Постанова

від 14.09.2016 по справі 815/3749/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/3749/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Хендлінг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2016 року № 0000101401 та № 0000091401, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Хендлінг» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 року № 0000101401 та № 0000091401.

Податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 року № 0000101401 та № 0000091401, правомірність яких оскаржується, прийняті відповідачем на підставі висновків акту документальної перевірки «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» код ЄДРПОУ 37282171 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року» № 1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 року.

Суд, з урахуванням ст.122 та ст.128 КАС України, вирішив розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

На підставі направлень, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до повідомлення про проведення виїзної перевірки № 553/10/22-04 від 29.10.2015 року, згідно з наказом № 1735 від 29.10.2015 року посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління ДФС в Одеській області в період з 16.11.2015 року по 25.12.2015 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» код ЄДРПОУ 37282171 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року» № 1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 року.

На підставі акту перевірки № 1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесла податкові повідомлення-рішення:

- від 04.03.2016 року № 0000101401, яким позивачеві за порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем штрафні (фінансові) санкції, код платежу 21081000, у розмірі 510,00 грн.;

- від 04.03.2016 року № 0000091401, яким позивачеві за порушення ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 2181000, у розмірі 17153241,11 грн.

Скориставшись правом, передбаченим п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення у порядку та в строки, передбачені процедурою адміністративного оскарження. За результатами розгляду Державною фіскальною службою України повторної скарги ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 року № 0000101401 та № 0000091401 залишено без змін.

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

З Акту перевірки «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» код ЄДРПОУ 37282171 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року» № 1/15-53-22-02/37282171 від 04.01.2016 року вбачається встановлення контролюючим органом під час перевірки порушення ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині неотримання імпортної продукції від компанії «CAROSAN TRADING LTD» (Британські Віргінські острови) у розмірі 2341070,00 дол. США.

На думку відповідача прострочена дебіторська заборгованість в іноземній валюті рахується по договору про відступлення права вимоги № CAR/AX110114 від 10.02.2014 року, укладеного з компанією «CAROSAN TRADING LTD» (Британські Віргінські острови).

Відповідач, фіксуючи в акті перевірки вищезазначене порушення, не приймає до уваги наступне обставини.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що у 2014 році між ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (Новий боржник), ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС», код за ЄДРПОУ 38786731 (Первісний боржник) та компанією «BREESTON MANAGEMENT LTD» (Кредитор) було укладено Договір про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014, згідно з яким Первісний боржник переводить на Нового боржника борг у сумі 2405553,12 доларів США, який виник на підставі контракту № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року (Основний договір), а Новий боржник погоджується виконати вказане грошове зобов'язання. ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» (Первісний боржник) зобов'язується перерахувати вказану суму в національній валюті України на розрахунковий рахунок ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (Нового боржника) в строк до 31.12.2014 року. Компанія «BREESTON MANAGEMENT LTD» (Кредитор) не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі та дає згоду на переведення боргу.

Основний договір - контракт № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013року був укладений між ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» (Покупець) та компанією «BREESTON MANAGEMENT LTD» (Продавець), за яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно інвойсів. Загальна сума контракту складає 25000000,00 дол. США. Плата за товар здійснюється, як у вигляді передплати, так і можливе відстрочення платежу. Термін дії контракту до 31.12.2014 року.

Борг у сумі 2405553,12 дол. США по Основному договору виник у ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» перед BREESTON MANAGEMENT LTD» за поставлений ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» у листопаді-грудні 2013 року товар, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД), а саме:

№ П/ПДата ВМД№ ВМД№ інвойсуСума, дол. США, графа 22 1 09.11.2013 500040605/2013/001098 BM 005/1 337544,71 2 10.11.2013 500040605/2013/001103 BM 005/2 246709,53 3 12.11.2013 500040605/2013/001121 BM 005/3 260024,52 4 16.11.2013 500040605/2013/001136 BM 006/1 235914,78 5 21.11.2013 500040605/2013/001224 BM 1120/1 416086,56 6 24.11.2013 500040605/2013/001252 BM 1123/1 385130,42 7 25.11.2013 500040605/2013/052031 79232 46012,20 8 04.12.2013 500060001/2013/053566 79243 22980,60 9 09.12.2013 500060001/2013/054322 79250 91813,26 10 09.12.2013 500040605/2013/001418 BM 1208 307895,34 11 15.12.2013 500040605/2013/001454 BM 1214 32899,20 12 18.12.2013 500060001/2013/055842 53100 22542,00 Разом: 2405553,12 Згідно з актом приймання-передачі від 10.02.2014 року за договором про переведення боргу № KX/AX/1-2014 від 10.02.2014 року Первісний боржник передав, а Новий боржник прийняв наступну документацію: контракт від 01.09.2013 року № 5/GWE/ВМ, ВМД згідно реєстру на суму 20515038,12 грн., що еквівалентно 2405553,12 дол. США.

Також, 10.02.2014 року між компанією «BREESTON MANAGEMENT LTD» (Первісний кредитор) та компанією «CAROSAN TRADING LTD» (Новий кредитор) було укладено договір № CAR/AX110114 про відступлення права вимоги, за яким Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги за контрактом від 01.09.2013 року № 5/GWE/BM та договором про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014 у ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (Новий Боржник). Право вимоги, що відступається за цим договором, складає 2405553,12 дол. США.

Наголошуючи на наявність простроченої заборгованості в іноземній валюті, відповідач не бере до уваги укладання вищезазначених договорів переведення боргу та відступлення права вимоги.

Проаналізувавши діюче законодавство України, що стосується спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого, зокрема, відноситься Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України.

Як передбачено вимогами ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Порядок здійснення розрахунків, в тому числі при здійсненні імпортних операцій, регулюється Законом України «Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті» із змінами і доповненнями.

При цьому, слід зазначити, що Законом України «Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті» регулюються тільки ті імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки.

Переведення боргу регулюється статтями 520-524 Цивільного Кодексу України. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.

Отже, чинне законодавство, в тому числі і спеціальне, не передбачає неприпустимості заміни сторони за зобов'язаннями у зовнішньоекономічному договорі та не містить прямої заборони проведення операцій з переведення боргу за такими договорами.

Відповідно до статей 512-516 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.

На підставі Договору про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014, Договору про відступлення права вимоги № CAR/AX110114 від 10.02.2014 року за Контрактом № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (Новий Боржник) здійснило перерахування валютних коштів на загальну суму 2405553,12 дол. США з рахунку № 26009114405137, відкритого в ПАТ «ФІНБАНК», на рахунок компанії «CAROSAN TRADING LTD» (Новий кредитор) в якості оплати за вже поставлений товар Первісному боржнику за Основним договором - контрактом № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року, у тому числі:

Дата перерахування валютних коштівСума перерахування (дол. США) 25.02.2014 року 2171700,00 19.06.2014 року 23300,00 26.06.2014 року 21720,00 14.07.2014 року 7100,00 04.08.2014 року 11650,00 02.09.2014 року 105600,00 04.11.2014 року 4000,00 06.11.2014 року 39000,00 16.12.2014 року 19961,96 22.12.2014 року 1521,16 Згідно з п.3 ст.1, ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначено, що функції валютного контролю поряд зі здійсненням валютних операцій мають уповноважені комерційні банки, офіційно зареєстровані на території України, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Окрім виконання функцій валютного контролю уповноваженими банками, податкові та митні органи також є органами валютного контролю.

Предметом валютного контролю митних органів є лише ті валютні операції, які пов'язані з переміщенням грошових коштів або товарів через митний кордон України, а саме: переміщення через митний кордон валютних цінностей, валюти України та цінних паперів у валюті України; здійснення валютних операцій, що пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів.

Відповідно, цей вид валютного контролю здійснюється за такими напрямками: по-перше це контроль за дотриманням правил переміщення через кордон України готівкової валюти та валютних цінностей; по-друге контроль за репатріацією експортної виручки резидентів за експортними договорами (контрактами); по-третє контроль за обґрунтованістю платежів на користь нерезидентів при імпорті товарів.

Функції агенту валютного контролю під час проведення розрахунків за імпортною операцією ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» за Договором про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014 з урахуванням Договору про відступлення права вимоги № CAR/AX110114 від 10.02.2014 року за Контрактом № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року виконував ПАТ «ФІНБАНК», який є також уповноваженим комерційним банком.

