Постанова

від 13.09.2016 по справі 904/5166/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 року Справа № 904/5166/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Мацекос І.М.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 07/01 від 01.07.2016 р. ;

від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 року

у справі № 904/5166/16

за позовом Приватного підприємства "Антарекс", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди № 15-ор від 01.08.2013 року у загальному розмірі 207 882,65 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.07.2016 року)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 року у справі № 904/5166/16 (суддя - Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" на користь Приватного підприємства "Антарекс" 109 793,17 грн. основного боргу, 88 259,95 грн. індексації орендної плати, 9 829,53 грн. пені, 3 118,24 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог від 02.07.2016 року в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за червень 2016 року в розмірі 19 170 грн. та індексації орендної плати в розмірі 18 606,92 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- при розгляді справи місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, оскільки відповідач не був повідомлений про час і місце судового засідання;

- суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та не повно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи;

- відсутність в матеріалах справи підписаних сторонами актів наданих послуг за червень 2016 року свідчить про не доведення позивачем позовних вимог в частині збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.09.2016 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення від 27.07.2016 року залишити без змін.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про перегляд справи по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

15.06.2016 року Приватне підприємство "Антарекс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" про стягнення 170 105,73 грн. (а. с. 5-8).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.07.2016 року (а. с. 1-3).

05.07.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог (а. с. 61-72).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 року розгляд справи відкладено на 27.07.2016 року (а. с. 82-83).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 109 793,17 грн. основного боргу, 88 259,95 грн. індексації орендної плати, 9 829,53 грн. пені, 3 118,24 грн. витрат по сплаті судового збору (а. с. 97-106).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення від 27.07.2016 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство "Антарекс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій на момент звернення до суду просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" заборгованість за договором оренди № 15-ор від 01.08.2013 року у загальному розмірі 170 105 грн. 73 коп., серед яких: 90 623, 17 грн. - основний борг; 69 653,03 грн. - індексація орендної плати; 9 829,53 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 15-ор від 01.08.2013 року в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за період з січня 2016 року по травень 2016 року, наявністю боргу у сумі 90 623, 17 грн. Крім того, на підставі пункту 5.7. Договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача індексацію орендної плати за період з січня 2016 року по квітень 2016 року в сумі 69 653,03 грн. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 10.2. Договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 9 829, 53 грн. за період прострочення з 26.01.2016 року по 30.05.2016 року.

05.07.2016 року від позивача до місцевого господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором оренди № 15-ор від 01.08.2013 року у загальному розмірі 270 882,65 грн., яка складається з: 109 793, 17 грн. - основний борг; 88 259,95 грн. - індексація орендної плати; 9 829,53 грн. - пеня.

Як вбачається із вказаної вище заяви, позивачем фактично збільшено заявлені до стягнення основний борг та індексацію орендної плати, здійснено новий їх розрахунок за більш тривалий період, а саме: до спірного періоду додано заборгованість за червень 2016 року (орендна плата) та травень 2016 року (індексація орендної плати), відповідно.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 109 793,17 грн. основного боргу колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно із частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.08.2013 року між Приватним підприємством "Антарекс" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" (далі - орендар) було укладено Договір оренди № 15-ор (далі - Договір, а. с.13-18), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нерухоме майно, а саме: частину нежитлової будівлі, розташовану по вулиці Визволення, 21 у місті Полтава, яка згідно з технічним паспортом складає: літ "Г-2"м перший поверх: кімната 3 площею 75,7 кв.м.; кімната 5 площею 88,6 кв.м.; кімната 15 площею 282,3 кв.м.; літ "Г-2" 2-й поверх: кімната 6 площею 148,4 кв.м.; кімната 6-а площею 14,6 кв.м.; кімната 8 площею 4,7 кв.м.; кімната 9 площею 9,7 кв.м.; літ "А-1-3": кімната 5 площею 62,4 кв.м.; навіс загальною площею 50,0 кв.м. (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору об'єкт оренди передається орендарю на підставі акту прийому-передачі в орендне користування, в якому вказується загальна характеристика технічного стану об'єкту, кінцевий розмір площі, місце розташування об'єкту оренди.

У відповідності до вказаних умов договору, між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі приміщень до Договору щодо передачі позивачем майна в оренду відповідачу (а. с. 21).

Згідно із пунктами 3.1. та 3.2. Договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк оренди становить: з 01.08.2013 року по 31.12.2013 року.

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 30.12.2013 року до Договору сторонами було продовжено термін дії Договору на термін з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року (а. с.19); додатковою угодою № 2 від 30.11.2015 року було продовжено термін дії Договору на термін з 01.08.2015 року по 30.06.2016 року включно (а. с. 20).

