Ухвала

від 15.09.2016 по справі 910/16289/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.09.2016Справа № 910/16289/16 Суддя Усатенко І.В., розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсград"

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація;

2) Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва";

3) Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації;

4) Комунальний заклад Київської обласної ради "Київська обласна музично-театральна бібліотека;

5) Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1;

2) ОСОБА_2

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва надійшли позовна заява Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсград" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація; 2) Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"; 3) Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації; 4) Комунальний заклад Київської обласної ради "Київська обласна музично-театральна бібліотека; 5) Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1; 2) ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.2016 року.

Разом з позовом, Генеральною прокуратурою України подано заяву, в якій прокурор просить вжити заходів до забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 11) загальною площею 97,5 кв. м, літ А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянсград" (код ЄДРПОУ 40486892) та будь-яким іншим особам, здійснювати будь-які дії з вищезазначеними нежитловими приміщеннями, спрямовані на їх переобладнання, реконструкцію, капітальний ремонт та відчуження, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цього майна.

Згідно п.10 ч.1 статті 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Відповідно до абз. 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч.1 статті 67 ГПК України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Абзацом 3 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом спору за цим позовом є витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсград" нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 11) загальною площею 97,5 кв. м, літ. А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1, у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Генеральною прокуратурою України в позовній заяві викладені наступні обставини в обґрунтування позову: житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 1659,9 кв. м разом із вбудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 214,8 кв. м (у тому числі нежитлове приміщення площею 94,7 кв. м) включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" (п. 652 таблиці 5 додатку 10 до розпорядження) передано до сфери управління Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 зазначений будинок закріплено на праві господарського відання за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 11) загальною площею 97,5 кв. м, літ. А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1, належать з 20.05.2016 ТОВ "Альянсград" (код ЄДРПОУ 40486892). Вказаний факт також підтверджується копією статуту товариства.

До цього право власності на вказане вище майно було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 25.12.2015, посвідченого 25.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А.

ОСОБА_2 18.05.2016 відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Альянсград" збільшив статутний капітал товариства за рахунок спірного майна з одночасним одержанням частки 99,9 %, а у подальшому (25.05.2016) передав її компанії "Латека Бізнес Інк" (Сейшельські острови).

ОСОБА_2 25.12.2015 придбав спірне майно у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстрація права власності у якого відбулася 25.12.2015 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2005, серія та номер ВСС № 180231, укладеного з ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. (внесеного до реєстру за № 2856).

На примірнику зазначеного договору купівлі-продажу є відбиток реєстраційного напису комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію угоди у реєстрову книгу № д. 313-128 за № 3246, який містить дату (15.07.2005) та підпис начальника підприємства Сенчука В.В.

Крім того, в тексті угоди є інформація про належність приміщення продавцю (ОСОБА_4) на підставі укладеного договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Балаш A.C. 22.03.2002 за реєстровим № 1365, внесеним 27.03.2002 в комунальному підприємстві Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", та записаного в реєстровій книзі за № 6524.

Проте згідно з листами Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 20.05.2016 та 12.08.2016 нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень №11) загальною площею 97,5 кв. м, літ. А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1, на праві власності не реєструвалися, остання поточна інвентаризація станом на 17.11.2015 проводилася на замовлення, яке надійшло від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва". Реєстраційний запис, який міститься на примірнику договору купівлі-продажу від 30.06.2005, серія та номер ВСС № 180231, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 із занесенням у реєстрову книгу № д. 313-128 за № 3246, не здійснювався; службовими особами підприємства інформаційна довідка від 02.12.2015 КВ-2015 № 4256 не видавалася, договір купівлі-продажу, укладений з ОСОБА_4, 27.03.2002 у реєстрову книгу за № 6524 не вносився.

За фактом незаконного заволодіння нерухомим майном комунальної власності - нежитловими приміщеннями з № 1 по № 7 (групи приміщень №11) загальною площею 97,5 кв. м, літ. А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1, зареєстровано кримінальне провадження № 42016101100000189, досудове розслідування у якому проводиться СВ Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві.

Заявник вважає, що вказані обставини можуть свідчити про безпідставність набуття у власність спірного майна відповідачем.

Таким чином, предметом спору у даній справі є вирішення питання та встановлення обставин щодо наявності чи відсутності підстав для перебування у власності відповідача спірного майна.

Наведені в позовній заяві обставини та докази достатньо обґрунтовано підтверджують припущення про можливість подальшого відчуження спірного майна, що може утруднити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позовних вимог.

Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», та суд встановив, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, та забезпечить збалансованість інтересів сторін спору.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість його виконання.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р. визначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

Суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 11) загальною площею 97,5 кв. м, літ А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1.

В іншій частині заяви про забезпечення позову що стосується заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянсград" (код ЄДРПОУ 40486892) та будь-яким іншим особам, здійснювати будь-які дії з вищезазначеними нежитловими приміщеннями, спрямовані на їх переобладнання, реконструкцію, капітальний ремонт та відчуження, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цього майна, відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки вжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на таке майно унеможливлює вчинення будь-яких інших дій з ним. Крім того, прокуратура не надала доказів того, що відповідач чи будь-які інші особи вчиняють чи намагаються вчинити дії по капітальному ремонту, реконструкції чи переобладнання спірного майна.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Генеральної прокуратури України про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 11) загальною площею 97,5 кв. м, літ А, у приміщенні, розташованому по АДРЕСА_1.

3. В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Стягувач: Генеральна прокуратура України ( 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051).

5. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю " Альянсград " (04107, м. Київ, вул. Печенізька, будинок 8, ідентифікаційний код 40486892).

6. Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути пред'явлена до виконання протягом одного року.

Суддя І.В Усатенко