Постанова

від 13.09.2016 по справі 908/454/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.09.2016р. справа №908/454/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (керівник), ОСОБА_6 (за довіреністю №478 від 12.09.2016р.); від відповідача: не з'явився; від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного регіонального проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2016р. (повний текст підписано 01.08.2016р.) по справі№908/454/16 (головуючий суддя Колодій Н.А., судді Гончаренко С.А., Немченко О.І.) за позовомДержавного регіонального проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп», м. Запоріжжя до за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ПозивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім», м.Запоріжжя Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя простягнення 61 743,83грн. В С Т А Н О В И В:

Державний регіонально проектно - вишукувальний інститут «Запоріждніпроводгосп», м.Запоріжжя (Позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім», м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 61743,83грн. відшкодування наданих комунальних послуг і експлуатаційних витрат за утримання адміністративної будівлі за період з 2014р. по 2015р. включно.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016р. у справі №908/454/16 в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача було залучено Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016р. (повний текст підписано 01.08.2016р.) у справі №908/454/16 в задоволені позовних вимог було відмовлено в повному обсязі з мотивів: некладеності договорів, на підставі яких заявлені вимоги, не доведеності наявності правових підстав у Позивача для надання послуг та факту їх надання у визначеному обсягу, укладання Відповідачем прямого договору на отримання теплової енергії для опалення приміщень, вжиття Відповідачем заходів з укладання прямих договорів з належними виконавцями на електропостачання, водопостачання і водовідведення.

Державний регіонально проектно - вишукувальний інститут «Запоріждніпроводгосп», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016р. у справі №908/545/16 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсягу.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає незастосування судом до спірних правовідносин положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», неврахування при винесені оскаржуваного рішення факту делегування Державним агентством водних ресурсів України Позивачу прав та обов'язків управителя будівлі та помилковість визнання договорів на відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат на утримання будинку між сторонами неукладеними, незастосування положень ст.ст.360, 382 Цивільного кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Татенко В.М. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 13.09.2016р. об 14.25.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Скаржника у судовому засіданні 13.09.2016р. підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу, наполягаючи на її розгляду по суті за відсутністю представників інших учасників справи.

Представники Відповідача та Третьої особи попри належну обізнаність про час і місце судового розгляду (а.с.а.с.108, 109 т.4), в судове засідання без пояснення причин не з'явились, що, за висновком судової колегії не перешкоджає розгляду справи по суті з огляду на достатність наявних матеріалів справи для належної правової кваліфікації спірних відносин та не визнання явки їх представників обов'язковою.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Державне агентство водних ресурсів України своїм листом №178 від 05.05.2016р. (а.с.100 т.4) повідомило, що у зв'язку з відсутністю у інших суб'єктів господарювання окремого обліку витрат комунальних та експлуатаційних послуг, та укладенням між Державним регіональним проектно - вишукувальний інститутом «Запоріждніпроводгосп» і усіма балансоутримувачами та власниками приміщень будівлі, яка знаходиться за адресою: Запоріжжя, пр. Леніна, б.105 договорів на спільну експлуатацію інженерних мереж та площ загального користування, Позивачу делеговані повноваження управителя будівлі, які визначені ст.25 Закону України «Про житлові-комунальні послуги» до моменту встановлення балансоутримувачами та власниками приміщень окремих засобів обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг. Вказане узгоджується із представленими в матеріалах справи актом державної приймальної комісії приймання будинку за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105 (а.с.а.с.69-75 т.3), затвердженими розподілом площ адміністративної будівлі між організаціями Держводгоспу України від 15.02.1003р. (а.с.а.с.48,49 т.3), протокол від 01.04.1993р. про визначення Позивача балансоутримувачем будівлі з відшкодуванням іншими балансоутримувачами приміщень експлуатаційних та комунальних витрат з утримання будівлі в цілому (а.с.а.с.50,51 т.3). За змістом свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.05.2006р. (а.с.83 т.3) 89/100 означеної нежитлової будівлі, літ.А-5, балансоутримувачем якої є Позивач, перебуває у державній власності.

В свою чергу, за змістом витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.а.с.124, 125 т.1) Відповідач є власником приміщень в адміністративній будівлі за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, б.105 на четвертому поверсі - 403,6кв.м. та на п'ятому поверсі - 21,5кв.м., що відображено також в акті обстеження техніком БТІ площ будівлі від 23.12.2005р. (а.с.а.с.59-61 т.3).

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, сторонами було підписано два договору про відшкодування витрат за наданні комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративного будинку по пр. Леніна, б.105 від 01.01.2014р.(а.с.а.с.11-17 т.1) та від 01.01.2015р. (а.с.а.с.18-24 т.1). Обидва договору були ініційовані Відповідачем та підписані з боку Позивача з протоколом розбіжностей від 18.08.2015р., при цьому Відповідачем у подальшому протокол розбіжностей підписано не було.

Відповідно до п.1.1 договорів в редакції протоколів розбіжностей, Інститут здійснює оплату за комунальні послуги (воду, стоки, електроенергію, вивіз сміття) сплачує податок на землю за всю земельну ділянку відповідним службам та несе експлуатаційні витрати на утримання всього адміністративного будинку, Літера А-5, який знаходиться за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б.105. Загальна корисна площа всієї будівлі 3678,2кв.м. Корисна площа, яка належить Відповідачу - 308,8кв.м.

В п.1.2 договорів в редакції протоколів розбіжностей, сторони дійшли згоди що, Відповідач відшкодовує Позивачу витрати: за комунальні послуги (за воду та стоки на підставі показань лічильника на воду, за електричну енергію на підставі показань електролічильника. Лічильники обов'язково мають бути держповірені і опломбовані, в іншому разі кількість витрат води визначається розрахунком по всьому будинку пропорційно кількості працюючих людей, а кількість електроенергії розраховується згідно з картки обліку електроприладів і розрахунку кількості вживання електроенергії; кількість витрат води при оренді приміщення на 5-ому поверсі визначається розрахунком витрат по всьому будинку пропорційно кількості орендарів на 5-ому поверсі; за вивіз сміття пропорційно кількості працюючих людей на площах Відповідача і згідно виставленого рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя»; за користування земельною ділянкою (податок на землею) пропорційно займаної корисної площі будівлі згідно розрахунку вартості податку на землю; за утримання 4-х вахтерів, 2 прибиральниць, які обслуговують площі загального користування будинку, сантехніка, енергетика-відповідального за електричне господарства усього будинку і, які обслуговують весь будинок, двірника, обслуговуючого при домову територію будинку, завгоспа-відповідального за теплове господарство усього будинку (з розрахунку оплати праці з усіма надбавками і доплатами, відповідно до Кодексу законів про працю України, ст.54, ст.108, галузевих угод, колективного договору та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991р. та Постановою КМУ від 13.06.2012р. №526. Розрахунки ведуться пропорційно займаній площі.

Згідно з розділом 2 та п.3.1. договорів в редакції протоколів розбіжностей, Інститут не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним зобов'язаний надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Наш дім» розрахунок на відшкодування вартості витрат на комунальні послуги (воду, стоки та електричну енергію), вивіз сміття, експлуатаційні витрати (утримання обслуговуючого персоналу) по оплаті за користування земельною ділянкою, відповідно розрахунку на всю будівлю, який надається всім співвласникам, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш дім» зобов'язується відшкодувати ці витрати Інституту не пізніше 20-числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.3.2. договорів в редакції протоколів розбіжностей передбачений обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім» своєчасно відшкодовувати Інституту вартість витрат на комунальні послуги (воду, стоки та електричну енергію), вивіз сміття, експлуатаційні витрати (утримання обслуговуючого персоналу) по оплаті за користування земельною ділянкою (податок на землю), згідно виставленого рахунку.

Окрім цього протоколом розбіжностей до договорів було вирішено додати п.3.3., яким встановлений обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім» своєчасно відшкодовувати Інституту витрати на ремонт інженерних мереж: електропостачання, водопостачання, теплопостачання, водовідведення, зв'язку і будинку в цілому, пропорційно займані площі.

На підтвердження своїх позовних вимог, Позивачем до матеріалів справи за період з січня 2014 по грудень 2015р. були надані рахунки, акти наданих послуг, розрахунки використання води та електроенергії, розрахунки витрат на утримання обслуговуючого персоналу, вивіз сміття, розрахунки за користування земельною ділянкою, розрахунки з оплати комунальних послуг (а.с.а.с.27-122 т.1). При цьому, акти наданих послуг Відповідачем не підписані, однак мотивованих заперечень останнього щодо причин не підписання таких актів, а також претензій щодо кількості та якості визначених в актах спожитих послуг матеріали справи не містять.

