08.2015р. ТОВ «Ольга.» звернулось з позовом до ТОВ «Оріон Групп» про витребування у ТОВ «Оріон Групп» нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №4935493, внесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 18833931, виданого 11.03.2014р.; визнати право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1 за ТОВ «Ольга.» (т.1, а.с.4-10).

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2015р. №922/4708/15 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (т.4, а.с. 85-96).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, за ТОВ «Ольга.» та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №4935493, внесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 18833931, виданого 11.03.2014р.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У статті 319 Цивільного кодексу України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частин 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як зазначалось вище, ТОВ «Ольга.» набуло права власності на майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2003р. та отримало свідоцтво на право власності 06.11.2003р. (т.1,а.с.25). Вказане майно 28.05.2015р. передано в іпотеку ПАТ «ВТБ Банк» на підставі договору іпотеки №115-Z/1 (т.5, а.с.173-176).

10.11.2003р. державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект. Гагаріна, буд. 167/1, про що свідчить витяг КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №1947871 (т.3,а.с.31).

За таких обставин, ТОВ «Ольга.» набуло право власності на спірне нерухоме майно - нежитлову будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект. Гагаріна, буд. 167/1.

З 18.05.2011р. ТОВ «Ольга.» перебувало в процедурі банкрутства на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області у справі №29/5005/6381/2011.

Так, відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент проведення торгів) після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Як зазначалось вище, 28.12.2012р. Товарною біржею "Європейська" проведений цільовий аукціон, оформлений протоколом проведення аукціону №1, з якого вбачається, що переможцем цільового аукціону з продажу нежитлового приміщення А-2, площею 3435,7кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд.167/1, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортія». Також встановлено, що покупець (переможець аукціону) зобов'язаний протягом 30 днів з моменту придбання на цільовому аукціоні майна сплатити суму коштів у розмірі 9632166, 50 грн. за придбане майно на рахунок ТОВ "Ольга." (т.1,а.с.26,27).

Відповідно до пункту 10 статті 30 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. у справі №29/5005/6381/2011, яка набрала законної сили, визнано недійсними результати торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна, ТОВ «Ольга.», проведених 28.12.2012р., а саме: нежитлової будівлі літ. В«А-2В» , загальною площею 3435,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (лот №1) (т.6, а.с.31-42 ). При цьому судом встановлено, що договір купівлі-продажу з переможцем аукціону (ТОВ «Ортія») не укладався, а грошові кошти за придбане майно на рахунок ТОВ «Ольга.» перераховані не були.

Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у справі №922/296/13-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016р., скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р., відповідно до якого ТОВ "Ортія" набуло право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. В«А-2В» , загальною площею 3435,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (т.6, а.с.43-48).

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

За таких обставин, майно вибуло з володіння позивача ТОВ «Ольга.» без належних на то правових підстав, що підтверджується постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у справі №922/296/13-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016р., та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. у справі №29/5005/6381/2011 (а.с.т.6, а.с.31-46), та які мають преюдиціальне значення при розгляді справи.

Верховний Суд України у постанові від 24.06.2015р. у справі 907/544/14, висновки якого у відповідності до статті 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх судів України, зазначив, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, володілець майна є добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна з незаконних підстав, незалежно від того скільки разів це майно було відчужене попереднім набувачем, та без визнання цих угод недійсними.

Як встановлено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. у справі №29/5005/6381/2011, яка набрала законної сили, договір купівлі-продажу з переможцем аукціону (ТОВ «Ортія») щодо спірного майна не укладався; майно вибуло з володіння власника на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г, яке було скасовано, та яке, відповідно, не породжує жодних правових наслідків, що в сукупності свідчить про те, що майно вибуло з власності ТОВ «Ольга.» поза його волею.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015р. та від 24.06.2015р. а також у Висновках Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2015 року.

