Постанова

від 12.09.2016 по справі 914/1011/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа № 914/1011/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний двір Поділля»; Публічного акціонерного товариства «Тростянецький м»ясокомбінат»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 28.07.2016р.

у справі № 914/1011/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк», м.Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», м.Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний двір Поділля», м.Хмельницький

до відповідача-3 Публічного акціонерного товариства «Тростянецький м»ясокомбінат», м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 12 331 640,72 грн. ,

з участю представників :

від скаржників - ОСОБА_3

від позивача - не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обовВ»язки, передбачені ст.22 ГПК України розВ»яснені.

Відводів складу суду в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

Позивач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в звВ»язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.07.2016р. у справі № 914/1011/15 (суддя Кітаєва С.Б.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», м.Львів; Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний двір Поділля», м.Хмельницький; Публічного акціонерного товариства «Тростянецький м»ясокомбінат», м.Івано-Франківськ про стягнення заборгованості відмовлено відповідачам у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду на 1 рік та 6 місяців.

Не погоджуючись з даною ухвалою відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс»; Товариство з обмеженою відповідальністю «М»ясний двір Поділля»; Публічне акціонерне товариство «Тростянецький м»ясокомбінат» подали до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просять скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не досліджено факт тривалої затримки у виконанні судового рішення, а саме що до кінця квітня 2016 року з моменту винесення рішення тривало апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і лише 23.03.2016р. Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ТзОВ «Юрок Плюс», ПАТ «Тростянецький м»ясокомбінат»; ТзОВ «М»ясний двір Поділля» задоволено частково, а рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. у справі № 914/1011/15 частково скасовано. Крім того, як зазначають скаржники, з матеріалів поданої заяви вбачається, що при примусовому виконанні рішення над підприємствами нависне загроза банкрутства, оскільки, в останніх відсутні кошти на банківських рахунках і майно в обсязі визначеному рішенням суду, на яке можливо було б звернути стягнення. В обгрунтування вказаної заяви відповідачі зазначали, що при належній організації бізнес-процесу вони зможуть протягом декількох виробничих років відновити та наростити темп виробництва для отримання прибутку, достатнього для погашення заборгованості в повному обсязі. В підтвердження вказаних обставин відповідачам подано звіти ТзОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Стандарт» про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності ПАТ «Тростянецький м»ясокомбінат», ТзОВ «Юрок Плюс» та ТзОВ «М»ясний двір Поділля».

Наводять скаржники і інші доводи, що є, на їх думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.06.2015 року у справі №914/1011/15 за позовом Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_2В» , м. Київ до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» , м Львів, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«М'ясний двір ПоділляВ» , м. Хмельницький, до відповідача-3 Публічного акціонерного товариства В«Тростянецький м'ясокомбінатВ» , м. Івано-Франківськ, про стягнення 12 331 640грн.72 коп. позов задоволено частково. Присуджено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» , м. Львів, вул. Жовківська, 63 (ідентифікаційний код 30994872), Товариства з обмеженою відповідальністю В«М'ясний двір ПоділляВ» , м.Хмельницький, вул. Заводська, 163 (ідентифікаційний код 30318541), Публічного акціонерного товариства В«Тростянецький м'ясокомбінатВ» , м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 10 (ідентифікаційний код 00443128) на користь Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_2В» , м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 11 503 807грн. 80 коп. боргу зі сплати відсоткового доходу.

Присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» , м Львів, вул. Жовківська, 63 (ідентифікаційний код 30994872) на користь Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_2В» , м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 187632грн. 88 коп. пені.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«М'ясний двір ПоділляВ» , м. Хмельницький, вул. Заводська, 163 (ідентифікаційний код 30318541) на користь Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_2В» , м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 187 632 грн. 88 коп. пені ; стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» , м. Львів, вул. Жовківська, 63 (ідентифікаційний код 30994872), Товариства з обмеженою відповідальністю В«М'ясний двір ПоділляВ» , м.Хмельницький, вул. Заводська, 163 (ідентифікаційний код 30318541), Публічного акціонерного товариства В«Тростянецький м'ясокомбінатВ» , м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 10 (ідентифікаційний код 00443128) в користь державного бюджету 68 173 грн. 38 коп. судового збору; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» , м. Львів, вул. Жовківська, 63 (ідентифікаційний код 30994872) в користь державного бюджету 1 112 грн. 29 коп. судового збору; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«М'ясний двір ПоділляВ» , м. Хмельницький, вул. Заводська, 163 (ідентифікаційний код 30318541) 1 112 грн. 29 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Розглянувши апеляційну скаргу 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», апеляційну скаргу 2 - Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський акціонерний банкВ» на рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2015 року справі № 914/1011/15 Львівський апеляційний господарський суд постановою від 23 березня 2016 року у справі № 914/1011/15 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок плюсВ» задоволив частково. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «³ЕйБі БанкВ» задоволив частково. Рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2015 у справі №914/1011/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок плюсВ» , товариства з обмеженою відповідальністю В«МВ»ясний двір ПоділляВ» , публічного акціонерного товариства В«Тростянецький мВ»ясо комбінатВ» про стягнення 12 331 640,72 грн. скасував частково. Відмовив в задоволенні позову в частині стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок плюсВ» , товариства з обмеженою відповідальністю В«МВ»ясний двір ПоділляВ» , Публічного акціонерного товариства В«Тростянецький м'ясокомбінатВ» на користь Публічного акціонерного товариства «³ЕйБі БанкВ» 39 786 грн. зі сплати відсоткового доходу. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок плюсВ» (м Львів, вул. Жовківська, 63 (ідентифікаційний код 30994872) на користь Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський акціонерний банкВ» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 15 683,39 грн. пені, задоволивши позов в цій частині.Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю В«МВ»ясний двір ПоділляВ» (м. Хмельницький, вул. Заводська, 163 (ідентифікаційний код 30318541) на користь Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський акціонерний банкВ» м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 15 683,39 грн. пені, задоволивши позов в цій частині. В решті рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2015 у справі №914/1011/15 залишив без змін. Стягнув з Публічного акціонерного товариства В«Тростянецький мВ»ясокомбінатВ» (м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 10 (ідентифікаційний код 00443128) на користь публічного акціонерного товариства «³ЕйБі БанкВ» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 67 937,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю В«МВ»ясний двір ПоділляВ» (м. Хмельницький, вул. Заводська, 163 (ідентифікаційний код 30318541) на користь публічного акціонерного товариства «³ЕйБі БанкВ» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 1807,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» (м Львів, вул. Жовківська, 63 (ідентифікаційний код 30994872) на користь Публічного акціонерного товариства «³ЕйБі БанкВ» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (ідентифікаційний код 19017842) 441,74 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам.

Доручив місцевому господарському суду видати накази.

В порядку ст.116 ГПК України, на примусове виконання вказаного рішення, господарським судом Львівської області 12.04.2016 року було видано шість наказів, які ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» предВ»явив на примусове виконання до відповідних відділів виконавчої служби.

Як встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Юрок ПлюсВ» , м.Львів; Товариство з обмеженою відповідальністю В«МВ»ясний двір ПоділляВ» , м. Хмельницький; Публічне акціонерне товариство В«Тростянецький мВ»ясокомбінатВ» , м. Івано-Франківськ звернулись до господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2016р. по справі №914/1011/15 на 1 рік та 6 місяців. В обґрунтування даної заяви заявники (відповідачі у справі) посилались на складний фінансовий стан, у якому перебувають станом на сьогодні. На підприємстві відсутні кошти та майно для виконання рішення господарського суду у повному обВ»ємі. Стверджували, що при примусовому виконанні рішення над товариствами (відповідачами) нависне загроза банкрутства, оскільки, в останніх відсутні кошти на банківських рахунках та майно в обсязі визначеному рішенням суду, на яке можливо було б звернути стягнення. Як зазначали заявники, вони прогнозують, що при належній організації бізнес-процесу вони зможуть протягом декількох виробничих років відновити та наростити темп виробництва для отримання прибутку, достатнього для погашення заборгованості в повному обсязі. Стверджували, що наведене підтверджується й звітами ТОВ В«Аудиторської фірми В«Аудит-СтандартВ» про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур, щодо аналізу фінансової звітності ПАТ В«Тростянецький мВ»ясокомбінатВ» станом на 31.03.2016 року, ТОВ В«Юрок ПлюсВ» станом на 31.03.2016 року, ТОВ В«МВ»ясний двір ПоділляВ» станом на 31.03.2016 року.

ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» заперечувало проти задоволення заяви відповідачів у справі, посилаючись на фінансовий стан Банку та відкриття ліквідаційної процедури щодо нього. Акцентував увагу суду на тому, зокрема, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 р. №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» та повноваження ліквідатора, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на два роки до 19.03.2018 року включно, на спрямованість дій Уповноваженої особи Фонду на стягнення простроченої заборгованості з боржників та повернення коштів вкладникам ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» . Під час ліквідації Банку, формування ліквідаційної маси має бути здійснено згідно норм спеціального Закону В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» в максимально короткі строки, що буде неможливим у разі відстрочки виконання рішення суду. Банк вважає посилання відповідачів (заявників) на зниження прибутку, можливість банкрутства у разі сплати боргу та інші вказані в заяві обставини такими, що не є підставою для відстрочки виконання рішення суду. ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» у запереченнях акцентував увагу на обовВ»язковості виконання рішення суду боржниками та стверджував, що фактичне зупинення виконання рішення на тривалий час порушує основи судового рішення, яке ухвалено іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення і таке рішення не можна вважати законним та справедливим.

Відтак, враховуючи важкий фінансовий стан, в якому перебуває ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» та приписи норм Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» який є спеціальним та має в даному випадку пріоритет перед іншими законодавчими нормами, та норми якого зобовВ»язують ліквідатора в накоротші терміни вжити заходів щодо стягнення заборгованості позичальників з метою задоволення вимог Кредиторів, ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» вважав, що відсутні правові підстави для задоволення зави Відповідачів - 1,2,3 про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суд в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, враховує закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача.

Положеннями ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Сам по собі важкий фінансовий стан, в розумінні ст.121 ГПК України, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача) і суд не встановив, що ці обставини були утворені з об'єктивних та незалежних від відповідачів обставин.

Звертаючись із даною заявою боржники посилались на складне матеріальне становище та на відсутність коштів та майна для виконання даного рішення.

При цьому, дані обставини не можна розцінювати, як виняткові, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заявники вказували, що одномоментне стягнення присудженої заборгованості може призвести до банкрутства, однак, просять відстрочити стягнення всієї суми заборгованості на 1 рік та 6 місяців. Посилались на звіт про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур щодо аналізу фінансової звітності підприємства, який виконано станом на 31.03.2016, а заяву подано 08.07.2016р. Заявниками не надано банківських виписок про відсутність грошових коштів на рахунках, доказів на підтвердження відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Відповідачами не подано доказів того, які ними вжито і які вживаються заходи по нарощуванню темпів виробництва для отримання прибутку і погашення заборгованості, як не доведено і реальності виконання рішення суду при наданні відстрочки.

Крім того судом вірно взято до уваги, що на підставі постанови Правління Національного Банку України від 19.03.2015 року №188 В«Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський акціонерний ОСОБА_2В» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( далі - Фонд) прийнято Рішення від 20.03.2015 року №63 В«Про початок процедури ліквідації ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію БанкуВ» , на підставі цих рішень було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський акціонерний ОСОБА_2В» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ В«ВІЕйБі БанкВ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський акціонерний ОСОБА_2В» та повноваження ліквідатора ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» , провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на два роки до 19.03.2018 року включно.

Призначеній уповноваженій особі Фонду ОСОБА_4 делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ В«ВІЕйБі БанкВ» , визначені статтями 37,38,48,51 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 1 статті 35 цього ж Закону визначено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків відбувається через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 37 цього ж Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду та має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Таким чином, ПАТ "ВІЕйБі Банк" звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою №31/1-2907 від 11.03.2015 року в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є юридичною особою публічного права і здійснює ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу.

Судом також враховується, що під час ліквідації Банку, формування ліквідаційної маси має бути здійснено згідно норм спеціального Закону В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» в максимально короткі строки, що буде неможливим у разі відстрочки виконання рішення суду. Фактичне зупинення виконання рішення при таких обставинах порушує основи судового рішення, яке ухвалено іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права .

Враховуючи вищенаведене, а також те що заявниками не подано належних доказів на обґрунтування відстрочки виконання рішення суду, не підтверджено жодних обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали виконання рішення суду, наведені у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду, а відтак суд першої інстнації дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви заявників та відстрочення виконання судового рішення у справі №914/1011/15.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржники не надали належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 28.07.2016р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 28.07.2016 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 28.07.2016 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржників в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний двір Поділля», Публічного акціонерного товариства «Тростянецький м»ясокомбінат» залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 28.07.2016р. у справі № 914/1011/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржників.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

6. Повний текст постанови складено « 13» вересня 2016р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Костів Т.С.

суддя Плотніцький Б.Д.