Постанова

від 07.09.2016 по справі 10/259

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р. Справа№ 10/259

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Лобаня О.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Вага В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЕКТІавтопром"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016

у справі № 10/259 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ЕКТІавтопром"

до Державного підприємства "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Вікритого акціонерного товариства "Львівобленерго",

2. ОСОБА_2,

3. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування збитків

за участю представників:

від позивача: Дідух А.В.,

від відповідача: не з'явились,

від третіх осіб: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року ВАТ "ЕКТІавтопром" звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" про усунення перешкод у користуванні трансформаторною підстанцію ТП-728 та відшкодування збитків.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.09.2015 у справі № 10/259, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі № 10/259 залучено до участі у справі іншого відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Справу № 10/259 на підставі ст. ст. 16, 17 ГПК України передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 01.02.2016 господарський суд міста Києва прийняв заяву позивача про часткову відмову від позову та припинив провадження у справі № 10/259 за позовом ВАТ "ЕКТІавтопром" до ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ВАТ "Львівобленерго" та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні трансформаторною підстанцію ТП-728 в частині позовних вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про усунення перешкод у користуванні приміщенням першого поверху головного виробничого лабораторного корпусу ВАТ "ЕКТІавтопром" (літ. Б-4), позначених на плані №№ 21, 22, 23, 24, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2016 в задоволенні позову ВАТ "ЕКТІавтопром" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ПАТ "ЕКТІавтопром", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 10/259 та прийняти нове, яким позовні вимоги ПАТ "ЕКТІавтопром" задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника, судом не з'ясовано усіх обставин справи, а висновки суду не відповідають предмету позову. Скаржник зазначає, що предметом позову є збитки, які зазнало ПАТ "ЕКТІавтопром" у зв'язку з тим, що відповідач спожив електроенергію, яка постачалась ПАТ "ЕКТІавтопром", без будь-яких правових підстав та поза договірними відносинами, тобто самовільно, чим і завдав збитки, що на думку скаржника, підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2014 № 27/45, листом ДП "ЛДЕЗТО" № 157 від 31.10.2008, адресованому ПАТ "Львівобленерго" та ПАТ "ЕКТІавтопром" з проханням отримати кошти за спожиту електроенергію; листом ДП "ЛДЕЗТО" № 199 від 11.12.2008, адресованим ПАТ "ЕКТІавтопром" з проханням виставити рахунок на оплату спожитої електроенергії; листом ДП "ЛДЕЗТО" № 201 від 16.12.2008, адресованим ПАТ "ЕКТІавтопром" з проханням погодити акт № 1 від 16.12.2008 про спожиту електроенергію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 апеляційну скаргу ПАТ "ЕКТІавтопром" у справі № 10/259 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2016.

06.06.2016 через відділ документального забезпечення суду від ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залиши без змін рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 10/259, а апеляційну скаргу ПАТ "ЕКТІавтопром" без задоволення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи, за твердженням ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", не містять підстав для висновку про неправильне застосування матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи та про невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та від 09.06.2016 розгляд апеляційної скарги ПАТ "ЕКТІавтопром" було відкладено на 29.06.2016.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.06.2016 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Корсакова Г.В., Іоннікова І.А.,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 апеляційну скаргу ПАТ "ЕКТІавтопром" у справі № 10/259 прийнято до провадження новим складом колегії, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

29.06.2016 через відділ документального забезпечення суду від ДП "ЛДЕЗТО" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач наполягає, що позивачем не наведено жодного факту, що саме ДП "ЛДЕЗТО" завдало збитків ПАТ "ЕКТІавтопром".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 розгляд апеляційної скарги ПАТ "ЕКТІавтопром" було відкладено на 27.07.2016.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.07.2016 у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Лобань О.І., Іоннікова І.А.,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 апеляційну скаргу ПАТ "ЕКТІавтопром" у справі № 10/259 прийнято до провадження новим складом колегії, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 розгляд апеляційної скарги ПАТ "ЕКТІавтопром" було відкладено на 07.09.2016.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

В судове засідання 07.09.2016 представники відповідача та третіх осіб не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників зазначених сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та наполягає в апеляційній скарзі скаржник, між ВАТ "ЕКТІавтопром" та ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" не існувало договірних відносин з приводу, як стверджує позивач, спожитої без будь-яких правових підстав відповідачем електроенергії.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як визначив у заяві про уточнення позовних вимог, поданій через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва 18.01.2016, у розрахунку збитків та поясненнях, поданих суду 26.02.2016, предметом позову є матеріально-правова вимога про відшкодування відповідачем 193 866,35 грн. збитків, завданих відповідачем протиправним споживанням електроенергії. В апеляційній скарзі ПАТ "ЕКТІавтопром" наполягає на відшкодуванні позадоговірної шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.10.2004 між ВАТ "Львівобленерго" (постачальник енергії) та ВАТ "ЕКТІавтопром" (споживач), правонаступником якого є ПАТ "ЕКТІавтопром" укладено договір про постачання електричної енергії № 64589, за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами. Електрична енергія надається постачальником у приміщення за адресою місто: АДРЕСА_1.

