Рішення

від 08.09.2016 по справі 507/88/16-ц

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/88/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Любашівський районний суд Одеської області

у складі : головуючого судді Гнатюка В.О.

при секретарі Гончар В.В.,

за участю представника фермерського

господарства «Стрілець» ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Любашівка в залі суду справу за позовом ОСОБА_2»яного ОСОБА_3 до фермерського господарства «Стрілець» , ОСОБА_4 - голови фермерського господарства «Стрілець» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , повернення земельної ділянки та зустрічним позовом фермерського господарства «Стрілець» до ОСОБА_2»яного ОСОБА_3 про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою ,

встановив :

19.01.2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом , обгрунтовуючи свої вимоги тим , що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,9073 га , розташована на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області .

На підставі договору оренди землі , укладеному у 2006 р. , який закінчився в 2011 р., вказаною земельною ділянкою користується фермерське господарство «Стрілець» в особі голови ОСОБА_4.

Влітку 2012 р. в місцевій Любашівській газеті було опубліковано повідомлення про те , що ф/г «Стрілець» у зв»язку з закінченням договору оренди землі повертає ОСОБА_2»яному ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку. Після чого він зустрівся з ОСОБА_4 і між ними була досягнута усна домовленість , що останній буде користуватись належною йому земельною ділянкою до закінчення дії договорів оренди земельних ділянок , укладених між його батьками та ф/г «Стрілець» , оскільки його земельна ділянка та земельні ділянки його батьків суміжні.

Письмового договору оренди землі він з ОСОБА_4 не укладав , а лише усно домовився про подальше користування земельною ділянкою.

Договора оренди землі , укладені його батьками , закінчились у 2015 р., у зв»язку з чим ОСОБА_4 повернув їм земельні ділянки.

У травні 2015 р. він поцікавився у ОСОБА_4 коли він поверне належну йому земельну ділянку , на що отримав відповідь , що є договір оренди землі від 01.03.2012 р. , укладений на п»ять років між ним та ф/г «Стрілець».

У зв»язку з тим , що вказаного договору він не підписував , був вимушений звернутись з відповідною заявою до Любашівського районного відділу міліції , де 02.07.2015 р. за номером ЄО 2098 зареєстровано його заяву про злочин щодо підробки документів з боку ОСОБА_4 , так як ніякого договору оренди у 2012 р. він не укладав , акту приймання -передачі об»єкта оренди на складав та не підписував. В ході досудового розслідування на запит слідчого до Держземагенства у Любашівському районі Одеської області була отримана відповідь про те , що у відділі Держземагенства у Любашівському районі відсутня інформація щодо реєстрації договору оренди землі , укладеного між ОСОБА_2»яним С.А. та ф/г «Стрілець» Однак пізніше йому стало відомо про те , що у відділі Держземагенства у Любашівському районі Одеської області зареєстровано 10.12.2012 р. договір оренди землі від 01.03.2012 р. за № 512330004001996. У березні 2012 р. він працював у м. Кіровограді , тому підписувати договір оренди землі 01.03.2012 р. взагалі не міг. Посилаючись на ч. 1 ст. 215 , ч. 3 ст. 203 ЦК України , просив суд визнати договір оренди земельної ділянки від 01.03.2012 р. , укладений між ОСОБА_2»яним ОСОБА_3 та фермерським господарством «Стрілець», зареєстрований у відділі Держземагенства у Любашівському районі 10.12.2012 року за № 512330004001996, недійсним , стягнути з ОСОБА_4 судові витрати у справі.

Після відкриття провадження у зазначеній справі 29.01.2016 р. залучене до участі у справі в якості відповідача ф/г «Стрілець» в особі голови ОСОБА_4 звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2»яного С.А. про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою , обґрунтовуючи вимоги тим , що 01.03.2012 р. ф/г «Стрілець» та ОСОБА_2»яний С.А. уклали спірний договір оренди землі на п»ять років, який був зареєстрований у відділі Держземагенства у Любашівському районі Одеської області 10.12.2012 року за № 512330004001996. Орендодавець передав у користування земельну ділянку 10.12.2012 р. , тобто після реєстрації договору , про що складено відповідний акт прийому - передачі об»єкта оренди. Протягом трьох років орендар належним чином виконував умови договору оренди , а орендодавець отримував орендну плату. Ніяких претензій з боку орендодавця з приводу орендних відносин не було. Восени 2015 р. ОСОБА_2»яний С.А. заявив , що він розриває договір оренди і забирає свою земельну ділянку. Незважаючи на заперечення орендаря , ОСОБА_2»яний С.А. самовільно встановив межові знаки та провів оранку земельної ділянки.

Посилаючись на дійсність спірного договору , ф/г «Стрілець» в особі голови ОСОБА_4В просило суд прийняти дану зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. ОСОБА_2»яному С.А. у задоволенні позовних вимог. Зобов»язати ОСОБА_2»яного С.А. не чинити перешкод ф/г «Стрілець» у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді ф/г «Стрілець» відповідно до договору оренди землі від 01.03.2012 р. , зареєстрованого 10.12.2012 р. за № 512330004001996 , а також стягнути з ОСОБА_2»яного С.А. судові витрати по справі.

Ухвалою Любашівського районного суду від 16.02.2016 р. зустрічний позов об»єднаний в одне провадження з первісним позовом

В ході розгляду справи ОСОБА_2»яний С.А. доповнив позов вимогою про застосування реституції , сплативши за дану вимогу судовий збір як за вимогу майнового характеру, і просив суд прийняти рішення про повернення належної йому земельної ділянки , а також зобов»язати ОСОБА_4 передати йому всі отримані доходи за час користування належною йому земельною ділянкою. В подальшому від вимоги про зобов»язання ОСОБА_4 передати йому всі отримані доходи за час користування належною йому земельною ділянкою відмовився.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_2»яний С.А. в судовому засіданні первісний позов підтримав , зустрічний позов не визнав.

Відповідач за первісним позовом - голова ф/г «Стрілець» ОСОБА_4 в судовому засіданні первісний позов не визнав , зустрічний позов підтримав та пояснив , що він укладав договори оренди землі з орендодавцями у кількості 200 чоловік. Тому існує практика укладання даних договорів , а саме : він підписує договора оренди землі і доручає працівникові господарства ОСОБА_5 зібрати підписи у орендодавців. Після оголошення в газеті Хлібороб про те , що невдоволеним орендодавцям після закінчення дії укладених ними договорів будуть повернуті земельні ділянки ОСОБА_2»яний С.А. в липні 2012 р. у присутності ОСОБА_5 підписав спірний договір. Ф/г «Стрілець» відповідно до укладеного договору виплачувало ОСОБА_2»яному С.А. орендну плату. У 2015 р. ОСОБА_2»яний С.А. всупереч даному договору став самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, про що було складено акт обстеження земельної ділянки. Крім того , ОСОБА_4 пояснив , що згідно з законом договір набуває чинності не з моменту підписання , а з моменту реєстрації договору. Після того як спірний договір був зареєстрований 10.12.2012 р. , в цей же день був оформлений акт приймання-передачі об»єкта оренди , який був підписаний ОСОБА_2»яним С.А.

Представник притягнутого до участі у справі в якості відповідача ф/г «Стрілець» , що діяв за дорученням , в судовому засіданні первісний позов не визнав , зустрічний позов підтримав та пояснив , що договір оренди землі набирає чинності з моменту державної реєстрації. Після державної реєстрації спірного договору ОСОБА_2»яний С.А. підписав акт приймання-передачі об»єкта оренди , а влітку 2012 р. він підписав спірний договір в присутності ОСОБА_5 Протягом дії договору ОСОБА_2»яний С.А. отримував орендну плату відповідно до умов договору , з чого слідує , що він погодився з умовами даного договору.

Крім того , представник відповідача ф/г «Стрілець» просив суд застосувати позовну давність при вирішенні даної справи , посилаючись на те , що ОСОБА_2»яний С.А. у 2012 р. знав про те , що земельна ділянка знаходиться у користуванні ф/г «Стрілець».

Вислухавши сторони , допитавши свідка , дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку про задоволення первісного позову і про відмову у задоволенні зустрічного позову з таких підстав.

Судом безспірно установлено , що ОСОБА_2»яному С.А. на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,91 га , розташована на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області .

У відділі Держземагенства у Любашівському районі Одеської області зареєстрований 10.12.2012 р. за № 512330004001996 договір оренди землі від 01.03.2012 р. , підписаний ОСОБА_2»яним С.А. та головою ф/г «Стрілець» ОСОБА_4

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків , встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В ході розгляду зазначеної справи за клопотанням позивача за первісним позовом була проведена судова почеркознавча експертиза від 12.07.2016 р. , за висновком якої підпис від імені ОСОБА_2»яного ОСОБА_3 у двох примірниках оригіналу договору оренди землі від 01.03.2012 р. , укладеного між орендодавцем ОСОБА_2»яним С.А. та орендарем ф/г «Стрілець» в особі його голови ОСОБА_4 , зареєстрованого за № 512330004001996, імовірно виконані не ОСОБА_2»яним ОСОБА_3 , а іншою особою.

Підписи від імені ОСОБА_2»яного ОСОБА_3 , що містяться в графі «Земельну ділянку передав» у двох примірниках оригіналу Акту приймання - передачі об»єкта оренди від 10.12.2012 р. ( додаток до договору оренди землі від 01.03.2012 р.),- імовірно виконані не ОСОБА_2»яним ОСОБА_3 , а іншою особою.

. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною ( сторонами)

Згідно з ст.. 203 ЦК України особа , яка вчиняє правочин , повинна мати обсяг необхідної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятись у формі , встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог , які встановлені частинами першою- третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Досліджені в судовому засіданні докази підтверджують те , що ОСОБА_2»яний С. А. не мав наміру укладати спірний договір і тому узгоджуються з зазначеним висновком експерта.

В ході розгляду справи ОСОБА_2»яний С.А. , допитаний в якості свідка, пояснив , що у 2006 р. був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки з ф/г «Стрілець» на строк п»ять років. Зазначений договір діяв до 2011 р. Після закінчення даного договору він мав намір обробляти свою земельну ділянку та земельні ділянки своїх батьків самостійно. Однак його батьки всупереч домовленості , яким чином він до цього часу не розуміє , вірогідно їх якимсь чином умовили , у 2012 р. уклали з ф/г «Стрілець» договори оренди землі на строк три роки , тобто до 2015 р. Оскільки він мав намір обробляти три земельні ділянки , які знаходяться в одному масиві і межують між собою , то в усній формі домовився з головою ф/г «Стрілець» , що останній буде користуватись належною йому земельною ділянкою до закінчення дії договорів оренди землі , укладених його батьками. Коли закінчилась дія вказаних договорів , він звернувся до голови фермерського господарства «Стрілець» ОСОБА_4 з проханням повернути належну йому земельну ділянку. Однак останній відмовив йому у поверненні земельної ділянки , посилаючись на договір оренди землі , укладений між ним та ф/г «Стрілець» 01.03.2012 р. , який нібито він підписав. Оскільки зазначений договір він не підписував , то звернувся до Любашівського РВ міліції з заявою про підробку документів.

Як видно з договору оренди землі ( а.с. - 45 ) , останній укладений між орендодавцем ОСОБА_2»яним С.А. та ф/г «Стрілець» 01 жовтня 2006 р. строком на п»ять років.

Верховний Суд України у справі №6-162ц13 від 19.02.2014 р. висловив слідуючу правову позицію : за змістом статей 18, 20 Закону України В«Про оренду земліВ» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Така правова позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України , висловленій у справі № 6-118 цс 13 від 25.12.2013 р. , а саме : відповідно до ч.1 ст.638 та ч.3 ст. 640 ( в редакції чинній до 01 січня 2013 р.) договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту його державної реєстрації. Правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору , а не на момент його державної реєстрації. Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не є передбаченою ч.3 ст. 202 та ч.1 ст.215 ЦК підставою для визнання договору недійсним.

Виходячи з зазначених правових позицій , строк дії договору починає свій відлік з моменту укладення договору , тобто з моменту , коли сторони скріпили його своїми підписами , а не з моменту державної реєстрації укладеного договору.

В матеріалах справи відсутні докази про те , що за місяць до закінчення зазначеного договору , укладеного 01 жовтня 2006 р. , сторони узгоджували питання щодо укладення нового договору.

Голова ф/г «Стрілець» ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка , заявив, що спірний договір оренди землі , дата укладення якого зазначена 01.03.2012 р., ОСОБА_2»яний С.А. саме 01.03.2012 р. не підписував , а підписав його у липні 2012 р. у присутності ОСОБА_5 , якій він доручив організацію підписання договорів оренди землі орендодавцями. В той же час , як пояснив ОСОБА_4 акт передачі земельної ділянки був підписаний ОСОБА_2»яним С.А. 10.12.2012 р. , тобто коли даний договір був зареєстрований.

На думку суду , такий порядок укладання договорів оренди землі , коли дата підписання договору , дата складання акту передачі земельної ділянки та зазначена у договорі дата його укладення не збігаються , а договір підписується орендодавцем за відсутності орендаря, не відповідає встановленим вимогам до укладання договорів оренди землі.

Суд вважає , що підписання договору оренди землі повинно здійснюватись сторонами договору після узгодження його суттєвих вимог. Дата укладення договору і дата його підписання повинні співпадати. А оскільки договір діє з моменту його підписання сторонами , то і фактична передача земельної ділянки на виконання договору повинна здійснюватись шляхом складання акту приймання -передачі об»єкта оренди в момент підписання договору оренди землі.

Про відсутність у ОСОБА_2»яного С.А. наміру укладати спірний договір свідчить і оголошення в газеті Хлібороб , зроблене ф/г «Стрілець» 07.07.2012 р. , у якому зазначено : ф/г «Стрілець» інформує власників земельних ділянок , які протягом року висловлювали недовіру до роботи фермерського господарства , звертаючись до судових інстанцій , обласних та районних ДА , прокуратури , про слідуюче: на даний час після збору урожаю озимих культур , звільнились ділянки слідуючих пайовиків …- ОСОБА_2»яного С.А.. Даним пайовикам необхідно з»явитись до керівництва ф/г «Стрілець» за розрахунком та оформленням документів про передачу земельних ділянок в особисте користування.

Як стверджував в судовому засіданні ОСОБА_4. та допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_2»яний С.А. саме після даного оголошення підписав спірний договір у присутності ОСОБА_5

ОСОБА_6»яний С.А. в судовому засіданні заперечував даний факт , наголошуючи на тому , що у зв»язку з тим , що його батьків вмовили підписати договори оренди належних їм земельних ділянок на строк три роки , строк дії яких закінчувався у 2015 р., він погодився на те , щоб ф/г користувалось належною йому земельною ділянкою до закінчення строку дії договорів , укладених між його батьками та ф/г «Стрілець» , тобто до 2015 р. , домовившись про це в усній формі з головою ф/г «Стрілець»

Таке пояснення ОСОБА_2»яного С.А. узгоджується зі слідуючим.

Судом безспірно установлено , що дійсно кожний з батьків ОСОБА_6»яного С.А. у 2012 р. уклав договір оренди належної кожному з них земельної ділянки з ф/г «Стрілець» на строк три роки , який закінчувався у 2015 р. Після закінчення дії зазначених договорів матері ОСОБА_6»яного С.А. була повернута належна їй земельна ділянка. Оформлення повернення земельної ділянки , належної батьку ОСОБА_6»яного С.А., не здійснено у зв»язку зі смертю останнього. Проте даною земельною ділянкою ф/г «Стрілець» в даний час не користується.

ОСОБА_6»яного С.А після закінчення дії вказаного договору стала самостійно обробляти належну їй земельну ділянку. Земельні ділянки , належні ОСОБА_2»яному С.А. та його батькам , межують і знаходяться в одному масиві . Після закінчення дії вказаних договорів , укладених батьками ОСОБА_6»яного С.А. , останній мав намір самостійно обробляти належну йому земельну ділянку.

Оскільки проти таких дій заперечував голова ф/г «Стрілець» ОСОБА_4 з посиланням на укладений спірний договір , ОСОБА_2»яний С.А. 02.07.2015 р. звернувся до Любашівського РВ ГУМВС України в Одеській області з заявою про підроблення головою ф/г «Стрілець» спірного договору оренди землі.

В ході досудового розслідування Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром була проведена почеркознавча експертиза , у висновку якої зазначено: підпис в договорі оренди землі від 01.03.2012 р., укладеним між ОСОБА_2»яним С.А. та головою ф/г «Стрілець» ОСОБА_4, який зареєстрований в Любашівському Держземагенстві під № 512330004001996 , вірогідніше за все виконаний не ОСОБА_2»яним ОСОБА_3. Відповісти на питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв»язку із обмеженим обсягом вільних зразків підписів ОСОБА_2»яного ОСОБА_7 дослідницькій частині зазначеної експертизи вказується на те , що співпадання деяких загальних ознак поряд із зовнішньою схожістю досліджуваного підпису зі зразками пояснюються виконанням досліджуваного підпису з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_7»яного С.А. , у зв»язку із чим виявлені ознаки співпадання несуттєві і не впливають на зроблений вірогідний негативний висновок.

