Постанова

від 08.09.2016 по справі 823/1075/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року справа № 823/1075/16 м. Черкаси

08 год. 58 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представників позивача - Аполонова О.В., Кузьменка А.І. (за довіреностями),

представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю),

представника третьої особи - Крижньої Л.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа Первинна профспілкова організація Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

04 серпня 2016 року до суду з позовною заявою звернулося Черкаське обласне комунальне підприємство «Фармація», в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 14.04.2016 №0004971700, яким філії «Аптека №116 ЦРА» ЧОКП «Фармація» збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та пені в сумі 2104,31 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення базується на акті Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області про результати документальної планової виїзної перевірки філії ЧО КП «Фармація» «Аптека №116 ЦРА», податковий номер 38646613, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.03.2013 по 31.12.2015. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу не підтверджені жодними доказами та жодним чином не доведені в акті перевірки, а оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, представника третьої особи дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

Філія «Аптека №116 ЦРА» зареєстрована 22.03.2013 Черкаським міським управлінням юстиції, код ЄДРПОУ 38646613.

В період з 15.03.2016 по 04.04.2016 уповноваженими представниками відповідача проведено документальну планову виїзну перувірку філії ЧО КП «Фармація» «Аптека №116 ЦРА», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.03.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складений акт від 06.04.2016 №237/2238646613, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

1) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.138.1,138.2, 138.8. пп.138.10.3 та абз. «в» пп.138.10.4 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 13, 97 КЗпП України, ст.ст.5, 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.ст. 14, 15 Закону України «Про оплату праці», Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1418, п.3.2.1 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України, Об'єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України та Центральною Радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2011 - 2013 роки, п.5 розділу «Нормування та оплата праці» Колективного договору на 2010 - 2015 роки, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом ЧОКП «Фармація», в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 104 935 грн, в т.ч. за 2013 рік на суму 54 606 грн, за 2014 рік на суму 50 329 грн. (витрати на збут - 102 839 грн, в т.ч. 2013 рік - 52 328 грн, 2014 рік - 50 511 грн., інші витрати - 2096 грн, в т.ч. завищення за 2013 рік на суму 2 278 грн та заниження за 2014 рік на 182 грн);

2) п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.8 р. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.п.3.2, 3.12 р. ІІІ наказу Міністерства

Фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» та вказаних вище нормативно-правових актів, в результаті чого завищено від'ємне значення показника, наданого для формування показників по рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» Декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік на загальну суму 48 048 грн;

3) ст.164, пп. «а» п.171.2 ст.171 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 595,80 грн;

4) пп. 176.2.6«б» пп. 176.2 ст.176 ПК України та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА від 24.12.2010 №1020, а саме: подання не у повному обсязі по формі 1 - ДФ виплачених доходів самозайнятим особам за період з 01.07.2013 по 30.09.2013.

Зокрема в акті встановлено, що в порушення вимог ст. 13, ст. 97 КЗпП України, ст. 14, 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 5, ст. 7 Закону України «Колективні договори і угоди», Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я, Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України, Об'єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України та Центральною Радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2011 - 2013 роки, колективного договору підприємства філією «Аптека №116 ЦРА» нараховувалась працівникам надбавка за вислугу років за наказом керівника підприємства.

Нарахування та виплата філією «Аптека №116 ЦРА» надбавки за вислугу років з порушенням вимог чинного законодавства, призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за період з 22.03.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 75197 грн, а саме:

- надбавки за вислугу років на суму 68737 грн;

- матеріальної допомоги на оздоровлення на суму 1547 грн;

- відпускних на суму 4073 грн;

- лікарняні на суму 839 грн.

На підставі акту перевірки 06.04.2016 №237/2238646613 відповідачем винесене рішення №0004971700 від 14.04.2016, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 2104 грн 31 коп.

Дане податкове повідомлення-рішення, у відповідності до статті 56 ПК України, оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.05.2016 № 10498/23-00-10-0210 та Державної фіскальної служби України від 20.07.2016 № 15585/6/99-99-11-02-01-15 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Актом перевірки філії позивача щодо питання нарахування і виплати доходів найманим працівникам у вигляді заробітної плати встановлено, що підприємством на підставі «Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1418, при нарахуванні заробітної плати працівникам нараховувалась надбавка за вислугу років.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

В той же час, положення підпункту 168.1.5. пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу визначають, що в разі нарахування податковим агентом оподатковуваного доходу та невиплати (ненадання) його платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Питання оплати праці госпрозрахункових підприємств, відповідно до Закону України «Про оплату праці», відноситься до сфери договірного регулювання оплати праці .

