Рішення

від 11.08.2016 по справі 925/1387/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2016 р. Справа № 925/1387/15

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючий суддя Довгань К.І., з секретарем судового засідання Петрик І.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явився, третіх осіб - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок оптики", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю В«Оптикал ТрейдВ» , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов в якому позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості на предмет іпотеки по генеральному кредитному договору №699004046603007 від 31.07.2013р. шляхом визнання права власності на нежитлові приміщення: офіс №1, літ. 9-А, а саме приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, б. 200.

Позов вмотивовано наступним.

23.07.2013 між ПАТ В«АСТРА БАНКВ» та ТОВ В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» (третя особа у справі) було укладено генеральний кредитний договір №699004046603007, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 120000 дол. США. У якості забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором ПАТ В«АСТРА БАНКВ» та ТОВ В«Будинок оптикиВ» (відповідач у справі) було укладено іпотечний договір, за умовами якого останнє передало в іпотеку банку нерухоме майно: нежитлові приміщення: офіс №1, літ. 9-А, а саме приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, б. 200.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість в сумі 2488695,87 грн.

02.12.2013 р. між ПАТ В«АСТРА БАНКВ» та ПАТ В«Дельта БанкВ» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого останній набув прав вимоги заборгованості у тому числі і за генеральним кредитним договором від 31.07.2013 №699004046603007.

У письмовому відзиві на позов відповідач проти його задоволення заперечив. Заперечення вмотивовано наступним:

- позивач своєчасно не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за договором іпотеки та початок процедури звернення на предмет іпотеки;

- заявлена позивачем вимога повинна реалізовуватись у позасудовому порядку;

- існує рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором з третьої особи - ТОВ «Оптикал Трейд».

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю .

Відповідач та треті особи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з'явились.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

31 липня 2013 року між ПАТ В«АСТРА БАНКВ» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» (надалі - Позичальник, Боржник) був укладений Генеральний кредитний договір № 699004046603007, (надалі - Кредитний договір). Позичальнику встановлено ліміт кредитування в розмірі 120 000, 00 дол. США строком з 31.07.2013р. по 30.07.2016р. включно. Кредит надається окремими траншами на підставі та на строки, обумовлені окремими додатковими угодами:

Відповідно до Договору про внесення змін та доповнень №1 від 31.07.2013р. до Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31.07.2013р. Позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 18 000,00 Дол. США строком користування з 31.07.2013р. по 25.07.2014р.

Відповідно до Договору про внесення змін та доповнень №2 від 31.07.2013р. до Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31.07.2013р. Позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 102 000,00 дол. США строком користування з 31.07.2013р. по 30.07.2016р.

Відповідно до п.1.6 Кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлено в розмірі 10% річних.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору нарахування процентів на користування кредитом здійснюється з дня надання кредиту до моменту його повернення, щомісяця, в останній робочий день місяця. Позичальник сплачує проценти у валюті кредиту з 1 по 10 (включно) число кожного місяця, наступного за звітним шляхом договірного списання Кредитором грошових коштів з рахунку Позичальника.

Відповідно до п.3.2.7 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником умов Кредитного договору, передбачених п.п.3.2.3 - 3.2.6, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 15% (п'ятнадцять) річних. Так само такий розмір відсоткової ставки відповідно до п.3.2.18 встановлюється за порушення п.п.3.2.16 - 3.2.17 Кредитного договору.

У відповідності до п.3.2.19 Кредитного договору після усунення Позичальником порушень п.п.3.2.3 - 3.2.6. та п.п.3.2.16 - 3.2.17 за його заявою Кредитор може розглянути питання встановлення процентної ставки на попередньому рівні, передбаченому в п. 1.6.1 Кредитного договору.

Відповідно до п.5.1 Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту/відсотків/комісій Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення прострочення від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6.4 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати всіх відсотків, можливих штрафів тощо, в разі неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору.

В зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору у Боржника виникла заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 30.07.2015р. складає 101965,00 Дол. США основного боргу (в гривневому еквіваленті 2 250 730, 34 грн.).

02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством В«АСТРА БАНКВ» (в розумінні вказаного договору - В«ПродавецьВ» ) та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (в розумінні вказаного договору - В«ПокупецьВ» ) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, - про заміну кредитора у зобов'язанні (далі - В«Договір купівлі продажуВ» ), посвідчений 02.12.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №1539 та який діє зі змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу, Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх ОСОБА_3, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно з п. 2.3 Договору купівлі-продажу, Права вимоги переходять від Продавця до ОСОБА_3 та обов'язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та ОСОБА_3 приймання-передачі Прав вимоги.