В свою чергу, матеріали справи містять договори (а.с.а.с.126-135 т.1), укладені між Позивачем та іншими підприємствами, предметом яких є надання комунальних послуг Позивачу за адресою: м.Запоріжжя, пр. Леніна, б.105: з водопостачання та водовідведення, збирання та вивезення побутових відходів, постачання електричної енергії.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на адресу Позивача було направлено лист від 20.01.2014р. за вих.№4 (а.с.5 т.2) з проханням укласти договір про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративної будівлі. В додатках до цього листа містився зразок договору підписаний з боку Відповідача.

Позивачем зазначений договір підписаний не був з мотивів невідповідності його положень приписам законодавства, про що було зазначено у листі від 13.02.2014р. №49 (а.с.10 т.2). Одночасно з цією відповіддю, Позивачем було направлено власний зразок договору (а.с.а.с.14-16 т.2).

28.04.2014р. на адресу Відповідача було направлено лист за №151 (а.с.31 т.2) з вимогою підписати раніше направлений примірник договору, або в іншому випадку Державний регіонально проектно - вишукувальний інститут «Запоріждніпроводгосп» буде вимушений відмовитися від оплат та від'єднати Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш дім» від систем електро- та водопостачання .

10.08.2015р. Відповідачем на адресу Позивача були направлені два листа за №№32,33 (а.с.а.с.36-43 т.2) з проханням укласти договори про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративної будівлі за 2014р. та 2015р. Зазначені договори були підписані Позивачем з протоколом розбіжностей, про що вказувалося вище.

23.11.2015р. з метою урегулювання спору на адресу Відповідача була направлена претензія №541 (а.с.26 т.1) на суму 53967,77грн. з вимогою сплатити дану суму заборгованості, яка виникла станом на 15.11.2015р., протягом 10 днів.

Окрім цього, матеріали справи містять висновок Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 06.08.2015р. №08-07-14-14/5031 (а.с.а.с.62-64 т.3), яким було встановлено заборгованість Відповідача перед Позивачем з відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг та земельного податку. При цьому, Відповідачем не було допущено Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області до проведення зустрічної перевірки, про що складено акт від 24.06.2015р. (а.с.65 т.3).

Позивачем до матеріалів справи також були залучені платіжні доручення (а.с.а.с.95-99 т.4), з яких вбачається частковість оплати Відповідачем за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративної будівлі за період з січня по жовтень 2014р., що відображено в наявній у справі відомості (а.с.123 т.1).

Наразі, матеріали справи не містять доказів повного виконання Відповідачем грошового зобов'язання з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративної будівлі за 2014р. та 2015р.

Між тим, враховуючи не доведеність матеріалами справи факту ідентифікації послуг, які надавалися Відповідачу, а також того чи відповідали означені послуги заборгованості, яка була заявлена до стягнення Позивачем, враховуючи не підписання за весь спірний період Відповідачем актів виконаних робіт, а також те, що сторони по справі, які є співвласниками спірної нежитлової будівлі не надали суду доказів домовленості про порядок володіння та користування спільним майном та відшкодування витрат по його утриманню, Господарський суд Запорізької області відмовив у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Окрім того, суд дійшов висновку, що спірні договори від 01.01.2014р. та 01.01.2015р. є неукладеними через недотримання сторонами загального порядку для укладення господарських договорів

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В контексті встановлених обставин на підставі наявних в матеріалах справи доказів, апеляційний суд наголошує, що держава в особі Позивача як визначеного балансоутримувача будівлі в цілому та Відповідач є власниками розташованих в будівлі конкретних приміщень та співвласниками місць загального користування такої будівлі. В свою чергу, означений статус Відповідача в силу приписів ч.4 ст.319 та ст.360 Цивільного кодексу України, які не були адекватно застосовані місцевим судом в спірних правовідносинах, зумовлює існування у Відповідача обв'язку з участі у витратах з утримання майна.

