Ухвала

від 12.09.2016 по справі 906/596/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" вересня 2016 р. Справа № 906/596/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Прядко О.В.

розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 22.08.2016 № 140-3-0-00/82 на дії та бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі

за позовом: публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2"

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Модерн"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Замкова гора"

про стягнення 1087356,13 грн

за участю представників сторін:

- від скаржника (стягувача): ОСОБА_3 - довір. № 805/15-Н від 22.12.2015;

- від боржника (ТОВ "Комфорт-Модерн"): ОСОБА_2 - довір. від 19.01.2016;

- від боржника (ТОВ "Замкова гора"): ОСОБА_4 - НОМЕР_1 від 10.07.1996; ОСОБА_2 - довір. від 12.07.2016; ОСОБА_5 - довір. від 12.09.2016;

- від органу ДВС: ОСОБА_6 - довір. від 24.05.2016

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.07.2014 у справі № 906/596/14 стягнуто солідарно з ТОВ "Замкова гора" та ТОВ "Комфорт-Модерн" на користь ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - 81262,80 доларів США, 28558,84 грн. Цим же рішенням стягнуто з ТОВ "Замкова гора" на користь позивача 19547,09 грн. судового збору.

08.08.2014 на виконання судового рішення видано накази.

22.08.2016 на адресу господарського суду від ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" надійшла скарга на дії та бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, згідно з якою скаржник просить визнати недійсною постанову органу ДВС від 12.08.2016 про закінчення виконавчого провадження №44405008 та зобов'язати орган ДВС здійснити передбачені законом виконавчі дії, необхідні для стягнення з ТОВ "Замкова гора" залишку заборгованості у розмірі 23190,20 доларів США.

Ухвалою від 25.08.2016 господарський суд прийняв скаргу ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 22.08.2016 № 140-3-0-00/82 на дії та бездіяльність органу ДВС до розгляду, призначив засідання суду для розгляду скарги.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі.

Представник боржника (ТОВ "Комфорт-Модерн") в судовому засіданні усно проти задоволення скарги заперечив.

Представники боржника (ТОВ "Замкова гора") в судовому засіданні надали відзив на скаргу від 12.09.2016 вих. № 17, згідно з яким вважають, що доводи стягувача, викладені у скарзі на дії та бездіяльність органу ДВС, щодо неповного виконання судового рішення є необґрунтованими та не узгоджуються з матеріалами виконавчого провадження і розрахунками, які були проведені державним виконавцем при винесенні постанови від 29.09.2014 про накладення арешту на майно та банківські рахунки ТОВ "Замкова гора" на суму 1185427,75 грн, яка, в свою чергу, стягувачем не оскаржувалась.

Представник органу ДВС в судовому засіданні надав письмові заперечення від 12.09.2016 вих. № 42/14255 відповідно до яких просив у задоволенні скарги ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" відмовити у повному обсязі з тих мотивів, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.08.2016 №44405008 винесена у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа, докази чого знаходяться в матеріалах виконавчого провадження, копії яких, на виконання ухвали суду від 25.08.2016, представником ДВС було надано в засіданні суду для долучення до справи, а оригінали - для огляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 22.08.2016 № 140-3-0-00/82 на дії та бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, виходячи з такого.

За змістом ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Частиною 1 ст. 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 82 Закону, боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 зазначено, що стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК України.

Вказане кореспондується з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З аналізу вище вказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв'язку з та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник (ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2") звернувся до господарського суду Житомирської області, в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на дії органу ДВС у справі № 906/596/14.

Предметом скарги є оскарження дії Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення постанови від 12.08.2016 про закінчення виконавчого провадження №44405008 та зобов'язання органу ДВС здійснити передбачені законом виконавчі дії, необхідні для стягнення з ТОВ "Замкова гора" залишку заборгованості у розмірі 23190,20 доларів США.

В обґрунтування поданої скарги, стягувач зазначив, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 12.08.2016 Корольовському ВДВС було достовірно відомо, що за даними ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2", за боржником рахувався залишок заборгованості по виконавчому провадженню №44405008 у розмірі 23190,20 доларів США, однак по при це, виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/596/14 від 08.08.2014 було закінчено з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним і повним виконанням рішення.

Розглядаючи скаргу на дії органу ДВС господарський суд встановив, що приводом для оскарження постанови від 12.08.2016 є розбіжності, які виникли між стягувачем та державним виконавцем з приводу порядку виконання наказу господарського суду, у якому не вказано гривневий еквівалент заборгованості або відповідний курс валют НБУ, за яким необхідно стягнути борг у доларах США, за рішенням про стягнення з боржників заборгованості по валютному кредиту.

З матеріалів виконавчого провадження №44405008 та заперечень державного виконавця від 12.09.2016 №42/14255 про роз'яснення рішення вбачається, що 22.09.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 29.09.2014 Корольовським ВДВС ЖМУЮ винесено постанови від 29.09.2014 про арешт коштів та майна боржника - ТОВ "Замкова гора" у межах суми 1185427,75 грн, яка включає в себе заборгованість присуджену за рішенням суду - 1077661,59 грн (81262,80 дол. США х12,91 (офіційний курс НБУ долара США до гривні станом на 29.09.2014) + 28558,84 грн) та 107766,16 грн (виконавчого збору).

Таким чином, офіційний курс НБУ щодо долара по відношенню до гривні, з якого державним виконавцем було визначено гривневий еквівалент стягнутої з боржника (ТОВ "Замкова гора") суми валютного боргу у доларах США, був визначений державним виконавцем станом на 29.09.2014, тобто на дату винесення постанов про арешт коштів та майна боржника.