Відповідно до п.4.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року № 338/3631 (далі - Інструкція № 136 від 24.03.1999 року), банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів (крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється).

Відповідно до п.5.1 Інструкції № 136 від 24.03.1999 року банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання.

Згідно з п.5.6 Інструкції № 136 від 24.03.1999 року якщо клієнт не подав банку документи, потрібні останньому для з'ясування стану розрахунків за експортною, імпортною операціями цього клієнта (пункт 4.1 цієї Інструкції), то банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган.

Відповідно до п.9 Інструкції № 136 від 24.03.1999 року банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. За невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення положень цієї Інструкції банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Належне дотримання банками функцій агента валютного контролю, у свою чергу, контролюється Національним банком України.

В матеріалах справи наявний запит позивача на адресу ПАТ «ФІНБАНК» № 1203 від 23.12.2015 року, яким ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» з'ясовує питання, пов'язані з контролем зовнішньоекономічної операції, що ставиться під сумнів під час перевірки посадовими особами відповідача.

У відповідь на вказаний запит в листі № 201/3247-1679 від 24.12.2015 року ПАТ «ФІНБАНК» зазначило, що згідно доручення Управління Національного банку України в Одеській області на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ФІНБАНК» від 07.04.2014 року № 18-33/2751 у період з 07.04.2014 року по 18.04.2014 року було здійснено перевірку ПАТ «ФІНБАНК» щодо дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів; виконання функцій агенту валютного контролю. Зокрема, Національним банком України перевірено здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за імпортними операціями ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (код за ЄДРПОУ 37282171) за договором про відступлення права вимоги від 10.02.2014 року № CAR/AX110114 з нерезидентом «BREESTON MANAGEMENT LTD» (CraigmuirChambers, RoadTown, Tortola, P.O. Box 3321), рахунок CY 60005002400002400734806701 який відкрито у «HellenicBank LTD» (Limassol, Cyprus, SWIFT HEBACY2N), на нерезидента «CAROSAN TRADING LTD» з урахуванням договору про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014 у сумі 2405553,12 доларів США з резидента-боржника ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» (код за ЄДРПОУ 38786731) за контрактом від 01.09.2013 року № 5/GWE/BM. За перевіреними операціями по вищезазначених договорах Управлінням Національного банку України в Одеській області не встановлено порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків та порушень вимог «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління Національно банку України № 136 від 24.03.1999 року із змінами та доповненнями.

Згідно з листом ПАТ «ФІНБАНК» № 201/3247-1679 від 24.12.2015 року, що знаходиться в матеріалах справи, детальна інформація щодо перевірки вищезазначених операцій ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» та відсутності порушень валютного законодавства міститься у Акті від 18.04.2014 року № 18-34/2500-17/БТ позапланової виїзної перевірки ПАТ «ФІНБАНК» з питань дотримання вимог валютного законодавства, складеному Управлінням Національного банку України в Одеській області.

В матеріалах справи також наявні довідки банківських установ, в яких позивачем відкрито рахунки, а саме: ПАТ «ФІНБАНК» від 25.08.2016 року № 01-35/1245-499, від 25.08.2016 року № 01-35/1246-500, АТ «Укрексімбанк» від 26.08.2016 року № 063/11-07/2745, ПАТ «Платинум Банк» від 29.08.2016 року № 163-К9, з яких вбачається, що на дату видачі вказаних довідок на валютному контролі не обліковується прострочена дебіторська заборгованість за експортними та імпортними операціями ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» з наступними нерезидентами: компанія CAROSAN TRADING LTD, INTRACO MANAGEMENT LTD, NORD HOLDING lnc, LandhillTradingLimited, та відсутня прострочена валютна заборгованість за будь-якими іншими експортними та імпортними контрактами.

Враховуючи вищезазначене, податковий орган помилково застосував вимоги передбачені Законом України «Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті» до Договору про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014, оскільки наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.

ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» здійснило лише розрахунок за раніше поставлений товар за Основним договором - контрактом № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року, укладеним між ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» та компанією «BREESTON MANAGEMENT LTD», на користь Нового кредитора - нерезидента «CAROSAN TRADING LTD» згідно з договором про відступлення права вимоги № CAR/AX110114 від 10.02.2014 року, внаслідок якого зобов'язання Нового боржника (ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ») згідно з Договором про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014 у сумі 2405553,12 доларів США перед Новим кредитором (компанією «CAROSAN TRADING LTD») є припиненими.

Оскільки основне зобов'язання за контрактом № 5/GWE/ВМ від 01.09.2013 року не відноситься до імпортної операції, яка здійснюється на умовах відстрочення поставки, то і валютна операція з оплати за Договором про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги № CAR/AX110114 від 10.02.2014 року, не може регулюватися Законом України «Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті», а отже податковим органом неправомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 року № 0000091401, яким ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» визначено грошове зобов'язання у розмірі 17153241,11 грн.

Договір про переведення боргу від 10.02.2014 року № KX/AX/1-2014 між ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (Новий боржник) з ТОВ «ГОЛД ВЕЙ ЕНТЕРПРАЙЗЕС» (Первісний боржник) за контрактом від 01.09.2013 року № 5/GWE/BM та договір про відступлення права вимоги № CAR/AX110114 від 10.02.2014 року з компанії-нерезидента «BREESTON MANAGEMENT LTD» (Первісний кредитор) на компанію-нерезидент «CAROSAN TRADING LTD» (Новий кредитор) за контрактом від 01.09.2013 року № 5/GWE/BM були укладені та виконані з дотриманням усіх необхідних вимог діючого законодавства.

Також, з матеріалів справи вбачається, що безпідставними та необґрунтованими є твердження відповідача щодо невідповідності вимогам чинного валютного законодавства наданих у встановленому порядку до перевірки наступних угод про залік однорідних вимог:

- угода про залік зустрічних однорідних вимог, укладена між ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (сторона 1) та компанією «LandhillTradingLimited» (сторона 2) від 21.07.2014 року на суму 2382,00 дол. США. За угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 21.07.2014 року компанія «LandhillTradingLimited» має перед ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» грошове зобов'язання станом на 20.07.2014 року в розмірі 3868,39 дол. США, яке виникло на підставі договору про надання хендлінгових послуг № 9-47-2014 від 15.05.2014 року. Сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по вищезазначеним зобов'язанням. Таким чином, з моменту підписання даної угоди зобов'язання ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» перед компанією LandhillTradingLimited» по договору про переведення боргу № 10-5-2014 від 15.05.2014 року відсутні, зобов'язання компанії «LandhillTradingLimited» перед ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» по договору про надання хендлінгових послуг № 9-47-2014 від 15.05.2014 року станом на 21.07.2014 року складають 1486,39 дол. США.

- угода про залік однорідних вимог від 30.07.2014 року, укладена між ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (сторона 1) та компанією «NordHoldinglnc. (USA)» (сторона 2) на суму 1940,00 дол. США. Згідно з угодою про залік однорідних зустрічних вимог від 30.07.2014 року компанія «NordHoldinglnc. (USA)» має перед ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» грошове зобов'язання станом на 30.07.2014 року у розмірі 1940.00 дол. США, яке виникло на підставі договору про надання хендлінгових послуг № 9-59-2014 від 06.06.2014 року. Сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по вищезазначеним зобов'язанням. Таким чином, з моменту підписання даної угоди зобов'язання ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» перед компанією «NordHoldinglnc. (USA)» по договору про переведення боргу № 10-12-2014 від 15.05.2014 року відсутні, як і відсутні зобов'язання компанії «NordHoldinglnc. (USA)» перед ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» по договору про надання хендлінгових послуг № 9-59-2014 від 06.06.2014року.

- угода про залік зустрічних однорідних вимог від 20.08.2014 року, укладена між ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (сторона 1) та компанією «INTRACO MANAGEMENT LTD» (сторона 2) на суму 2298,74 дол. США. Згідно угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 20.08.2014 року компанія «INTRACO MANAGEMENT LTD» має перед ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» грошове зобов'язання станом на 19.08.2014 року в розмірі 2298,74 дол. США, яке виникло на підставі договору про надання хендлінгових послуг № 9-43-2014 від 15.05.2014 року. Сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по вищезазначеним зобов'язанням. Таким чином, з моменту підписання даної угоди зобов'язання ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» перед компанією «INTRACO MANAGEMENT LTD» по договору про переведення боргу № 10-4-2014 від 15.05.2014 року складають 3739,26 дол. США, зобов'язання компанії «INTRACO MANAGEMENT LTD» перед ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» по договору про надання хендлінгових послуг № 9-43-2014 від 15.05.2014 року відсутні.

Наявність вказаних угод про залік однорідних вимог відповідач безпідставно не бере до уваги, зазначаючи про наявність валютної заборгованості на дату проведення перевірки та вказуючи на недійсність вказаних правочинів. Також, відповідачем ігнорується, що заборон на зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями суб'єктів ЗЕД законодавство в періоді, який перевірявся, не містить.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору та укладення інших правочинів, пов'язаних з основним договором. Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам, а ст.601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання за заявою одної із сторін можуть припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічні положення містяться в ч.3 ст.203 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Статті 601, 602 Цивільного кодексу України не містять застереження про неможливість зарахування вимоги, яка виникла із зобов'язання про забезпечення виконання інших зобов'язань (штрафу). Таке зобов'язання може бути припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальних підставах.

Правомірність зняття з валютного контролю імпортних операцій за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, у свою чергу, передбачена також положенням п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національно банку України від 24.03.1999 року № 136. Вказана норма регламентує, що якщо вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за експортними/імпортними операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, а також між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо, експортні/імпортні операції можуть бути зняті з валютного контролю.

Листом від 23.06.1999 року № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог» у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136.

Можливість припинення зобов'язань по зовнішньоекономічним контрактам шляхом заліку зустрічних однорідних вимог підтверджено і ДПА України, зокрема у листах від 11.05.2007 року № 9433/7/22-6017 «Щодо проведення перевірок експортно-імпортних операцій» та від 09.10.2008 року № 20580/7/22-5017 «Щодо можливості припинення зобов'язань між двома імпортними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог». Таким чином, суб'єктам господарювання-резидентам гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 06.05.2008 року справа № 21-1518во07, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 року справа № 2а-5479/11/2670 (К/9991/60139/11), від 18.03.2014 року справа № 2а-19751/10/0570 (К/9991/5337/11).

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є одним із способів припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша божником, а в іншому зобов'язанні - навпаки.

Цивільні та інші норми законодавства не забороняють й часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. При цьому, зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь яким іншим способом.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь якій стадії їх виконання, про що, зокрема, зазначається в Постанові Верховного Суду України від 01.11.2005 року № 15/154.

Лише такий правочин, який не відповідає вимогам законодавства, відноситься до недійсного, і ні в якому випадку не той, що визнаний таким в акті контролюючого органу під час проведення перевірок платників податків.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин, що не відповідає вимогам закону (адже саме так відповідач зазначає в Акті перевірки, коли мова йде про угоди про залік вимог) відноситься до недійсного правочину.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є також нікчемний правочин через його невідповідність вимогам законодавства.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Судова практика в контексті питань, що розглядаються, також підтверджує правомірність припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у ЗЕД. Так, приймаючи 12.09.2013 року постанову у справі К-11525/10 колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо правомірності застосування позивачем під час провадження зовнішньоекономічної діяльності у розрахунках з контрагентом - нерезидентом такої форми припинення зобов'язань як зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, відсутні порушення термінів зарахування валютної виручки.

Отже, суд вважає, що належними та допустимими доказами вчинення платником податків недійсного, тобто такого що не відповідає вимогам законодавства, правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі або рішення суду про визнання правочину недійсним, адже відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним.

Угоди не визнаються недійсними лише на підставі висновків контролюючого органу в Акті перевірки. Питання визнання договорів недійсними відноситься до компетенції судових органів відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням, зокрема, положень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постанові ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11.

З огляду на викладене та у зв'язку з відсутність будь яких доказів недійсності угод про залік зустрічних однорідних вимог, укладених ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ», не дає підстав та права податковому органу визначати вищенаведені угоди як такі, що не відповідають вимогам законодавства, зокрема, і валютного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 року № 0000101401 та № 0000091401, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-72, 86, 94, 122, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.03.2016 року № 0000101401 та № 0000091401.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» (код ЄДРПОУ 37282171) суму сплаченого судового збору в розмірі 257306 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста шість) грн. 27 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко