Постанова

від 13.09.2016 по справі 923/866/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 923/866/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Філінюка І.Г., Поліщук Л.В.

(склад колегії суддів сформовано згідно з протоколом про автоматичну зміну складу колегії суддів від 12.09.2016р.)

при секретарі - Земляк А.В.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2016 року

у справі № 923/866/16

за позовом: Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

до: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про стягнення 1 913 234,58 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про стягнення 1 913 234,58 грн. основного боргу, що виник протягом 2013-2016 років у зв'язку з неоплатою у повному обсязі виконаних робіт згідно з договором на виконання робіт за державні кошти № 344/129 від 24.09.2013 року.

Одночасно позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру до прийняття судом рішення по суті. В обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору, позивач посилався на важке фінансове становище підприємства, через що сплата 28 698,52 грн. до ухвалення рішення по суті є для нього неможливою.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2016 року (суддя Литвинова В.В.) відмовлено Державному підприємству "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована доводами про не повне дослідження поданих доказів, невідповідність висновків суду змісту поданого клопотання та недотримання норм матеріального і процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 64, 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 ч.1 ст. 57 ГК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".

Згідно з статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви у даній справі) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 1 913 234,58 грн.

Таким чином, ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, складала 28 698,52 грн.

Втім, місцевим господарським судом встановлено невиконання позивачем зазначених вимог чинного законодавства щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, Державним підприємством "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по суті. Клопотання обґрунтоване скрутним матеріальним становищем підприємства.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, виходячи з положень вищевказаного закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 ГПК України.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з п. 3 листа Вищого господарського суду від 12.11.2015, № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Повертаючи без розгляду позовну заяву ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на підставі п.4 ч. 1 ст. 63 ГПК України місцевий господарський суд послався на те, що позивачем не надано документального обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, у зв'язку з чим дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для звільнення ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від сплати судового збору.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками господарського суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи і це було установлено місцевим судом, до клопотання про відстрочку сплати судового збору позивачем було додано: довідку про заборгованість підприємства, копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016р., копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2016 року, копії довідок банківських установ про залишок коштів на рахунках.

Колегія суддів відзначає, що при поданні позовної заяви ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано фінансовою неспроможністю підприємства сплатити 28 698,52 грн. при подачі позову. Таку фінансову неспроможність позивач підтверджував наявністю заборгованості підприємства перед працівниками, з податкових зобов'язань та комунальним платежам загальною сумою 752,7 тис. грн., в тому числі заборгованість по заробітній платі - 67,7 тис. грн., по податковим зобов'язанням - 593,0 тис. грн., комунальним платежам - 92,0 тис. грн. (довідка від 09.08.2016р. № 01-05/780).

Крім того, до клопотання позивачем додавався звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2016 року, з якого вбачається, що підприємством за результатами своєї фінансової діяльності за вказаний період отримало 50,00 тис. грн. збитків, тобто є збитковим.

Надані позивачем довідки банківських установ підтверджують відсутність коштів на розрахункових рахунках підприємства і користування коштами Банку в кредит для здійснення господарської діяльності.

Водночас, як вбачається з доданого до клопотання балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.06.2016р., підприємство має дебіторську заборгованість на суму 2 млн. 25 грн. і, за твердженням позивача, найбільшим боржником з зазначеної дебіторської заборгованості є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке за виконані роботи заборгувало підприємству 1 913 234,58 грн.

Всі вищенаведені доводи і документи, що додавалися до клопотання про відстрочку сплати судового збору підтверджують важкий майновий стан підприємства, а тому є вагомою підставою для відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення у справі. Отже, твердження місцевого суду про ненадання позивачем документального обґрунтування обставин щодо неможливості або утруднення у здійсненні оплати судового збору, суперечать фактичним обставинам справи.

Окрім того, як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру до прийняття судом рішення по суті, фактично місцевим судом не було розглянуто та вирішено, оскільки суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Проте, з таким клопотанням позивач до суду не звертався.

Норма ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлює право суду на відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відтак, для забезпечення реалізації скаржником, як позивачем в господарському спорі принципу, визначеного ст. 8 Конституції України щодо гарантування кожному можливості звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод, а також враховуючи доводи ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" щодо обставин відсутності коштів на сплату судового збору з об'єктивних на те причин, суд першої інстанції не був позбавлений можливості на підставі приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам Закону, а тому підлягає скасуванню, а позовна заява ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з доданими до неї документами - передачі до господарського суду Херсонської області зі стадії прийняття до провадження.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2016 року справі № 923/866/16 скасувати.

Позовну заяву Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з доданими до неї документами передати господарському суду Херсонської області на розгляд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Філінюк І.Г.

ОСОБА_1