Висновок місцевого господарського суду про те, що майно вибуло з володіння позивача за його волею, оскільки реалізація спірного майна здійснювалася у межах справи про банкрутство, порушеної за заявою ТОВ "Ольга.", яке усвідомлювало наслідки здійснення ліквідаційної процедури, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим з наступних підстав: по-перше, за приписами статті 110 ЦК України та статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство ТОВ «Ольга.») у разі виявлення, що вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів обов'язком юридичної особи є звернення з відповідною заявою до суду про порушення провадження у справі про банкрутство; по-друге, реалізація майна у процедурі банкрутства здійснюється у відповідності до вимог Законом про банкрутство в обов'язковому порядку у зв'язку з неплатоспроможністю боржника. Вибуття майна з власності юридичної особи, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство під час ліквідаційної процедури з порушенням приписів Закону про банкрутство та без вчинення зі сторони банкрута відповідних дій, свідчить про вибуття майна поза волею його власника.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, спірне майно (нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: Харківська область, проспект Гагаріна, буд.167/1) 05.12.2013р. передано ТОВ «Ортія» як внесок до статутного капіталу ТОВ «Оріон Групп», що підтверджується протоколом засновників ТОВ «Оріон Групп» №1 та актом прийому-передачі нерухомого майна від 20.12.2013р. (т.2,а.с.97-100).

Відносини стосовно майна господарського товариства регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України та Законом України "Про господарські товариства".

За змістом статті 113 ЦК України та статті 1 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав .

Статтею 1 Закону України «Про господарські товариства» та статтею 113 ЦК України визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно зі статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу ; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, одним із джерел формування майна підприємства є грошові і матеріальні внески засновників, а юридична особа є власником майна, переданого йому засновниками у статутний фонд.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно зі статтею 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

За приписами статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

З аналізу наведених норм права вбачається, що при внесенні юридичною чи фізичною особою до статутного капіталу новоствореної юридичної особи своєї частки у вигляді грошових коштів чи іншого майна (рухомого, нерухомого), розмір якої визначений у протоколі зборів засновників та у Статуті цієї особи, юридична особа набуває права власності на передане їй засновником майно, а засновник, відповідно набуває корпоративні права щодо цього товариства та набуває статусу учасника товариства.

Отже, за своєю правовою природою внесення майна до статутного капіталу товариства в розумінні статті 202 ЦК України є двостороннім відплатним правочином.

У пункті 24 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що під час розгляду позову власника про витребування майна, переданого як вклад до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, суд має враховувати, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства. Разом із тим відплатність придбання майна сама по собі не свідчить про добросовісність набувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 24.06.2008р. у справі №39/582-07.

Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

12.02.2014р. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно якого ТОВ «Оріон Групп» є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, яке розташовано за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності, серія та номер:18833931, видане реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції (т.1,а.с.38).

З наведеного в сукупності вбачається, що ТОВ «Оріон Групп» набуло право власності на спірне майно на підставі відплатного правочину, однак за відсутністю у ТОВ «Ортія» права на відчуження майна, оскільки воно не є його законним власником.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

У пункті 8 Висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2014 р. зазначено, що розглядаючи спори щодо витребування майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України. Під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем суд, повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що спірне майно вибуло з володіння власника - ТОВ «Ольга.» поза його волею (на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано) та набуто ТОВ «Оріон групп» у ТОВ «Ортія» (недобросовісного набувача) на підставах, не заборонених законом, а саме: на підставі відплатного договору як внесок до статутного капіталу, дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Ольга.» в частині вимог про витребування у ТОВ «Оріон Групп» нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, підлягає до задоволення, а рішення місцевого господарського суду в цій части слід скасувати, як таке, що прийняте без дослідження всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Щодо позовних вимог ТОВ «Ольга.» про визнання права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Частина 4 статті 41 Конституції України визнає непорушним право приватної власності.

Стаття 321 ЦК України поширює принцип непорушності права власності, а саме закріплює принцип неприпустимості протиправного позбавлення цього права чи обмеження у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що суд підтверджує наявне право власності в разі, якщо його хтось заперечує або не визнає це право (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 12.11.2014 у справі № 6-129цс14).

Верховний суд України в аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України також зазначив, що у разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК (постанова Верховного Суду України від 07.11.2012 р. у справі N 6-107цс12).

В аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ Верховний суд України зазначив, що вимога про визнання права власності може бути поєднана з іншими вимогами (про витребування майна з чужого незаконного володіння, про виключення майна з акта опису та ін.).

Отже, встановивши факт невизнання та оспорювання, зокрема, відповідачем - ТОВ «Оріон Групп», та ПАТ «Фінбанк» права власності ТОВ «Ольга.» на спірне нерухоме майно, яке останнє набуло на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2003р. за №2758 та належить йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2003р., та яке вибуло з власності позивача на підставі судового рішення, яке вподальшому було скасоване судом вищої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що право власності ТОВ "Ольга." на спірне майно (нежитлове приміщення, літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м, що розташоване за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна, буд. 167/1) підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку.

Щодо вимог ТОВ «Ольга.» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №4935493, внесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 18833931, виданого 11.03.2014р., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Преамбулою Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з частиною 1 статті 9 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення: проведення державної реєстрації прав.

Частиною 3 статті 10 вказаного Закону встановлено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями , зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно із пунктом 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2015р. N1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. N 553) для державної реєстрації права власності на підставі рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння, крім рішення суду подаються також документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Верховний Суд України в Аналізі практики застосування судами ст.16 ЦК України зазначив, що у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У зв'язку із тим, що наслідком незаконного набуття ТОВ «Ортія» права власності на спірне майно, яке в подальшому внесено до статутного капіталу ТОВ «Оріон Групп» стало внесення до реєстру відповідних даних щодо права власності за ТОВ «Оріон Групп», на спірне нерухоме майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги позивача і в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності №4935493, внесеного державним реєстратором на підставі свідоцтва про право власності, номер 18833931, виданого 11.03.2014р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14594463101.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2016р. у справі №926/1666/15.

Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне майно (нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1) до відчуження його в ліквідаційній процедурі ТОВ «Ольга.» перебувало в іпотеці ПАТ «ВТБ Банк», що підтверджується іпотечним договором від 28.05.2015р. №115-Z/1, про що було внесено відповідний запис до Державного реєстру іпотек.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться у статті 3 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Як зазначено вище, відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктами 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. N868, передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису.

Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, а отже ПАТ «ВТБ Банк» є законним іпотекодержателем спірного майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.06.2015р у справі №907/544/14.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що передача спірного майна недобросовісним набувачем ТОВ «Ортія» (яке на момент вчинення правочину було власником майна на підставі судового рішення, яке в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції) в іпотеку ПАТ «Фінбанк» на підставі договору іпотеки від 23.01.2014р. не може бути підставою для позбавлення законного власника майна ТОВ «Ольга.» можливості захисту порушеного його права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області неповно з'ясовані всі фактичні обставини справи, не встановлено підстав виникнення спірних правовідносин та не з'ясовано наявність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся, рішення місцевого господарського суду прийнято без дотримання основоположних прав особи на судовий захист, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ТОВ «Ольга.» слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 08.12.2015р. у справі №922/4708/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Витребувати нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Групп» (код ЄДРПОУ 39018319, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.» (код ЄДРПОУ 30236375, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9). Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольга.» (код ЄДРПОУ 30236375, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9) право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 167/1. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №4935493, внесений державним реєстратором на підставі свідоцтва про право власності, номер 18833931, виданого 11.03.2014р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14594463101.

У пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача - ТОВ «Оріон Групп».

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п.п.1,3,4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.», м. Дніпро задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2015р. у справі №922/4708/15 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

4.Витребувати нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39018319, м. Харків, вул. Коцарська, будинок 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.» (код ЄДРПОУ 30236375, м. Дніпро, вул. Краснопільська, будинок 9).

5.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольга.» (код ЄДРПОУ 30236375, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9) право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 3435,7кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 167/1.

6.Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №4935493, внесений державним реєстратором на підставі свідоцтва про право власності, номер 18833931, виданого 11.03.2014р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14594463101.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Групп» (код ЄДРПОУ 39018319, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.» (код ЄДРПОУ 30236375, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 73080грн., 80388грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 87696грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 09.09.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.