У відповідності до умов статті 14 Закону України «Про оплату праці», договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Згідно з статтею 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, форми і системи оплати праці, норми праці. розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Вимогами підпункту 3.2.1 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України, Об'єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України та Центральною Радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України (далі - Галузева угода) передбачено, що підприємства самостійно, через колективні договори, встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів.

Слід відмітити, що підприємство не є бюджетною установою, а діє на принципах повного господарського розрахунку та є платником податку на прибуток на загальних підставах, власником є Черкаська обласна рада.

Крім того, відповідно до вимог статті 13 Кодексу законів про працю у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), встановлення гарантій, компенсацій, пільг. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально - побутові пільги.

Згідно статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективного договору, укладеного відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, дія постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1418 не поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я (тобто, дія Порядку № 1418 поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які отримують заробітну плату з державного чи місцевого бюджету).

Крім того, в підпункті б) пункту 1.3 Положення про оплату праці працівників ЧОКП «Фармація», який називається «структура заробітної плати» перераховані загальні визначення показників оплати праці, які входять до додаткової заробітної плати.

Конкретний розмір, саме надбавок і доплат, визначений підпунктом 2.2 пункту 2 Положення та передбачає «надбавки та доплати в розмірі до 50% персонального посадового окладу:

- керівникам, спеціалістам, службовцям за складність, напруженість в роботі, за високі досягнення в праці, або за виконання важливих завдань на строк їх виконання;

- водіям всіх видів автомобілів при наявності посвідчення надавати надбавки за класність в розмірі 25% за 1 клас та 10% за другий».

Колективним договором конкретний перелік надбавок визначений пунктом 5.17:

- «за виконання водіям вантажно-розвантажувальних робіт та за експедирування товару встановлюється надбавка в розмірі від 5 до 25% від місячного їх посадового окладу» та

пунктом 5.19 - «за складність, напруженість, та високі досягнення в роботі, працівникам підприємства надавати надбавки, які на протязі року можуть змінюватись керівником підприємства в залежності від фінансового стану підприємства, рівня ефективності та якості виконання трудових обов'язків працівників».

Таким чином, ні зміст Колективного договору на 2010-2015 роки між адміністрацією та трудовим колективом Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація», ні Положення про оплату праці працівників Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» (Додаток №8 до Колективного договору) не містять жодних посилань на встановлення надбавки за вислугу років.

Суд зазначає, що факт зайвого нарахування заробітної плати та зайвого нарахування єдиного соціального внеску підтверджується результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача. Актом від 25.09.2015 №04-24/012, встановлено факт порушення підприємством вимог КЗпП, Законів України «Про оплату праці» та «Про колективні договори і угоди», норм Галузевої угоди, Статуту підприємства та Колективного договору, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати і зайво утриманого єдиного соціального внеску (а.с.143-148).

Щодо розміру штрафних санкцій суд зазначає таке.

Згідно з п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Щодо компетенції відповідача визначати грошові зобов'язання та застосовувати штрафні санкції до філій та відокремлених підрозділів позивача суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.44.8 ст. 44 Податкового кодексу України відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

В адміністративному позові зазначено, що згідно з абз. 2 п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПКУ відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Суд зазначає, що дане правило поширюється саме на відповідальність за несплату (неутримання, ненарахування) податків, які нараховуються та сплачуються консолідовано, як то податок на прибуток. Оскільки філія позивача «Аптека № 116 ЦРА» перебуває на обліку в Шполянському відділенні Смілянської ОДПІ , як платники окремих податків, в т.ч. ПДФО, ЄСВ, військовий збір, земельний податок, то і податкові повідомлення-рішення щодо цих податків виносяться саме Смілянською ОДПІ. Що також узгоджується із п.п. 1.6.3. п. 1.6 наказу ДФС України від 31.07.2014 №22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків», згідно якого, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу державної фіскальної служби, працівники якого здійснювали перевірку, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення, рішення, вимоги та рішення щодо єдиного внеску у встановленому законодавством порядку.

Крім того, згідно пп. 168.4.6. п.168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку на доходи фізичних осіб здійснює контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Підпунктом 168.4.7. п.168.4 ст. 168 ПК України передбачено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення.

З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір - поверненню позивачу.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2016 року