Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/14477/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/14477/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМСЕЛЬМАШ-УКРАЇНА";

про: розірвання договору та стягнення 1.713.412,91 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Слободянюк Д.С. - за довіреністю від 29.08.2016 № б/н, Степаненко С.В. - керівник;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМСЕЛЬМАШ-УКРАЇНА" про розірвання договору та стягнення 1.713.412,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного сторонами спору договору купівлі-продажу від 29.04.2016 № 29/04 перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 1.640.339,18 грн. в якості оплати товару, проте даний товар відповідачем у передбачений договором строк поставлений не був. У зв'язку із наведеною обставиною, позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів, сплачених в якості оплати товару, проте вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

З урахуванням наведеного, позивачем заявлені позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 29.04.2016 № 29/04 та стягнення з відповідача 1.713.412,91 грн., з яких: 1.640.339,18 грн. - сума оплати за непоставлений товар та 73.073,73 грн. - неустойки у вигляді пені за порушення строків поставки товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14477/16. Розгляд справи призначено на 12.09.2016. Вказаною ухвалою судом відхилено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов до суду не подав у зв'язку із чим, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та вказане вище клопотання відповідача, дійшов висновку, що останнє є безпідставним, оскільки відповідачем не подано до суду жодного доказу, який підтверджує поважність причин неявки в засідання суду.

В судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи керівника позивача та представника останнього по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМСЕЛЬМАШ-УКРАЇНА", як продавцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 29.04.2016 № 29/04 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язується доставити і передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар: комбайн самохідний кормозбиральний КСК-600-03 (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна сума Договору складає 1.640.339,18 грн.

Положеннями розділу 4 Договору передбачено, що:

- відповідач зобов'язаний доставити і передати товар на склад позивача за адресою: Харківська обл., Вовчанський район, с. Червоноармійське Друге. Строк доставки товару: 15 (п'ятнадцять) робочих днів при виконанні позивачем умов п. 5.1 Договору. Відповідач має право на дострокову доставку та передачу товару (п. 4.1 Договору);

- зобов'язання відповідача щодо доставки товару є виконаними з моменту оформлення імпортної вантажної декларації на товар. Відповідач зобов'язаний повідомити позивача про факт та дату розмитнення та доставки товару (п. 4.2 Договору);

- відвантаження товару відповідачем і приймання товару позивачем провадяться протягом двох календарних днів з моменту надходження товару на склад відповідача. Факт надходження товару на склад підтверджується датою оформлення вантажної митної декларації на товар. Відвантаження і приймання товару оформлюється актом прийому-передачі товару (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 5.1.1, 5.1.2 Договору, позивач зобов'язується оплатити товар в розмірі 1.640.339,18 грн.

У відповідності до п. 6.2 Договору, за прострочення строків доставки товару, встановлених п. 4.1 Договору, відповідач за вимогою позивача сплачує останньому неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів, отриманих в оплату за товар, який не був своєчасно переданий.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором здійснив на користь відповідача оплату товару в сумі 1.640.339,18 грн., що складає 100 % від загальної вартості товару, що підтверджуються платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 20.05.2016 № 1967 на суму 208.067,84 грн.;

- від 04.05.2016 № 1922 на суму 600.000,00 грн.;

- від 13.05.2016 № 808 на суму 350.000,00 грн.;

- від 13.05.2016 № 1950 на суму 87.271,34 грн.;

- від 13.05.2016 № 1949 на суму 140.000,00 грн.;

- від 13.05.2016 № 1661 на суму 50.000,00 грн.;

- від 13.05.2016 № 66 на суму 85.000,00 грн.;

- від 20.05.2016 № 94 на суму 120.000,00 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача істотного порушення умов укладеного між сторонами спору Договору. Відповідачем не здійснено поставку оплаченого позивачем товару у термін, визначений Договором. Враховуючи наведену обставину, позивач надіслав відповідачеві на адресу місцезнаходження останнього претензію від 14.06.2016 № 1524, згідно з якою вимагав виконати умови Договору щодо поставки товару або повернути суми оплати товару. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання.

З урахуванням наведеного, позивачем заявлені позовні вимоги про розірвання Договору та стягнення з відповідача 1.713.412,91 грн., з яких: 1.640.339,18 грн. - сума оплати за непоставлений товар та 73.073,73 грн. - неустойки у вигляді пені за порушення строків поставки товару.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України унормовано, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни Договору у такий спосіб, потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України, статті 188 ГК України.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. (вказана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-75 цс 13).

Як встановлено судом вище, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору з поставки товару, позивачем направлено відповідачу претензію, яка залишена останнім без виконання чим позбавив позивача можливості отримати результат договірних правовідносин сторін, які виникли на підставі Договору, у строк, передбачений його умовами, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до Договору правил, встановлених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, є правомірною, тому вказаний правочин підлягає розірванню в судовому порядку.

Приписами частин 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Виходячи зі змісту наведеної норми права, розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання правочину.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 1.640.339,18 грн., сторонами спору суду не подано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми коштів, які були сплачені в якості оплати товару за Договором у розмірі 1.640.339,18 грн., підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт поставки оплаченого позивачем товару за Договором відповідачем не доведений та документально не підтверджений.

Вирішуючи спір про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в розмірі 73.073,73 грн. за порушення строків поставки товару суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 6.2 Договору визначено, що за прострочення строків доставки товару, встановлених п. 4.1 Договору, відповідач за вимогою позивача сплачує останньому неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів, отриманих в оплату за товар, який не був своєчасно переданий.

Оскільки відповідач не виконав своє зобов'язання з поставки товару у строк, встановлений Договором, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в розмірі 73.073,73 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з вирахуванням суми судового збору, сплаченої позивачем за розгляд судом заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ" (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, буд. 22, офіс 103; ідентифікаційний код 36584896) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМСЕЛЬМАШ-УКРАЇНА" (04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 9, офіс 402; ідентифікаційний код 39186239) договір купівлі-продажу від 29.04.2016 № 29/04.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГОМСЕЛЬМАШ-УКРАЇНА" (04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 9, офіс 402; ідентифікаційний код 39186239, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЇ" (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, буд. 22, офіс 103; ідентифікаційний код 36584896, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 1.640.339 (один мільйон шістсот сорок тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 18 коп.; неустойку у вигляді пені в розмірі 73.073 (сімдесят три тисячі сімдесят три) грн. 73 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 27.079 (двадцять сім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 19 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 вересня 2016 року

Суддя С.В. Балац