В актах розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатками до договору від 22.10.2004, зафіксована балансова належність споживачу трансформаторної підстанції ТП-728 в повному об'ємі.

Додаток № 12 до договору № 64589 від 22.10.2004 не містить даних про відпуск електроенергії субспоживачам ВАТ "ЕКТІавтопром".

З матеріалів справи також вбачається, що 21.11.2005 між ВАТ "Львівобленерго" (постачальник енергії) та Державним Львівським дослідно-експериментальним заводом технологічного обладнання (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 64589/04, за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами. Електрична енергія надається постачальником у виробничі приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

20.10.2006 ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбала у ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Укрмедмаркет" нежитлові приміщення лабораторного корпусу "Б-4", позначені на плані цифрами 21, 22, 23, 24, загальною площею 65 кв.м., що складають 15/1000 частки корпусу та знаходяться в будинку АДРЕСА_1.

01.11.2006 ОСОБА_2 придбані у ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Укрмедмаркет" нежитлові приміщення передала в оренду ВАТ "ЕКТІавтопром" за договором № 1/06 та актом прийому-передачі.

Саме в цих приміщеннях, як стверджує позивач, розташовано устаткування трансформаторної підстанції ТП-728.

21.05.2008 ВАТ "Львівобленерго" направило повідомлення ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" про припинення з 29.05.2008 постачання електричної енергії, враховуючи закінчення терміну дії договору на спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача.

З рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008 у справі № 10/401 за позовом Львівського державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання до ВАТ "ЕКТІавтопром", за участю третьої особи ВАТ "Львівобленерго", вбачається, що ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" вимагало укладення договору про спільне використання технологічних електромереж, проте в позові було відмовлено.

09.07.2008 між ВАТ "Львівобленерго" (постачальник енергії) та ВАТ "ЕКТІавтопром" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 64589, за умовами якого постачання електричної енергії позивачеві здійснювалось через трансформаторну підстанцію ТП-728. Договір передбачав відпуск електроенергії субспоживачам ВАТ "ЕКТІавтопром": ДНДП "Конекс" та ПВП "Ладекс", ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5

17.07.2008 працівниками ВАТ "Львівобленерго" та представником ФОП ОСОБА_5 було складено акт про крадіжку електроенергії ДП "Аргентум" та ДЛ ДЕЗТО, в якому зазначено, що 16.07.2008 о 15:30 комісія встановила, що працівники ДП "Аргентум" та ДЛ ДЕЗТО електрозваркою заварили вхідні технологічно-аварійні двері, а 17.07.2007 пройом дверей зі сторони цеху був замурований, та була здійснена внутрішня перекомутація електропостачання дільниць. В акті комісія дійшла висновку, що ДП "Аргентум" та ДЛ ДЕЗТО здійснює крадіжку електроенергії у ВАТ "ЕКТІавтопром", оскільки їхня угода № 64589/04 з ЛМЕМ втратила чинність - розірвана з 29.05.2008 - повідомлення ЛМЕМ № 30/1332 від 21.05.2008.

27.08.2008 комісією ВАТ "ЕКТІавтопром" у тому ж складі складено акт про самовільне проникнення працівників ДЛ ДЕЗТО в РУ № 1, де зазначено про зрив вхідного замка та самовільне включення електропостачання дільниць "Сріблення", "Термічка", "Мехдільниця", "Вальці", які по припису Держенергонагляду № 23/02-592 від 09.06.2008 були відключені.

Вищезазначені акти складені без участі представників енергопостачальної компанії. Самі правопорушення комісією не зафіксовані (відсутні їх опис, графічні матеріали, фото чи відео фіксація), а висновки комісії про крадіжку електроенергії відповідачем чи ДП "Аргентум" носять характер припущень.

09.09.2008, 10.10.2008, 07.11.2008, 19.11.2008, 09.02.2009 інспектором ВРПС Єдаковим І.С. були складні акти про не допуск працівників ВАТ "Львівобленерго" до вимкнення споживачів через наявну заборгованість. Акти складались в присутності головного енергетика ВАТ "ЕКТІавтопром", який пояснював недопуск представника електропостчальної компанії відсутністю ключів від дверей РУ № 1 ТП-728, замкнених за вказівкою ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання". В самому акті представником ВАТ "Львівобленерго" дана обставина не зафіксована.