До складу цих вимог було включене і право вимоги виконання ТОВ В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31.07.2013р., укладеним між ПАТ В«АСТРА БАНКВ» та ТОВ В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» .

Внаслідок укладення зазначеного Договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 року та за правилами, передбаченими ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України, AT В«Дельта БанкВ» став стороною, - новим кредитором, як за Кредитним договором, укладеним із ТОВ В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» , так і за договорами, які були укладені задля його забезпечення крім іншого, за іпотечним договором №699004046603007/1 від 31.07.2013р.

У відповідності до п. 7.1 Договору, Договір набуває чинності у моменту підписання Сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним у повному обсязі.

Відповідно до умов Договору та згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України у зобов'язанні Позичальника за Кредитними договором відбулася заміна кредитора, а Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» набуло статусу нового кредитора.

В якості забезпечення належного виконання умов Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31.07.2013р. між ПАТ В«АСТРА БАНКВ» та ТОВ В«БУДИНОК ОПТИКИВ» (надалі відповідач) було укладено іпотечний договір №699004046603007/1 від 31.07.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 за №1473 (надалі Договір іпотеки), за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань Позичальником перед Банком передано в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення офісу, яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вул. Урицького), буд. 200.

Відповідно до п.3.5 Договору іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.4 Договору іпотеки, він сплачує на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 10% від вартості предмету іпотеки, визначеної в п.1.3 Договору іпотеки. Сума штрафу становить 160 819,00 грн.

Відповідно до п.5.7 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на вибір Іпотекодержателя, зокрема за рішенням суду шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Згідно із п. 1.3 договору іпотеки узгоджена сторонами заставна вартість предмету іпотеки становить 1 608 190 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі заставою, окремим видом якої за ст. 575 ЦК України є іпотека.

Згідно частини 1 ст. 574 ЦК України підставою виникнення застави є договір.

Згідно п. 3.1. укладеного сторонами договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, виконання яких забезпечено іпотекою, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та отримати в повному обсязі задоволення своїх вимог переважно перед іншими кредиторами в порядку та в спосіб з цим договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позичальником несвоєчасно сплачувалась сума боргу по кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 35 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України В«Про іпотекуВ» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право позивача на пред'явлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на умовах договору іпотеки, кредитному договорі, а також підтверджується матеріалами справи.

Ні відповідач, ні позичальник за кредитним договором не спростували встановлені факти, не заперечили доводи позивача щодо наявності та розміру заборгованості, не подали суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

Виходячи з положень частини 2 статті 16 ЦК України, статей 33, 36, частини 1 статті 37 Закону України В«Про іпотекуВ» , не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України В«Про іпотекуВ» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В ході розгляду справи судом за власною ініціативою призначалась судова експертиза з метою визначення вартості предмета іпотеки. Однак вказана експертиза проведена не булла у зв"язу з неоплатою її вартості.

В той же час позивачем до матеріалів справи додано звіт про незалежну оцінку вартості предмету іпотеки від 19.11.2015 р., відповідно до якого така вартість становить 1733100 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення з огляду на таке.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини, що виникають з кредитних договорів регулюються, зокрема, § 2 глави 71 ЦК України та відповідними положеннями § 1 глави 35 ГК України.

Зокрема, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач довів і належними доказами підтвердив факти надання кредитних коштів в сумах, вказаних у розрахунках заборгованості та банківських виписках із рахунків, використання цих коштів Позичальниками в повній сумі та невиконання ними своїх зобов'язань щодо сплати в повній сумі нарахованих на кредитні кошти процентів та комісії. Розрахунки позивачем виконані вірно.

Станом на 30.07.201 загальна сума заборгованості за Кредитним договором склала 2 488 695, 87 грн.

Відповідач не спростував доводи позивача, не заперечив факт наявності простроченої заборгованості по кредитному договору, розрахунок позовних вимог позивача не заперечив.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно частини 1 статті 35 Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вказані положення, відповідно до частини 2 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 36 Закону передбачено, що сторони можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог Іпотекодержателя не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписом частини 3 статті 36 Закону договір про задоволення вимог Іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Пунктом 1 статті 37 Закону передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що Законом України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення іпотекодержателя шляхом набуття нам права власності предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення, який, поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі, іпотекодержатель на підставі частини 2 статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом. Сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але вони не позбавлені на реалізацію такого права в судовому порядку за рішенням суду, що відповідає вимогам статей 55, 124 Конституції України.

Можливість реалізації в судовому порядку саме такого способу порушеного права іпотекодержателя, як визнання права власності при наявності такого застереження в договорах іпотеки підтверджується позицією Верховного Суду України в Узагальненні судової практики Верховного Суду України щодо застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, у постанові від 21.03.2011 року у справі № 15\27, в постановах від 26.12.2011, від 11.12.2013, в ухвалі від 27.05.2009 року, та Вищого господарського суду України в постановах від 21.07.2011 року у справі № 26\214\10; від 09.03.2011 року у справі № 45\299-10; від 08.06.2011 року у справі № 6\438-10(18\106-09); від 05.04.2011 року у справі № 14\37.

З положень статті 1 статті 15 Цивільного кодексу України вбачається, що будь-яке суб'єктивне цивільне право, в тому числі таке, що виникло на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, підлягає захисту в суді, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 33, статті 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. Аналогічна позиція Верховного суду України також викладена в постанові від 19.08.2014 року у справі № 3-43гс14.

Із змісту частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

За умовами укладеного сторонами договору іпотеки заставна вартість майна складала на час укладення договору 1608190,00 грн. Згідно звіту про незалежну оцінку вартості предмету іпотеки від 19.11.2015 р. ринкова вартість предмету іпотеки становить 1733100 грн. без ПДВ.

Пунктом 4.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів статті 38, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

Однак, початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності (зазначена правова позиція викладена Верховним судом України у Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна).

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність несплаченої третьою особою та відповідачем заборгованості за кредитним договором та право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» , а саме за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31.07.2013р. в розмірі 2 488 695,87 грн., що складається з:

- суми заборгованості за кредитом 101 965,00 Дол.США (екв. в гривні 2 250 730,34);

- суми заборгованості по процентам 10 210,23 Дол.США (екв. в гривні 225 376,10);

- суми пені за несвоєчасне повернення процентів 12 589,43 грн.,

та в рахунок часткового погашення штрафу за порушення умов договору іпотеки відповідно до п. 3.5 договору іпотеки в розмірі 160 819,00 грн., що разом складає 2 649 514,87 (два мільйони шістсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 87 коп.) грн. шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором №699004046603007/1 від 31.07.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 за №1473, а саме: нежитлові приміщення, офіс №1, літ. 9-А, приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 200, та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«БУДИНОК ОПТИКИВ» (ЄДРПОУ 34467809) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САС №466942, виданого 11.08.2011р. за рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради за №1110 від 09.08.2011р.

Заперечення відповідача проти позову не ґрунтуються на Законі , а тому не приймаються судом.

Враховуючи вищевикладене, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Оскільки станом на дату звернення до суду відповідно до п. 22 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, то з відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягає також до стягнення на користь бюджету судовий збір в сумі 52990,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю В«ОПТИКАЛ ТРЕЙДВ» , а саме за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31.07.2013р. в розмірі 2 488 695,87 грн., що складається з:

- суми заборгованості за кредитом 101 965,00 Дол.США (екв. в гривні 2 250 730,34);

- суми заборгованості по процентам 10 210,23 Дол.США (екв. в гривні 225 376,10);

- суми пені за несвоєчасне повернення процентів 12 589,43 грн.,

та в рахунок часткового погашення штрафу за порушення умов договору іпотеки відповідно до п. 3.5 договору іпотеки в розмірі 160 819,00 грн., та разом складає 2 649 514,87 (два мільйони шістсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 87 коп.) грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству В«Дельта БанкВ» (ЄДРПОУ 34047020) предмету іпотеки за іпотечним договором №699004046603007/1 від 31.07.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 за №1473, що належить на праві власності ТОВ В«БУДИНОК ОПТИКИВ» , а саме: нежитлові приміщення, офіс №1, літ. 9-А, а саме: приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вул. Урицького), буд. 200, та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«БУДИНОК ОПТИКИВ» (ЄДРПОУ 34467809) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САС №466942, виданого 11.08.2011р. за рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради за №1110 від 09.08.2011р. вартістю1733100 грн. без ПДВ.

3. Визнати право власності за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (ЄДРПОУ 34047020) на предмет іпотеки, а саме : нежитлові приміщення, офіс №1, літ. 9-А, а саме: приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вул. Урицького), буд. 200, вартістю вартістю1733100 грн. без ПДВ.

4. Cтягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК ОПТИКИВ» АДРЕСА_1, 61444, ідентифікаційний код 34467809 - 52 990 грн. 30 коп. судового збору в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.09.2016 р.

Суддя К.І.Довгань