Наразі, питання щодо врегулювання порядку участі в таких витратах є предметом договорів від 01.01.2014р. та від 01.01.2015р., фактичні відносини між сторонами за якими також підпадають під дію приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виходячи зі змісту ст.13, ч.4 ст.19 та ст.24 означеного Закону (в редакції, що діяла впродовж розглядуваного періоду формування стягуваної заборгованості - січень 2014- грудень 2015рр.).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок місцевого господарського суду щодо визнання договорів від 01.01.2014р. та 01.01.2015р. неукладеними (такими, що не відбулися) через недотримання сторонами загального порядку для укладення господарських договорів (неотримання на оферту акцепту, неправильний акцепт, відсутність згоди з усіх істотних умов договору) є хибним з огляду на вчинення Позивачем всіх необхідних дії для укладання означених договорів від 01.01.2014р. та 01.01.2015р., а отже, за відсутністю доказів передання спору щодо таких розбіжностей до суд, пропозиції Позивача, викладені в протоколах узгодження розбіжностей є прийнятими Відповідачем у розумінні ч.6 ст.181 Господарського кодексу України. Застосування цієї норми ст.181 Господарського кодексу України, яка була безпідставно проігнорована місцевим судом, зумовлено природою таких договорів як обов'язкових до укладання в силу п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Окрім того, наявні в матеріалах справи факти часткового виконання Відповідачем грошових зобов'язань з компенсації витрат Позивача, передбачених умовами вказаних договорів, свідчить, в свою чергу, про їх часткове виконання, тоді як визнання договору неукладеним може мати місце лише на стадії його укладення, якщо сторони не досягли згоди по всім істотним його умовам, а не за наслідком його виконання, що також вбачається із обов'язкової до застосування в силу вимог ч.1 ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові по справі №3-58гс11 від 25.06.2011р.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про укладання сторонами договорів про відшкодування витрат за наданні комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративного будинку від 01.01.2014р. та від 01.01.2015р. в редакції складених Позивачем протоколів розбіжностей, які (договори) є належними правовим підставами у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України для встановлення грошових зобов'язань в розглядуваних відносинах. Наразі, отримання цих коштів в межах таких зобов'язань і є приналежним і захищуваним у розглядуваній справі, у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України, правом Позивача, примушення Відповідача до виконання обов'язку, щодо якого є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з відшкодування витрат за наданні комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративного будинку на загальну суму 61 743,83грн., факт надання яких достатньої мірою підтверджено наявними матеріалами справи, а достовірність розрахунки цих сум Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована.

В свою чергу, не підписання Відповідачем означених актів наданих послуг, на що посилався суд першої інстанції у своєму рішенні, за умов їх фактичного споживання останнім, не відміняє обов'язку з їх повної оплати, що безпосередньо закріплено в п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тим більше доказів, передбачених ст.18 цього Закону відносно ненадання або не в повному обсязі надання таких послуг, матеріали справи не містять.

Також слід зазначити, що згадування судом про укладення договору поставки тепла не має відношення до виникненню заборгованості, адже за змістом виставлених рахунків, послуги з постачання теплової енергії до складу розрахунків не включались. В свою чергу, посилання на вжиття Відповідачем певних заходів з укладання прямих договорів щодо надання певних комунальних послуг також жодною мірою не доводить відсутність підстав для стягнення заявлених в цій справі коштів, адже доказів отримання Відповідачем впродовж розглядуваного періоду спожитих ним послуг на підставі відповідних договорів безпосередньо з виконавцями таких послуг, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга Державного регіонально проектно - вишукувальний інститут «Запоріждніпроводгосп» підлягає задоволенню, наслідком чого є скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016р. з прийняттям нового, яким позовні вимоги Державного регіонального проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп» - задовольнити в повному обсязі, що згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення на рахунок Відповідача витрат зі сплати судового збору за подання позову як до суду першої інстанції, так і за апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного регіонально проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп», м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016р. (повний текст підписано 01.08.2016р.) у справі №908/454/16 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016р. (повний текст підписано 01.08.2016р.) у справі №908/454/16 скасувати, прийняти нове рішення у справі №908/454/16 яким позовні вимоги Державного регіонально проектно-вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп», м. Запоріжжя задовольнити в повному обсязі, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Запорізької області в наступній редакції:

« 1.Позовні вимоги Державного регіонально проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім» (Код ЄДРПОУ 30611452, 69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, буд. 61) на користь Державного регіонально проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп» (код ЄДРПОУ 01039228, 69001, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105) суму заборгованості в розмірі 61 743,83грн. та судовий збір в розмірі 1378,00грн. »

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім» (Код ЄДРПОУ 30611452, 69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, буд. 61) на користь Державного регіонально проектно - вишукувального інституту «Запоріждніпроводгосп» (код ЄДРПОУ 01039228, 69001, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 105) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80грн.

5.Доручити Господарського суду Запорізької області видати відповідні накази про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016р., оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О.Попков

Судді: В.М. Татенко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1,2 - сторонам, 3-Третій особі, 4-у справу, 5 - ДАГС, 6 - ГСЗО