Докази визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного Договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі статтею 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 4 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 3 статті 285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Матеріали справи свідчать, що при укладенні Договору у розділі 5 Договору сторонами були визначені умови щодо орендної плати, інших платежів та порядку розрахунку, а саме:

- орендар зобов'язується щомісячно сплачувати орендодавцю за користування орендованим приміщенням орендну плату у наступному розмірі:

- за користування приміщеннями літ. "Г-2" перший поверх кімната 3 площею 75,7 кв.м., кімната 5 площею 88,6 кв.м., кімната 15 площею 282,3 кв.м. - 25,00 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ за один місяць;

- за користування приміщеннями літ. "Г-2" 2-й поверх: кімната 6 площею 148,4 кв.м.; кімната 6-а площею 14,6 кв.м.; кімната 8 площею 4,7 кв.м.; кімната 9 площею 9,7 кв.м. - 25,00 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ за один місяць;

- за користування приміщеннями літ. "А-1-3" кімната 5 площею 62,4 кв. м. - 50,00 грн. за 1 кв.м. в тому числі ПДВ за один місяць;

- за користування навісом площею 50,0 кв.м. - 9,00 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ за один місяць, а взагалі сума орендної плати становить 19 170,00 грн. в тому числі ПДВ на один місяць. Сума оренди протягом 2013 року може змінюватись лише згідно з пунктом 5.7. договору (пункт 5.1. Договору);

- календарний місяць оренди починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця (пункт 5.3. Договору);

- орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі об'єкта оренди для фактичного користування (пункт 5.4. Договору);

- орендна плата сплачується орендарем щомісячно, авансом не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункт 5.5. Договору);

- орендна плата сплачується орендарем самостійно на підставі Договору не залежно від отримання від орендодавця рахунку на оплату орендної плати (пункт 5.6. Договору).

Таким чином, у відповідності до умов Договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату самостійно у визначений Договором строк.

На підтвердження виконання умов договору в період з січня по червень 2016 року між позивачем та відповідачем були підписані наступні акти надання послуг з оренди: акт № 28 від 26.01.2016 року надання послуг з оренди приміщення в січні 2016 року на суму 23 447, 08 грн. (а. с. 22); акт № 59 від 23.02.2016 року надання послуг з оренди приміщення в лютому 2016 року на суму 23 450, 90 грн. (а. с. 23); акт № 84 від 23.03.2016 року надання послуг з оренди приміщення в березні 2016 року на суму 23 450,90 грн. (а. с. 24); акт № 104 від 25.04.2016 року надання послуг з оренди приміщення в квітні 2016 року на суму 23 450,90 грн. (а. с. 89); акт № 200 від 23.05.2016 року надання послуг з оренди приміщення в травні 2016 року на суму 19 170,00 грн. (а. с. 90); акт № 268 від 23.06.2016 року надання послуг з оренди приміщення в червні 2016 року на суму 19 170,00 грн. (а. с. 92).

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повного та своєчасного внесення орендної плати за період з січня 2016 року по червень 2016 року не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 109 793,17 грн.

Наведені обставини в їх сукупності стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

За таких умов, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що правомірним є висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог на суму 109 793,17 грн. основного боргу.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 88 259,95 грн. індексації орендної плати колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до пункту 5.7. Договору орендна плата та інші платежі, передбачені Договором щомісячно автоматично збільшуються орендарем прямо пропорційно збільшенню офіційного індексу інфляції у національній валюті України - гривні. Індексація орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до офіційного щомісячного індексу інфляції, який визначається та оприлюднюється компетентним органом. Індексація орендної плати за перший місяць оренди не здійснюється. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація орендної плати за даний місяць не проводиться.

У відповідності до пункту 5.7 Договору між сторонами складалися та підписувалися акти, в яких сторони зазначали розмір індексації орендної плати, а саме в період з січня по травень 2016 року були підписані наступні акти: акт № 50 від 23.02.2016 року надання послуг (індексація орендної плати) за лютий 2016 року на суму 16 860,29 грн. (а. с. 27); акт № 87 від 23.03.2016 року надання послуг (індексація орендної плати) за березень 2016 року на суму 16 931,86 грн. (а. с. 28); акт № 211 від 23.05.2016 року надання послуг (індексація орендної плати) за березень та квітень 2016 року на суму 35 860,88 грн. (а. с. 88); акт № 267 від 23.06.2016 року надання послуг (індексація орендної плати) за травень 2016 року на суму 18 606,92 грн. (а. с. 91).

Відповідач зобов'язання за договором оренди в частині повного та своєчасного відшкодування індексації орендної плати за період з січня 2016 року по травень 2016 року не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 88 259,95 грн.

За таких умов, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що правомірним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог на суму 88 259,95 грн. індексації орендної плати.

Крім того, позивачем було долучено до матеріалів справи акти звірки, підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками, в яких сторонами підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором оренди № 15-ор від 01.08.2013 року, а саме: станом на 31.05.2016 року - в сумі 160 276,20 грн. та станом на 23.06.2016 року - в сумі 198 053,12 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 9 829,53 грн. пені колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

В силу статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 10.2. Договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або будь-яких інших, передбачених договором платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 26.01.2016 року по 30.05.2016 року у сумі 9 829,53 грн.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку із неповідомленням відповідача про час та місце судового засідання спростовуються матеріалами справи. Так, в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення № 4930001604157 (а. с. 59), що свідчить про отримання відповідачем копії ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року про призначення справи до розгляду. Також, матеріали справи містять поштове повідомлення № 49300019261111 (а. с. 109-112) на адресу відповідача про призначення судового засідання з відміткою про повернення за строком зберігання.

Таким чином, доводи скаржника, що містяться в апеляційній скарзі суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і не можуть бути підставою для скасування даного рішення суду першої інстанції.

За наведених обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 року має бути залишено без змін.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 року у справі № 904/5166/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.09.2016 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко