Постанова

від 06.09.2016 по справі 913/201/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.09.2016 справа №913/201/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді Склярук О.І. Агапов О.Л., Геза Т.Д.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідачів: від третіх осіб:не з'явилися не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФермерського господарства "Слава-Віт", с.Кризьке Марківського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі№ 913/201/15 (головуючий суддя Рябцева О.В., судді Корнієнко В.В., Смола С.В.) за позовомЗаступника прокурора Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області до відповідачів: 1.Марківської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Марківка Луганської області 2. Фермерського господарства "Слава-Віт", с.Кризьке Марківського району Луганської області третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кризька сільська рада, с. Кризьке Марківського району Луганської області третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області провизнання недійсними розпоряджень

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Луганської області 28.05.2015р. надійшла позовна заява заступника прокурора Луганської області, який на час подання позову виконував обов'язки прокурора області, про визнання недійсними розпоряджень голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області:

- від 17.08.2011р. №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради";

- від 02.09.2011р. №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. № 368";

- від 03.01.2012р. №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді";

- від 18.12.2012р. №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012 №18".

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2015р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015р. рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2015р. у справі № 913/201/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015р. та рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2015р. у справі № 913/201/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Вищим господарським судом України в постанові зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому факту, що прокурором не було обґрунтовано та не було зазначено в чому саме полягає порушення інтересів держави, які підлягають захисту у суді, спричинення шкоди державі, а також не зазначено неможливість визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах.

Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 17.08.2011р. №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради" та визнання недійсним розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 02.09.2011р. №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. №368" не породжують ніяких правових наслідків.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було належним чином з'ясовано чи виконане розпорядження голови Марківської районної адміністрації від 03.01.2012р. №18, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фермерському господарству "Слава-Віт" та рекомендовано укласти договір оренди земельної ділянки, не встановлено чи укладався між сторонами договір оренди спірної земельної ділянки та не досліджено чи сплачується Фермерським господарством "Слава-Віт" орендна плата за земельну ділянку.

Крім того, не встановлено чи використовується наразі спірна земельна ділянка Фермерським господарством "Слава-Віт" та на яких правових підставах.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважила і про те, що відповідачі неодноразово звертались до суду з вимогою про застосування строків позовної давності.

В обґрунтування відсутності пропуску строку позовної давності судами попередніх інстанцій покладено той факт, що прокурору стало відомо про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави лише з 20.01.2015р.

Однак, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки листу Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 12.08.2015р. № 15-02-64, зі змісту якого вбачається, що на вимогу прокуратури Марківського району (листи від 02.11.2011р. №95/2055вих.11 та від 01.10.2014р. №2972вих.14) райдержадміністрація щомісячно до 5 числа надає до прокуратури району, а також до Марківського управління юстиції в електронному вигляді всі розпорядження голови прийняті протягом місяця.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було враховано і лист Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 06.07.2015р. №13-02-64, в якому зазначається, що розпорядження голови райдержадміністарції з 2012 року щомісяця надаються до прокуратури Макарівського району на підставі запитів.

Під час нового розгляду справи, господарський суд Луганської області усунув недоліки, про які зазначив Вищий господарський суд України у своїй постанові, та за наслідками розгляду справи прийняв рішення, яким позовні вимоги прокурора Луганської області стосовно Марківської районної державної адміністрації (перший відповідач по справі) задовольнив в повному обсязі.

Визнав недійсними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації:

- від 17.08.2011р. №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради";

- від 02.09.2011р. №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. №368";

- від 03.01.2012р. №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді";

- від 18.12.2012р. №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012р. №18".

У задоволенні позову прокурора Луганської області стосовно другого відповідача - Фермерського господарства "Слава-Віт" відмовив.

Стягнув з Марківської районної державної адміністрації Луганської області в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 436,00 грн.

Повернув з Державного бюджету України Фермерському господарству "Слава-Віт", с.Кризьке Луганської області судовий збір в сумі 2 436,00 грн.

Стягнув з Марківської районної державної адміністрації Луганської області на користь Фермерського господарства "Слава-Віт" судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2 436,00 грн., судовий збір за подачу касаційної скарги в сумі 5 846,40 грн.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство «Слава-Віт», с.Кризьке звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Крім того, прокурором пропущено строк позовної давності.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. порушено апеляційне провадження по справі.