Листом від 05.12.2008 ВАТ "Львівобленерго" повідомило ВАТ "ЕКТІавтопром" про відсутність станом на 01.12.2008 діючого договору на постачання електричної енергії, укладеного з ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" за адресою: АДРЕСА_1.

10.12.2008 інспекторами ВРПС Енергозбуту ПМЕМ у присутності головного енергетика ВАТ "ЕКТІавтопром" був складений акт про не допуск представниками ВАТ "ЕКТІавтопром" інспекторів ВРСП в РУ ТП-728 для проведення вимкнення живлячих фідерів через заборгованість за спожиту електроенергію. В акті зазначено, що відповідальність за не допуск працівників ВАТ "Львівобленерго" до вимкнення покладається на керівництво ВАТ "ЕКТІавтопром", з чим не погодився представник позивача.

09.02.2009 інспектором ВРПС Єдаковим І.С. був складний акт про не допуск працівників ВАТ "Львівобленерго" до вимкнення споживачів через наявну заборгованість. Акт складався в присутності головного енергетика ВАТ "ЕКТІавтопром", який пояснював недопуск представника електропостчальної компанії відсутністю ключів від дверей РУ ТП-728, замкнених за вказівкою ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання". В самому акті представником ВАТ "Львівобленерго" дана обставина не зафіксована. Представник ВАТ "ЕКТІавтопром" також просив не здійснювати вимкнення по в/в стороні, оскільки три орендарі мають прямі угоди з ЛМЕМ.

У грудні 2008 року ВАТ "ЕКТІавтопром" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" збитків, спричинених споживанням 102 720 кВт/год електроенергії, яка подавалася позивачу за договором № 64589 від 09.07.2008, на суму 65 254,83 грн. Крім того, ВАТ "ЕКТІавтопром" просив стягнути з відповідача нараховану ВАТ "ЕКТІавтопром" суму за понадлімітне споживання електроенергії у серпні 2008 року на суму 4 846,66 грн., а також суму витрат на обслуговування ТП-728 і РП № 1, а також компенсацію за перетікання реактивної енергії за 2007 та 2008 роки у сумі 29 312,37 грн., оскільки згідно із Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, субспоживач за використання електричної мережі основного споживача (п. 6.32), а також за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (п. 6.28) зобов'язаний відшкодувати витрати.

Листом від 11.12.2008 ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" звернувся до ВАТ "ЕКТІавтопром" з пропозицією виставити рахунок на суму позовних вимог 99 413,86 грн.

Із супровідним листом від 16.12.2008 на адресу ВАТ "ЕКТІавтопром" був направлений акт від 16.12.2008 для погодження та підписання, в якому зазначено про споживання ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" електроенергії у серпні - листопаді 2008 року на суму 81 082,73 грн. Однак акт зі сторони ВАТ "ЕКТІавтопром" не був підписаний, а повноваження головного інженера на вчинення від імені ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" юридично значимих дій суду не підтверджено. З огляду на що, даний акт не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом визнання відповідачем заборгованості перед позивачем.

Листом від 31.12.2008 ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" звернувся до ВАТ "Львівобленерго" та ВАТ "ЕКТІавтопром" з проханням вирішити питання щодо отримання грошових коштів за спожиту електроенергію за період із 29.06.2008 по 31.10.2008, по даних обліку ДЛ ДЕЗТО 102 720,0 кВт/год.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03.08.2012 у справі № 2/1312/59/12 витребувано із чужого незаконного володіння майно, що є державною власністю та перебуває на праві повного господарського відання ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", в тому числі у ОСОБА_2 нежитлові приміщення лабораторного корпусу "Б-4", позначені на плані №№ 21, 22, 23, 24.

Заявляючи вимоги про стягнення з ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" збитків у розмірі 193 866,35 грн., ВАТ "ЕКТІавтопром" посилається на наявність рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2014 у справі № 27/45 за позовом ВАТ "Львівобленерго" до ВАТ "ЕКТІавтопром" та ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", яким стягнуто з ПАТ "ЕКТІавтопром" на підставі договору № 64589 від 09.07.2008 на користь ПАТ "Львівобленерго" 120 710,14 грн. заборгованості за спожиту у травні 2008 року - березні 2009 року активну електричну енергію, 2 528,28 грн. вартості реактивної електроенергії, 10 084,32 грн. пені, 7 439,05 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції, 3 % річних з простроченої суми - 1 277,56 грн., стверджуючи що вказана заборгованість безпосередньо спричинена відповідачем. Позивач також вказує на часткове погашення ним 30.11.2009 заборгованості перед ВАТ "Львівобленерго" за спожиту відповідачем електроенергію у сумі 50 000,00 грн.

Доказів виконання ВАТ "ЕКТІавтопром" рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2014 у справі № 27/45, як і доказів погашення ВАТ "ЕКТІавтопром" 50 000,00 грн. заборгованості перед ВАТ "Львівобленерго" саме за спожиту ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" електроенергію, суду не надано.

Задовольняючи позов ПАТ "Львівобленерго" у справі № 27/45, суд виходив з того, що обов'язок оплати спожитої електричної енергії по договору № 64589 від 09.07.2008 покладається саме на споживача (ПАТ "ЕКТІавтопром"), а тому відсутні підстави для стягнення цих коштів з ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", яке не є стороною договору. ПАТ "ЕКТІавтопром" має право звернутися до ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" з позовом про відшкодування збитків, що виникли в зв'язку з позадоговірним споживанням останнім електричної енергії та вчинення перешкод власнику в користуванні трансформаторною підстанцією ТП-728.

Однак, враховуючи рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03.08.2012 у справі № 2/1312/59/12, дії ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" щодо вчинення перешкод ВАТ "ЕКТІавтопром" в користуванні трансформаторною підстанцією ТП-728 не можна вважати неправомірними.

Згідно із ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що, незважаючи на відсутність письмового договору з ВАТ "Львівобленерго", ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" користувалось електричною енергією, за період із 29.06.2008 по 31.10.2008 за даними обліку ДЛ ДЕЗТО було спожито 102 720,0 кВт/год, прилад обліку № 0016899, на загальну суму 65 254,83 грн., доказів оплати яких сторони суду не надали.

Колегія суддів не приймає в якості доказів складені ВАТ "ЕКТІавтопром", без участі представників відповідача чи ВАТ "Львівобленерго", довідки про показники приладів обліку та використання електроенергії ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" за листопад 2008 року - січень 2009 року

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як визначено у ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналіз змісту ст.ст. 1212, 1213 ЦК України показує, що положення цих статей не можуть застосовуватися до правовідносин, які врегульовуються договором.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910) (далі - Правила), розрізняють споживача електричної енергії (юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору) та субспоживача (споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача).

Розрахунки за користування електричною енергією регулюються розділом 6 Правил. Зокрема обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно із п. 3.1 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача (п. 6.23 Правил).

Пункт 3.12 Правил передбачає, що у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

Згідно із п. 1.4 - 1.5 Правил у разі придбання субспоживачем електричної енергії в точці продажу, яка не збігається з межею балансової належності його електроустановок, доставка належної субспоживачу електричної енергії до межі балансової належності його електроустановок оплачується цим субспоживачем відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж з відповідним власником електричних мереж. У разі постачання споживачу електричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, а між електропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача на основі типового договору (додаток 2).

Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється (п. 5.15 Правил).

Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (п. 1.6 Правил).

Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін (п. 1.6 Правил). При цьому п. 5.7 Правил передбачає, що у разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови:

1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників;

2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання;

3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках;

4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання;

5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача);

6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання;

7) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, та розрахунок умовних одиниць визначених елементів технологічних електричних мереж.

Згідно із п. 1.7 Правил у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).

У разі використання технологічних електричних мереж основного споживача електропередавальною організацією відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про технічне забезпечення електропостачання субспоживача, який укладається на основі типового договору (додаток 1).

Сторони, які спільно з основним споживачем використовують технологічні електричні мережі основного споживача для передачі електричної енергії субспоживачу, визначаються відповідно до точки продажу електричної енергії субспоживачу, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем.

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно із п. 1.8 Правил договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача). При цьому перед укладенням відповідного договору між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) субспоживач має узгодити з постачальником електричної енергії точку продажу для нього електричної енергії. Узгодження відбувається шляхом обміну листами.

Постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів (п. 1.9 Правил)

Тобто, колегія суддів відхиляє доводи ВАТ "ЕКТІавтопром" про те, що ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" як субспоживач споживав електроенергію, що поставлялась від ВАТ "Львівобленерго" ВАТ "ЕКТІавтопром". Відсутність письмового договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" як субспоживачем через відсутність укладеного договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача не спростовує фактичних договірних правовідносин постачання електроенергії постачальником електричної енергії безпосередньо субспоживачу за відповідним приладом обліку.

Належні докази, які б свідчили про споживання ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" електричної енергії, поставленої ВАТ "ЕКТІавтопром" ВАТ "Львівобленерго" за договором № 64589 від 09.07.2008, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем, як особою, яка звернулась до суду за захистом свого порушеного права, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, не доведено наявності усіх складових збитків, з якими законодавець пов'язує покладення на ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" обов'язку їх відшкодування, зокрема, порушення відповідачем прав позивача, здійснення позивачем у зв'язку із цим витрат. Не доведено також набуття відповідачем майна за рахунок позивача.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЕКТІавтопром" на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 10/259 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 10/259 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.І. Лобань

І.А. Іоннікова