Таким чином , виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів суд дійшов слідуючого висновку. За наявності двох висновків почеркознавчих експертиз ,здійснених різними експертними установами, про те , що імовірно ( найімовірніше) не ОСОБА_7»яний С.А. підписав спірний договір , а інша особа , установлених судом фактів , які свідчать про небажання ОСОБА_7»яного С.А. укладати спірний договір на визначених у ньому умовах , а саме на строк п»ять років , визнання головою ф/г «Стрілець» , що спірний договір , у якому зазначена дата його укладення 01.03.2012 р., підписувався ОСОБА_7»яним С.А. не 01.03.2012 р., а влітку 2012 р. за його відсутності , стверджувати , що волевиявлення ОСОБА_7»яного С.А. відповідало його внутрішній волі не вважається можливим. Тому саме з цієї підстави спірний договір належить визнати недійсним.

В силу ч. 1 статті 216 ЦК України , у разі недійсності правочину , кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все , що вона одержала на виконання цього правочину. Тому вимога позивача про повернення належної йому земельної ділянки також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 88 ЦПК України вимога ОСОБА_7»яного С.А. про стягнення з ф/г «Стрілець» понесених ним судових витрат , а саме судового збору в сумі 1880 грн. 79 коп. та витрат , пов»язаних з проведенням експертизи, в сумі 6055 грн. 50 коп. підлягає задоволенню , оскільки такі витрати підтверджені документально.

Суд не погоджується з аргументом представника ф/г «Стрілець» , що отримання ОСОБА_7»яним С.А. орендної плати свідчить про те , що останній погодився з умовами спірного договору , виходячи зі слідуючого

ОСОБА_6»яний С.А. в судовому засіданні не заперечував , що він отримував орендну плату, оскільки належною йому земельною ділянкою відповідно до усної домовленості користувалось ф/г «Стрілець» Суд вважає , що отримувана ОСОБА_7»яним С.А. плата за встановлених судом обставин була платою за користування належною йому земельною ділянкою , тому сам факт отримання її ОСОБА_7»яним С.А. не свідчить про укладення сторонами спірного договору.

Заява представника ф/г «Стрілець» про застосування судом позовної давності при вирішенні даної справи не може бути підставою для застосування позовної давності , виходячи з того , що позовна давність на вимоги позивача ОСОБА_6»яного С.А. не поширюється , оскільки відносини між сторонами є триваючими , а обов»язки , встановлені договором оренди, підлягають виконанню сторонами протягом всього строку дії договору. Отже власник земельної ділянки , який фактично не укладав договору оренди , може пред»явити свої вимоги в будь-який час дії договору , незалежно від того , коли почалося порушення його прав.

У задоволенні зустрічного позову ф/г «Стрілець» в особі голови ОСОБА_4В про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою належить відмовити, виходячи з такого. Як пояснив в судовому засіданні голова ф/г «Стрілець» ОСОБА_4 в даний час він користується належною ОСОБА_7»яному С.А. земельною ділянкою відповідно до укладеного договору оренди землі. Ніяких перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою ОСОБА_7»яний С.А. в теперішній час не чинить.

На підставі викладеного , керуючись ст. 10 , 60 ,88, 212 , 213 , 215 , ЦПК України , ст..ст. 203, 207,215, 216 ЦК України , Законом України «Про оренду землі» , суд

вирішив :

Первісний позов ОСОБА_7»яного ОСОБА_3 до фермерського господарства «Стрілець» , ОСОБА_4 - голови фермерського господарства «Стрілець» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати договір оренди земельної ділянки від 01.03.2012 р. , укладений між ОСОБА_7»яним ОСОБА_3 та фермерським господарством «Стрілець» , зареєстрований у відділі Держземагенства у Любашівському районі 10.12.2012 року за № 512330004001996, недійсним.

Зобов»язати фермерське господарство «Стрілець» в особі голови фермерського господарства «Стрілець» ОСОБА_4 повернути ОСОБА_7»яному ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,91 га , розташовану на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області , кадастровий номер 5123380600:01:002:0340.

Стягнути з фермерського господарства «Стрілець» на користь ОСОБА_7»яного ОСОБА_3 судові витрати у справі , а саме судовий збір у розмірі 1880 гривень 79 коп. та витрати за проведення експертизи у розмірі 6055 гривень 50 коп.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Любашівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя В.О. Гнатюк