Під час апеляційного провадження, представники заявника апеляційної скарги, представники першого відповідача по справі та представники третіх осіб в судові засіданні не з'являлися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від першого та другого відповідачів по справі надійшли клопотання щодо розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін. Клопотання судом задоволено.

Прокурор проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував. Просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, на адресу Донецького апеляційного господарського суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення прокурора, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2010р. громадянином ОСОБА_4 прийнято Рішення засновника № 1 про створення та реєстрацію Фермерського господарства "Слава-Віт", як юридичної особи (а.с.131 т. І).

02.06.2010р. громадянин ОСОБА_4 звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію новоутвореної юридичної особи.

Відповідно до п. 6 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на час звернення до державного реєстратора) передбачалось, що у разі державної реєстрації фермерського господарства крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

В матеріалах реєстраційної справи, яку місцевий господарський суд витребував в порядку ст. 65 ГПК України у Реєстраційної служби Марківського районного управління юстиції, міститься копія Державного акта на право приватної власності на землю, виданого громадянину України ОСОБА_4 11.07.2000р., за змістом якого ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 16,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства "Слава-Віт" проведено 02.06.2010р., номер запису 1 368 102 0000 000220 (а.с.23, 125, 126 т.І).

07.06.2010р. голова Фермерського господарства "Слава-Віт" ОСОБА_4 звернувся до голови Марківської районної державної адміністрації з заявою про надання Фермерському господарству "Слава-Віт" в оренду земельних ділянок розміром 61 га та 79,4 га, які розташовані на території Кризької та Бондарівської сільських рад (а.с.170, 186 т.3).

31.03.2011р. голова Фермерського господарства "Слава-Віт" звернувся до прокуратури Марківського району з заявою про бездіяльність Марківської районної державної адміністрації щодо розгляду його заяв від 13.10.2010р. та 28.02.2011р. про надання відповіді на заяву про виділення земельних ділянок для створення фермерського господарства (а.с.117 т.2).

За результатами перевірки, здійсненої за заявою ОСОБА_4, прокурором Марківського району 15.04.2011р. внесено голові Марківської районної державної адміністрації подання про усунення порушень Закону України "Про звернення громадян", а заявнику 18.04.2011р. надана відповідь (а.с.118-120 т.1).

Марківська районна державна адміністрація також 18.04.2011р. надіслала відповідь ОСОБА_4, в якій повідомлено про неможливість надання в оренду земельної ділянки на території Бондарівської сільської ради (щодо спірної земельної ділянки в листі нічого не зазначено).

12.05.2011р. Марківською районною державною адміністрацією надана відповідь на подання прокурора (а.с.121 т.2), зокрема, про надання відповіді ОСОБА_4

13.05.2011р. прокурором району надіслана остаточна відповідь про результати розгляду подання (у відповіді про результати розгляду питання про надання спірної земельної ділянки не йдеться).

Вищевказане листування стосувалось дотримання строків розгляду звернень громадян.

17.08.2011р. Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради", яким такий дозвіл надано Фермерському господарству "Слава-Віт".

02.09.2011р. Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. №368", яким попереднє розпорядження доповнено словами "орієнтовно площею 61 га".

На підставі вказаних розпоряджень Фермерське господарство "Слава-Віт" звернулося до Приватного підприємства "Семіра" для виготовлення технічної документації із землеустрою. Під час нового розгляду другим відповідачем надано до суду в якості доказу розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фермерському господарству "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка, за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді Марківського району Луганської області (а.с.132-159 т.1).

03.01.2012р. Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді".

Цим розпорядженням:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді;

- рекомендовано ОСОБА_4, керівнику ФГ "Слава-Віт", укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його у встановленому законодавством порядку;

- витрати, пов'язані з оформленням договору оренди земельної ділянки, віднесено за рахунок ОСОБА_4

18.12.2012р. Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012р. №18", яким внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 03.01.2012р. №18 і доповнено розпорядження пунктом наступного змісту: "Надати ФГ "Слава-Віт" в оренду земельну ділянку загальною площею 62,0000 га, в тому числі: сіножаті - 62,0000 га із земель державної власності для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді терміном на 17 років".

При новому розгляді місцевим господарським судом було також встановлено, що договір оренди земельної ділянки між відповідачами не було укладено, оскільки з 01.01.2013р. повноваження на укладення договорів оренди земельних ділянок державної власності перейшло до органів Держземагентства (пояснення другого відповідача, а.с.119-120 т.1). Фермерське господарство звернулось 20.02.2015р. до Головного управління Держземагентства в Луганській області стосовно укладання договору оренди земельної ділянки (а.с.2 т.3), однак цим органом було відмовлено в укладенні договору через порушення законодавчо встановленої процедури набуття права оренди (а.с.14 т.3).

Доказів врегулювання спірної ситуації в судовому порядку другим відповідачем не надано.

Місцевий господарський суд також зазначив, що за повідомленням Фермерського господарства "Слава-Віт" і інформації, отриманої від податкового органу, вбачається, що Фермерське господарство "Слава-Віт" надавало податкову звітність і сплачувало орендні платежі за спірну земельну ділянку у 2012-2016 роках (а.с.57-67 т.3).

Місцевим господарським судом також встановлено, що Фермерське господарство "Слава-Віт" користується спірною земельною ділянкою, на якій вирощуються сільськогосподарські культури. Зазначене підтверджується позаплановою перевіркою, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області 09.10.2015р. (а.с.126-131 т.2).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що не оформивши правовстановлюючі документи на земельну ділянку, другий відповідач фактично користується земельною ділянкою.

Прокурор, вважає, що саме першим відповідачем по справі було порушено порядок виділення земельної ділянки в оренду, встановлений ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, він звернувся до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі, позовні вимоги стосовно першого відповідача було задоволено у повному обсязі.

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглядаючи справу зазначає наступне.

Розпорядження, які оскаржує прокурор, за своєю правовою суттю, є актами ненормативного характеру.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - в даному випадку інтересів держави. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (п.2 ст.116 ЗК України).

Стаття 123 ЗК України визначає порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Зокрема, цією нормою, в редакції, чинній на день прийняття спірних розпоряджень, було визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у тому числі, у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до норм ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження від 17.08.2011р. №368) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

При цьому, перелік випадків надання земельних ділянок державної чи комунальної власності в оренду, що визначено ч. 2 ст. 134 Земельного Кодексу України не містить випадку передачі юридичним особам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Положення ч. 1, ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України в частині надання саме громадянину, а не юридичній особі права отримання земельної ділянки для фермерського господарства кореспондується з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство".

Так, ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Таким чином, без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам.

Як вбачається з реєстраційної справи, при реєстрації Фермерського господарства "Слава-Віт", як юридичної особи відповідно до п. 6 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", засновником фермерського господарства надавалась копія Державного акта на право приватної власності на землю, виданого громадянину України ОСОБА_4 11.07.2000р. За таких обставин, державна реєстрація здійснена у відповідності до названої норми. Подавши заяву від 07.06.2010р. про виділ двох земельних ділянок, голова фермерського господарства виступав від імені юридичної особи, оскільки після державної реєстрації у юридичній особи виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але саме як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

В даному випадку, розпорядження від 03.01.2012р. №18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фермерському господарству "Слава-Віт" та від 18.12.2012р. №844, першим відповідачем прийняті з порушенням порядку передання земельних ділянок в оренду фермерським господарствам, а саме: надано в оренду земельну ділянку загальною площею 62 га Фермерському господарству "Слава-Віт" без проведення аукціону, всупереч положенням ст. 124 Земельного кодексу України, з урахуванням ч. 2 ст. 134 цього Кодексу, та з урахуванням наведених положень ст.ст. 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А тому, діяльність зазначених органів та їх посадових осіб повинна здійснюватися на основі правових актів, у їх межах і за процедурою, встановленою цими актами. Порядок проведення земельних торгів визначено ст.ст. 135-137 ЗК України. Однак цей порядок не було застосовано.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, спірні розпорядження порушують права територіальної громади, суперечать діючому законодавству, тому позовні вимоги прокурора щодо визнання недійними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 03.01.2012р. №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді"; від 18.12.2012р. №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012р. №18" підлягають задоволенню.

Судова колегія також вважає, що обставини справи "Стретч проти Сполученого Королівства" та справи, яка розглядається, істотно різняться, а тому висновки щодо справедливої рівноваги між інтересами суспільства і особи в кожній з цих справ не можуть бути тотожними, а висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" не може бути безумовним прецедентом при розгляді справи, яка переглядається, оскільки після прийняття спірних розпоряджень договір оренди земельної ділянки не був укладений, і у другого відповідача не виникло законного права користування земельною ділянкою. Відповідну плату за земельну ділянку він вносив на власний розсуд і ризик.

Про те судова колегія не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання недійсними розпоряджень від 17.08.2011р. №368 та від 02.09.2011р. №413 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених, законом, приймаються рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернення до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Як свідчать матеріали справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризьскої сільської ради було зроблено.

Отже розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації від 17.08.2011р. №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради" та від 02.09.2011р. №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. № 368" вичерпало свою дію внаслідок його виконання.

Враховуючи викладене, позов, предметом якого є визнання недійсним розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізації певних суб'єктивних прав охоронюваних законом інтересів не може бути задоволено внаслідок свого виконання, а відтак його скасування не породжує ні яких наслідків.

В той же час, розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації: від 03.01.2012р. №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді"; від 18.12.2012р. №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012р. №18" не вичерпали свою дію, оскільки договір оренди земельної ділянки так і не було укладено.

Саме за таких обставин, прокурор вправі звертатися до суду з позовним вимогами щодо визнання недійсним вище зазначених розпоряджень і такий спосіб захисту відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо дотримання строку позовної давності, то судова колегія також вважає, що строк позовної давності слід обчислювати по кожному розпорядженню окремо. При цьому, за змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності пов'язується від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення права, а не від дня порушення права (прийняття розпоряджень).

Слід зазначити, що вимога про визнання недійсними розпоряджень від 17.08.2011р. №368, від 02.09.2011р. №413 та від 03.01.2012р. №18 заявлена після спливу трирічного строку після їх прийняття (позовна заява направлена 28.05.2015р.).

Вимога про визнання недійсним розпорядження від 18.12.2012р. №844 заявлена в межах трирічного строку після його прийняття.

В поясненнях першого відповідача від 12.05.2016р. (а.с.183 т.3) вказано, що розпорядження надавались до прокуратури з 2011 року на усну вимогу працівників прокуратури, але документальне підтвердження цим запитам є тільки з 01.05.2012р. В той же час, матеріалами справи не підтверджено, а першим відповідачем не доведено, що він направляв прокурору спірні розпорядження.

За таких обставин, судова колегія також приходить до висновку, що про порушення першим відповідачем вимог земельного законодавства йому стало відомо 24.02.2015р. (лист Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 24.02.2015р. № 11-25/0062 (а.с.10, 21 т.1), а відтак строк позовної давності не є пропущеним.

Що стосується права прокурора на звернення з відповідним позовом, то судова колегія зазначає наступне

Як свідчать матеріали справи, на обґрунтування підстав звернення до суду в якості позивача прокурор вказує, що відповідно до ст. 29 ГПК України (в редакції, яка діяла на час подання позову) передбачено право прокурора звертатись до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду. В цьому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 є Державна інспекція сільського господарства України. Разом з тим, ст.ст.6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", якими передбачено повноваження зазначеного органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, проте не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання рішень органів виконавчої влади недійсними та скасування договорів оренди землі. Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011.

Враховуючи відсутність повноважень у Державної інспекції сільського господарства в області щодо звернення до суду, прокурор, на думку колегії суддів, мав права пред'явити цей позов в інтересах держави, саме як позивач.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення по справі скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації від 17.08.2011р. №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради";від 02.09.2011р. №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. №368".

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Слава-Віт», с.Кризьке на рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі № 913/201/15 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі №913/201/15 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області:

- від 17.08.2011р. № 368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради";

- від 02.09.2011р. № 413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011р. № 368";

В цій частині прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 31 травня 2016р. залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: О.Л. Агапов

Т.Д. Геза

Надруковано: 8 прим.:

1 прокурору, 2 відповідачам

2 третім особам, 1. ДАГС

1. до справи, 1. ГСЛО