В той же час, як зазначено у скарзі на дії органу ДВС, стягувач вважає, що оскільки кредитний договір укладений в іноземній валюті і погашення позики та відсотків здійснюється виключно у доларах США, конвертація гривні у долари США, при надходженні коштів на погашення кредитної заборгованості, має здійснюватися банком у відповідності до ст. 533 ЦК України за курсом валют НБУ станом на день проведення платежу.

Різниця у курсі долара США, яка виникла за період часу з моменту винесення постанов від 29.09.2014 та часу зарахування банком на свій рахунок заборгованості по погашенню кредиту, а також вирахування з загальної суми боргу боржника 10% виконавчого збору, призвели до того, що станом на 22.08.2016 у боржника виник залишок непогашеної заборгованості по виконавчому провадженню №44405008 на суму 23190,20 доларів США, дії державного виконавця щодо неврахування якого при прийнятті постанови від 12.08.2016 є предметом оскарження у даній справі.

Слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений главою 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (частини перша та друга статті 52 Закону України "Про виконавче провадження").

В ході виконавчого провадження державний виконавець, на свій розсуд, може звертати стягнення як на кошти боржника у гривнях, так і в іноземній валюті.

Згідно із частиною третьою статті 53 цього Закону, в разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частиною першою та другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

У пункті 13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено, що органи державної виконавчої служби мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів на їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Положення аналогічного змісту міститься в ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу".

Порядок примусового списання коштів в іноземній валюті регулюється постановою НБУ "Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" від 28.07.2008 № 216.

Пунктами 5.1, 5.2 цього Положення передбачено, що платіжна вимога на списання оформляється, приймається, надсилається для виконання до уповноваженого банку, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно - правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових рахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні. Платіжна вимога на списання подається органом державної виконавчої служби безпосередньо до уповноваженого банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок банку-боржника (така платіжна вимога обов'язково має містити підпис відповідального виконавця уповноваженого банку або органу державного казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби, та відбиток штампа уповноваженого банку або органу державного казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби), або через уповноважений банк чи орган державного казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби.

Уповноважений банк виконує платіжну вимогу на списання коштів у визначеному в ній виді іноземної валюти (з конвертацією в інший вид іноземної валюти, визначений у призначенні платежу) або платіжну вимогу на списання національної валюти для купівлі за її рахунок відповідного виду іноземної валюти (визначений у призначенні платежу), у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника, коррахунку банку-боржника (в іноземній або національній валюті), з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в іноземній валюті органу державної виконавчої служби; сума та назва національної/іноземної валюти, що підлягає списанню для купівлі/конвертації. У призначенні платежу зазначається, що іноземна валюта, як списується, підлягає конвертації на міжбанківському валютному ринку України в іншу іноземну валюту (її назва) або те, що за національну валюту, що списується, купується іноземна валюта (її назва) з посиланням на статтю 53 Закону України "Про виконавче провадження" та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа (пункт 5.4 Положення).

Таким чином, у разі виявлення коштів боржника в фінансовій установі у гривнях державний виконавець дає доручення цій фінансовій установі купівлю відповідної іноземної валюти. За відсутності у цієї установи права на купівлю валюти державний виконавець зобов'язує її перерахувати стягнуту суму у гривнях до фінансової установи, яка має таке право.

З наданих до справи копій матеріалів виконавчого провадження №44405008 вбачається, що згідно з листом ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 02.10.2014 вих. № 81-14-1/14979, боржником (ТОВ "Замкова гора") відкрито в установі банку три рахунки, а саме: за №№ 26001233498 та 26002233475 у національній валюті України та за № 26004250412 в іноземній валюті.

Слід вказати, що порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків, а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом встановлено Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502.

В абзаці 2 пункту 1 цієї Інструкції визначено, що банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

В той же час, з документів долучених до матеріалів виконавчого провадження №44405008 вбачається, що рахунки Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ відкрито у ГУДКСУ у Житомирській області.

Згідно з Положенням про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 (зі змінами), ГУДКСУ у Житомирській області не наділене правом здійснювати валютні операції.

В той же час суд вказує, що визначення державним виконавцем гривневого еквіваленту заборгованості боржника станом на момент відкриття виконавчого провадження, а не на день платежу, суперечить приписам ч. 2 ст. 533 ЦК України, яка визначає правила виконання грошового зобов'язання, визначеного в іноземній валюті.

Не врахування державним виконавцем при прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження вище вказаних приписів ЦК України, привело до винесення оскаржуваної постанови та порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно із п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" унормовано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Окрім того, при розгляді скарг на дії органів і посадових осіб державної виконавчої служби, застосуванню підлягає Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", в пункті 7 якої зазначено, що за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє мотивовану ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 86 та 121-2 ГПК України. У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З врахуванням викладеного, суд вбачає наявними підстави для часткового задоволення скарги публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 22.08.2016 вих. № 140-3-0-00/82, в порядку ст. 121-2 ГПК України, на дії та бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, з огляду на те, що вимога про зобов'язання Корольовського ВДВС ГУЮ у Житомирській області вчинити виконавчі дії, необхідні для стягнення залишку невиплаченої стягувачу заборгованості згідно з судовим наказом від 08.08.2014 № 906/596/14, правомірність перевірки суми якої належить до повноважень органу ДВС, виходить за межі компетенції господарського суду, оскільки останній не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд. -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" від 22.08.2016 вих. № 140-3-0-00/82 на дії та бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову Корольовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 12.08.2016 про закінчення виконавчого провадження №44405008.

3. Зобов'язати Корольовський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області вирішити питання щодо вчинення, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", виконавчих дій з метою повного виконання наказу господарського суду Житомирської області від 08.08.2014 № 906/596/14.

4. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Суддя ОСОБА_7

Друк:

1 - в справу

2 - ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - рек. з повід.

3 - ТОВ "Замкова гора" - рек. з повід.